15:37 Біологічний словник | |
Біологічний словникМезоглея (від гр. mesas - середній igloios - клейкий) - безструктурний шар клітин і речовини, що вони виділяють у губок та кишковопорожнинних.Мезодерма (від гр, mesas - середній і derma - шкіра) - середній зародковий листок. Метаморфоз (від гр. metamorphosis - перетворення) - перебудова організму, унаслідок якого личинка перетворюється на дорослу тварину. Місцеперебування - неживе середовище, у якому існує певне угруповання; абіотична частина екосистеми. Мотивація (від. лат. motivus - спонукання) - стан нервової системи, що спонукає тварину задовольняти певну потребу. Мутуалізм (від лат. mutuus - взаємний) - взаємовигідне співіснування різних видів, кожен з яких не може існувати без іншого. М'язи (мускули) - органи тварин, що складаються з м'язової (скоротливої) тканини, здатної скорочуватися під впливом сигналів нервової системи. Навколишнє (зовнішнє) середовище (довкілля) - сукупність явищ і процесів, що виливають чи можуть впливати на організм. Научіння - поява пристосувальних змін у поведінці окремої тварини, що пов'язана з отриманим нею досвідом. Національний природний парк - охоронна природна територія, утворена для спілкування людини з природою. Територія національного парку звичайно поділяється на декілька зон. У заповідну зону туристи не допускаються, тут людина не виливає на хід природних процесів. Відвідування туристами інших зон дозволено, але для збереження природних екосистем обмежено. Нейрон (від гр. neuron - нерв) - нервова клітина, основна одиниця нервової системи. Головна особливість - наявність відростків, завдяки яким нейрони приймають та передають нервові імпульси. Непрямий розвиток - розвиток із метаморфозом. Нервова регуляція - управляючий вилив нервової системи на клітини, тканини й органи, що забезпечує відповідність їх діяльності потребам організму та змінам довкілля. Нестатеве розмноження - розмноження, за якого нова особина розвивається з клітини, що не є гаметою або зиготою, наприклад шляхом поділу одноклітинних організмів. Обмін речовин (метаболізм) - сукупність хімічних перетворень в організмах, що забезпечують їх життєдіяльність. Онтогенез (від гр. ontOS - єство і genesis - походження) - індивідуальний розвиток особини, сукупність її перетворень від зародження до кінця життя. Онорно-рухова система - система органів, що дає тілу опору і забезпечує його рухи. У багатьох організмів складається зі скелета та м'язів. Орган (від гр. organon - знаряддя, інструмент) - частина організму, що має певну будову й місцерозташування та виконує певні функції. Орган ел и (від. лат. organella - орган + зменшувальний суфікс ella) - постійні структури клітини, що виконують різноманітні функції. Відповідні органам багатоклітинного організму. Організм (від лат. organize - влаштовую) - біологічна система окремої живої істоти. Остаточний хазяїн - тварина, у якій розмножується статевим шляхом статевозрілий паразит. Охорона природи - діяльність людини, спрямована на збереження різноманітності життя на Землі та відновлення природних ресурсів. Охоронна природна територія - територія, на якій для збереження екосистем, надзвичайних природних об'єктів або видів живих організмів обмежено або заборонено всі чи деякі види людської діяльності. Палеонтологія (від гр. palaios - старовинний, давній, ontos - єство та logos - слово) - наука, що вивчає живий світ геологічного минулого (див. геохронологічна шкала). Пам'ятка природи - охоронна природна територія, утворена для охорони окремих надзвичайних природних об'єктів: колонії тварин, вікового дерева, водоспаду, викопних решток давніх організмів тощо. Діяльність людини тут обмежена, але повністю не заборонена. Паразитизм (від гр. para - біля та sitOS - хліб; parasttos - нахлібник) - взаємовідносини організмів різних видів, за яких один (паразит) використовує іншого (хазяїна) як середовище існування та джерело живлення, завдаючи йому цим певної шкоди. Паренхіма (від гр. para - біля та enchyma - розлите, тут тканина) - пухка тканина з клітин, які містять багато рідини. Первинна порожнина тіла - порожнина тіла, розташована між органами, що утворюються з ектодерми та ентодерми, і не має власного епітелію. Первинноводні тварини - водні тварини, предки яких, на відміну від предків вторинноводних тварин, ніколи не жили на суходолі. Період (геологічний) - частина історії Землі, відрізок її розвитку. Періоди об'єднуються в ери. Підвид - сукупність популяцій певного виду, що за деякими ознаками відрізняються від інших популяцій того ж виду. Планктон (від гр. planktos - блукаючий) - сукупність організмів, які населяють товщу води і пасивно переносяться течією. Плацента (від лат. placenta - пиріг) - орган, що забезпечує зв'язок між зародком та організмом матері під час внутрішньоутробного розвитку. Характерна для деяких акул, амфібій і рептилій, а також для більшості ссавців. Поведінка - дії організму, що спрямовані на зовнішнє середовище та є відповіддю на зовнішні або внутрішні подразники. Подразливість - здатність організму реагувати на дію факторів навколишнього або внутрішнього середовища (подразників). Подразник - характерний сигнал, що сприймається органами чуття та може викликати відповідну поведінку. Популяція (від лат. populus - народ) - сукупність особин одного виду, що населяють певну територію й ізольовані від інших таких сукупностей. Порівняльна анатомія - наука, що вивчає закономірності будови організмів шляхом зіставлення представників різних систематичних груп. Порожнина тіла - заповнений рідиною простір між стінкою тіла та внутрішніми органами в багатоклітинних тварин. Постембріональний розвиток (від лат. post - після та гр. embryon - зародок) - період розвитку тварин після виходу з яйця або від народження до статевої зрілості. Пристосування (адаптація) - відповідність між певною ознакою організму (що може стосуватися будови, функціонування або поведінки) та певним способом життя у певному середовищі. Прокаріоти (від ір.pro - раніше та karion - ядро) - організми, клітини яких не мають ядра. Променева (радіальна) симетрія (від лат. radius - промінь та гр. symmetria - домірність) - пропорційність у будові тіла, за якої однакові органи або частини тіла розташовані як промені, що відходять від його центру. Проміжний хазяїн - тварина, у якій паразит живе на стадії личинки та не розмножується статевим шляхом. Просунутий (еволюційно просунутий) - такий, який має ознаки, що виникли під час еволюції відносно недавно. Прямий розвиток - розвиток без стадії личинки й метаморфозу. Реактивний рух (від лат. ге - проти та actio - дія) - переміщення завдяки викиданню рідини чи газу в бік, протилежний напряму руху. Властивий головоногим молюскам. Регенерація (від лат. regeneratio - відновленні!) - відновлення організмом утрачених чи пошкоджених органів або тканин. Регуляція (від лат. regula - норма) - підтримання чогось у потрібному стані, управління. Рефлекс (від лат. reflexus - відбиття) - реакція організму на стимул, здійснювана за участю нервової системи. Розрізняють рефлекси безумовні (природжені) й умовні (що розвиваються внаслідок навчання). Розмноження - відтворення подібних до себе організмів, яке забезпечує безперервність і спадковість життя. Сапротрофи (від гр. sapros - гнилий і trophe - їжа, живлення) - організми, що живляться рештками живих організмів або продуктами їхньої життєдіяльності. Сегментація (від лат. tegmentum - відрізок) - розчленування тіла деяких тварин на послідовно розташовані подібні одна до одної ділянки. Симбіоз (від гр. symbiosis - співжиття) - співжиття організмів різних видів. Цс поняття іноді застосовують ніі позначення мутуалізму (дни. також ендоснм- біоз). Система (від гр. systema - об'єднання) - ціле, що складається із взаємопов'язаних частин. Система органів - сукупність органів, які спільно забезпечують виконання певних фізіологічних функцій організму. Систематика (від гр. systematicos - упорядкований) - розділ біології, який описує різноманітність живих організмів. Групує організми в систематичні групи різного рівня. Систематична група (таксон) - група, що поєднує схожі організми. Основні рівні таксонів у зоології - види, роди, родини, ряди, класи, тини. Скелет (від гр. skeletOS - висохлий) - сукупність твердих частин організму, що слугують для опори або захисту. Статеве розмноження - різні форми розмноження, за яких організм розвивається з гамет (як правило, злитих у зиготу). Статевий диморфізм (від гр. di - двічі та tnorpke - форма) - відмінності між ознаками чоловічих і жіночих особин у роздільностатевих видів. Таксис (від гр. taxis - розміщення) - переміщення організму у відповідь на дію зовнішнього подразника. Тварини (Лпішаїіа) - царство живих організмів. Це багатоклітинні еукаріо-ти, гетеротрофи, які не мають щільних клітинних стінок та живляться окремими частками їжі. Більшість тварин рухливі Існують також твариноподібні багатоклітинні організми - найпростіші. Теплокровні (гомойотермні, від гр. homoios - постійний та therme - тепло) тварини - тварини, що мають постійно високу температуру тіла, яка мало залежить від температури довкілля. Це зумовлено розвиненою здатністю їх до регуляції температури. Тканина - система клітин, схожих за походженням, будовою та функціями, а також утворених ними міжклітинних структур. Травлення - розщеплення та переведення у внутрішнє середовище поживних речовин. Може бути внутрішньоклітинним (у травних вакуолях клітин), порожнинним (у порожнині кишечнику більшості багатоклітинних тварин) або зовнішнім. Угруповання - сукупність організмів різних видів, що мешкають сумісно й утворюють певну єдність; жива частина екосистеми. Фактори екологічні (від лат. factor - той, що робить) - окремі параметри довкілля; явища або процеси, що виливають на організми. Фауна (від лат. Fauna - у давньоримській міфології богиня лісів, заступниця стад) - сукупність видів тварин, що мешкають на будь-якій території. Фізіологія (від Tp.pht/sts - природа і logos - слово) - наука, що вивчає процеси життєдіяльності (функції) живих організмів. Філогенез (від гр. phylon - рід, плем'я та genesis - розвиток) - еволюційна історія окремої групи організмів або життя загалом. Фільтратори (від лат. filtrum - повсть) - водні тварини, які живляться поживними частками або планктоном, проціджуючи їх за допомогою різних пристосувань. Відіграють важливу роль у природному очищенні води. Функції організму (від лат. functio - виконання) - робота, яку виконує організм та його окремі частини; завдання, що вони вирішують. Холоднокровні (иойкілотермні, від гр. poikilos - мінливий та therme - тепло) тварини - тварини, що мають непостійну температуру тіла, яка істотно залежить від температури довкілля. Деякі з них певною мірою здатні до регуляції своєї температури (наприклад, пітони, що зігрівають кладку своїх яєць). Цитоплазма (від гр. kytos - вмістище, клітина та plasma - виліплене, створене) - напіврідкий уміст клітини. Червона книга України - основний державний документ, що містить відомості про види, яким загрожує знищення. Існують також Червоні книги інших держав і Червона книга Міжнародного Союзу охорони природи (МСОП). Чергування поколінь - закономірна зміна (чергування) в життєвому циклі організмів поколінь, які розрізняються за способом розмноження. Шкірно-м'язовий мішок - сукупність покривного епітелію і розташованих під ним різноснрямованих шарів м'язів. Характерний для війчастих червів. Ядро - відокремлена мембраною від цитоплазми частина клітини еукаріот, що містить спадкову інформацію. Яйцеві оболонки - захисні оболонки навколо яйця. Формуються материнським організмом. ГДЗ решебник 7 клас з алгебри Нові підручники 2015 року 7 клас з іноземної мови | |
