14:56 Укр.література 5 кл Голобородько. Неопалима купина | |
Укр.література 5 кл Голобородько. Неопалима купинаБуло це дуже давно. Два королі — польський та угорський — об'єднали свої війська і підступили до стін славного міста Дорогобужа. Захисникам града прибульці передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, місто буде спалене, і на ласку переможців сподіватися нічого. Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа вийшов посланець. Зайди-воїни зустріли його і провели на узвишшя, де на золочених стільчиках возе ід ал и королі. — Я приніс відповідь на ваш лист,— сказав посланець і передав угорському та польському владарям бадилину із листям, схожим на ясенове, та з блідо-рожевим суцвіттям на верхівці. — Як?! — здивувалися владарі.— Оце й усе? Посланець вклонився: — Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно. Зібрали королі своїх радників та наймудріших мужів. Думали, думали — ніяк не зрозуміють, що саме захисники міста сказали їм цим зелом. Коли знайшовся один: — Я знаю це зілля. Воно горить і не згоряє. Він взяв із багаття палаючу гілку і підніс її до квітучого куща. В ту ж мить увесь кущ спалахнув голубувато-зеленкуватим полум'ям. Та ще через мить полум'я згасло. І всі побачили, що кущ стоїть неушкоджений — такий же рожевоквітний, усміхнений. І всі враз зрозуміли, що саме відповіли захисники Дорогобужа на їхній ультиматум. І мовив угорський король польському: — Ми ніколи не завоюємо цієї країни. Тому я повертаю своїх воїнів додому. І тобі раджу зробити те ж саме. ...Давно це було. Відтоді сотні разів вороги воювали наш край. Але кожного разу залишалися з облизнем. А край зеленіє під синім небом та ясним сонцем. І щоліта тут рожево квітнуть кущі неопалимого зела, стверджуючи незнищенність української землі та її народу. Неопалима купина. Так називається це зело. Здавна так називається. Сам образ неопалимої купини використовується в Україні досить часто. Зокрема, значного поширення набула ікона, яка так і називається: «Неопалима-купина». На ній зображення Богородиці з Сином на руках вписується у восьмикутну зірку, яка складається з двох — червоного і зеленого чотирикутників з гострими кутами й увігнутими всередину сторонами! Зелений колір означає кущ купини, червоний — полум'я, яке охопило рослину. Ця ікона, виставлена у храмі чи в хаті, нібито оберігає приміщення від пожежі та блискавки. Неопалима купина — поетичне відображення долі України та українського народу. Яких тільки бід не випадало на наш край! Його палили, грабували, нищили. Століттями різні заброди висмоктували животворні сили, забороняли українську мову й культуру, викорчовували саму назву «Україна». Але, як писав наш великий Кобзар: Не вмирає душа наша. Не вмирає воля. Незнищенність твоєї Вітчизни, незнищенність твого народу — ось що символізує рожевоквітна неопалима купина. Знай це. | |
