Загрузка...
         
Головна » 2014 » Лютий » 16 » Укр.література 5 кл Голобородько. Василь Симоненко
17:09
Укр.література 5 кл Голобородько. Василь Симоненко

Укр.література 5 кл Голобородько. Василь Симоненко

Василь Андрійович Симоненко народився в с Біївці на Полтавщині в селянській сім'ї.
Після середньої школи вступив до Київського університету на факультет журналістики. По закінченні навчання в 1957 році поїхав до Черкас на журналістську роботу. Працював у газетах «Черкаська правда». «Молодь Черкащини». Був власним кореспондентом київської "Робітничої газети" в Черкаській області.
Перша збірка під назвою «Тиша і грім» (1962р.) Василь Симоненко засвідчила, що в українську літературу прийшов справді висок ооб дарова ний, з чистим сумлінням поет, серце якого пройняте всіма тривогами і болями рідного народу. Свідченням цього є казка «Пар Плаксій та Лоскотон» (1963).
Уже в ті роки набули великої популярності самвидавні поезії Симоненка, що поклали початок українському рухові опору 1960-70-х pp. Тематично вони становили сатиру на радянський лад («Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд», «Балада про зайшлого чоловіка»), зображення важкого життя селянства («Дума про щастя», «Одинока матір»). Окремий значний цикл становлять твори, у яких пост висловлює любов до своєї батьківщини України («Задивляюсь у твої зіниці», «Є тисячі доріг», «Український лев», «Лебеді материнства», «Україні» таін.). Доля літературної спадщини Симоненка невідома. Його самвидавна поезія поширилася за кордоном і була опублікована (разом з фрагментами постового щоденника «Окрайці думок») у журналі «Сучасність» (ч. 1, 1965) і в збірці вибраних поезій Симоненка «Берег чекань» (1965 і 1973). В УРСР по смерті Симоненка видано з його спадщини казку «Подорож у країну Навпаки» (1964), збірку поезій «Земне тяжіння» (1964) і вибір з творчості «Поезії» (1966) та збірку новел «Вино з троянд» (1965; ці новели також увійшли в друге видання збірки "Берег чекань" за кордоном). 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, у Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963.
У Черкасах існує Літературно-меморіальний музей Василя Симоненка. Також в 1965 році на громадських засадах створено музей у селі Біївці в хаті, де народився поет.