Спільні ознаки рослинної і тваринної клітин

На малюнках 10 і 11 зображено схеми будови тваринної та рослинної клітин. Не зважаючи на досить різний вигляд, у обох типів клітин є багато подібного: клітинна мембрана, ядро, рибосома, жітохбндрй. Ці структури та органели виконують функції, спільні як для тваринних, так і для рослинних клітин.
Клітинна мембрана — це структура, якає в будь-якої клітини. Вона дуже тонка і в оптичний мікроскоп не помітна. Мембрана утворена плівкою жироподібних молекул, у яку «вбудовані» молекули білків. Жироподібні молекули роблять мембрану непроникною, а білки визначають, які речовини пропустити всередину, а які — випустити назовні.
Кожна клітина заповнена цитоплазмою- Цитоплазма не залишається нерухомою. Рух цитоплазми полегшує транспортування неорганічних та простих органічних речовин до різних органел.
І рослинна, і тваринна клітини мають ядро, яке можна роздивитись в оптичний мікроскоп. Ядро — це структура, яка відмежована від цитоплазми ядерною оболонкою 1 містить молекули ДНК.
ДНК — це довга молекула, що є носієм інформації про виробництво всіх необхідних клітині білків. Ділянка ДНК, яка містить інформацію про один білок, має назву геп. При кожному поділі дочірні клітини у спадок отримують копію ДНК материнської клітини. Тому молекула ДЯК не лише керує роботою клітини, а є також носієм спадкової інформації.
Таким чином, ядро є центром керування роботою клітини та місцем збереження носіїв спадкової інформації — молекул ДНК.
В усіх клітинах є рибосбми — органвли, на яких відбувається синтез білків. Вони помітні лише під електронним мікроскопом. Таким чином, рибосома— це, фактично, клітинний конвеєр, на якому відбувається збирання білків.
Як у рослинної, так і у тваринної клітини також є мипохон&ри. Мітохбндріл — це органела, яка забезпечує клітину енергією. Вона помітна лише під електронним мікроскопом.
Мітохопдрія працює аналогічно до теплової електростанції: в ній «пальне» взаємодіє з киснем. Цей процес називають диханням, він подібний до горіння, але без полум'я. Частина енергії, що виділяється при цьому, заряджає «хімічні батарейки» — особливі молекули, які називаються АТФ. Залишок енергії розсіюється у вигляді тепла. «Пальним» для ттохондрії, на відміну від теплоелектростанції, є не вугілля, а вуглевод — глюкоза. Глюкоза в мітохондріях при взаємодії з киснем розкладається на вуглекислий газ і воду (жал. 12).
Аде між роботою електростанції та мітохондрії є суттєві відмінності. Клектростандія виробляє електричну енергію, а мітохон-дрія — хімічну. На відміну від електростанції, роботу мітохондрії не можна призупинити — клітина майже відразу загине.
Оргапелами та структурами, спільними для тваринної та рослинної клітин є ті, що: 
- керують роботою клітини та зберігають спадкову інформацію (ядро з ДНК); 
- у процесі ждання забезпечують клітину енергією (мігохондрія);
- забевпечують синтез білків (рибосоми);
- контролюють поглинання та виділення клітиною речовин, а також відмежовують цитоплазму від зовнішнього середовища
(клітинна мембрана).
Мїтахондрії, ДНК, рибосоми, дихання.
Назвіть органвлу або клітинну структуру, яка:
•   виробляв енергію для забезпечення клітинних процесів;
•   дозволяє потрібним речовинам потрапляти в клітину та запобігав надходженню непотрібних або шкідливих речовин;
•   керує роботою клітини та зберігав спадкову інформацію;
•   забезпечує синтез білків.
Орган ami, що забезпечують транспорт речовин у клгімні
За транспортні функції у рослинній та тваринній клітинах відповідають, у першу чергу, ендоплазматична сітка та диктіосоми. Ендоплазматична
сітка — це розгалужена система тонких каналів (мал. 10, 11). Канали ендоплазматичної сітки є своєрідними внутрішньоклітинними шляхами, які визначаюіь маршрут руху різних оріанічних речовин, у маршу чергу, — білків. Зовнішні стінки каналів ендоплазматичної сгтхи є також місцем прикріплення рибосом. Ендоплазматична сітка помітна лише під електронним мікроскопом.
Диктіосоми — це органели, які отримують речовини вШ ендоплазматичної сітки, сортують їх, готують до відправлення та «пакують» у маленькі мембранні пухирці (мол. 10, 11). Далі ці пухирці відправляються за призначенням — або до Інших частин клітини, або до клітинної мембрани, звідки виводяться назовні.
Наявність диктіосом є спільною ознакою І рослинної, І тваринної клітин, проте у тварин диктіосоми утворюють досить складну структуру — комплекс Гольджі. Диктіосоми помітні під оптичним мікроскопом, але їх будову можна вивчити лише з допомогою електронного мікроскопа.
Скільки різних білків працює на фабриці життя? Для того щоб клітина була живою — тобто могла рости та розмножуватись, їй потрібно багато різноманітних білків. Згідно з розробленою у другій половині XX ст. гіпотезою «мінімальної клітини», вважалося, що клґтині, щоб бути живою, необхідно си нтезувати 800-1000 різних типів білків. Сучасні оцінки мінімально)' кількості необхідних білків показали, що клітина може бути живою, якщо її ДНК кодує приблизно 310-380 білків. У 2010р. молекула ДНК з мінімальною кількістю генів була штучно створена та введена в клітину бактерії, з якої була вилучена її власна ДНК. Така бактеріальна клітина в лабораторних умовах почала рости та ділитися. Таким чином було доведено, що навіть мінімальної кількості генів достатньо для забезпечення повноцінної життєдіяльності клітини.
Будова клітини