укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2014 » Березень » 5 » Образ. мистецтво 5 кл Урок 11. Знайомство з перспективою, рисування куба і предметів прямокутної форми
13:42
Образ. мистецтво 5 кл Урок 11. Знайомство з перспективою, рисування куба і предметів прямокутної форми

Образ. мистецтво 5 кл Урок 11. Знайомство з перспективою, рисування куба і предметів прямокутної форми 

Мета:
•   навчальна: ознайомити учнів з поняттям «перспектива», видами перспективи, правилами зображення куба та предметів прямокутної форми з урахуванням перспективних скорочень;
•   розвивальна: розвивати вміння аналізувати предмети прямокутної форми, передавати їх об'ємність на двовимірній площині аркуша паперу; формувати естетичні почуття, смак; активізувати творчу ініціативу учнів;
•   виховна: виховувати зацікавленість творами образотворчого мистецтва. Оснащення
•   Матеріали та інструменти: прості олівці, гумки, аркуші паперу.
•   Зоровий ряд: репродукція фрески А. Лоренцетті «Алегорія доброго правління», таблиця етапів зображення куба.
Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку Образ. мистецтво 5 кл Знайомство з перспективою
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Привітання. Перевірка готовності учнів до уроку
2. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Учитель. Чи доводилося вам дивитися на стежку в полі, на рейки, що біжать удалечінь? Напевне, ви помічали, що і рейки, і стежка чим далі були від нас, тим ставали вужчими, і нарешті перетворювалися на точку десь на лінії горизонту. Чому так відбувається?
Саме про це ми сьогодні поговоримо.
3. ВИКЛАДЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Ще з початкової школи ви запам'ятали, що предмети, які знаходяться ближче до нас, більшого розміру. І чим більше віддаляється предмет від глядача, тим меншим він стає. Це було перше знайомство з наочною перспективою. Сьогодні ми докладніше познайомимося з поняттям перспективи. Перспектива (франц. perspective, від лат. perspicere — дивитися крізь) — наука про зображення просторових об'єктів на площині або якій-небудь поверхні відповідно до удаваних скорочень їх розмірів, змін обрисів форми та світлотіньових відносин, які спостерігаються в натурі. (Запис до словничків.) Наприклад, здається, що дві паралельні рейки сходяться в точку на горизонті. Це — явище перспективи.
Перспектива як наука з'явилася ще в епоху Відродження. Створена система передавання зорового сприйняття просторових форм і самого простору на площині давала змогу розв'язати проблему, що постала у той час перед архітекторами та художниками. Багато хто з них використовував для визначення перспективи скло, на якому обводив правильне перспективне зображення необхідних предметів. Існує декілька видів перспективи: лінійна, повітряна, зворотна, панорамна та ін. Але сьогодні ми говоритимемо про лінійну перспективу та навчимося рисувати куб і предмети прямокутної форми з урахуванням перспективних скорочень.
Теорія лінійної перспективи вперше з'явилася у роботах італійського художника XIV століття Амброджо Лоренцетті (демонстрування наочності), а розробили її в епоху Відродження італійські майстри образотворчого мистецтва та архітектури Леон Баттіста Альберті та Філіппо Брунеллескі. Використовуючи закони геометричних побудов та зменшення довжини відрізка залежно від відстані до нього, вони досягли того, що тривимірний простір на двовимірній площині сприймався як реальний. Альберті ввів поняття висоти рівня погляду (лінія горизонту), точки зору (точка стояння), внутрішніх відстаней картини. Зодчі та художники епохи Ренесансу (Паоло Учел-ло, Леонардо да Вінчі, Альбрехт Дюрер) удосконалили теорію перспективи Альберті. Для поліпшення зображення глибини простору Франческо Борромі-ні та Андреа Палладіо об'єднали точку сходу зі скороченням розмірів реальних архітектурних форм колон, фасадів. Висота і товщина окремих колон, що знаходяться далі, зменшуються; підлога піднімається угору, а квадрати на малюнках перетворюються на трапеції. За часів бароко перспективні зображення досягли найвищої досконалості у фресках храмів. Реальні архітектурні елементи храму плавно поєднувалися з намальованими формами купола, що створювало ілюзію небесного простору. Теорія перспективи ґрунтується на простих законах оптики й підтверджується практикою.
•   Як можна побудувати куб на площині аркуша?
Куб є найпершою і важливішою геометричною фігурою, з якою стикається кожен, хто хоче навчитися малювати. Малюнок куба формує бачення перспективи і є найважливішим джерелом знань і умінь малювання.
Головне в малюнку куба — передати тривимірність, побудувати його основу з урахуванням перспективного скорочення та ракурсу. А далі просто майже механічно побудувати всі грані, дотримуючи пропорції й перспективну паралельність ліній, що сходяться в точці на лінії горизонту. Звісно, для того щоб усе це виконати, малюнок куба має виглядати конструкцією або, інакше кажучи, прозорим каркасом. Отже, малюємо каркас куба.
Фізкультхвилинка
4. ІНСТРУКТАЖ
Послідовність виконання роботи
•   Пам'ятаємо, що лінія горизонту завжди знаходиться на рівні очей.
•   На аркуші паперу намічаємо лінію горизонту.
•   Визначаємо положення площини, на якій стоїть куб, щодо лінії горизонту.
•   Визначаємо композиційне розміщення зображуваного предмета (куба) на аркуші паперу, ураховуючи визначені відношення висоти та ширини.
•   Визначаємо просторове положення всіх боків куба. Легкими тонкими лініями намічаємо та будуємо всі грані куба, ураховуючи перспективні скорочення.
♦   Після побудови куба переходимо до роботи в тоні.
5. САМОСТІЙНА ПРАКТИЧНА РОБОТА УЧНІВ
Рисування куба і предметів прямокутної форми з урахуванням перспективних скорочень
6. АКТУАЛІЗАЦІЯ НАБУТИХ ЗНАНЬ
♦   Що таке перспектива? лінія горизонту?
♦   Хто першим застосував у своїй роботі явище перспективи?
♦   Які художники першими дали визначення поняття «перспектива»?
♦   Як правильно зобразити предмети прямокутної форми, ураховуючи перспективні скорочення (назвіть етапи роботи)?
7. Підбиття уроку. Образ. мистецтво 5 кл Знайомство з перспективою
1. Підбиття підсумків (загальна оцінка уроку).
2. Визначення завдання для підготовки до наступного уроку: розглянути вдома предмети циліндричної та складної форми; принести олівці, аркуші паперу, гумки.
3. Проголошення уроку завершеним.