укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 21 » § 22. Небезпечні харчові добавки
16:38
§ 22. Небезпечні харчові добавки

§ 22. Небезпечні харчові добавки

Втім, часто виробники, навіть додаючи до продуктів натуральні та корисні харчові добавки, наприклад рибофлавін (Е 101), не маркують упаковку належним чином. Так, у складі каші для дітей зазначають лише «вітамін В2». При цьому навмисно уникають словосполучення барвник харчовий Е 101, що одне й те саме. Бояться, що згадка на етикетці харчової добавки з кодом «Е» не сподобається покупцям.
У продуктах харчування, на жаль, досить часто зустрічаються і небезпечні для здоров'я людини харчові добавки з яскравим
забарвленням (мал. 189). До їх переліку, передусім, варто віднести барвники: тартразін (Е 102), хіноліновий жовтий (Е 104), захід сонця жовтий (Е 110), азо-рубін (кармуазін) (Е 122), понсо 4Р (Е 124), червоний чарівний АС (Е 129).
Підстава для негативного ставлення до зазначених добавок - їх шкідливий вплив на дитячий організм, що доведено ґрунтовними медичними дослідженнями, проведеними на території Великої Британії.
Підтверджує небезпеку названих барвників також попередження про їх негативний вплив на дитяче здоров'я, що міститься у постанові Європейського парламенту № 1333/2008 від 16.12.2008 р. У документі йдеться про те, що вживання в їжу зазначених харчових барвників може призвести до гіперактивності.
Однак небезпечні барвники, як було зазначено вище, найчастіше потрапляють у продукти харчування для дітей, бо ці продукти і створюються барвистими для того, аби привертати дитячу увагу. Найпоширенішими продуктами, що містять небезпечні барвники, є:
• солодкі напої, що мають яскраве забарвлення (зелений, жовтий, червоний кольори);
• різноманітні цукерки з дешевих кондитерських виробів, що мають різнокольорове забарвлення;
• вафлі та печиво з кольоровою начинкою;
• сухі суміші для приготування желе та киселів;
• жувальні гумки та желейні цукерки;
• різнокольорові креми, що використовуються для приготування тортів та інших кондитерських виробів;
• так звані цукати - схожі на сухофрукти продукти незрозумілого походження, що зазвичай фарбуються різноманітними барвниками;
• кустарні кондитерські вироби та саморобні цукерки (півники на паличці), де у вигляді барвника можуть використовуватися не лише небезпечні добавки із наведеного списку, а й заборонені в Україні барвники, що мають токсичні та канцерогенні властивості.
У таблиці 11 наведено класифікацію за призначенням відповідно до цифрової кодифікації харчових добавок (за основними групами).
Існують харчові добавки, вживання яких окремо одна від одної не несуть загрози для здоров'я, а поєднання їх в одному продукті є дуже небезпечним. Наприклад, поєднання бензонату натрію (Е 211) та антиоксиданту аскорбінової кислоти (Е 300), відомого ще як «вітамін С», призводить до хімічної реакції, внаслідок якої в продукті синтезується бензол - небезпечний токсичний канцероген. На жаль, деякі виробники солодких напоїв виставляють наявність вітаміну «С» у напоях, що містять бензо-нат натрію, як ознаку піклування про здоров'я споживачів, приховуючи інформацію про шкідливість поєднання цих харчових добавок.
Кожна країна намагається на свій лад визначити, які харчові добавки і в якому обсязі дозволити для використання в продуктах харчування, а які заборонити як небезпечні. Приводом для заборони тих чи інших харчових добавок результати клінічних досліджень, що зазвичай проводять на піддослідних тваринах.
Перелік харчових добавок, дозволених для використання на території України, наведено у постанові Кабінету Міністрів України №12 від 4 січня 1999 р. «Про затвердження переліку харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах*. Контролем за додержанням стандартів та використанням харчових добавок у продуктах харчування займаються також неурядові громадські організації, наприклад, Науково-дослідний центр незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ*.
А в таблиці 12 ти зможеш ознайомитися з переліком небезпечних харчових добавок та їх позначеннями.
На сьогодні на території Євросоюзу діє норма, згідно з якою продукти харчування, що містять барвники, небезпечні для дітей, повинні містити спеціальний попереджувальний напис.
Це цікаво
Усе частіше на полицях магазинів можна зустріти так звані «підробні» продукти. Що вони в собі містять? На це запитання кожен з нас хотів би почути чесну відповідь. На жаль, ті, хто займається підробкою продуктів харчування, не насмілюються про це говорити, але ми маємо змогу перевірити натуральність продуктів, які, за оцінкою експертів, найчастіше підробляють.
Сметана давно перестала бути справжньою сметаною. Ми купуємо речовину, схожу на неї і зовні, і за смаком. Що ж ми їмо насправді? Тваринний жир замінюють на рослинний, молочний білок на соєвий, а соя є генномодифікованою. Сметана - дуже корисний продукт, який швидко засвоюється організмом, але стосується це сметани, приготованої класичним способом, тобто виключно з вершків і закваски. Якісну сметану сьогодні на прилавках знайти досить складно.
Як же перевірити натуральність продукту? Дуже просто. Необхідно розчинити чайну ложку сметани у склянці окропу. Підробка сметани випаде в осад, а справжня повністю розчиниться.
Ікра - корисний делікатес, багатий йодом, доступний далеко не всім через високу ціну. Тому чорну та червону ікру навчилися підробляти. Роблять її з морських водоростей. Смак такої ікри віддає желатином. Але, навіть, якщо ікра має запах риби, а ікринки правильної форми й мають відповідний колір, усе це не доводить їх натуральність.
Як перевірити ікру? Якщо в ємкість з окропом кинути справжню ікринку, білок почне згортатися, залишаючи у воді білий шлейф, а сама ікринка залишиться неушкодженою. Штучна ікра в окропі через якийсь час втратить форму і почне розчинятися.
Крабові палички. Експерти дослідили, що до їх складу не входять ні краби, ні риба. Судячи з написів на упаковці, до складу крабових паличок входить крохмаль, барвники, консерванти і сурімі (рибний фарш). Як виявляється, рибний фарш містить натуральної риби не більше 10 %. Після проведення аналізів експертам так і не вдалося точно з'ясувати, що за речовини складають інші 90 %. Виробники не говорять усієї правди про склад «некрабових паличок*. Крабові палички є продуктом з невідомими компонентами.
Купуючи креветки, насправді ми купуємо воду. їх заморожують відразу після вилову: креветки глазурують льодом, щоб вони не ламалися. Кількість льоду в креветках виробники не вказують, адже таких норм не усіне. Виробники цим користуються і збільшують вагу на 10-40 %. Таким чином, купуючи креветки, ми платимо за воду від 10 до 40 %.
Підробка м'яса. За допомогою спеціального клею з м'ясних обрізків можна зробити один великий і апетитний стейк.
Субстанція, яка склеює шматочки м'яса, називається «тран-сглутаміназа» або просто «м'ясний клей». Цей фермент дає змогу модним кухарям надати вже приготованій м'ясній страві або крабовій котлеті вигадливої форми. У великому м'ясному виробництві завжди залишається безліч шматочків і обрізків, які повинні були б використовуватись тільки як корм для тварин. А, завдяки м'ясному клею, ощадливі підприємці можуть з'єднати відходи м'яса в одне ціле й уникнути фінансових втрат. Причому простому споживачеві відрізнити таку мозаїку від звичайного шматка м'яса дуже складно.
Попереджувальні символи
Попереджувальні знаки - це знаки, призначені для забезпечення безпеки споживача і навколишнього середовища під час експлуатації потенційно небезпечних товарів.
Попереджувальні знаки поділяють на два види:
1) ті, що попереджають про небезпеку;
2) ті, що попереджають про дію щодо безпечного використання.
Відповідно до міжнародних вимог з класифікації і маркування небезпечних речовин і матеріалів, розроблених органами ООН і Міжнародною організацією праці (МОП), кожному виду попереджувальних знаків відповідає визначений символ, який складається з літери «R» - для знаків, що попереджають про небезпеку, або «S» - для знаків, що повідомляють про дії для запобігання небезпеки, і двозначного номера-коду, що вказує на конкретну небезпеку. Наприклад: R 12 - надзвичайно небезпечно, R 34 - викликає опіки. Зазначені інформаційні знаки є частиною попереджувального маркування, що слугує для зосередження уваги користувачів небезпечних товарів до їх властивостей. Метою попереджувального маркування є інформування про наслідки їхнього шкідливого впливу, наявність даних про способи і засоби захисту, що дають змогу безпечно поводитись з небезпечним товаром. Попереджувальне маркування може містити також інформацію про надання першої допомоги при небажаному контакті з небезпечним товаром, що може завдати шкоди здоров'ю споживача.
Випуск і реалізація небезпечних товарів без відповідного маркування забороняються. До небезпечних товарів відносять:
вибухові, отруйні, вогненебезпечні, їдкі (що роз'їдають), інфекційні, радіоактивні речовини, окислювачі, а також шкідливі речовини, що мають шкідливий вплив на репродуктивну функцію* людини.
Серед споживчих товарів найбільшу кількість небезпечних речовин містить група товарів побутової хімії. Для них попереджувальне маркування є обов'язковим. Інші групи продовольчих і непродовольчих товарів також можуть містити окремі небезпечні речовини (наприклад, нікотин у тютюнових виробах, сивушні масла в алкогольних напоях і т.п.). Але кількість їх не повинна перевищувати гранично допустимих концентрацій, інакше реалізацію цих товарів буде заборонено. У зв'язку з цим, попереджувальне маркування для таких товарів, що є по суті безпечними, не застосовується. Для тютюнових виробів попереджувальне маркування зводиться до напису: «Мінздрав попереджує, що паління небезпечне для здоров'я*.
Попереджувальне маркування повинно включати:
• найменування небезпечної речовини, торгову марку і загальновизнані синоніми;
• серійний номер ООН і класифікаційний шифр речовин;
• символи небезпеки;
• сигнальне слово, що виділяється жирним шрифтом і використовується залежно від ступеня небезпеки:
«НЕБЕЗПЕЧНО!», щоб приверути увагу до високого ступеня ризику з вірогідною можливістю смерті або важких ушкоджень;
«ОБЕРЕЖНО!», щоб привернути увагу до середнього ступеня небезпеки і потенційної загрози ризику нанесення шкоди для здоров'я людей і навколишнього середовища.
Попереджувальні знаки доповнюються символічним зображенням небезпеки. їх виконують чорним кольором на жовтогарячому або жовтому фоні. На хімічних продуктах можна зустріти застерігаючий знак, зображений на мал. 190 а. Наступний знак найчастіше використовується на упаковках з розчинниками, лаками і фарбами (мал. 190 б). Інформацію про застереження при використанні даної речовини під час очищення каналізаційних труб несе знак, який подано на мал. 190 в. Знак, зображений на мал. 190 в, вказує, що продукт небезпечний для навколишнього середовища.
Використання попереджувального маркування є одним з важливих повноважень власника товарного знака, передбачених п. 10 ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 p. № 3689-ХІІ.
Спеціальні символи та їх значення
На етикетках деяких груп товарів досить часто можна побачити спеціальні символи. Ці символи, як правило, несуть додаткову інформацію щодо використання даного товару. Найчастіше спеціальні символи наносять на етикетки одягу. Умовні позначення на ярликах допоможуть збільшити термін експлуатації одягу або інших текстильних виробів. Символи і значки ярликів є стандартними для усіх виробників. Умовні позначення значків і символів, які найчастіше зустрічаються, наведено в таблиці 13.

Підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з німецької мови, біології, хімії
Відповіді ГДЗ для 7 класу з  геометрії, української мови, географії