укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 13 » § 13. Інструмент для пиляння деревини
11:54
§ 13. Інструмент для пиляння деревини

§ 13. Інструмент для пиляння деревини

Опорні поняття: пили з вільними та натягнутими полотнами, ножівка по дереву, лучкова пилка, розведення зубців пил, залежність форми зубців від виду пиляння.
Пиляння- це процес поділу деревини на частини в процесі закритого різання багаторізцевим Інструментом з перетворенням на тирсу об'єму деревини, що міститься між розпилюваними частинами пиломатеріалу.
Ножівка - пилка для ручного пиляння деревини - це тонка сталева стрічка від 0,4 до 1,5 мм завтовшки з насіченими на одній з її кромок зубцями. Ряд насічених на сталевому полотні зубців називається зубчастим вінцем. Лінія, де зуб бере
початок, називається основою, а кінець зуба, що закінчується передньою гранню, - вершиною (мал. 49). Відстань між основою й вершиною називають висотою зуба й позначають на малюнку буквою й, а відстань між вершинами двох суміжних зубів називають кроком зубців і позначають буквою t. Западини між зубами називають пазухами. Тож розміри зубів залежать від їх висоти і кроку. Елементи зуба, завдяки яким висота зуба та крок проходить процес різання в усіх ручних пил, майже однакові. У зубі пилки три кромки (мал. 50). У пилах саме різання виконує коротка ріжуча частина - передня ріжуча кромка, а передня та задня бічні кромки тільки підрізають відокремлені передньою кромкою волокна деревини. Виняток становлять зубці поздовжньої пилки, у яких бічні грані не наточуються.
У процесі пиляння деревних матеріалів ножівкою утворюється тирса, яка збирається в пазухах зубців, тож для пиляння деревини м'яких порід треба обирати пили з більшою висотою та кроком зубців (у таких пил пазухи більші, отже вони менше забиваються тирсою і створюють менший опір під час пиляння).
Що менший кут загострення, то легше різати. Проте деревина таких порід, як дуб, бук, береза, має значну твердість, І при малому куті загострення пилка швидко тупиться і навіть кришиться (ламається). Тому на практиці кут загострення роблять зазвичай 20-35° і більше. Під час роботи ріжуча кромка клину (різця) поступово затуплюється. Така кромка частинки деревини не перерізає, а вдавлює їх, зминає і розриває. Тому через деякий час роботи, внаслідок затуплення ріжучої кромки різця, зусилля, необхідні для розрізання волокон, потрібно поступово збільшувати.
З підвищенням вологості механічні властивості деревних матеріалів (міцність, пружність, твердість) знижуються.
Використовують три форми зуба пилки залежно від напряму пиляння (поперечне, повздовжнє та змішане). Щоб пересвідчитися, як діє кожна з цих пилок, треба у кожному випадку спочатку обрізати дошку по довжині (пиляння впоперек волокон), а потім ще розпиляти вздовж довгої сторони, щоб отримати два бруски (пиляння вздовж волокон).
Виявляється, що пилка з формою зубів, показаних на рис. 51, а, легко і швидко пиляє дошку тільки впоперек волокон (мал. 54), пилка з формою зубів, як на малюнку 51, б, достатньо легко й швидко пиляє дошку вздовж волокон (мал. 52). У цьому разі після того, як полотно пилки достатньо глибоко зануриться у матеріал, варто вставити клинок у пропил на кінці дошки - пиляти стає значно легше (мал. 53). Пилка з формою зубів, показаних на мал. 51, є, майже з однаковим успіхом виконує обидві операції.
Залежно від типу запланованого пиляння треба обирати й пилку з відповідною формою зубців. Слід додати, що пилка для поперечного пиляння знімає стружку, рухаючись в обох напрямах (на себе і від себе), а пилки для повздовжнього та змішаного пиляння знімають стружку, тільки коли ви рухаєте їх від себе.
Лучкова пила (мал. 55) отримала таку назву, оскільки її полотно кріпиться у пристрої, який має назву «лучок», мабуть, за схожість зі стрілецьким луком та наявність у нього такого елементу як тятива.
Для більшості операцій з пиляння деревини при ручній обробці рекомендується використовувати лучкові пилки з дрібним зубом. Лучкова пилка призначена для поздовжнього й поперечного розпилювання деревини. У загальному вигляді - це лучок (станок) з натягнутим полотном. Лучкові пилки бувають: розпусні - для повздовжнього пиляння; поперечні - для поперечного розпилювання; викружні - для криволінійного (фігурного) пиляння. Вузька ножівка ви кружна (мал. 56) слугує для розпилювання тонких пиломатеріалів, випилювання криволінійних наскрізних отворів у деталях великої товщини й виконання наскрізних пропилів.
Невеличкий розмір (по ширині) полотна, а також форма та напрямок нахилу її зубців відповідає призначенню для змішаного пиляння і це виправдано, оскільки викружна пилка, пиляючи по криволінійних контурах, повинна пиляти однаково добре, як у повздовжньому, так І в поперечному напрямах. Нахил зубців до руків'я дозволяє забезпечити жорсткість полотна при роботі, оскільки зусилля різання прикладається до пилки в процесі її руху на себе (при зворотному нахилі зубців вузьке полотно не забезпечувало б його жорсткості).
Також процес пиляння та легкість, з якою воно здійснюється, залежать від такої ознаки у зовнішньому вигляді зубців пилки, як розвід.
^ Розвід - це відгинання вершин зубців послідовно у правий та лівий бік на величину, що не перевищує значення товщини матеріалу, з якого виготовлено полотно пилки.
Пилки ножівок та лучкових пил з крупними зубцями розводять і заточують, а з дрібними - переважно заточують, але не розводять. Пояснюється це тим, що в столярних роботах використовують абсолютно сухий матеріал, полотно лучкових пилок тонке (0,5... 0,8 мм), розміри пропилів за довжиною не особливо великі, так що небезпека затискання полотна майже виключається, а дрібні зубці з кроком 2... З мм дуже важко розвести. Чистота роботи заточених, але не розведених пилок з натягнутим полотном набагато вища, ніж одноручних ножівок з розводкою, що особливо важливо при виконанні точних пропилів. При розпилюванні сирої деревини розводка має бути максимальною, а при роботі з сухою деревиною- складати 1,5 товщини полотна пилки. Ширина пропилу не має бути більше подвійної товщини полотна.
Правильність розведення пили перевіряють шаблоном (мал. 57), пересуваючи його уздовж полотна.
Щоб нагострити пилки для поздовжнього пиляння, в яких зуби мають форму косокутних трикутників, напилок вкладають у западину між зубами та м'якими стійкими рухами спилюють передню грань першого зуба і задню грань наступного до повного загострення першого зуба. При цьому треба стежити за тим, щоб напилок був чітко перпендикулярним до площини полотна (мал. 58). Зуби поздовжньої пилки гострять лише з одного боку.
Пилку для поперечного пиляння загострюють по гранях зубів зняттям фаски під кутом 30-40', щоб вершина зуба стала тригранним вістрям. Зуби гострять через один, при цьому треба ретельно стежити за западиною між зубами, щоб загострені фаски точно збігалися, не було виступів та зайвих впадин. Вершини зубців по всій довжині полотна також повинні знаходитися на одному рівні.
Чи добре засвоїли?
1. Як інструменти для пиляння розподіляються за принципом закріплення робочого полотна?
2. Назвіть назви інструментів для пиляння деревини.
3. Як розрізняються пилки за формою зуба та за напрямом пиляння?
4. Для чого виконується розведення зубців пилки та їх загострення?

Відповіді ГДЗ 7 клас з геометрії, хімії
Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з алгебри, історії України