14:48 25-26. Дизайн. Дизайн предметів побуту | |
25-26. Дизайн. Дизайн предметів побутуДизайн - це вид діяльності, пов'язаний з проектуванням предметного світу. Це мистецтво робити повсякденні речі красивими й одночасно зручними для користування.Слово дизайн походить від англійського проект, план, малюнок. Замість терміна «дизайн» часто вживають «художнє конструювання», «технічна естетика». Фахівець із дизайну (дизайнер) робить зразки раціональної побудови предметного середовища, вивчає естетичні властивості промислових виробів тощо. Дизайнер має добре знати якості та можливості матеріалу, у якому буде втілюватися його задум, але сам він не бере участі безпосередньо у виробництві. За проектом дизайнера створюється не один, а величезна кількість предметів, у кожному з яких поєднані краса, зручність і практичність. Історія дизайну розпочинається наприкінці XIX ст. Мабуть, це вже викликало у вас запитання: а чому так? Хіба краса і зручність - не та мета, до якої прагнули майстри всіх часів? Хіба давньоєгипетські меблі, давньогрецький керамічний посуд, венеціанське скло епохи Відродження або порцеляна в стилі рококо не є красивими і зручними одночасно? Майстри минулих століть працювали над виготовленням тієї чи іншої речі від початку й до кінця, від першого задуму до передання її для користування замовникові. Якщо йшлося, наприклад, про якусь прикрасу, то майстер мав сам її придумати, а потім за допомогою відповідних технік обробити золото чи срібло, оздобити його коштовним камінням або емаллю тощо. Іноді прикраси або сукні створювали за малюнками відомих художників, але це були винятки. І, звичайно, кожну таку річ виготовляли в єдиному екземплярі, тому вона була унікальною. Існують різні види дизайну: графічно-рекламний (пакування, фірмові стилі, листівки, плакати і т. ін.); промисловий, який безпосередньо залежить від галузі промисловості, матеріалів і призначення; одягу і взуття, предметів побуту тощо. Щодо історії дизайну як самостійного виду мистецтва існують аж чотири версії. За першою версією дизайн започатковано в кінці XIX ст. в Англії рухом за зв'язки мистецтв і ремесел, який очолював Вільям Морріс. На межі XIX-XX ст. він позначився на художній культурі СІЛА, Фінляндії і Швеції. Саме тоді було сформульовано положення і творчі принципи дизайну, що вплинули на школи і напрямки наступних років. Друга версія твердить про те, що дизайн виник на початку XX ст., коли художники почали дбати про зовнішній вигляд не тільки прикрас, меблів чи посуду, а й електротехнічних приладів, радіоапаратури, автомобілів. При цьому характерним був не пошук якихось нових, нетрадиційних рішень, а прагнення до фундаментальних, базових форм. Одночасно в проектованих виробах мав бути повністю використаний закладений конструкторський потенціал. Усе це враховували тогочасні дизайнери в проектуванні своїх виробів. Згідно з третьою версією історія дизайну розпочинається з 1920-х років, коли в багатьох країнах світу відкрилися спеціальні навчальні заклади, які готували художників-майстрів вищої кваліфікації для промисловості. В основі викладання був синтез усіх предметно-просторових мистецтв. Звичайно ж, дизайнер має знати те саме, що й живописець, графік чи скульптор, одночасно добре орієнтуватися в багатьох інших науках і мати численні практичні навички. За четвертою версією дизайн реально входить у життя, безпосередньо у виробництво, торгівлю, побут лише в 1930-х роках. У цей час на роботу в дизайнерські групи почали брати не лише художників, а й інженерів-конструкторів, архітекторів, технологів, які спільною працею на практиці мали поєднати зручність, простоту використання і красу створюваних виробів. Тільки після цього дизайнери отримали повне право брати собі девізи: «Від лопати - до міста», «Від голки - до літака» і навіть «Від ложки - до міста», у яких віддзеркалювалось різноманіття завдань, що поставали перед розробниками. Художники-дизайнери, як і архітектори, у своїй роботі використовують формулу античного вченого Вітрувія: «Користь, міцність, краса». Дизайн має бути привабливий', некрасиві речі не обирають серед інших подібних. Дизайн має бути корисний (функціональний), такий, що виявляє основні функції предмета. Дизайн має враховувати вимоги до міцності предмета. Речі, що втрачають свої властивості, руйнуються в короткий термін, не потрібні. Купувати такі речі - витрачати марно гроші. Сучасний дизайн дуже тісно пов'язаний із промисловістю, новими технологіями. Зазвичай дизайнери розробляють зовнішній вигляд великих партій товарів або, як у випадку з дизайном інтер'єрів, обирають з великої різноманітності вироблених промисловим способом і розтиражованих окремих предметів, речей, оздоблювальних матеріалів такі, за допомогою яких можна створити єдиний художній образ помешкання. У будь-якому разі поняття дизайн і промисловість дуже тісно пов'язані. Адже складові оформлення потрапляють до наших осель з магазину з етикеткою, на якій наведено відомості про промислового виробника. Якщо нам сподобалась якість якогось товару, то ми починаємо шукати й інші товари цього самого виробника. І от одного разу ловимо себе на тому, що нам навіть не потрібно детально перечитувати назву виробника, оскільки ми впізнаємо його за фірмовим знаком або логотипом. Найпомітніша ознака образу компанії - логотип. Логотип - назва компанії або спільноти людей (наприклад назва футбольного клубу), яка набула вигляду декору, сприймається як зоровий образ і тиражується незмінно на різних виробах, документах чи в рекламних акціях, які стосуються компанії. Логотип, фірмовий знак, фірмовий колір разом з девізом компанії об'єднуються у фірмовий (корпоративний) стиль. Щоб створити образ, який добре запам'ятовується, потрібно зважати на багато обставин. Так, якщо йдеться про корпоративний стиль цирку, зрозуміло, що на листівках, плакатах, запрошеннях буде виправдано і шаленство фарб, і усмішки, і спецефекти, оскільки це відповідатиме змісту діяльності цирку. А, наприклад, для банку цей підхід абсолютно недоречний: тут потрібний стриманий і діловий стиль. Отже, можна зробити висновок, що для створення фірмового стилю велике значення має єдність форми і змісту. Громада вашого класу також, напевне, має якусь назву, шкільну форму певного кольору, символ класу, девіз. Отже, і ваш клас має Свій стиль. А чи не цікаво вам його вдосконалити? Подивіться, де і в чому він може виявитися. Якщо ви задумали у своєму класі провести певний захід, святкування якоїсь події і хочете запросити гостей, для цього знадобиться створити запрошення з використанням фірмових кольорів і логотипу. Логотип має бути достатньо лаконічний, легкий у відтворенні (адже його треба буде повторювати багато разів і він мусить залишатися схожим сам на себе). І в разі зменшення чи збільшення повинен упізнаватися початковий зразок. Він має швидко і надовго запам'ятовуватися. Корпоративна візитівка із вказаними в ній ім'ям і прізвищем, номером телефону та іншими відомостями полегшить початок спілкування з новими людьми. Стінгазети з використанням вашої символіки, афіші з вашим логотипом покажуть, що саме ваш клас підготував святковий вечір або театральну виставу. Спортивна форма з використанням фірмових кольорів під час шкільних змагань допоможе вболівальникам активніше підтримувати ваше прагнення перемоги. Ваш власний корпоративний стиль не тільки створить позитивний імідж ззовні, а й посилить відчуття «плеча» серед однокласників, гордості за спільні досягнення, намагання зберегти престиж класу. Отже, значення дизайну в сучасному житті важко переоцінити. Якісний дизайн - одна зі складових прогресу. 1. Якими основними критеріями керуються дизайнери у своїй роботі? 2. Що таке корпоративний стиль? 1. Проведіть конкурс серед однокласників на створення кращого логотипу класу. Спочатку визначте головну ідею, яку має виразити ваш стиль. Проведіть обговорення і виберіть кращий, на ваш погляд, зразок. 2. Створіть проект офісного набору на свій стіл: підставку для ручок та олівців, гумки, лінійки та іншого канцелярського приладдя; підставку для паперу та книжок; підставку для дисків і касет. Для цього можна використати готові коробочки від промислових товарів. Склеєні між собою і різні за висотою, вони самі по собі створюють об'ємну композицію. Продумайте, як можна оформити поверхню: обклеїти кольоровим папером або за допомогою різних прийомів фарбування, що імітують різні матеріали. Спочатку нанесіть колір основи (головний колір) пензлем. Потім грубою губкою, вмоченою у фарби, створіть фактурні відбитки. Після висихання першого шару фактури його можна доповнити іншими гармонійними відбитками. Цікаво знати! Конструктори, які створювали перший автомобіль «Форд», взагалі не ставили перед собою дизайнерських завдань. їхньою метою було створити апарат, який би рухався без коней, і цього було достатньо. Проте необхідність у дизайнерах керівники компанії «Форд» відчули, коли виникла потреба якимось чином привернути увагу покупців до своєї продукції, бо вона почала губитися серед схожих автомобілів інших компаній. І це було блискуче рішення! Адже людина сприймає 80 % інформації в навколишньому світі очима, а отже, між однаковими (або майже однаковими) за якістю речами вибирає ту, яка виглядає переконливіше, досконаліше. Звідси випливає, що враження, яке справляє на нас той чи інший товар (предмет), може виявитися вирішальним у його придбанні. Якщо художники були завжди, то дизайнери стали потрібні лише після виникнення масового промислового виробництва. Мета роботи художника-дизайнера - художнє оформлення виробів, майбутніх товарів, які будуть тиражуватися - виготовлятися у великій кількості. Якщо йдеться про дизайн інтер'єру чи ландшафтний дизайн, то тут дизайнер стає швидше архітектором-дизайнером. Адже, проектуючи інтер'єри чи відкритий простір, він мусить вирішити проблеми, які належать до компетенції архітектора. Дизайн інтер'єру має враховувати архітектурні і конструктивні особливості будівлі. Дизайнер мусить відрізняти перегородки від капітальних стін, знати, як проходить вентиляція (провітрювання) приміщення, де розміщено проводи електропостачання і водогін. Дизайнеру інтер'єрів доводиться мати справу перевалено з виробленими на фабриках та заводах і випущеними великими партіями частинами оформлення: кахель, шпалер, паркету, лінолеуму, штор, світильників - для інтер'єрів; вазонів, плитки, огорож, спеціально вирощених сортових рослин - для ландшафтного дизайну. Праця дизайнера більше подібна до праці художника у графічному дизайні. На відміну від праці художників, які вкладають усі зусилля в те, щоб створити свою роботу неповторною, дизайнер свідомо намагається зробити свій витвір таким, щоб його було зручно повторювати багато разів. Адже в цьому разі створюється малюнок, декор, який буде тиражуватися на листівках, плакатах, афішах. Дизайнери-графіки створюють логотипи, фірмові стилі, емблеми. Дещо схожою з працею книжкового графіка є праця дизайнера в журналах і газетах. Проте її результати будуть добрими, якщо з номера в номер зберігатиметься певний стиль, повторюватимуться елементи оформлення, фірмові кольори. Тобто видання щоразу легко впізнаватиметься серед багатьох інших. Верстальник-дизайнер у наш час працює на комп'ютері в програмах верстки. Він підбирає шрифти різних типів, компонує заголовки, розміщує на сторінці текст та ілюстрації. Дизайнери оформлюють телеефір, веб-сайти. Створюючи зовнішній вигляд реклами, вони вигадують образ для товару, який допоможе краще його продавати. Розробляють різні типи пакування, які презентують товар у привабливішому вигляді. Дизайнери проектують також і зовнішній вигляд самих товарів. Такий дизайнер-проектувальник має бути трішечки конструктором, розуміти креслення, знати характерні особливості матеріалів, навіть найсучасніших. Використання у виробництві новітніх матеріалів дало поштовх для розвитку нового стилю Hi-Tech. Середньовічні ремісники теж створювали товари і знали технологію їх виготовлення. Художники декоративно-ужиткового мистецтва також володіють цими знаннями. Проте вироби, створені власноруч, хоч трішечки, але відрізняються один від одного. І цим вони здобули право бути творами мистецтва. Твором дизайнера є не сам виріб, а його проект. Гарний, неповторний дизайн-проект - ось що очікують отримати від дизайнера. Освітлювальні прилади, меблі, пристосування для зберігання речей, полички, вазони з квітами — усе це відіграє важливу роль у дизайні побуту. Звичайно, головне — вдало виконати основний дизайн приміщення. Та уявімо, що це вже трапилось і нам залишається наповнити наш життєвий простір приємними і зручними в користуванні елементами побуту, які додадуть затишку нашому помешканню і нададуть йому індивідуальності. Як і архітектура, дизайн є видом мистецтва, пов'язаним з вирішенням практичних завдань. Твори дизайнерів — це реальні речі, які оточують нас у повсякденності і якими ми майже щодня користуємося. Роззирніться навколо, і ви побачите безліч предметів, які хтось перед цим розробив і оздобив. Чайний сервіз чи вази, настільні лампи чи меблі задовго до того, як потрапити до нашого дому, спроектував художник-дизайнер. Які ж вимоги стояли перед ним? По-перше, як і в архітектурі, зовнішній вигляд творів дизайну дуже залежить від матеріалу виконання. Глиняний посуд не може бути такий самий тонкий, як порцеляновий, і прозорий, як скляний. Вигляд дерев'яних речей залежить від властивостей деревини, і тому зовні вони відрізняються від предметів, зроблених з металу чи пластмаси. По-друге, для гармонійного сприйняття форми предмета велике значення мають колір і фактура поверхні. Контрастне протиставлення матеріалів з різною фактурою поверхні в одному предметі часто використовується, щоб підкреслити різні за призначенням його частини (згадаймо архітектоніку). По-третє, різні речі, які опинилися в одному приміщенні, краще виглядатимуть, якщо будуть поєднані певним стилем, так би мовити, утворювати ансамбль. І насамкінець, ці речі мають бути зручними в користуванні, тобто вони мають бути співмірними до людини і одна до одної (згадаємо поняття масштабності). Кожному зрозуміло, що чашка, яку незручно тримати в руці, рано чи пізно розіб'ється; світильник, який не вміщається на меблях, обов'язково впаде; занадто великі меблі не вмістяться в кімнаті... Це настільки очевидно, що ми навіть не звертаємо на це уваги доти, доки самі не спробуємо щось спроектувати. Дизайн-проект починається з визначення мети, задля якої нам доведеться змінювати предмет. Можливо, нас не влаштовують властивості матеріалу, з якого його зроблено (наприклад, абажур у лампи занадто світлий і світло б'є в очі). Можливо, потрібно вдосконалити властивості предмета, доповнити його додатковою деталлю (склянка із чаєм занадто гаряча і потребує підставки, яка б ізолювала ЇЇ від поверхні меблів). Різні предмети іноді треба об'єднати якимось спільним стилем (зробити одностильові кашпо для вазонів із квітами, поєднати їх із стилем інших предметів у кімнаті, різні меблі поєднати, наприклад аплікацією, мотиви якої повторювалися б в оздобленні інших предметів побуту). Вільну стіну можна прикрасити картиною або репродукцією, колажем із тканини або композицією з природних матеріалів, але звернути увагу на те, що вона має бути в рамці, яка не тільки мусить пасувати до картинки, а й поєднуватися із загальною композицією стіни. Отже, ми маємо свідомо проаналізувати переваги і вади в довкіллі і спробувати поліпшити те, що можна поліпшити. Саме такими засадами краси, корисності та міцності керуються розробники нового дизайну, проектувальники в розробленні та вдосконаленні речей, що нас оточують. 1. Які завдання має вирішити художник-дизайнер в оздобленні предметів побуту? 2. Як би ви оформили свою кімнату? Створімо спільно дизайн кашпо для квітів. Для цього треба проаналізувати стиль приміщення, у якому будуть ці предмети. Можливо, ви помітите декоративний елемент, який варто взяти за основу оформлення. Повторюючи цей елемент у різних варіантах, на різних поверхнях, ми створимо стильову єдність у помешканні. Спроектуйте оформлення плафона для настільної лампи. Варіантів може бути безліч: це й аплікація із засушеного листя, і наклеєна витинанка, і зображення, створене за допомогою набризкування фарби, і фактурно пофарбована поверхня, абстрактна колірна або чорно-біла композиція. ГДЗ 7 клас алгебра, геометрія, українська мова Підручники 7 клас хімія, біологія, фізика | |
