укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 22 » § 28. Рептилії, їх будова й біологічні особливості
17:44
§ 28. Рептилії, їх будова й біологічні особливості

§ 28. Рептилії, їх будова й біологічні особливості

Поміркуйте
Маріуц Ешер (1898-1972) - нідерландський художник-графік, відомий своїми роботами, у яких майстерно досліджував поняття мозаїки, нескінченності та симетрії. На одній із його відомих літографій зображені тваринки, що рухаються по колу й переходять з об'ємного зображення в площинне. Чому ця картина отримала назву «Рептилії», а не «Амфібії» чи «Латимерії»?
Які тварини належать до рептилій?
РЕПТИЛІЇ, або плазуни - це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до наземного способу життя. Існує майже 8 000 (в Україні - 21) видів рептилій, серед яких вирізняються ящірки, змії, черепахи, крокодили. Походження цих тварин пов'язане з низкою прогресивних ознак: 1) поява яйцевих оболонок; 2) поява грудної клітки; 3) розвиток п'ятипалих кінцівок, 4) розвиток на поверхні тіла рогових лусок; 5) поява кори півкуль великого мозку.
Розмноження рептилій за допомогою яєць із оболонками звільнило їх від необхідності повертатися у воду - вони стали справжніми наземними тваринами. Зроговіння шкіри і втрата шкірою дихальної функції зробили рептилій незалежними від вологості середовища існування. Ороговіла шкіра допомогла рептиліям освоїти ґрунти й морську воду - місця проживання, що були недоступними для амфібій. Окрім того, ускладнення будови легень й розвиток кінцівок збільшили рухливість рептилій. Усе це сприяло тому, що місця існування рептилій є різноманітнішими, аніж у амфібій та риб. Плазуни пристосовані до життя в різних умовах на всіх материках, крім Антарктиди. За Полярним колом зустрічалися лише два види -гадюка звичайна і ящірка живородна.
Плазуни, розселившись у всі кліматичні області земної кулі, за винятком приполярних областей, дали велику різноманітність життєвих форм. Серед рептилій є наземні, водні, підземні, деревні форми. Більшість видів рептилій веде наземний спосіб життя. Це сухопутні черепахи, змії, ящірки. Деякі з рептилій за час історичного розвитку перейшли до існування в прісних водоймах і навіть у морях. Це вторинноводні тварини, такі як: крокодили, морські черепахи та морські змії. Є рептилії, які ведуть підземний спосіб життя (австралійські змієящірки). Типовими деревними формами є хамелеони, їхні кінцівки з двома пальцями й чіпкий хвіст допомагають пересуватися по гілках. Цікавими представниками цієї групи є зелено-кровні сцинки - едина група хребетних, у яких кров має зелений колір через високий вміст жовчного пігменту білівердину. Серед рептилій зустрічаються навіть літаючі форми. Так, у літаючих драконів, літаючої синьохвостої ящірки, райської деревної змії є пристосування для планерування з дерева на дерево.
Отже, рептилії - це перші справжні наземні хребетні тварини, які живуть у багатьох місцях існування та мають різні життєві форми.
Які особливості зовнішньої будови рептилій?
Тіло плазунів складається з голови, тулуба й хвоста. На відміну від амфібій, вони мають шию, яка збільшує рухливість голови. На голові розташовані органи чуття. Найбільш розвинені очі, які прикриті трьома повіками, мають слізні залози й розрізняють кольори. Ніздрі ведуть у збільшений нюховий відділ, тому нюх у рептилій розвинений краще, аніж у амфібій. Органом дотику й сприйняття запахів є язик (3) - найважливіший орган чуття для змій. У багатьох рептилій у ротовій порожнині є отруйний апарат, що має отруйні зуби (2) та отруйну залозу (1). Кінцівки розташовані по боках тулуба, унаслідок чого тіло, переміщаючись, торкається землі. Ось чому назва цієї групи рептилії, походить від латинського слова «reptilios» - «ті, що повзають». У багатьох видів (безногі ящірки, гадюки, вужі) кінцівок немає або вони малі й не помітні. Хвіст також є важливою частиною тіла рептилій. У крокодилів, морських змій він використовується для плавання, у хамелеонів, сцинків допомагає лазити по деревах, а для пустельних ящірок є місцем запасання жирів.
Шкіра рептилій суха, майже не має залоз. Вона вкрита роговими лусками, щитками або пластинками - похідними покривного епітелію. Такі покриви захищають тварин від ушкоджень та втрат вологи, яке дуже важливо для існування в посушливих умовах. Щільний покрив заважає росту плазунів, тому супроводжується періодичним линянням, що може відбуватися декілька разів на рік. У шкірі рептилій часто знаходяться спеціальні клітини з пігментами - хроматофори, завдяки яким деякі і плазуни (наприклад, хамелеони) здатні змінювати забарвлення свого тіла.
Отже, зовнішня будова рептилій має певні особливості, що пов'язані з особливостями пристосування до життя на суходолі.
Які біологічні особливості рептилій?
Важливою особливістю рептилій є перехід повністю на легеневе дихання. У зв'язку з цим у них є грудна клітка, яка поліпшує й спричиняє швидкий газообмін. Органи й тканини рептилій добре постачаються киснем завдяки наявності малого і великого кіл кровообігу та трикамерного серця з неповною перегородкою між шлуночками. Але все ж таки кров у них змішується, і тому рептилії є холоднокровними. А це означає, що обмін речовин в них залежить від температури середовища. У тих районах землі, де теплі сезони змінюються холодними, рептилії здатні впадати в заціпеніння. При цьому обмін речовин різко сповільнюється, а резерви організму використовуються повільно й економно.
Відомо, що на суші рухатися важче, ніж у воді через більший вплив сили тяжіння. Тому в рептилій міцний скелет і розвинені м'язи. Крім того, у них рухливіше з'єднання черепа з хребтом, у якому п'ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий. Це забезпечує повороти голови у всі сторони, створює можливість міцнішого приєднання кінцівок до осьового скелета, що полегшує полювання та захист від ворогів. Ускладнення організму та збільшення його рухливості спричинило формування в рептилій складнішої нервової системи, ніж у амфібій. У них з'являється кора великих півкуль головного мозку (відповідає за набуту поведінку) й добре розвинений мозочок (координує рухи тварини).
Життя на суходолі вплинуло й на розмноження та розвиток. Самі органи розмноження - яєчники й сім'яники - у плазунів істотно не відрізняються від таких же у земноводних. Зміни в яєчниках пов'язані тільки з великими розмірами яєць, які суттєво відрізняються від ікри амфібій. Будова яйця рептилій є важливою особливістю для їхнього існування на суходолі. У яйці є яйцеві оболонки -жовткова, білкова та пергаментна (ящірки, змії) або вапнякова (черепахи, крокодили). Жовткова оболонка містить запас поживних речовин для розвитку зародка, білкова оболонка є джерелом води, а зовнішня оболонка захищає від висихання й несприятливих впливів. Таким чином, завдяки збільшенню запасів поживних речовин у яйці, появі зародкових і яйцевих оболонок став можливим розвиток рептилій поза водним середовищем і без личинкової стадії. Тому розвиток рептилій прямий, і навіть у тих видів, які мешкають у воді.
Отже, найважливішими біологічними особливостями рептилій, пов'язаних з їх пристосуванням до життя на суходолі, є перехід на легеневе дихання, збільшення рухливості тіла та розмноження за допомогою яєць, що мають оболонки.
Біологія + Фізика
Цікавий орган чуття виявлений у ямкоголових, або гримучих змій, поширених переважно на території США й Мексики. У них перед очима є заглиблення з дуже чутливими терморецепторами, що сприймають зміни температури й визначають джерело тепла. Розмір цього органу - всього декілька міліметрів, проте він дуже важливий для життя змій. Крім ямкоголових змій, ці органи чуття знайдено в пітонів і удавів на губах, в африканської та перської гадюк над ніздрями. Що ж таке термолокація і яке значення вона має для змій?

Нові підручники для 7 клас за програмою 2015 року з німецької мови, фізики
Відповіді решебники для 7 класу з  української мови, біології