укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2014 » Вересень » 23 » Одноклітинні еукаріоти
12:27
Одноклітинні еукаріоти

Одноклітинні еукаріоти

До еуларіот відносяться більшість видів, які населяють нашу планету і відрізняються від бактерій тим, що їхні клітини мають ядро.
Ядро еукаріот містить молекули ДНК, організовані у хромосоми. Характерною ознакою еукаріот є також наявність мітохон-дрій. В еукаріот» які здатні до фотосинтезу, є хлоропласти. Цитоплазма саме еукаріотичних клітин містить більшість інших оргапел, зокрема лізосоми та різноманітні вакуолі.
Вукаріотн можуть бути як одноклітинними» так і багатоклітинними. Прикладами еукаріот є всі ті тварини» гриби» рослини» яких ви бачите без використання збільшувальних приладів.
Одноклітинні еукаріоти — це організми, що складаються з однієї еукаріотичної клітини, яка часто зовсім не схожа на клітини багатоклітинних рослин» тварин або грибів. Хоча всі багатоклітинні еукаріот и походять від одноклітинних.
Інколи багатоклітинні еукаріоти» пристосовуючись до особливих умов середовища» «повертались» до одноклітинної будови. Прикладом таких організмів в відомі кожній господині одноклітинні гриби — звичайні пекарські дріжджі (мал. 39). Наразі відомо понад 100 тис. видів одноклітинних еукаріот.
Одноклітинні еукаріотичиі організми суттєво різняться аа способами живлення. Частина одноклітинних еукаріот живиться гетеротрофно, інша частина — автотрофно. У гетеротрофних одноклітинних еукаріот розрізняють тваринний та грибний способи поглинання органічних речовин. При тваринному способі клітина захоплює тверді часточки їжі» і далі перетравлює їх у цитоплазмі, часто — в особливих органелах — травних вакуолях. При грибному способі клітини можуть поглинати лише розчинені органічні речовики, всмоктуючи їх всією поверхнею. Автотрофне живлення в одноклітинних еукаріот відбувається виключно завдяки фотОСИНТезу*
Твариноподібні та росдиноподібні одноклітинні еукаріотм. Одноклітинних еукаріот із тваринним способом живлення називають одноклітинними, твариноподібними організмами. Одноклітинних еукаріот з рослинним способом живлення відносять до одноклітинних водоростей. Крім того, багато одноклітинних еукарі-от (як твариноподібних, так і рослиноподібних) здатні поглинати поживні речовини грибним способом — шляхом всмоктування їх всією поверхнею клітини.
Наприклад, одноклітинна водорість евгліна (мол. 39» б), яку інколи помилково називають «напівтвариною-напіврослиною», має зелені хлоропласти, і за наявності світла живиться завдяки фотосинтезу. Якщо ж у воді багато розчинених органічних речовин, а світла немає, евглена переходить на гетеротрофний (грибний) тип живлення, і навіть може при цьому ставати безбарвною. Евглена поглинає лише розчинені органічні речовини, всмоктуючи їх всією поверхнею клітини. До захоплення та перетравлення твердих часток їжі, тобто до тваринного живлення, евглена не здатна. З іншого боку, ам&би та деякі інфузбрії (мал* 39, а» б)» які належать до твариноподібних одноклітинних організмів, поглинають органічні речовини як тваринним, так і грибним способом, проте через відсутність хлоропластів не можуть живитись як рослини.
Поширення та значення. Одноклітинні еукаріоти поширені по всій Земній кулі* Вони мешкають в океанах, морях, різноманітних прісних водоймах, чимало їх зустрічається в ґрунтах. Серед них є паразити та взаємовигідні симбіонти тварин і рослин* Деякі з них здатні викликати тяжкі хвороби людини, наприклад, малярію та сонну хворобу*
У природі одноклітинні твариноподібні організми та водорості слугують їжею для багатьох тварин, особливо тих, що мешкають у воді. Сучасні представники світу одноклітинних еукаріот відіграють важливу роль у процесах самоочищення водойм, а рештки викопних одноклітинних твариноподібних організмів та водоростей використовуються геологами для визначення віку осадових порід та при пошуках родовищ корисних копалин, вокрема нафти»
1. Клітини еукаріотів мають значно складнішу будову, ніж у прокаріотів» Головною ознакою еуваріот є наявність ядра.
2. Еукаріотнчш організми можуть бути як одноклітинними» так і багатоклітинними.
3. Одноклітинний еукаріотан притаманні різні способи живлення — тваринний» грибний, рослинний та їх різні комбінації»
4. Одноклітинних еукаріот в тваринним способом живлення називають одноклітинними твариноподібними організмами, з рослинним — одноклітинними водоростями. 
ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ
Еукаріоти, одноклітинні еукаріоти, одноклітинні твариноподібні організми, одноклітинні водорості.
1. Чим одноклітинні еукаріоти відрізняються від бактерій та ціанопрокаріот?
2. Які способи живлення притаманні одноклітинним еукаріотам?
3. У чому полягає різниця між одноклітинними твариноподібними організмами та одноклітинними водоростями?
4. Часто в літературі можна зустріти вислів, що евглена в темряві живиться як тварина. Чи є це твердження повністю правильним?
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
Чим знамениті одноклітинні еукаріоти?
(Відповідь на запитання школярів: Чому море свпиться? Що нам дають водорості та одноклгтинні твариноподібні організми і чи потрібні вони нам?)
Розмножуючись у великій кількості, одноклгтинні еукаріоти здатні викликати деякі явища, відомі л юди ні ще з прадавніх часів та описані в легендах. До них належать «криваві дощі» та «кривавий сніг», які спричинює одноклітинна водорість гвматокок, небезпечне токсичне «цвітіння» води у морях та океанах, відоме під назвою «червоні припливи» — його викликають віддалені родичі інфузорій — динофлагеляти, зелені та червоні «цвітіння» кори дерев — явища, обумовлені масовим розвитком споріднених з хлорелою зелених водоростей. Улітку вночі можна спостерігати, як в морі за човном чи плавцем тягнеться сріблясто-блакитна смужка світла: це зазвичай світяться одноклітинні ночесвпки.
На очисних спорудах армія родичів інфузорій, амеб та евглен невтомно вилучає з води та розкладає у своїх клітинах частки органічної речовини, забезпечуючи тим самим процес самоочищення забруднених вод.
Рештки загиблих одноклітинних еукаріот, що мешкали в океані десятки мільйонів років тому, утворили чимало різних осадових порід, які наразі використовує людина. Наприклад, звичайна шкільна крейда — це залишки черепашок форамініфер та лусочок коколітофорид (мал. 40).

Різноманітність та значення бактерій у природі