Загрузка...
         
Головна » 2014 » Березень » 10 » Укр.література 5 кл Голобородько. Степан Васильович Панасенко (Васильченко)
15:53
Укр.література 5 кл Голобородько. Степан Васильович Панасенко (Васильченко)

Укр.література 5 кл Голобородько. Степан Васильович Панасенко (Васильченко)

8 січня 1879 року народився майбутній письменник на Чернігівщині, там пізнав перші дитячі радощі й жалі. Чимала родина Панасенків — усіх було восьмеро — тулилася в старій, скособоченій хаті. Батько був чоботарем, мати по наймах за нужденний заробіток.
П'ять років ходив Степан Васильович Панасенко до початкової школи в Ічні. І закінчив її найкращим учнем. Його залишили при школі, щоб готувався до вчительської семінарії. Шістнадцятилітній Степан їде вчитися до Коротишівської учительської семінарії. Коростишівська семінарія була єдиною на Україні, куди приймали здібних дітей селянської бідноти. Вступити до неї було мрією, але щастило небагатьом, бо казенні кошти виділялися щороку тільки на 10-12 місць, а сплачувати за навчання незаможні батьки не могли.
Осінь 1898 року. Село Потоки під Каневом. Тут по закінченні семінарії опинився молодий учитель. Школа в старій напівструхлявілій хаті під солом'яною стріхою. Бурхлива діяльність учителя не сподобалась місцевим панкам. Піп Діановський спочатку не спускав ока з Степана Васильовича. За розпорядженням інспектора Степана Васильовича перевели до Богуслава. У Богуславі молодий учитель охоче спілкувався з робітниками, приходив до них, брав участь в обговоренні громадських подій. Не встиг молодий учитель як слід оговтатися у маленькій школі села Карапиші, як його знову зірвали з місця і перевели до Драбова.
У 1904 році Степан Васильович вступає до Глухівського учительського інституту, який не закінчив. Письменник давно мріяв потрапити в робітниче середовище. Він добивається переведення в село Щербенівку на Донбасі. Але не встигає ще придивитись до бурхливого шахтарського життя, як його разом з іншими вчителями за куркульським доносом арештовують, запроторюють до бахмутської тюрми. Васильченко живе з приватних уроків. Редакція газети «Рада» запропонувала Васильчен-кові постійну роботу, і 1910 року він переїздить до Києва.
Однак популярність Васильченка як письменника зростала, бо протягом 1917—1920 років вийшли численні збірки його дореволюційних новел та повістей.
Він — вихователь дитячого будинку, потім (1922—1928) — учитель 61-ї трудової школи імені І. Франка в Києві. 11 серпня 1932 року Степан Васильченко помер.