Стрибки 

• стрибати тільки у спортивному взутті;
• приземлятися на гімнастичні мати (у залі) чи в яму для стрибків на майданчику;
• розташовувати гімнастичні  мати, стрибкові ями не ближче чим у 3-4 м від стіни; 
• не дозволяти стрибати у довжину чи висоту неорганізовано, безперервним потоком.

З огляду на особливості дитячого віку і сильний вплив стрибків на організм, необхідно обмежувати кількість стрибків у довжину чи  висоту з розбігу до восьми - дванадцяти на одному уроці.

У роботі з учнями молодших класів головні зусилля направляються на розвиток спритності, уміння м'яко приземлятися. М'якому, еластичному приземленню після стрибків необхідно  приділяти особливу увагу. Чим меншу підготовку має школяр, тим глибше він повинний присідати  після стрибка, зм'якшуючи поштовхи і струси, а потім негайно випрямляти ноги.
   На початку навчання правильним приземленням варто дозволяти приземлятися до упора присівши, переходячи потім до присідання і напівприсідання.
Як підготовчі вправи при навчанні м'якому приземленню можуть бути використані наступні вправи:

• підскакування на місці, спираючи на колоду чи рейку гімнастичної стінки, з м'яким приземленням  на напівзігнуті ноги;
• стрибки на місці в присіді і напівприсіді,  попарно, обличчям один до другого,  тримаючись за руки.

Діти молодшого віку люблять стрибати, скакати. Цю потребу необхідно задовольняти в іграх із елементами стрибків - дивіться розділ ігри. При проведенні цих ігор дітям необхідно нагадувати про м'які стрибки і про м'яке приземлення. Корисно застосовувати стрибки, що імітують: "Як стрибає пташка?", "Як стрибає м'яч?, "Хто тихіше стрибне?".

Стрибки на місці, стрибки з довгою і короткою скакалками

Для визначення довжини короткої скакалки діти стають обома ногами, розставленими нарізно на ширину плечей, на її середню частину (кінці скакалки в руках), руки зігнуті (у ліктях) під прямим кутом, лікті притиснуті до тіла.
Навчання стрибкам з короткою скакалкою бажано починати з обертання скакалки вперед.
 Після того як діти засвоять цей спосіб, переходять до стрибків з обертанням скакалки назад.
 При навчанні треба звертати увагу на те, щоб обертання скакалки виконувалося рухом у променево-п'ясткових і ліктьових суглобах (але не в плечових).
Як засіб ускладнення вправ у стрибках через коротку скакалку бажано застосовувати стрибки вдвох під однією скакалкою:
з місця, коли два учні спочатку стоять біля висячої скакалки, а потім починається обертання і стрибки;
із вбіганням - коли один обертає скакалку, а інший у визначений момент вбігає і стрибки продовжуються уже вдвох;
стрибки вдвох, розташувавшись один до одного обличчям;
стрибки вдвох, розташувавшись один за одним.

Багато дітей не наважуються вбігати під довгу скакалку. Щоб навчити вбіганню, спочатку треба освоїти пробігання під скакалкою.
 Для пробігання під довгою скакалкою, що обертається, треба давати сигнал чи підрахунок до трьох, до двох. Пробігати під скакалкою можна по одному, по двоє, тримаючись за руки, з визначеним  положенням рук. Якщо учень не наважуються пробігати, то вчитель (чи учень, що добре освоїв цю  вправу) бере такого учня за руку і під рахунок "три" пробігає. Як правило, цей прийом дає  позитивний результат.