Метання у вертикальну ціль

Метання у вертикальну ціль При метанні у ціль бажано мати якнайбільше мішеней (цілей). Найкраще, якщо вони будуть розташовані в одну лінію. Для проведення метання клас розбивається на групи по числу наявних мішеней.

Порядок метання м'ячів може бути наступний:

за сигналом вчителя перші в колонах (з визначеної відстані) метають у ціль;
по закінченні метання вони, також за сигналом, збирають м'ячі;
передають їх другому учню у колоні і стають (чи сідають) у кінець колони.

Якщо мішені не можна розташувати в одну лінію, то їх розміщають у різних напрямках так, щоб одна група ( чи колона, шеренга) учнів не заважала іншій.

Для метання в ціль найкраще використовувати малі набивні м'ячі, тому що вони падають поблизу мішені (цілі).
Для метання в ціль застосовуються переносні щити-мішені, мішені, намальовані на стіні, баскетбольні щити, тощо.

Мішені для молодших школярів повинні бути барвистими, образними (лисиця, заєць, вовк).
При метанні на дальність, щоб діти кидали м'яч у заданому напрямку, варто використовувати вузькі вертикальні цілі, щити, стовпи, а для вибору кращого кута польоту - метання через високо натягнуті мотузки, волейбольні сітки.

Метання на дальність

Для проведення метання клас поділяється на дві групи, що розташовуються на протилежних сторонах майданчика.
М'ячів повинно бути стільки, скільки в групі учнів.
Метання проводити тільки в одну сторону.
Щоб успішно опанувати уміннями і навичками у метаннях, діти на уроках повинні робити достатню кількість кидків (12-20). При цьому необхідно звертати увагу на те, щоб кожен кидок виконувався відповідно до завдання вчителя.