13:53 13-14. Поняття про синтез мистецтв | |
13-14. Поняття про синтез мистецтвСлово «синтез» у перекладі з давньогрецької має два значення - зіставлення і поєднання. Отже, ідеться про таке зіставлення, у результаті якого відбувається поєднання, тобто з кількох різних частин виникає щось не просто цілісне, а єдине. Тут ми говоримо про зіставлення різних видів мистецтва - архітектури, скульптури, живопису, які разом утворюють єдиний образ будівлі.Синтез мистецтв має бути в кожній споруді. Проте саме в храмах Візантії він став свідомою метою архітекторів та інших майстрів. Візантія була однією з наймогутніших держав Середньовіччя. Мистецтво Візантії вражало Західну Європу своєю розкішшю і художньою досконалістю. Цю країну називали «майстернею пишності». Візантійські архітектори і художники зберігали у своїй творчості античні (елліністичні) традиції. Крім того, візантійці вміло використовували досягнення східного мистецтва - іранського, сирійського, єгипетського. Візантія була християнською державою. На думку візантійців, краса соборів і церков має давати уявлення про неземну, небесну красу. Це ніби особливий простір високої духовності, непідвладний звичайним, людським законам. Тут кожна деталь є важливою, символічною, не схожою на повсякденну реальність. У візантійських церквах і соборах не було скульптур. Стіни прикрашали коштовним різнокольоровим мармуром, а також мозаїками і фресками. Певний час візантійці сперечалися про те, чи варто взагалі зображувати персонажів Святого Письма як реальних людей, чи, може, досить прикрасити церкви орнаментами і символічними образами. Але потім були створені особливі закони - канони - для зображення Ісуса Христа, Богородиці, апостолів і святих, а також ангелів. Канони були незмінними. Постаті ангелів і людей мали трохи видовжені пропорції, але чарували своєю гармонійністю. Обличчя ніби випромінювали душевний спокій, великі очі споглядали Божественну нескінченність. Зображення розміщувалися на золотому тлі, яке символізувало вічне світло. Символічними були й інші кольори. Наприклад, червоний означав жертовність, білий - чистоту, зелений - надію. Одна з найкращих пам'яток візантійського мистецтва - храм Святої Софії в столиці імперії, Костянтинополі (тепер це місто Стамбул). Його побудували в VI ст. Храм Святої Софії вражав сучасників своєю красою. Особливе захоплення викликала величезна баня (купол) собору. Завдяки численним вікнам на основі (барабані) бані здавалося, що вона вільно ширяє в повітрі. Під час богослужіння візантійський храм був надзвичайно прекрасним і справді здавався ближчим до неба, ніж до землі. До архітектури і монументального живопису додавалися й інші види мистецтва - станковий живопис (ікони), книжкова графіка (мініатюри в рукописних книгах, за якими велося богослужіння), ювелірне мистецтво (коштовний церковний посуд, релікварії), декоративно-ужиткове мистецтво (гаптований святковий одяг священиків), а також музика (церковний спів), тобто виникав синтез (поєднання) різних видів мистецтва. За легендою, розповідь про богослужіння у візантійському храмі так захопила київського князя Володимира, що він вирішив охрестити свою державу - Київську Русь. Через нетривалий час після прийняття Київською Руссю християнства (988 р.) у Києві розпочалося будівництво Десятинної церкви. її будували візантійські майстри. Церква захоплювала сучасників своєю красою та пишністю, але не збереглася до нашого часу. Вплив візантійського мистецтва відчувається в київських спорудах XI-XII ст., як-от собор Михайлівського Золотоверхого монастиря, Успенський собор Києво-Печерської лаври, Михайлівський собор Видубицького монастиря, церква Спаса на Берестові, Кирилівська церква, а також Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори та ІГятницька церква в Чернігові. Проте найвидатніша споруда того часу - Софійський собор у Києві. Ми вже зрозуміли, що приховано в назві синтез мистецтв. Чи є місце такому загадковому і величному поєднанню мистецтв у сучасному житті? Чому б і ні. Ви, мабуть, допомагали батькам прикрашати стіни кімнат картинами і фотографіями, вибирати килими для підлоги і стін, підбирати колір шпалер до кольору штор і покривал, доповнювати оздоблення інтер'єру предметами декоративно-ужиткового мистецтва - керамічними та скляними вазами, світильниками, годинниками, підбирали різні речі, поєднані різними стилями: екологічним - природного походження, морським - речі, поєднані морською темою, селянським - характерним для селянського побуту. Безсумнівно, прикрашаючи оселю, де проводимо багато часу, ми створюємо художній образ, завдяки якому наші товариші і гості, опинившись у створеному нами інтер'єрі, можуть скласти про нас певну думку. Наш дім віддзеркалює наші естетичні смаки, розкриває наш світогляд. От і виходить, що всі елементи інтер'єру - прикраси, колір, освітлення, планування (адже і меблі ми розміщуємо залежно від нашого уявлення про красу і зручність) - створюють певний синтез, художню єдність і стиль - наш стиль, працюють на одну мету - розкривають наш духовний образ. Отже, синтез мистецтв - це гармонійне поєднання архітектури, скульптури, живопису та інших видів мистецтва, у результаті чого виникає цілісний художній образ. Синтез мистецтв наявний в архітектурі Стародавнього Сходу й античній архітектурі, але свідоме тяжіння до нього вперше з'явилося у Візантїі. Пізніше синтез мистецтв особливо яскраво виявився в архітектурі готики, бароко, класицизму, модерну (про ці епохи ми розповімо далі). Синтез мистецтв є також метою сучасних архітекторів. 1. Як ви розумієте поняття «синтез мистецтв»? 2. За якими складовими створюється синтез мистецтв сучасними митцями? 1. Розгляньте запропоновані зразки мозаїк, а потім намалюйте свій ескіз І виконайте за ним композицію з маленьких клаптиків (квадратиків, трикутничків тощо) кольорового паперу. 2. Зробіть штамп із розрізаної картоплі, як показано на малюнку (на с. 85). Таких штампів може бути кілька, і вони можуть мати різну форму. Вмочуючи штамп у фарби різних кольорів і відтінків, створіть імітацію мозаїчного панно. 3. Створіть ескіз (у будь-якій техніці - графіка, живопис) декоративного тареля. Які елементи його оформлення можуть повторитися в інших деталях декорування інтер'єру? Цікаво знати! Сучасні художники і тепер прикрашають житло різноманітним декором, живописом і скульптурою, поєднуючи їх у цілісний художній образ, із своїм композиційним центром, тлом, ритмом, пропорціями. Колір - це, здається, перше, що помічають у будь-якому декорі. У дизайні інтер'єру колір відіграє надзвичайно важливу роль. Зверніть увагу на те, як змінюються кольори за умов різного освітлення. Кольори впливають і на сприйняття простору: холодні зорово віддаляють стіни і предмети, теплі наближають їх. Світлі тони здаються легшими, ніж темні, оптично збільшують простір. В основі створення ілюзії простору лежать контрасти: теплий-холодний, темний-світлий. Використовуючи колір, символічно можна поділити простір на кілька зон. Зону для сну слід пофарбувати в темні «спокійні*, прохолодні «нічні» кольори, а зону, у якій стоїть письмовий стіл, умовно кажучи, «робочу зону», - у теплі світлі кольори. Такий різкий поділ помешкання контрастними кольорами створює ілюзію двох різних просторів в одному. Навколишні кольори віддзеркалюють риси нашого характеру. Люди мистецтва, художники часто надають перевагу бузковому кольору. Жовтий колір стимулює інтелектуальні здібності людини, а поруч із синім створює відчуття захищеності. Насичено-синій сприяє заспокоєнню, спокійному сну. Блакитний збуджує фантазію. Відтінки зеленого створять легку і радісну атмосферу в приміщенні, вони привносять частинку природи в наш дім. Червоний колір збуджує емоційний стан людини. Тому його не варто використовувати в приміщеннях для відпочинку. Помаранчевий багатьом здається занадто яскравим, тому найчастіше використовують його відтінки: персиковий чи теракотовий. Ці кольори створять теплу, привітну обстановку. Фарбування з метою створення оптичних ілюзій відоме з давніх-давен як у живописі, так і в архітектурі. Розписом, який створює ілюзію реальності, можна «оживити» стіну кімнати, зобразивши на ній, скажімо, пейзаж. Можна домалювати неіснуючі архітектурні деталі, наприклад колони чи нішу або вазон з квіткою. Малюнок шпалер - також елемент декорування інтер'єру. Завдяки досягненням комп'ютерної графіки і фотографії на них з'являються дедалі складніші й вибагливіші зображення. Такий, як на шпалерах, «нескінченний* малюнок з повторенням кількох елементів називається рапортною композицією. Велике значення в оформленні інтер'єру відіграє освітлення. Воно буває різне за забарвленням і може додати до домінуючих у приміщенні кольорів додаткові відтінки. Світлові ефекти надають нам відчуття багатства і мінливості оточення. Світильники, які спрямовують світло догори, зорово збільшують висоту стелі, приховують недоліки стіни. Світло, спрямоване донизу, навпаки, ніби зменшує висоту стелі, відволікає від неї увагу. Такі світильники, вбудовані у стелю, використовуються для підсвічування картин. Дзеркала створюють у приміщенні власну віртуальну реальність, оптично збільшуючи простір. Крім того, вони посилюють природне освітлення, відбиваючи світло з вікон. Подвійна ілюзія - посилення освітленості з оптичним збільшенням простору робить дзеркало важливою частиною оформлення інтер'єру. Гарно декорований простір інтер'єру створить настрій, розкриє художні смаки й уподобання людини. Люди, які мешкають чи працюють у цих приміщеннях, доповнюють їх на свій смак. Дуже важливо не зруйнувати загальну гармонію інтер'єру випадковою, недоречною деталлю. Чудовий привід надати святкового вигляду нашій оселі - наближення новорічних свят. Це не потребує ремонту в домі, але щось змінити можна. У певному сенсі нам потрібно буде об'єднати стильовою єдністю (синтезувати) різноманітні прикраси в інтер'єрі. Адже до оселі, найімовірніше, потрапить новий змістовий і декораційний акцент - новорічна ялинка. Новорічна ялинка є символом Нового року. Прикрашання її - цікаве творче завдання. Звичайно, можна почепити на неї всі прикраси, які назбирали в родині за багато років. Проте стильний вигляд вона матиме лише в тому разі, якщо її дизайн спланувати. Єдність художнього образу можна створити за допомогою кольору. Для цього треба обрати головний і додаткові кольори. Ліпше, щоб їх було не більше трьох. Вони можуть бути контрастні за тоном, наприклад темно-синій, блакитний і білий, або ж за кольором - червоний, зелений, чорний. Можна об'єднати композицію за фактурою: усі прикраси на ялинці, різні за формою, обрати золотаво-блискучі. Доцільно застосувати так званий екологічний стиль, наприклад обрати прикраси лише природного походження: горішки, прикраси із соломки, дерев'яні іграшки, справжні яблука. Усі ці елементи можна поєднати бантиками з тканини однакового кольору. Традицію ставити ялинку на свята запозичено в Західній Європі. В Україні традиційно святковим символом був дідух. Його виготовляли із соломи. Кільканадцять жмутів, кожен окремо обплетений соломинками, зв'язували пишним снопом. Верхівка новорічного вінка нагадувала сніп з колосся. Гілки дідуха - жмути соломи, що відгалужувалися зверху, прикрашали кольоровими стрічками, паперовими чи засушеними квітами - як кому до вподоби. Ставили дідуха на почесному, видному місці, де він залишався протягом усіх новорічних свят. Дідух символізував спільного предка. Українці робили й інші хатні прикраси. Напередодні Різдва виготовляли голубків - стилізованих птахів. Для цього брали порожню шкаралупу яйця і з двох боків в отвори у шкаралупі просовували папір, який формою нагадував крильця. Пташок підвішували під стелею. Із соломи робили павучків. Просовуючи крізь порожнину соломинки нитку, дівчата (а це було дівоче заняття) формували з них кубики і квадратики. За основу брали більшу фігурку і доповнювали її меншими. Іноді всередині центральної фігурки розміщували менші: мініатюрні квадратики або ромбики. Бокові стебла обмотували різнокольоровим папером або нитками. Напередодні Різдва павучків підвішували в центрі кімнати на нитці або волосині з кінського хвоста. Завдяки циркуляції повітря в кімнаті павук з павучками весь час крутилися в різні боки, створюючи враження живих істот. Робили також їжаків. Спочатку з тіста або глини виліплювали тільце тваринки, а потім втикали в нього колосочки. Після цього фігурку висушували. Такі наїжачені іграшки справді дуже нагадували цих симпатичних звірят. їх також підвішували на нитках. Напередодні Водохреща із соломи робили хрестики. Ними прикрашали вікна й двері. Робили також інші іграшки з тіста, глини, дерева. Стіни й вікна прикрашали витинанками. 1. За допомогою яких композиційних засобів можна створити єдність художнього образу новорічної ялинки? 2. Які традиційні українські хатні прикраси можна виготовити до зимових свят? Зробіть власноруч іграшки на новорічну ялинку. їх можна виконати із солоного тіста. Рецепт його приготування ми вже знаємо. З нього можна ліпити різні вироби. Висушене тісто розфарбуйте акварельними фарбами, покрийте лаком чи воском. Із солоного тіста можна ліпити так само, як і з пластиліну чи з глини. Соломою для павучків треба заздалегідь запастися восени. Розрізають солому добре загостреним ножем. Потім в отвори просувають нитки або тоненькі дротинки. Гуртом розробіть проект святкового оформлення класної кімнати. Потім розподіліть обов'язки між собою і зробіть власноруч святкові прикраси, оформіть вікна й двері, прикрасьте стіни і ялинку або ж виготовте дідуха. Потурбуйтеся, щоб оформлення мало колірну або стильову єдність. Збереглося чимало свідчень про урочисте святкування циклу новорічних свят в Україні. Особливо пишним було воно в давнину в Києві. Сучасний український етнограф Василь Ску-ратівський так пише про святкування: «До центру свята - майдану на Подолі - заздалегідь привозили кронисті дерева і прикрашали їх виробами ремісників і дідухами - солом'яними снопиками. Із настанням сутінок довкіл спалахували тисячі свічок. Опівночі на площу сходилися майже всі городяни. Кожен ремісничий цех (а їх було кілька десятків) мав своє парадне вбрання, корогви і знаки, навіть свій іменний гімн. Співаючи, цеховики виходили на майдан. Усю ніч лунали пісні, влаштовувалися новорічні вистави, вертепні дійства. Свято завершувалося удосвіта, і веселі юрми розходилися містом...» Обрядове різдвяне прикрашання дерева всіма плодами землі є даниною магії родючості - побажання, щоб усі рослини давали плоди. В українців, словаків і поляків (у деяких регіонах, сусідніх з Україною) функції обрядового дерева на Різдво виконує Дідух - житній сніп, який у Святвечір з урочистостями заносять у хату. Подекуди українці перед Різдвом заносили в хату деревце вишні (у вазоні чи діжці із землею) або ставили у воду її гілочки, які могли навіть розквітнути. ЕТАПИ СТВОРЕННЯ ДІДУХА 1. Солому і колоски потрібно замочити на 15 хвилин у гарячій воді, шоб вони стали м'якими й еластичними. 2. Розібрати колосся за розміром. В одному пучку має бути 7 штук (символ днів тижня і семи поколінь). Кожну сімку перев'язати ниткою. Потім зібрати пучки докупи «східцями», шоб вийшла пишна «голова». Зав'язувати сніп потрібно під самими колосками максимально туго, бо солома висихатиме і вузол ослабиться. 3. Приблизно посередині снопа перев'язати його ше раз. Розділити дідуха на три «ноги» (якшо колосків багато, то на п'ять «ніг»). Кожну перев'язати у двох місцях: біля основи і внизу. Щоб сніп був стійкішим, можна засунути в основу кілька міцних соломинок. 4. «Ноги» дідуха акуратно обрізати паралельно столу. 5. Прикрасити різдвяне дерево можна на свій смак: кольоровими стрічками, калиною, ляльками-мотанками, сухоцвіттям. Головне - притримуватися українського колориту і натуральних матеріалів. V жодному разі не прикрашайте сніп чужорідними китайськими ялинковими іграшками чи гірляндами. Ставити дідуха потрібно в найкрашому кутку оселі. У наших бабусь він стояв одразу під іконами. Заносили оберіг у дім увечері 6 січня зі словами «Дідух - до хати, біда - з хати». Наші предки справді вірили, шо зі снопом до оселі приходять затишок, святковий настрій, добробут, мир і злагода. Пригадайте. Символіка орнаментів, зображених на освячених яйцях, має не лише декоративний, а й інформативний, цілительний характер. Перше з них є зображення сонця. У християнстві сонце стало символом Бога, оскільки Бог - це світло. Один з найпоширеніших знаків хрест - символ Всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. У християнстві хрест - символ страждання, смерті і воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує. Знаком святого вогню, сонця, вічного руху і оновлення є сварга, або ламаний хрест. Різновиди сварги, або свастики, широко використовують не лише в писанкарстві, а й у вишивці, кераміці, різьбленні по дереву. Символ рожа є незмінним знаком любові. Писанку з рожею дарували людині, щоб освідчитися в коханні. Кривулька, або безкінечник, символізує знамениту ниточку життя, вічність сонячного руху, є символом початку і кінця. На писанках у натуральному вигляді зображали предмети, рослини, тварин та птахів, що оточували людину. За народною уявою посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя і плоди всіх дерев. Стовбур цього дерева - це вісь Усесвіту, яка з'єднує в собі три світи - підземний, земний і небесний. Дерево Життя - це символ природи, що вічно оновлюється. Воно символізує також розвиток роду - матір, батька і дитину, тобто триєдність, що в основі християнства відома нам в образі Отця, Сина і Святого Духа. ГДЗ відповіді 7 клас з предметів школьної програми Нові підручники 7 клас 2015 | |
