укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 7 » § 24. ВІЛ-інфікування молоді в Україні та світі
18:33
§ 24. ВІЛ-інфікування молоді в Україні та світі

§ 24. ВІЛ-інфікування молоді в Україні та світі

У цьому параграфі ви:
• особливості поширення ВІЛ серед молоді;
• основні положення законодавства України щодо ВІЛ/СНІД;
• запобігання дискримінації щодо ВІЛ-інсрікованих Хроніка ВІЛ/СНІД
Чим відрізняються пандемія та епідемія? Як можна запобігти епідемії?
У 1988 році Генеральна Асамблея ООН оголосила, що поширення СНІДу у світі набуло масштабів глобальної пандемії. 1 грудня офіційно оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Цього дня світова громадськість об'єднує зусилля для боротьби зі СНІДом у всьому світі, висловлює солідарність із людьми, що страждають від цього страшного захворювання.
В Україні понад 1 % населення офіційно зареєстровані як ВІЛ-інфіковані та хворі на СНІД, отже це - вже епідемія.
Особливість поширення ВІЛ-інфікування в Україні полягає в тому, що більшість інфікованих людей є наркотично залежними, і заразилися вони через використання нестерильних шприців з наркотичними речовинами. Законодавство Україні у сфері протидії епідемії ВГЛ-іназекції
Держава декларує свої обов'язки щодо протидії епідемії ВІЛ-інфекції та гарантує забезпечення:
1) пріоритетності в профілактиці поширення ВІЛ-інфекції інформаційно-роз'яснювальної роботи з населенням щодо принципів здорового та морального способу життя, духовних цінностей і відповідальної поведінки у сфері сексуальних стосунків;
2) пропаганди здорового способу життя;
3) постійного моніторингу епідемічної ситуації та контролю за здійсненням заходів із запобігання захворюванню на ВІЛ-інфекцію.
Відома істина «хворобу легше попередити, ніж лікувати» стосується СНІДу більшою мірою, ніж будь-якого іншого захворювання. Найнадійніший спосіб уберегтися від СНІДу - це уникнути зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). На щастя, цей вірус не передається ні побутовим, ні повітряно-крапельним шляхом, і його не поширюють комахи.
Якими шляхами передається ВІЛ?
Кожному важливо усвідомлювати, що зараження ВІЛ відбувається в певних ситуаціях, за певної поведінки. Інфікування можна уникнути, тому що ВІЛ-інфекція не заразніша, ніж збудники гепатиту, туберкульозу чи грипу. Для убезпечення людства не можна ізолювати ВІЛ-інфікованих. Дієвою профілактикою ВІЛ-інфікування має бути власна безпечна поведінка, знання про ВІЛ, дотримання правил особистої гігієни та здорового способу життя.
Оцініть ризик (високий, низький, відсутній) ВІЛ-інфікування в життєвих ситуаціях.
• Відвідування басейну.
• Користування спільним посудом у кав'ярні.
• У класі, сидячи за одною партою.
• Під час надання першої медичної допомоги для зупинення кровотечі.
• У стоматологічному кабінеті.
• При стрижці в перукарні.
• При переливанні крові постраждалому в ДТП.
• У бійці.
• Вітаючись рукостисканням.
Причини і наслідки стигмації та дискримінації
Стигма - це соціальне клеймо негативного змісту, що надається людині чи групі людей, і переважає над усіма іншими якостями.
Дискримінація - це стигма, що перейшла у дію.
Стигма та дискримінація щодо ВІЛ-інфікованих виражається в поділі людей на ВІЛ-позитивні та ВІЛ-негативні. ВІЛ-позитивним приписують негативні якості, які не пов'язані з вірусом. Вважають, що вони небезпечні для суспільства, намагаються нашкодити іншим, ведуть неправильний спосіб життя.
Людей з ВІЛ виокремлюють у іншу групу, не свою.
Причинами стигматизації та дискримінації є:
• недостатнє розуміння хвороби;
•  міфи та стереотипи  щодо  шляхів  передачі  інфекції, засобів профілактики;
• упереджене ставлення до ВІЛ-інфікованих;
• неправильна інформованість громадськості про ВІЛ/СНІД.
Наслідки стигматизації та дискримінації небезпечні для людей з ВІЛ та й загалом для всього людства, адже призводять до втрати контролю над поширенням епідемії через замовчування людей про свою інфікованість чи своїх близьких. Люди з ВІЛ ставали об'єктом пліток, їх принижували, їм погрожували, подекуди навіть вчиняли фізичні розправи. Крім того, людям з ВІЛ відмовляли в медичному обслуговуванні, не допускали до занять, відмовляли в роботі. Це все спричиняє розвиток депресії у ВІЛ-позитивних людей, занижену самооцінку та відчай, що, у свою чергу, погіршує стан здоров'я й знижує їхню якість життя.
Соціальними наслідками цього є порушення прав і свобод людей, що живуть З ВІЛ, їх близьких. Така ситуація неприпустима в цивілізованому суспільстві й забороняється ст. 16 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».
«Стаття 16. 1. Звільнення з роботи, відмова в прийнятті на роботу, відмова в прийомі до освітніх, медичних закладів, до закладів соціальної опіки і піклування та соціальних служб, а також відмова в наданні медичної допомоги та соціальних послуг, обмеження ішпих прав людей, які живуть з ВІЛ, на підставі їх ВІЛ-позитивного статусу, а також обмеження прав їхніх рідних і близьких на цій підставі забороняється. 2. Неправомірні дії посадових осіб, які порушують права людей, що живуть з ВІЛ, їхніх рідних і близьких, можуть бути оскаржені до суду».
Чимало небезпечних вірусів науковцям вдалося приборкати за допомогою вакцин. Проте пошук вакцини, що захистила б людей від зараження ВІЛ, поки що триває.
Заразитися ВІЛ-інфекцією може кожен, незалежно від статі, віку, національності, сексуальної орієнтації, матеріального достатку або належності до певної соціальної групи.
Ст. 17 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ» людям, «зараження яких ВІЛ-інфекцією сталося внаслідок переливання крові (її компонентів), біологічних рідин, пересадки клітин, тканин та органів людини, виконання медичних маніпуляцій або виконання службових обов'язків» передбачено відшкодування в судовому порядку завданої їх здоров'ю шкоди».
Немає «груп ризику», але є ризикована поведінка. Зовні людина - носій ВІЛ, може не мати вигляду хворої; симптоми СНІД подібні до багатьох поширених захворювань: нежиті, запалення легенів тощо. Достовірно дізнатись щодо наявності ВІЛ в організмі можливо лише за аналізом крові. В Україні тестування на наявність ВІЛ-інфекції проводиться в спеціалізованих кабінетах. Про їхнє розташування можна довідатись у районній поліклініці.
Конфіденційний (від лат. «довіра, секретний») - той, що не підлягає розголошенню.
Тестування буває двох видів: конфіденційне й анонімне. Конфіденційність результатів тестування забезпечується Законом України.
Попрацюйте у групах. Прочитайте цитати із законодавчих актів щодо ВІЛ/СНІД у Додатку 11.
Сформуйте своє ставлення до цієї проблеми. Дайте обґрунтовані відповіді на запитання.
1. Які права гарантуються ВІЛ-інфікованим державою? Чи достатньо ці люди соціально захищені? Чому?
2. Які небезпеки можуть створювати ВІЛ-Інфіковані, не виконуючи належних обов'язків? Чому?
3. Як ви особисто маєте поводитись, щоб уникнути зараження на ВІЛ?
4. Яке ставлення до ВІЛ-інфікованих може бути прийнятним для вас? Чому?
Зміна ставлення до особистої безпеки, власної поведінки в суспільстві, прояв толерантності до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, усвідомлення того, що «ВІЛ/СНІД стосується кожного» - необхідна умова припинення поширення ВІЛ/СНІД в Україні.
Переважна більшість ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД в Україні - ін'єкційні наркомани.
Для профілактики ВІЛ-інфікування дотримуйтесь правил безпечної поведінки, особистої гігієни, здорового способу
життя.
Тестування на наявність ВІЛ-інфекції проводиться у спеціалізованих кабінетах, про місцезнаходження яких можна довідатись у районній поліклініці.
Стигма та дискримінація ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД - порушення їх прав і свобод, які передбачені Конституцією та законами України.
Запитання і завдання
1. Що робить світова громадськість для запобігання поширенню СНІДу?
2. Як можна уникнути зараження ВІЛ?
3. Яким чином визначають ВІЛ? Де це можна зробити?
4. Назвіть симптоми СНІД. Чим небезпечна ця хвороба?
5. Чи є вакцина проти ВІЛ? Які сучасні методи лікування СНІД вам відомі?
6. Як може проявлятись дискримінація ВІЛ-інфікованих? Чому це неприпустимо?
7. За результатами роботи в групах складіть алгоритми власної безпечної поведінки й толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.