Загрузка...
         
Головна » 2014 » Лютий » 14 » Укр.література 5 кл Голобородько. Білгородський кисіль
16:17
Укр.література 5 кл Голобородько. Білгородський кисіль

Укр.література 5 кл Голобородько. Білгородський кисіль

Коли Володимир пішов до Новгорода по верхніх воїнів проти печенігів, бо йшла невпинно велика війна,— в цей час довідалися печеніги, що князя нема, прийшли і оточили Білгород. І не давали вони вибратися з города, і настав голод великий в городі, і не міг Володимир допомогти, бо ж не було в нього воїнів, а печенігів було сила-силенна. І затягнулась облога города, і був голод великий. І скликали віче у городі і вирішили:
—  Це вже підходить смерть від голоду, а від князя допомоги немає. То чи краще нам помирати? Білгородський кисільЗдамося печенігам: когось залишать живим, а кого й умертвлять; адже помираємо з голоду. І так порішили.
А один старець, який не був на вічі тому, й запитує:
—  Заради чого було віче?
І люди повідали йому, що завтра хотять всі здатися печенігам. Се вчувши, послав він за старійшинами город-ськими і сказав їм:
—  Чув я, що ви хочете здатися печенігам. Вони ж сказали:
—  Не витерплять люди голоду, він і каже їм:
—  Послухайте мене, не здавайтеся ще днів три, а що я вам звелю,— зробіть.
І вони пообіцяли послухати. І сказав він їм:
—  Зберіть по жмені вівса, або пшениці, або висівок. І вони, радо пішовши, зібрали.
І звелів тоді жінкам зробити бовтанку, з якої варять кисіль, і наказав викопати колодязь і вставити туди діжку, й налити в діжу тієї бовтанки. І звелів він викопати другий колодязь і вставити туди другу діжку, і звелів шукати меду. Вони ж, пішовши, взяли луб'янець меду, що був схований у князівській медуші. І загадав він його рідко розбавити водою і вилити в діжку другого колодязя. Вранці ж послати за печенігами.
Городяни ж, прийшовши до печенігів, сказали:
—  Візьміть собі заложників наших, а ви підіть з десять в город, щоб побачити, що діється в городі нашому.
Печеніги ж, зрадівши, гадали, що вони хочуть здатися, забрали в них заложників, а самі вибрали кращих мужів у родах і послали їх у город, нехай роздивляться у городі, що там діється.
І прийшли вони в город, і сказали їм люди:
—  Пощо губите нас? Коли зможете перестояти нас? Хоч стійте й Десять літ, то що ви можете нам зробити? Адже ми маємо їжу від землі. А якщо не вірите, то огляньте своїми очима.
І привели їх до колодязя, де ота бовтанка, і зачерпнули відром, налили в горшки і варили перед ними. А коли зварили кисіль, то, узявши їх, пішли з ними до другого колодязя, і зачерпнули сити, і стали їсти спершу самі, а потім і печеніги. І здивувалися ті й сказали:
—  Не повірять наші князі, поки не поїдять самі. Люди налили по корчазі бовтанки та сити з колодязів і подали печенігам.
Вони ж, прийшовши, розповіли про все це. І зваривши, їли князі печенізькі й дивувалися. Білгородський кисільЗабравши ж заложників своїх, а тих пустивши, знялися з-під города і забралися геть.