Юмерія та Скіфія

1. Чому кімерійців називають «воїнами-молокоїдами»?
Кімерійці - іранськомовний народ, який примандрував з Нижнього Поволжя в Причорноморські степи в 9 ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. Це перший народ на наших землях, назва якого нам відома. Найдавніша згадка про кімерійців міститься в славнозвісній «Одіссеї» Гомера, а найдокладніша - у праці «батька історії» Геродота. Гомер називав кімерійців «дивними доярами кобилиць і молокоїдами». Багаті на подробиці їхнього життя свідчення ассирійців та вавилонян.
Усі писемні згадки про кімерійців пов'язані з їхніми воєнними походами.
Наприкінці 8 - на початку 7 ст. до н. є. кі-мерійські загони йдуть війною на держави Закавказзя та Малої Азії, здійснюють походи проти могутньої Ассирії. Незабаром джерела засвідчують перебування кімерійців на ассирійській службі. Військо кімерійців складалося з рухливих загонів вершників. Основною їхньою зброєю був далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі завдовжки понад метр. Саме кімерійці були першими, хто з мешканців українського Степу навчився виробляти залізо. Ось чому з ними пов'язано початок залізного віку на наших степових теренах.
Кімерійці були першим кочовим народом на українських землях. Вони не будували постійних жител, а мандрували степом верхи на конях або в кибитках, запряжених волами. Основою їхнього господарства було конярство.
Хоч якими непереможними воїнами здавалися кімерійці, від другої половини 7 ст. до н. є. вони були підкорені племенами скіфів.
2. Хто такі скіфи, який спосіб життя вони вели?
У Причорноморські степи скіфи примандрували зі степових районів Передкавказзя. Як і кімерійці, вони були кочовиками, основу господарства яких становило конярство. Так само мали скіфи неабиякий досвід походів у країни Західної Азії. Проте, наразив-шись на вперту відсіч, мусили змінити напрямок походів за здобиччю.
Як і кімерійці, скіфи були іранськомов-ними. Тож, підкоривши кімерійські племена, швидко стали з ними одним народом.
Оскільки скіфи були кочовиками, вони не залишили після себе поселень. Єдиними пам'ятками їхнього життя є могили-кургани. Могили заможних скіфів було облаштовано як підземні житла. У глибоких ямах з дерева споруджено кілька приміщень. Небіжчика клали туди, вбраного в найошатніший одяг, що мав його за життя, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд з їжею та напоями. Поряд із господарем був і ного бойовий кінь у спорядженні, раби. Зверху підземне житло перекривали дошками й насипали над ним курган. Що шано-ванішим був небіжчик, то вищий курган насипали над його могилою. Бідніших скіфів ховали без особливих почестей у звичайних ямах. 
«Кожен з них - кінний лучник», - писав Про скіфів давньогрецький історик Геродот. Розкопуючи скіфські поховання, археологи найбільше знаходять залишків зброї. Це й не дивно. Адже дві справи скіфи вважали благородними - догляд за худобою та війну. Скіфські воїни мали у своєму спорядженні мечі двох різновидів - короткі (для ударів колінням) та довгі, якими рубали. Скіфи вірили в надприродну силу мечів і використовували їх у магічних ритуалах. Вважають, що скіфи винайшли складний далекобійний лук, стрілу з якого вправний воїн міг послати на відстань понад 500 м.
Свою вояцьку вправність скіфи виявили в багатьох походах. Проте слави непереможних зажили після війни проти персів. «Раніше, ніж коли ми того зажадаємо, битися ми не будемо», - так відповіли скіфи перському царю Дарію І, який, прагнучи їх підкорити, привів у Причорноморські степи величезне військо. Та це військо не здолало скіфів.
Розв'яжіть хронологічну задачу.
Відомо, що похід перського царя Дарі я І проти скіфів відбувся в 514 р. до н. є.
Обчисліть, на який рік його царювання припав цей похід.
3. Що відомо про Велику Скіфію?
Відбита перська навала сприяла піднесенню Скіфії в 5—4 ст. до н. є. За часів найбільшої могутності скіфи поширили владу на багато сусідніх народів. Територію Скіфії, за свідченням Геродота, населяли скіфські та нескіфські племена. До скіфських племен Геродот зараховував власне скіфів (скіфів-кочовиків), царських скіфів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів. Іранськомовними були скіфи-кочовики та царські скіфи. Про скіфську могутність тих часів свідчать царські кургани. Більшість із них виявлено в Нижньому Подніпров'ї. До найвідоміших належать кургани Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила.
Племена Великої Скіфії не мали писемності. Про їхній духовний світ довідуємося зі скіфських прикрас, посуду, а також із розповідей давніх греків. Посуд, зброю, прикраси скіфи оздоблювали сценками зі своїх міфів, легенд. Пам'ятки скіфської культури вирізняються з-поміж інших неповторним «звіриним стилем», адже зброю та предмети побуту скіфи прикрашали зображеннями оленів, баранів, коней, барсів, левів, птахів, риб, фантастичних істот.
Ставили скіфи й кам'яні скульптури - навершя курганів. Із граніту, вапняку чи піщанику вирубували фігури, що віддалено нагадували людські. Іноді на них прорізували риси обличчя, руки, деталі одягу та зброї, проте ці зображення не мали портретних рис.
На карті на с 91 знайдіть території, заселені царськими скіфами та скіфами-кочовиками, скіфа ми-орача ми та скіфами-землеробами. Визначте місце розташування найвідоміших скіфських курганів.
Порівняйте культурні досягнення скіфів та народів Західної Азії. У чому полягає істотна відмінність?
Ви дізналися, що назву «скіфи» за доби могутності Скіфи вживали й щодо підкорених народів. Чому справжніми скіфами історики вважають тільки скіфів-кочовиків та царських скіфів?
Оцініть себе
1. Які території України заселяли кімерійці та скіфи? Назвіть 2-3 тогочасні події воєнної історії, у яких могли брати участь кімерійці та скіфи.
2. Витлумачте поняття: кочовики, скіфська пектораль, скіфські кургани, «звіриний стиль».
3. Хто такі кімерійці? Яким був спосіб їхнього життя? Як склалася їхня історична доля?
4. Чому скіфи зажили слави непереможних воїнів?
Відчайдушну хоробрість та войовничість кочових народів нерідко вважають їхньою найхарактернішою рисою. Чого в цій думці більше - історичних фактів чи властивої наступним поколінням поетизації історії?