Гуманне ставлення до людей з особливими потребами

Пригадай, кого ми називаємо людьми  з особливими потребами.
У своєму оточенні ти можеш побачити людей з різними вадами здоров'я. Наприклад, хтось не бачить, не чує, має обмежені можливості пересування, затримку розвитку. Те, що для здорової людини є звичним, для цих людей може обернутися проблемою: неогороджена яма на тротуарі, відсутність пандуса біля входу в аптеку, дрібно надрукований розклад роботи магазину. У подібних ситуаціях може знадобитися твоя допомога.
Люди з особливими потребами (обмеженими можливостями) — це люди з фізичними і психічними вадами здоров'я.
До людей з особливими потребами потрібно проявляти милосердя, доброту, чуйність. Вони потребують розуміння, терпіння та любові оточуючих.
У нашій країні облаштовують пандуси, підйомники для тих, хто користується інвалідними візками. Для людей з вадами зору на переходах встановлюють світлофори із звуковими сигналами, друкують спеціальним шрифтом книги, аптечні упаковки тощо. По телевізору бачимо сурдоперекладачів та титрування фільмів для людей з вадами слуху.
Розглянь малюнок.  Поміркуй, як повинні вчинити діти в такій ситуації.
3-є грудня визнано Міжнародним днем інвалідів, який привертає увагу усіх до проблем людей з обмеженими можливостями і нагадує, що вони потребують захисту та допомоги.
Не лише дорослі, але й діти можуть мати особливі потреби. Через хворобу, спадковість, сильне нервове потрясіння, травми, одержані через власну необережність чи небезпечну поведінку інших, вони опинилися в складних умовах та потребують лікування, піклування дорослих, спілкування з ровесниками й дуже страждають від нерозуміння, байдужості здорових людей. Діти з особливими потребами гостріше сприймають нетактовні розпитування, недоречні розглядання.
У Конвенції про права дитини наголошується: «Особлива турбота про дітей-інвалідів».
У дітей з особливими потребами є можливість навчатися в загальноосвітніх школах із ровесниками, де для них створюються необхідні умови навчання й розвитку.
Як ти розумієш вислів «Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш на звання людини»?
Практична робота
Об'єднайтеся в три групи. Змоделюйте наведені ситуації. Назвіть способи допомоги людям з особливими потребами.
Перша група. У клас має прийти новий учень з обмеженими можливостями пересування (під час ходи він використовує палицю). Як ви його зустрінете? Як будете спілкуватися на перервах?
Друга група. Одноліток з вадами слуху пропонує товаришувати. Яку відповідь він може почути? Чи можуть у вас бути спільні інтереси?
Третя група. Клас готується до конкурсу інсценізації байок Леоніда Глібова. У вашій групі бере участь дівчинка з порушенням мовлення (у неї сильне заїкання). Якими будуть ваші пропозиції щодо її ролі в конкурсі?
Цікаво знати
Чи знаєш ти, що люди з обмеженими фізичними можливостями можуть стати відомими вченими, музикантами, спортсменами?
Ольга Скороходова — відома українська вчена, авторка наукових і літературних праць, які створені нею за повної відсутності зору і слуху.
Людвіґ ван Бетховен — німецький композитор, який у 26 років важко захворів і втратив слух, але продовжував творити музику. Бетховен затискав у зубах дерев'яну паличку, торкався нею до струн рояля, щоб відчути їх вібрації. У цей період він написав свої найвизначніші твори.
Олена Юрковська — українська біатлоністка, лижниця, заслужений майстер спорту України, чемпіонка Параолімпійських ігор. У трирічному віці після тяжкого захворювання на вітрянку дівчинці ампутували дві ноги. У 13 років вона розпочала займатися спортом і досягла значних успіхів.
Олена стала багаторазовою чемпіонкою, призеркою чемпіонатів і кубків світу з лижних гонок та біатлону.
Євген Богодайко — плавець, майстер спорту України міжнародного класу.
Народився хлопець з вадою руки. Не зважаючи на це, займався футболом та карате, а з 8 років — плаванням. Євген став чемпіоном та призером чемпіонату Європи та світу. Він дворазовий чемпіон та призер літніх Параолімпійських ігор.
Параолімпійські ігри — міжнародні спортивні змагання для людей з обмеженими фізичними можливостями. Вони включають різноманітні види спорту: легка атлетика, теніс, плавання, стрільба з лука, лижні перегони та інші.
1. Що найбільше вразило тебе в цих Історіях? 
2. Чому девізом багатьох параолімпійських чемпіонів є слова «Не здавайся!»?
Переглянь відеоролик про допомогу дітям із особливими потребами.
Прочитайте пам'ятку, як налагодити рівноправні дружні з стосунки з дітьми, котрі мають   особливі потреби. Обґрунтуйте свою згоду (незгоду) з прочитаним.
Пам'ятка
1.  У всіх дітей з особливими потребами є власні інтереси, здібності й таланти, якими вони можуть поділитися з Іншими.
2.  Співчувай, будь толерантним(-ою) до них, але не
виявляй надмірної жалісливості.
3. Уважно стеж за поведінкою та сигналами дітей з особливими потребами. Допомога має бути доречною. Надмірне піклування може привести до нездорової залежності та нерівності у ваших стосунках.
4.  Роби так, щоб такі учні відчули себе повноправними членами класного колективу. Створюй відповідні можливості, заохочуй до спільних справ.
5.  Стався до всіх з повагою, вчися жити в злагоді. Твоя дружба має давати відчуття потрібності, посилювати почуття гідності та самоповаги.
1.  Хто такі люди з особливими потребами?
2.  Унаслідок чого людина може мати обмежені можливості?
3.  Як необхідно ставитися до людей з особливими потребами?
4.  Які способи допомоги людям з особливими потребами ти знаєш?
Прочитай оповідання Василя Сухомлинського.
Як Сєргїйко навчився жаліти
СергІйко гуляв собі коло ставка. І побачив дівчинку, що сиділа на березі.
Підходить до неї, а вона й каже:
— Не заважай мені слухати, як хлюпочуть хвилі. СергІйко здивувався. А потім узяв та й кинув у ставок
камінець.
Дівчинка питає:
— Що ти кинув у воду? СергІйко ще більше здивувався.
— Хіба не бачила? Я кинув камінець. Дівчинка й каже:
— Я нічого не бачила, бо я сліпа.
СергІйко довго дивився на дівчинку. Він не міг уявити: як це воно, коли людина нічого не бачить?
Настала ніч. СергІйко ліг спати. Серед ночі прокинувся. Його розбудив шум за вікном. Шумів вітер, у шибки стукав дощ. А в хаті було темно.
Сергійкові стало страшно. Йому пригадалася сліпа дівчинка. Тепер уже не дивувався — його серце стиснув жаль. Як же вона, бідна, живе в темряві?
Сергійкові хотілося, щоб швидше настав день. Він піде до сліпої дівчинки. І пожаліє її.
1. Яка головна думка твору?
2. Що ще може зробити СергІйко для сліпої дівчинки, окрім пожаліти? 3. Яка турбота необхідна дітям з особливими потребами?