12:03 § 26. Самооцінка і поведінка людини | |
§ 26. Самооцінка і поведінка людиниУ цьому розділі ти познайомишся з такими поняттями:• самооцінка й поведінка людини; • упевненість і самовпевненість; • бажання, можливості, обов'язки; • воля і здоров'я людини; • повага й самоповага; • звички, формування звичок; • творчі здібності. Після вивчення цього розділу ти зможеш: • пояснювати, що таке вольові якості людини; • розпізнавати корисні та шкідливі звички; • характеризувати активну, впевнену, пасивну й агресивну поведінки; • аналізувати різницю між упевненістю й самовпевненістю; • аналізувати відмінність між «хочу», «можу» і «треба»; • аналізувати вплив звичок на здоров'я людини; • пояснювати, що таке повага й самоповага; • навчишся, як обирати мету, розробляти й виконувати план дій для досягнення мети, зокрема щодо формування корисної звички; • навчишся, як правильно працювати в команді, мотивувати й зацікавлювати; • навчишся творчо мислити і продукувати ідеї для пояснення переваг здорового способу життя. Самооцінка і поведінка людини. Упевненість і самовпевненість Поміркуймо разом Що таке психічна і духовна складові здоров'я? Що таке особистість? Особистість — це людина, яка є індивідуальною, яка має значущі риси характеру, що характеризують її як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Про таку людину кажуть, що вона здатна діяти свідомо й відповідально, що вона неповторна. Ти — особистість. Твій настрій, твої почуття, твої риси характеру постійно впливають на твій розвиток і формування твоєї особистості. Ти маєш власну думку, оцінюєш зміни в навколишньому середовищі, спілкуєшся з однолітками. Ти намагаєшся правильно розподілити свої можливості для вирішення певних життєвих завдань у школі та вдома. Під час твого розвитку формується твоя самооцінка. Самооцінка — це оцінка людиною самої себе: своїх якостей, можливостей, здібностей. Самооцінка може бути адекватною та неадекватною (завищеною й заниженою). Завищена самооцінка — це коли людина перебільшує власні здібності та можливості. Занижена самооцінка — це коли людина недооцінює власні здібності, якості, можливості. Адекватна самооцінка — це коли людина об'єктивно оцінює свої якості, можливості, здібності. Пограємося разом Гра «Що мені подобається, що я люблю в самому собі» Станьте всім класом у коло. Завдання: по черзі відповідайте на запитання: «Що мені подобається в собі?» Того, хто висловився, інші учасники підтримують оплесками, якщо вони згодні. А після гри треба зробити висновки: хто має завищену самооцінку. Від того, як дитина оцінює свої можливості, залежить її бажання навчатися й розвиватися, формуються правильна поведінка й позитивний характер. Тобі, мабуть, зустрічалися діти, які мають неправильну самооцінку. Однокласниця може сказати, що не буде вирішувати приклади, бо гарно знає математику, а потім отримує двійку за знання. Інша дитина скаже, що не буде вирішувати приклади, бо не знає математику. А коли вчитель викличе її до дошки, отримає гарну оцінку за це завдання. Правильно себе оцінювати дуже важливо, бо ти зможеш визначити вірну поведінку, будеш мати змогу добре спілкуватися з друзями; в тебе буде гарний настрій, навчання буде легким, а здоров'я — міцним. Деякі діти із завищеною або заниженою оцінкою мають певні проблеми в поведінці та у спілкуванні з однолітками. Таким дітям слід тактовно вказати на їхні недоліки й допомогти впоратись із ними. Якщо самооцінка завищена, то дитина поступово буде втрачати повагу серед однокласників і друзів. Такий стан легко змінити, вказавши на це дитині. Набагато гірше для розвитку дитини мати занижену самооцінку. При такій самооцінці може розвинутися комплекс неповноцінності, який з часом буде заважати гармонійному розвитку її особистості. Комплекс неповноцінності виникає в дитинстві й часто залишається на все життя. Причому, зовні це не завжди помітно. Як же розпізнати занижену самооцінку й комплекс неповноцінності? • В чому тут небезпека для дитини? Занижена самооцінка, або комплекс неповноцінності, — це нав'язливе відчуття себе гіршим за інших, що супроводжується постійною невпевненістю в собі та у власних силах. Самооцінка дитини впливає на те, як вона вміє спілкуватися, як реагує на критику, як поводить себе в конфліктній ситуації, наскільки сильно вона прагне до спілкування, яких друзів собі обирає. Ознаки заниженої самооцінки в дітей і підлітків • Зовнішній вигляд може бути неохайний, недбалий. • Тихий тембр голосу, невиразна мова, звичка вибачатися без видимих причин за свої вчинки. • Зайва критичність до себе і своїх вчинків, самобичування. • Часто на обличчі — страдницький вираз, при розмові діти з комплексом неповноцінності зазвичай уникають дивитися на співрозмовника; надмірно сутуляться (бажання бути непомітним); сідають на самий край стільця, переплітаючи ноги (захист від оточуючих) або ховаючи їх під стілець. • Такі діти мало спілкуються з однолітками, постійно скаржаться на погане самопочуття, неприємності. їхні емоції та почуття спрямовані всередину себе, а не на зовнішній світ. • Зайва агресивність. Грубість зі всіма як захист від зовнішнього світу, невіра в себе породжує недовіру й до оточуючих. • Хвороблива реакція на критику, плаксивість. • Надмірна зовнішня самовпевненість у поведінці, як не дивно, свідчить про низьку самооцінку, супроводжується бажанням «виділитися з натовпу» (незвичайний одяг чи поведінка з претензією на «оригінальність»). Особливо це виявляється в підлітковому віці. • Бажання бути першим завжди і скрізь. Підліток живе в постійному стресі, змушений доводити собі й оточуючій, що він краще за всіх. Особистості, впевненій у собі, люблячій себе, немає потреби доводити власну «винятковість». Розглянь малюнок. Хто з дітей, на твою думку, невпевнений в собі? Поясни, чому ти так вважаєш? Пограємося разом Гра «Ласкаві імена» Станьте всім класом у коло. 1. Пригадайте і скажіть, якими ласкавими іменами вас називають рідні, знайомі? 2. Коли до вас лагідно звертаються, які почуття у вас виникають? Що хочеться сказати у відповідь? У всіх нас із нашим власним іменем пов'язані найкращі й найтепліші відчуття. Завжди дуже приємно чути своє ім'я, тим більше — в лагідній формі. Звернення до людини по імені — це один із засобів домогтися доброзичливості, на відміну від знеособленого «гей, ти» або «чуєш...». А якщо до прихильного звернення по імені додати щирий комплімент, то багато проблем можна вирішити простіше і швидше. Тепер ти зможеш дієво допомогти однокласникам із заниженою самооцінкою: називай кожного ласкаво й говори компліменти. І ти побачиш, як це позитивно вплине на зміну їхнього характеру й поведінку. Характе . - це сукупність особистих рис людини, які виявляються в її поведінці та діяльності. Слово «характер» запозичене з давньогрецької мови. Його пер-# вісне значення — ознака, риса, особливість. Характер людини впливає на її здоров'я. Якщо характер позитивний, то людина впевнена у своїх силах, у неї завжди гарний настрій та самопочуття, вона охоче спілкується з друзями, із задоволенням навчається та відпочиває, вона впевнена у собі. Впевненість у власних силах — це набір умінь та навичок, необхідних для успішної активної діяльності. Впевненість у власних силах — це готовність витрачати час та зусилля для досягнення позитивного результату. Впевнені люди майже ніколи не здаються, завжди продовжують боротьбу за результат і тому мають більше шансів досягти успіху. Впевненість у власних силах залежить не тільки від характеру людини. Вона базується на співробітництві та ініціативності. Впевнена людина вміє правильно оцінювати власні здібності й відповідати за результат як перед собою, так і перед іншими. Співробітництво передбачає вміння взаємодіяти з іншими людьми. Ініціативність передбачає готовність активно діяти та контролювати власні дії. Самовпевненість може негативно вплинути на здоров'я. Трапляється, що впевнена у власних силах людина видає бажане за дійсне, прагне успіху й не докладає для його досягнення жодних зусиль. Слід весь час поліпшувати характер, намагатися контролювати вияв негативних рис та прагнути позбутися їх — тоді всі складові твого здоров'я будуть у задовільному стані, а ти будеш гармонійно розвиватись як особистість. Запитання та завдання для самоконтролю й самоперевірки 1. Поміркуй і назви однакові риси характеру, які можуть бути і в дівчаток, і у хлопчиків. 2. Які позитивні риси характеру сприяють успіхам у навчанні? З. Які риси характеру стають на заваді твоєму авторитету серед товаришів? 4. Що саме — впевненість чи самовпевненість — сприяють успіхам у навчанні, стають на заваді авторитету серед товаришів? 1. Які риси маминого характеру тобі подобаються? А татового? Творче завдання 1. Залишіть із друзями у два стовпчики позитивні та негативні риси характеру один одного. Потім обміняйтеся з ними своїми думками. 2. Які правила щодо поліпшення свого характеру ви вже готові виконувати? Позначте їх. * Буду завжди намагатися досягати своєї мети. * Плануватиму своє творче персональне зростання. * Не ставитиму собі обмежень. * Розвиватиму позитивне ставлення до всього доброго. | |
