1-2. Образотворче і візуальне мистецтво

Наше ознайомлення з мистецтвом триває. Ми вже знаємо, що таке образотворче мистецтво, і розрізняємо його види - живопис, графіку, скульптуру, а також художню фотографію. Ми знаємо, що живопис поділяють на монументальний, станковий і театрально-декораційний. За жанром розрізняють живопис: пейзажний, портретний, побутовий, релігійно-міфологічний, історичний, батальний, анімалістичний і натюрморт. Графіка може бути станковою, книжковою (саме її різновидом є мініатюра), ужитковою, промисловою. Окреме місце посідає комп'ютерна графіка. Скульптура може бути монументальною, станковою та малих форм. У 6-му класі ви також ознайомилися з найвідомішими в світі музеями і галереями.
Образотворче мистецтво - лише один з різновидів візуального мистецтва. А чи про всі види візуального мистецтва ми вже знаємо? Звичайно, ні. Адже ми ще не говорили про архітектуру. Утім упродовж століть саме архітектуру вважали провідним мистецтвом, а живопис, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво були лише її вірними помічниками, які увиразнювали будівлю, підкреслювали її найважливіші деталі. Так, архітектура, скульптура, живопис, декоративно-ужиткове мистецтво, а разом з ними й інші види мистецтва (у тому числі музика і література) створювали одне з найбільших див в історії людства - синтез мистецтву з яким детально ознайомимося в цьому навчальному році.
Архітектурна споруда має певне місце - на вулиці чи площі міста, на пагорбі, серед степу, на скелі чи на березі моря. Гармонійне поєднання архітектури з навколишньою природою завжди має добрі наслідки. Навіть більше, саме такі поєднання є справжніми шедеврами - символами міст і цілих країн. І навпаки, якщо люди нехтували необхідністю узгоджувати свою діяльність із навколишнім середовищем, результат був сумний і непривабливий. Чи можна уникнути таких помилок? Спробуємо розібратися в цьому.
Навколо споруди можна розбити парк із квітниками і стежками, фонтанами й альтанками. Садово-паркове мистецтво - це також один з різновидів візуального мистецтва. Багато старовинних парків є художніми шедеврами світового значення.
Цього навчального року ми поговоримо і про дизайн - ще один різновид візуального мистецтва. Метою дизайну є створення красивих повсякденних речей, які не втрачають при цьому своєї практичності та зручності. Дизайн також тісно пов'язаний і з архітектурою, адже кожна споруда ззовні та ізсередини має відповідати тим самим вимогам - бути красивою і зручною. Ще ми поговоримо про сім чудес світу та найвідоміші споруди різних часів і народів, будемо Створювати мозаїки та вітражі, оформлювати інтер'єри і театральні вистави, планувати власні парки й цілі фантастичні міста... Крім того, проведемо два уроки-екскурсії.
1. Які різновиди візуального мистецтва ви можете назвати?
2. Чому поділ на жанри в живописі та графіці однаковий, а в скульптурі - інакший?
Монументальне мистецтво та його зв'язки з архітектурою
Як ви знаєте з вивченого в 6-му класі, монументальні твори - це ті, що є невід'ємними від частини стіни чи будівлі.
Ще в кам'яному віці первісні люди, які жили в печерах, створювали на стінах різноманітні зображення - малюнки, виконані кольоровими глинами (вохрами), прошкрябані силуети (їх називають первісною графікою) і скульптурні рельєфи, вибиті безпосередньо на стіні. Це були перші твори монументального мистецтва.
Ці зображення були частиною ритуальних обрядів. Одночасно первісні художники відкрили важливий закон монументального мистецтва: зображення повинно не «руйнувати» (звичайно, оптично) стіну, на якій воно розміщене, а всіляко підкреслювати її площинність.
Цей закон пам'ятали й давні єгиптяни. Стіни їхніх храмів і палаців прикрашені численними зображеннями. їх виконували в техніці низького рельєфу і потім яскраво розфарбовували. Єгипетські художники зображували людей за особливими обов'язковими правилами (канонами), яких дотримувалися тисячоліттями. Голову, тулуб, руки, ноги постаті зображували збоку, а очі (точніше, око) й плечі - прямо, фронтально. Отже, людська постать виглядала площинною, декоративною. Канони давали змогу зобразити людину чи предмет так, щоб показати найхарактерніші їхні риси, ознаки.
Постаті богів, фараонів і вельмож зображували значно більшими, ніж постаті простих людей. Проте ці умовності не заважали надзвичайній жвавості й характерності зображень. Коло сюжетів, до яких зверталися давньоєгипетські художники, було величезним: сцени з міфів і легенд, зображення діянь фараонів, найретельніше відтворені побутові сцени.
У храмах єгиптяни ставили скульптурні зображення богів і правителів, а в гробницях - зображення померлих. Статуї виготовляли з граніту, базальту, пісковику, інколи з дерева. їх також могли розфарбовувати. Незважаючи на портретність єгипетських статуй, для створення їх також існували канони. Найчастіше зображували людину, яка нерухомо сидить або стоїть. Такі статичні, монументальні зображення прекрасно вписувалися в урочисті давньоєгипетські інтер'єри. Можливості монументального мистецтва чудово розуміли також в іншому регіоні давнього світу - Межиріччі (так називають долину двох річок в Азії - Тигру і Євфрату). Численні народи, які жили тут упродовж тисячоліть, по-різному декорували свої будівлі живописом і скульптурою. Так, палац ассирійського царя Ашшурбаніпала в столиці Ассирії Ніневії прикрашали рельєфи, які зображували полювання царя на левів. А жителі Вавилона, одного з най-пишніпіих міст давнини, цінували в архітектурі насамперед яскравість. Величезний храм у вигляді сходинчастої піраміди, побудований на честь бога Мар-дука - царя богів, покровителя Вавилона, - мав сім поверхів, кожен з яких був іншого кольору. Передостанній поверх був срібний, останній - золотий. Храм Мардука став прототипом легендарної Вавилонської вежі. Окрасою Вавилона була брама Іштар, побудована на честь найшанованішої вавилонянами богині. Браму, а також стіни вздовж дороги, що вела до неї, прикрашали зображення левів, биків і рогатих, довгошиїх драконів, викладених яскравими білими, жовтими, зеленими кахлями по синьому тлу.
Давньогрецькі храми також мали пишний і різноманітний скульптурний декор. Рельєфи Парфенона, головного храму афін-ського Акрополя, є неперевершеним шедевром. Давні автори із захопленням описують величезні статуї Афіни у храмі Парфенон та Зевса в Олімпії, що не збереглися до нашого часу. їх створив скульптор Фідій. Обидві статуї мали дерев'яний каркас, а ззовні були оздоблені золотом і слоновою кісткою. Майстерно виконану статую Зевса Олімпійського вважали одним із семи чудес світу. На відміну від скульпторів Стародавнього Сходу грецькі скульптори не дотримувалися під час работи ніяких канонів. їхнім єдиним бажанням було створити ідеальне зображення прекрасної людини, яка здавалася б живою, такою, що лише зупинилася на мить.
У Давній Греції працювали також численні славетні художники. Про досконалість їхніх творів складали легенди. Тільки ці легенди й залишилися нам від давньогрецького живопису, оскільки самі твори не збереглися. Проте відомо, що, створюючи свої картини і монументальні розписи, художники Давньої Греції вже користувалися законами перспективи і застосовували світлотінь, а на меті мали якнайточніше передати навколишню реальність. Усе це означає, що давньогрецькі живописці не вважали за необхідне «тримати» площину стіни, що надавало б зображенню підкресленої декоративності та умовності. У їхніх монументальних розписах виникав ілюзорно відтворений тривимірний простір. Він мав глибину, а постаті та предмети в ньому - об'єм.
Давньоримські художники і скульптори були нащадками майстрів Давньої Греції, але мали іншу мету - передусім вони намагалися передати велич і непереможність своєї імперії. Статуї імператорів могли мати велетенські розміри. Тріумфальні арки і тріумфальні колони, побудовані на честь перемог римської зброї, прикрашали зображеннями битв і облог - своєрідним літописом у камені.
Прекрасні зразки римського живопису збереглися в Помпеях. Це місто загинуло під час виверження вулкана Везувія. Численні мешканці Помпеїв загинули, але археологи, розкопавши місто, побачили його майже таким самим, яким воно було дві тисячі років тому.
Настінні розписи в помпейському Будинку містерій зображують сцени з релігійних вистав. Деякі мешканці Помпеїв прикрашали стіни осель копіями з уславлених картин грецьких майстрів. Усі ці зображення виконано з використанням світлотіні та перспективи.
Монументальне мистецтво наступних століть розвивалося двома шляхами:
перший - як у Давньому Єгипті і Давньому Межиріччі. Тут мистецтво було дещо умовним, але дуже декоративним і при цьому таким, що оптично «зберігало», «тримало» площинність стіни. Таким було монументальне мистецтво Західноєвропейського середньовіччя і Візантії, а також Київської Русі;
другий - як у Давній Греції і Давньому Римі. Тут настінні розписи створювали за всіма законами перспективи і світлотіні. Цю традицію продовжили художники періоду Відродження. Намальований, ілюзорний простір ставав дуже схожим на реальність, але площинність стіни при цьому виявлялася «зруйнованою».
Утім митці наступних художніх епох - бароко і рококо - мали на меті саме «зруйнувати» і навіть «розірвати» площинність стіни - розписи плафонів (стель) барокових споруд розкриваються в нескінченність. Це перетворилося на особливий художній прийом, дуже виразний і характерний. Але із часом художники знову стали цінувати умовну декоративність монументального мистецтва. Повернення до неї відбулося в епоху модерну (на початку XX ст.). Детальніше монументальне мистецтво різних епох розглянемо в наступних параграфах.
Нині монументалісти (художники і скульптори) використовують різні мистецькі прийоми, але завжди вважають, що монументальне мистецтво передовсім має бути тісно пов'язане з архітектурою, яку воно прикрашає.
Отже, у монументальному мистецтві існують два прийоми зображення простору: площинний (декоративний) та об'ємно-просторовий (перспективний).
1. Наведіть приклади зразків монументального мистецтва різних часів.
2. Чи відрізнялися методи зображення простору в художників Давнього Єгипту та Давнього Риму?
1. Прочитайте на с. 16 розповідь про фах художника-реставратора. Уявіть себе реставратором стародавнього живопису і доповніть втрачені фрагменти за уявою. Для полегшення роботи перенесіть по квадратах запропоновану фреску, зберігаючи пропорції оригіналу. Як би ви відновили втрачені ділянки фрески? Відтворюючи колірну гаму, зверніть увагу на відтінки і нюанси колірних співвідношень. 2. Виконайте творчу роботу за мотивами єгипетських стінних розписів, використовуючи єгипетські канони. У цьому вам допоможе учнівська робота. Інструменти та матеріали: аркуш паперу, гуашеві або акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі, фломастери, гелеві ручки. План роботи:
• Створіть ескіз для майбутньої композиції. Для цього на окремому аркуші в невеличкому розмірі (не більше 10 см) спробуйте намалювати свій задум.
• На цьому етапі варто обрати для майбутньої роботи формат - прямокутний, квадратний, колоподібний, видовжений тощо, а також вирішити, який композиційний прийом можна застосувати.
• На ескізі можна пошукати відповідь на питання: де ви створите найбільший контраст, де змістовий центр композиції? Можна також випробувати й колірне рішення.
Альтаміра - печера в Іспанії, у провінції Сантандер. У 1876 р. Іспанський археолог Марселіно де Са-утуола відкрив тут багатоколірні зображення доби палеоліту. Малюнки на стінах і стелі печери, розмір яких сягає іноді 2 метрів, зображували тварин - зубрів, ланей, кабанів та ін. Унікальна пам'ятка викликала тривалі суперечки дослідників. Археологи відмовлялися повірити в те, шо ці прекрасні малюнки - насправді витвір первісної людини. Альтамірські зображення оголосили навіть підробкою. Але тепер ніяких сумнівів шо-до Альтаміри немає. Іспанську печеру називають «Сикстинською капелою первісного мистецтва».
Рельєфи, шо прикрашали палай царя Ашшурбаніпала в Ніневії, датуються VII ст. до н. є. Вони відтворюють полювання царя на левів. Володаря Ассирії зображено людиною надзвичайної сили й відваги, з міцними м'язами й пишним волоссям. Звичайно, полювання на левів для нього було гідним заняттям. Збереглися написи, у яких Ашшурбаніпал та інші ассирійські царі перелічують, скільки «лютих левів» вони вбили.
Іларя та його почет на ніневій-ських рельєфах зображено поважними і спокійними. Проте поранені звірі, які вмирають, уособлюють справжню трагедію.
Час невпинно минає. Усе рукотворне старіє, руйнується. Будь-який твір мистецтва, як і людина, може «захворіти». Тоді на допомогу приходять реставратори. Вони, мов лікарі, копіткою працею повертають до життя безцінні творіння минулого. Іноді роками триває відновлення окремих експонатів.
Професія реставратора вимагає великого терпіння, обізнаності і відповідних навичок. Вона потребує від майстра-виконавця високої культури, художньої підготовки, широких знань у галузі історії мистецтва, досконалого володіння технікою обробки різноманітних матеріалів, що використовуються для реставрації, знань з хімії, технологій виготовлення і застосування матеріалів.
Існують два напрямки реставрації: художній і технічний.
Сутність художньої реставрації полягає в тому, що твір, який зазнав пошкоджень, поновлюють, залишаючи незайманими оригінальні місця, які збереглися. Це найдавніший напрямок роботи, адже здавна люди намагалися відновити, підремонтувати ті речі, які постаріли.
Проте під час «лагодження* іноді втрачається первинний вигляд, і вже наприкінці XVIII ст. окреслився інший напрямок - технічний. Більшу увагу почали приділяти консервації пам'яток культури, подовженню терміну їхнього існування. Згодом почали робити всебічний фізико-хімічний аналіз пам'яток, рентген, фотографування на різних етапах роботи.
Робота реставратора більше нагадує роботу наукового експерта. Відтворення ведеться такими методами, щоб у будь-який час можна було повернутися до початку роботи, не пошкодивши при цьому оригінал. Предметом реставрації стають будь-які пам'ятки старовини - будинки, картини, скульптури, старовинні книги, ювелірні вироби, посуд, меблі та ін. Також часто на реставраторові лежить велика відповідальність з визначення оригінальності твору. Він мусить точно датувати вік твору, можливо, визначити автора, вивчити техніку виконання, за рентгеном виявити шари попередніх поновлень і наприкінці підтвердити справжність.
Професія художника-реставратора надзвичайно шляхетна і важлива. Завдяки реставраторам ми з вами можемо і тепер милуватися скарбами минулого.
ГДЗ відповіді 7 клас з предметів школьної програми
Нові підручники 7 клас 2015