На дистанції досягнута швидкість підтримується до кінця бігу. Але досягти цього не так просто, тому що до кінця дистанції наростає втома, у результаті чого можливе порушення погодженості рухів бігуна, тобто зміна техніки бігу.
У біговому кроці (кадри 1 і 5) стегно махової ноги піднімається майже до горизонтального положення. Відштовхування здійснюється за рахунок випрямлення ноги в тазостегновому, колінному і гомілковостопному суглобах (кадри 5 і 8).
Після відштовхування настає польотна фаза: поштовхова нога згинається в колінному суглобі, гомілка трохи розслаблюється і піднімається вгору (кадри 2 і 6),
стегно поштовхової ноги рухається вперед, а йому назустріч рухається махова нога, що розгинається у колінному суглобі і опускається стопою вниз. У цей момент відбувається зведення стегон, так звані "ножниці" (кадр 6). Махову ногу треба ставити на передню частину стопи.
Коліно вільної ноги проноситься біля опорної, яка згинається у колінному суглобі. Гомілка махової ноги займає положення, близьке до вертикального, п'ятка майже торкається сідниці (кадри 3 і 7).
Сильне згинання махової ноги сприяє швидкому виведенню стегна вгору (кадри 7 і 8).
Положення, у якому коліно махової ноги проходить біля коліна поштовхової, називається моментом вертикалі (кадр 3).
Активне розгинання поштовхової ноги починається після моменту вертикалі. Правильний напрямок відштовхування залежить і від положення тулуба бігуна. Воно повинно бути нахилене вперед і незначно прогнуте у поперековій частині (кадри 1-4), щоб полегшити виведення тазу вперед (кадр 5).
Рухи рук під час бігу сприяють збереженню рівноваги і підтримці або зміні темпу. Рухаючись вперед, рука, сильно зігнута у ліктьовому суглобі, доходить до середньої лінії грудей, кисть не піднімається вище підборіддя. Синхронні рухи тулуба і рук дозволяють активніше вивести вперед стегно махової ноги.
Велике значення в бігу має уміння бігуна усувати зайву напругу м'язів.
іг на дистанції
