укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 14 » § 57. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища
13:58
§ 57. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

§ 57. Поняття про популяцію, екосистему та чинники середовища

Довкілля - стійка і певним чином організована природна система, в якій кожен вид тварин займає певне місце та взаємодіє з навколишнім середовищем. У кожної тварини є своє довкілля, до умов якого вона постійно пристосовується.
Популяція - структурна одиниця виду. Органічний світ на Землі складається з великої різноманітності форм життя, що представлені видами. Пригадаємо визначення виду.
Видом називається сукупність особин, що подібні за будовою, мають спільне походження, заселяють певну територію, вільно схрещуються між собою та дають плодовитих нащадків.
Види є важливим рівнем організації живої природи. Кожен вид характеризується певним ареалом (від грец. "ареа" -площа).
Ареал - це територія, на якій мешкає даний вид.
Особини будь-якого виду розподілені в просторі дуже нерівномірно, групами. Наприклад, колонії крота, які ви бачили на узліссі та луках за добре помітними купками виритої землі. Придатні для життя місця хоч і часто зустрічаються в межах ареалу виду, але не займають весь ареал, тому на інших його ділянках особини даного виду не зустрічаються (не має сенсу шукати крота біля боліт чи скель). Різні види риб живуть лише у воді у межах ареалу.
В межах ареалу можуть бути різноманітні перепони (річки, гори, пустелі тощо), які перешкоджають вільному схрещуванню між групами особин певного виду. Тому схрещування між представниками цих груп здійснюється значно рідше, ніж коли б на території ареалу не було б ніяких перешкод.
Групи особин одного виду, відносно ізольовані між собою, називають популяціями.
Отже, вид складається з популяцій. Наприклад, у лісі може бути декілька боліт. У кожному з них може існувати один і той самий вид жаби, але часто вони утворюють різні популяції. Кожна популяція займає певну територію (частину ареалу виду). Популяція - найменший підрозділ виду, що змінюється в часі.
Популяція здатна до довгого існування. Це пояснюється тим, що популяція є не хаотичною сукупністю особин, а стійкою цілісною системою. Особини популяції тісно пов'язані між собою та з умовами існування. Вид також становить цілісну систему. Особини різних популяцій в межах виду можуть схрещуватись між собою. Але різні види в природі, як правило, не схрещуються.
Отже, популяція - це форма існування виду, що забезпечує його пристосованість до конкретних умов середовища.
Причини зменшення чисельності популяції. Катастрофічне зниження чисельності популяцій, що відбувається в наш час, викликає серйозне занепокоєння. Такий стан є наслідком дії різних негативних природних факторів, а також результатом впливу діяльності людини. За приблизними підрахунками близько 2% фауни сучасних земноводних і плазунів, 3,5% прісноводних риб, майже 5% птахів, понад 6% ссавців є на межі зникнення.
До негативних природних факторів належать природні аномалії, стихійні явища і катастрофи (урагани, пожежі, повені і засуха, морози, землетруси), масове розмноження шкідників і паразитів тощо.
Однак, дуже важливим фактором, який різко впливає на живу природу, є господарська діяльність людини. За порівняно коротку історію людина докорінно змінила обличчя планети. її вплив супроводжувався як позитивними, так і негативними наслідками. Діяльність людини призвела до різкої зміни умов проживання рослин і тварин, що негативно позначилось на популяційно-видовому складі флори і фауни. Внаслідок цього порушено екологічний баланс.
Загальною причиною, що призводить до скорочення чисельності, а нерідко і до вимирання цілих популяцій окремих видів і навіть їх груп, є руйнування місць проживання тварин. Господарське освоєння території залишає все менше місць для життя диким тваринам і рослинам. Надмірний промисел (вилучення з природного середовища тварин для різних цілей: колекціонування, виготовлення сувенірів, отримання медичних препаратів, утримання в неволі тощо) є другою важливою причиною, що спричиняє різкому скороченню чисельності популяцій тварин.
В сучасній історії одним з чинників різкого негативного впливу на чисельність популяцій є забруднення середовища існування.
Структура та функціонування екосистем. У довкіллі жива і нежива природа тісно взаємопов'язані. Тому в межах географічної оболонки виділяють екосистеми.
Екосистема - це угруповання живих організмів у сукупності з неживими компонентами середовища, з якими воно взаємодіє (сонячне світло, клімат, вода, ґрунт тощо).
Термін "екосистема" запропонував у 1935 р. англійський ботанік А.Тенслі й визначив його як сукупність існуючих організмів та умов їхнього існування, пов'язаних між собою обміном речовин, енергії та інформації.
Живі організми і неживі компоненти екосистеми взаємно впливають один на одного і складають єдине ціле. Між живими та неживими компонентами екосистем постійно відбувається обмін речовиною та енергією. Це є необхідною умовою існування екосистеми.
На початку XX ст. сформувалася нова наука екологія. Термін "екологія" увів німецький вчений Е.Геккель у 1866 р.
Екологія (гр. "оікос" - дім та "логос" - наука) - наука, яка вивчає взаємовідносини живого організму із середовищем існування.
Сучасна екологія є однією з головних фундаментальних наук, своєрідною філософією виживання живих систем. Вона має велике значення для розвитку різних галузей народного господарства: сільського господарства, промисловості (створення безвідходних технологій) та охорони природи.
Екологічні чинники. Середовище, в якому мешкає даний організм, впливає на нього екологічними чинниками (мал 177).
Екологічні чинники - це складові довкілля (природного середовища), які впливають на існування й розвиток організмів і на які живі істоти реагують реакціями пристосування.
В певному середовищі живі організми займають ділянки, які найсприятливіші для їхнього існування. В довкіллі організм (тваринний чи рослинний) постійно зазнає впливу різноманітних зовнішніх умов. Цей вплив здійснюють екологічні чинники. Дія екологічних чинників сприяє поширенню тварин та рослин, зміні їх поведінки, впливає на темпи життєвих процесів тощо.
Організм і екологічні фактори довкілля перебувають у постійній взаємодії. Рослини і тварини, впливаючи на навколишні умови, змінюють середовище свого існування. Ці зміни відкривають для живих організмів шлях до нових пристосувань. Якщо організми позбавлені здатності пристосовуватись до умов існування, то вони помирають. Екологічні чинники, які виходять за межі витривалості організму називають обмежуючими.
Екологічні чинники виступають у ролі могутніх сил добору. Під їх впливом у різних районах Землі протягом тривалого часу відбувається процес формування специфічної для даної місцевості рослинності, а залежно від неї і тваринного світу. Екологічні чинники впливають не тільки на поширення тварин, а й на їхню поведінку, темпи життєвих процесів та ін. Розрізняють: абіотичні, біотичні і антропічні екологічні чинники.
Абіотичні чинники середовища - чинники неживої природи. До них належать: клімат, волога, світло, температура, повітря, ґрунт, радіація, тиск та ін.
Від температури (внутрішньої - температури тіла і зовнішньої - температури середовища) залежать усі хімічні процеси, які відбуваються в живому організмі. Рослини і тварини можуть жити тільки в певному температурному інтервалі. Особливо залежні від температури нерухомі організми та ті, що не здатні підтримувати постійну температуру тіла. Це безхребетні та холоднокровні хребетні тварини. Рослини життєдіяльні між 0*С та +70 °С; тварини, особливо теплокровні, здатні існувати в більш широкому інтервалі: від -80"С до +80"С. Температура впливає на всі життєво важливі процеси організму: обмін речовин, ріст, розвиток та ін. Надлишок або нестача тепла гальмують розвиток живих організмів і можуть спричинити їх загибель.
Сонячне випромінювання є основним джерелом енергії для всіх процесів, що відбуваються на Землі. Світло впливає на активність, характер поширення, сезонний та добовий біологічні цикли живих організмів.
Вода - це середовище існування певних живих організмів. Без води не може існувати ні один живий організм. Вона повільно нагрівається і повільно охолоджується. Тому організми, що мешкають у воді, не підпадають під різке коливання температури. Живлення і травлення у водних тварин відбувається за допомогою водних розчинів. Вологість повітря впливає на ступінь випаровування води і виведення її з організму. З вологістю пов'язаний і вплив температури на живі організми. Високу температуру організми краще витримують у сухому середовищі. Для пристосування до умов середовища існування важливе значення в житті тварин мають особливості їх поведінки. Наприклад, температура оточуючого середовища викликає у тварин різну поведінку. Одні тварини -холоднокровні тварини (мал. 178) - при настанні холодів впадають в сплячку або покриваються коконом. Деякі теплокровні тварини при зниженні температури повітря зменшують свою активність (мал. 179).
Біотичні чинники. Спільне проживання рослин і тварин на певній території неможливе без їхнього взаємного впливу. Так, могутні рослини затіняють слабших, створюють у ґрунті дефіцит води та мінеральних речовин. Багато тварин оселяється на рослинах і живиться ними. Між організмами історично формуються складні взаємовідносини.
Впливи одних організмів на інші дістали назву - біотичних чинників.
Існують різні форми взаємодії між організмами. Пригадайте, як впливають один на одного тварини і рослини?
Антропічні чинники. В екосистемах великий вплив на живі організми мають антропічні чинники - внесені в природу людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ.
Розрізняють прямі і непрямі, позитивні і негативні антропічні чинники. Прямі антропічні чинники спрямовані безпосередньо на живі організми (наприклад, штучне розведення риб, птахів, підгодівля тварин, охорона рослин і тварин у заповідниках, заказниках тощо). Непрямий вплив здійснюється через зміни клімату, фізичного стану і хімізму атмосфери та водойм, характеру поверхні землі, ґрунтів, рослинності й тваринного світу, що призводять до змін і порушень трофічних, температурних та інших умов існування організмів. При позитивному характері змін, внесених людиною у природу, створюються сприятливі умови для розвитку тих чи інших організмів, внаслідок чого збільшується їх чисельність; при негативному - організми пригнічуються і навіть вимирають (наприклад, нераціональне полювання і рибальство різко скоротили чисельність і кількість диких видів тварин). Зростаючі сила і темпи впливу людини на природу роблять необхідною її охорону. 
Вид - одна з основних форм організації життя. Сукупність особин одного виду, відносно відособлених від особин того ж самого виду, називають популяціями. Популяція - структурна одиниця виду. Екологія - наука яка вивчає взаємовідносини живого організму із середовищем. Середовище впливає на організми екологічними чинниками. Екологічні чинники поділяють на абіотичні (світло, температура, вологість та ін.) біотичні й антропічні.
1. Наведіть приклади видів рослин і тварин своєї місцевості. 2. Що таке вид? 3. Що називають популяцією? 4. Чому особини виду поширені в межах одного ареалу нерівномірно? 5. Що таке екосистема? 6. Що вивчає екологія? 7. Що називають середовищем існування організмів? 8. Які види екологічних факторів впливають на живі організми? 9. Яке значення у житті тварин і рослин відіграє світло? 10. Як температура впливає на живі організми? 11. Які властивості води визначають її значення для живих об'єктів? 12. Які види співіснування живих організмів ви знаєте? Наведіть приклади співжиття організмів? 13. В чому полягають причини зменшення чисельності популяцій?

ГДЗ відповіді ГДЗ 7 клас з української літератури, геометріі, іноземної мови
Підручники 7 клас за програмою 2015 року з музичного мистецтва, основ здоров'я, геометрії