13:36 11-12. Гармонія в архітектурі | |
11-12. Гармонія в архітектуріПоміркуймо разом, чому ми вважаємо архітектуру мистецтвом. Може, це просто вміння людей будувати потрібні їм споруди - житло, дороги, промислові приміщення?Деякі тварини теж уміють будувати: птахи будують гнізда, бджоли - стільники, бобри - греблі, лисиці риють нори. Чим же таким особливим відрізняється все те, що побудувала людина? Подивімося на відомі архітектурні витвори. Вони розміщені на спеціально обраному місці, гармонійно поєднуються з навколишнім середовищем, справляють на людину певне емоційне враження, і кожен з них має свій неповторний зовнішній вигляд, який ми звикли називати художнім образом. Отже, архітектуру можна назвати мистецтвом. Її завданням, як і інших видів мистецтва, є створення гармонії як з довкіллям, так і у внутрішньому оздобленні. Гармонія архітектурної композиції досягається за допомогою різних композиційних і художніх засобів. Найпростіший прийом створення композиційної єдності будівлі - надання їй простої геометричної форми (сільська хата). У складному архітектурному ансамблі єдності досягають підпорядкованістю композиційному центру. Композиційним засобом є також архітектоніка - художнє виявлення закономірностей конструкції будівлі. Це поєднання прекрасного і корисного. Архітектоніка проявляється у взаємозв'язку опори і перекриття, ритмічній побудові форми. Вона художньо підкреслює за допомогою кольору, форми та інших художніх засобів композиційну будову споруди, її конструкцію, співвідношення головних і другорядних частин. Важливим засобом єдності й художньої виразності є симетрія (будинок Верховної Ради України). Застосовують в архітектурі також і асиметрію. У цьому разі єдність ансамблю досягається за допомогою зорової рівноваги частин будівлі за масою, фактурою, кольором (Будинок з химерами). Особливе значення для гармонійної архітектурної композиції мають пропорції: співвідношення об'ємних форм за висотою, шириною і довжиною. Пропорції можуть бути видовжені, скорочені або близькі до пропорцій золотого перерізу. Пропорції визначають співмірність і гармонійність архітектурних форм. Чи помічали ви колись, як деякі будинки справляють враження ніби врослих у землю (якщо в них приземкуваті пропорції) або реактивних ракет, що ось-ось злетять (деякі хмарочоси). Один із засобів створення композиційної єдності - масштабність. Масштаб - це відношення невідомої величини до відомої. Споруда може бути масштабною (співмірною) щодо розмірів людини, сусідніх будівель, площі, на якій вона розміщена, навколишнього середовища. А може бути не масштабною - не співмірною. І тоді людина поруч із спорудою почуватиметься непотрібною комашкою або, навпаки, ведмедем із казки про рукавичку. Наступний засіб поєднання архітектурних форм - ритм. Він створюється за допомогою рівномірного повторення форм та інтервалів (елементи орнаменту, колони в храмах, вікна в сучасних будинках, колірні акценти тощо). Чергування окремих елементів по вертикалі (згори донизу або навпаки) називають вертикальним ритмом. Використання вертикального ритму справляє враження легкості будівлі, її спрямованості вгору. Будівля із чергуванням деталей по горизонталі (зліва направо або навпаки) виглядає сталою, приземкуватою. Це - результат використання горизонтального ритму. Іншими засобами художньої виразності у створенні композиційної єдності є контрастні і нюансні співвідношення елементів форми, а також співвідношення рівності (коли частини споруди схожі одна на одну). Елементи композиції можуть контрастно (різко) відрізнятися один від одного за кольором, фактурою, розмірами, пропорціями, тим самим посилювати роль один одного за допомогою порівняння, а можуть і не різнитись. Для того щоб форму будинку людина сприймала виразно й емоційно, дуже важливо, як будинок освітлений, звідки на нього падає світло. Деталі фасадів, що виступають, можуть відкидати тіні різної довжини, створюючи враження майже скульптурної виразності. Для сприйняття архітектурних форм велике значення мають також фактура і колір поверхні. Контрастне протиставлення матеріалів з різною фактурою поверхні часто використовується для підкреслення архітектонічності споруди. Нижній поверх оздоблюється фактурнішим, грубшим матеріалом, а верхні - гладшим, дрібнішим, щоб підкреслити таким чином, що на нижній поверх припадає більша маса і він має бути міцнішим. Структуру будинку можна також виявити за допомогою фарбування або матеріалів різних кольорів. Різні за архітектонічним призначенням деталі фасаду по-різному забарвлюються: колони та балки - одним кольором, а стіни - іншим. Негармонійне (дисгармонійне) фарбування будинку може перетворити композиційний задум у хаос, а гармонійне - підкреслити конструктивні особливості будівлі і навіть поєднати її з довкіллям. До художніх засобів композиційної єдності твору архітектури належить використання в ньому живопису, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва. Таке співіснування різних видів мистецтва і «роботу їх на спільну мету» називають синтезом мистецтв, який ми розглянемо на наступних уроках. Архітектура - єдиний вид мистецтва, який створює реальний тривимірний простір для життя людей. Виходячи на прогулянку або перебуваючи на екскурсії в іншому місті, ми можемо помітити, що сусідні між собою будівлі і середовище, у якому вони розміщені, дуже пасують одне одному, побудовані з великим смаком, створюють неповторний художній зовнішній вигляд. Така гармонійна сукупність споруд і прилеглого середовища називається архітектурним ансамблем. Прикладом може бути Воронцовський палац із парком у Криму, Києво-Печерська лавра, Кам'янець-Подільська фортеця. Це справжні ансамблі, адже не випадково архітектуру називали «музикою, застиглою в камені»! Якщо художник змальовує реальний пейзаж на полотні, відображуючи свої враження від пейзажу, то архітектор сам творить пейзаж, навколишній світ таким, щоб враження від новоствореного було художнім і досконалим. Отже, у розпорядженні архітектора є доволі багато засобів і художніх прийомів для створення архітектурного образу, який уособлює красу і гармонію, відчуття спокою і затишку або урочистості й піднесення. 1. Якими композиційними засобами користується архітектор для створення архітектурного образу? 2. Усі архітектурні споруди мають у своїй основі прості геометричні форми: коло, прямокутник, квадрат, трикутник, трапецію тощо. Проаналізуйте, з яких простих геометричних фігур складається оздоблення архітектурних деталей відомих споруд, фото яких містяться в цьому параграфі. 1. За запропонованими зразками архітектурних замальовок спробуйте поєднати геометричні форми в оформленні вікна або входу до будинку. Матеріал - папір, олівець. Які принципи гармонізації ви застосували (симетрію, асиметрію, ритм)? Чим могли б відрізнятися входи до будинків, різних за призначенням, - музичної школи, перукарні, музеїв (живопису, історичного, медичного), житлового будинку, спортивної зали? 2. Намалюйте архітектурну деталь - вікно, двері, баню церкви, ґанок тощо з натури. З яких простих геометричних форм вони складаються? Поділіться на групи і намалюйте на невеличких аркушах паперу різні частини будівлі: вікна, двері, балкони. Потім спробуйте поєднати ці деталі у єдиний фасад будинку з певною композицією - симетричною або | асиметричною. Розробіть презентації на теми: 1) «Синтез мистецтв на прикладі рідного міста (села)»; 2) «Архітектурний ансамбль мого населеного пункту». Мабуть, жодна епоха аж до сучасності не мала на мистецтво такого впливу, як античність. Слово «античність» у перекладі з латинської мови означає «давнина». Античним називають мистецтво Давньої Греції та Давнього Риму. Мистецькі досягнення давніх греків і досі є неперевершеними. Давньогрецька архітектура була зразком упродовж майже двох тисячоліть. Греки присвячували храми богам, у яких вони вірили. Ці будівлі мали прямокутну форму, ззовні їх декорували колони. Давньогрецькі храми є яскравим втіленням одного з головних принципів архітектури - архітектоніки. Кожен елемент споруди одночасно був прикрасою і виконував якусь свою функцію, наприклад колони. У будівництві храмів грецькі майстри використовували традиційне співвідношення архітектурних елементів, яке називають ордером (у перекладі це слово означає «порядок»). Розрізняли три ордери: доричний, іонічний та коринфський, що дістали назву за місцем їх походження. Найміцніший вигляд мали колони доричного ордера. їхня верхня частина - капітель - ніяк не прикрашалася, а основна оздоблювалася неглибокими вертикальними жолобками - канелюрами. На думку греків, доричний ордер втілював чоловічу суворість і силу. Іонічні колони були вищі за доричні і мали капітель у вигляді двох завитків. Греки уподібнювали їх стрункій дівчині з викладеними по боках обличчя косами. Коринфські колони були ще вищими за іонічні. їхня капітель за формою нагадувала кошик з листям. Ордер визначав не лише вигляд колон, а й усю структуру храму, його пропорції та деталі. Грецькі храми будували на підвищенні - на горі або штучній платформі. Інколи кілька храмів об'єднували в архітектурний ансамбль. Взірцем такого ансамблю є розміщений на горі центр громадського та релігійного життя давніх Афін - Акрополь. Він об'єднував кілька храмів доричного та іонічного ордерів - Парфенон, Ерехтейон, храм богині перемоги Ніке. Гармонійний ансамбль Акрополя - один з найвидатніших шедеврів світової архітектури. У II ст. до н. є. територія Давньої Греції була підкорена Римом. Римляни були в захваті від грецької культури. Але одночасно вони були дуже практичними людьми. Тому, крім храмів, присвячених богам, вони будували акведуки-водогони, терми-лазні. Слави Риму додали численні дороги, що вели в різні землі величезної імперії. Римські архітектори винайшли арку - перекриття вікна чи дверей, що має форму дуги, та новий скріплювальний розчин - бетон. Це дало їм можливість збудувати грандіозні споруди, у тому числі Колізей і храм усіх богів Пантеон. Римляни використовували три грецькі архітектурні ордери, а також додали до них ще два - тосканський (він нагадував доричний, але його колони були більш «кремезними») і композитний (поєднував риси іонічного і коринфського ордерів). Ордерна система виявилася надзвичайно зручною. Архітектори користувалися нею протягом століть. Звертаються до неї і тепер. Отже, характерною ознакою античної архітектури є застосування ордерної системи. У Давній Греції існувало три ордери - доричний, іонічний та коринфський, у Давньому Римі до них додали ще два - тосканський і композитний. 1. Що таке ордер? 2. Скільки ордерів Існувало в античні часи і які вони мають назви? 1. За наведеними тут планами і фасадами будівель уявіть, який вигляд мали б ці будівлі у просторі, спереду або збоку? Намалюйте їх у перспективі. Продумайте тло, на якому ви будете їх зображувати. 2. Пофантазуйте на тему античної архітектури за допомогою папероплас-тики. Виконайте роботу, користуючись порадами на наступній сторінці. Кносський палай - одна з пам'яток загадкової егейської цивілізації, шо існувала на Криті майже 4 тис. років тому і стала джерелом давньогрецької античної культури. Палац було побудовано в XVII-XV ст. до н. є. Його архітектура є вельми оригінальною. Кносський палац складається з багатьох різноповерхових споруд, досить вільно згрупованих між собою. Спогади про цю споруду греки зберегли впродовж століть у легенді про критський лабіринт. Зали палацу прикрашені розкішними розписами. Зображено квіти, тварин, сцени із життя критян - святкові процесії, відвідування святилиш, спортивні ігри. ГДЗ відповіді 7 клас з предметів школьної програми Нові підручники 7 клас 2015 | |
