Спостережна перспектива

Уявімо, що ми хочемо поділитися враженнями від побаченого влітку на канікулах з нашими друзями чи родичами. Для більшої наочності ми могли б замалювати з натури або з пам'яті місця, де ми побували, провели час, відпочивали. Як же нам відтворити на папері те, що ми бачили навколо? Згадаймо, що ми вивчали про перспективу минулого навчального року.
Головним принципом перспективи є побудова зображень об'ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Інакше кажучи, на площині паперового аркуша за допомогою перспективних скорочень ми зображуємо ілюзію простору. Уміння користуватися знаннями з перспективи дає нам можливість не тільки зображувати предмети «з натури», а й відтворювати давно втрачені пам'ятки мистецтва, що дійшли до нас у зруйнованому вигляді.
Назва «перспектива» походить від латинського слова perspi-cere, що в перекладі означає «дивитися крізь». У назві відбивається старовинний спосіб відтворення зображення предметів на прозорій поверхні (скло, тонка прозора тканина), крізь яку предмети розглядалися і на якій фіксувалися всі перспективні скорочення.
Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зображення (рисунок), отримане на склі, буде називатися перспективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспективних скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод використовували художники вже у XV-XVI ст., коли намагалися теоретично обгрунтувати закони перспективи. Рисування предметів з натури иідбунагті.си щі ос нині видимої (спостережної) перспективи. Адже людина бачить речі, дивлячись па них двома очима, тобто бачить предмети одночасно з обох боків.
Можна порівняти зображення одного й того самого предмета на фотографії і в дійсності, коли дивимося на нього обома очима. Якщо при цьому примружимо одне око, то те, що ми побачимо, стане більш подібне до зображення на фото. Розгадка проста - фотокамера також «дивиться»   на  навколишній  світ «одним оком». Проте в основі видимих зображень лежать все ж таки закони лінійної перспективи.
Основне правило лінійної перспективи таке: предмети, що мають однакові розміри, але віддалені від спостерігача на різні відстані, будуть зображені на картині неоднаково. Тобто ті, що розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, щодалі, -меншими.
Пригадаймо, що лінія горизонту - це уявна лінія, яка розміщується на рівні очей. Зображення змінюється також залежно від розміщення лінії горизонту. Поспостерігаємо, що ми бачимо за вікном своєї квартири: ніби на картині, видно будинки, вулицю і небо над ними (рис. а). Якщо сядемо на стілець, зображення, яке ми побачимо, зміниться (рис. б): збільшиться площа неба, а поверхні землі стане зовсім «мало». З нашим переміщенням по кімнаті праворуч (рис. в) і ліворуч (рис. г) з поля зору зникатимуть відповідні частини пейзажу і додаватимуться нові. Отже, рисуючи з натури, слід завжди обирати визначене положення. тобто, як говорять професійною мовою, обирати собі точку спостереження. Залежно від того, на чому ми хочемо зробити акценти, вибираємо висоту лінії горизонту. Наприклад, якщо лінію горизонту опустити досить низько, то можна підкреслити велич і значущість предметів, споруд тощо.
Використовуючи закони перспективи і поглиблюючи свої знання з неї, ви легко зображуватимете у просторі будівлі, інтер'єри, перспективи вулиць.
Отже, правильно побудоване перспективне зображення дасть вам змогу уявити ще не існуючі будинки і предмети такими, як ви побачили б їх у просторі.
1. Що таке видима (спостережна) перспектива?
2. Розгляньте картину Бордоне (на стор. 68). Де на цій картині проходить пінія горизонту?
1. Спробуйте намалювати один і той самий пейзаж за вікном з різних точок спостереження. Для цього вам потрібно пригадати закони перспективи і приклад, який ми розглядали на уроці.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі. 
План роботи:
•  Візьміть аркуш паперу і намалюйте лінію горизонту.
•  Відносно неї відтворіть пейзаж, який ви бачите за вікном.
•   Потім, вставши, намалюйте його ще раз.
•   Порівняйте, як змінилося зображення.
2. Намалюйте інтер'єр своєї оселі.
Інструменти та матеріали: аркуш паперу, акварельні фарби, олівець, гумка, пензлі.
Майстер-клас
Побудова інтер'єру в перспективі
Інтер'єр - це своєрідний «портрет» примішений. Він потребує точної перспективної побудови. Для малюнка кімнати велику роль відіграє вибір точки спостереження.
Інтер'єр можна зобразити у фронтальному Фронтальна перспектива і кутовому положенні. В фронтальному вигляді має 0ДНУ Т0ЧКУ сходу одна зі стін кімнати паралельна до площини аркуша, і тоді можливо зобразити три стіни кімнати. V кутовому вигляді можна побачити дві стіни, розгорнуті під кутом одна до одної.
Якщо потрібно малювати Інтер'єр у кутовому положенні, то проводять вертикальну лінію, яка показує стик двох стін. Вона перетинається лінією горизонту, шо розділяє її на два відрізки.
Потім будують перспективу бічних стін, підлоги і стелі, користуючись двома точками сходу, які розташовуються по обидва боки від головної точки спостереження. І_1і точки незавжди можна знайти на площині аркуша, але їхнє положення на лінії горизонту необхідно подумки уявляти під час малювання.