11:34 Укр. мова 2 клас. Урок 108. Спорідненість мов | |
Укр. мова 2 клас. Урок 108. Спорідненість мовМета: розширити уявлення учнів про існування споріднених мов, їх словниковий запас, виникнення слів у мові; розвивати вміння розрізняти на слух та під час читання висловлювання українською мовою та спорідненими мовами; розвивати мовлення, каліграфічні навички письма; виховувати любов до мови. Хід уроку Укр. мова 2 клас. Спорідненість мов I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Перевірка домашнього завдання — Зачитайте записані прислів'я. — Поясніть їх значення. 2. Бесіда — Пригадайте, для чого людям потрібна мова? — З чого складається мова? — У який спосіб можна про щось розповідати одне одному? — Як обмінювались думками первісні люди? (Жестами, сигналами, мімікою, .знаками, інтонацією) — Який найважливіший засіб людського спілкування? (Мова) III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ — Сьогодні ми продовжимо вивчати тему «Мова і мовлення», поговоримо про спорідненість української мови з іншими мовами, а також про те, як розвивається і змінюється наша мова з часом. IV. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 1. Каліграфічна хвилинка Найбільше і найдорожче добро у кожного народу — це його мова (П. Мирний). — Як ви розумієте цей вислів? — А яка мова є найдорожчим добром для українського народу? Чому? — Запишіть висловлювання в зошит. 2. Виконання вправи 1 (с. 159) — Прочитайте виразно вірш. — Про кого розповідається у вірші? — З чим автор порівнює матусю у вірші? — Спишіть виділені рядки. — Як ви розумієте написане? 3. Слухання вірша, заучування його напам'ять Вивчайте мову українську — дзвінкоголосу, ніжну, чарівну, прекрасну, милу і чудову, як материнську пісню колискову. А. Каніщенко — До чого закликає поет? — Як про нашу мову сказано у вірші? — Чому поет порівнює мову з колисковою материнською піснею? 4. Бесіда про спорідненість російської, білоруської мов з українською Вправо 2 (с 159) — Прочитайте самостійно текст. — Про що ви дізналися з тексту? Розкажіть коротко. — Мови яких народів мають багато спільного з українською мовою? — Прочитайте слова, які звучать подібно. — Прочитайте слова, які звучать по-різному. — Спишіть із тексту питальне речення. Фізкультхвилинка V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Виконання вправи 3 (с. 160) — Прочитайте текст. — Які слова вам добре знайомі? З якої вони мови? — Складіть по одному реченню з відомими словами з кожної мови. 2. Творче завдання. Слухання уривка з казки «Курочка Ряба» • Українською мовою. Жив дід, жила баба. Була у них Курочка Ряба. Знесла курочка яйце. Поставила баба його на поличку. Мишка бігла, хвостиком махнула, яйце впало і розбилося. • Російською мовою. Жил дед, жила баба. Была у них Курочка Ряба. Снесла курочка яйцо. Положила его бабка на полку. Мышка бежала, хвостиком махнула, яйцо упало и разбилось. • Білоруською мовою. Жыу дзед, жыла бабка. Была у іх Курачка Рабка. Снесла курачка яєчко. Поставіла яго бабка на паліцу. Мышка бегла хвосціком махнула, яєчко упало, пабілося. — Чи зрозуміло вам, про що я читала? — Які слова в цих мовах звучать подібно? А які — по-різному? — Запишіть слова курочка, мишка, яйце, поділяючи їх на склади для переносу. — Які правила переносу слів ви пригадали? 3. Виконання вправи 4 (с. 160) — Розгляньте малюнки. — Запишіть слова — назви цих предметів. Це нові слова в українській мові. — Які нові слова вам ще відомі? — Складіть і запишіть речення з ними. 4. Хвилинка-цікавинка (див. додаток нас. 122) VI. Підсумок уроку. Укр. мова 2 клас. Спорідненість мов — Що цікавого дізналися на уроці? — Які мови є спорідненими до української мови? — Як потрібно ставитись до своєї мови? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С 160. Списати текст, уставляючи пропущені букви. Підкреслене слово поділити на склади для переносу. ДОДАТОК ДО УРОКУ 4. Хвилинка-цікавинка — Жив собі чоловік на ймення Воєвода — захисник землі, що звалася Київська Русь. І було у нього три сини. Старшого звали Іванком, середнього — Ваня, а молодшого — Ясь. Хоробрі були хлопці: списа міцно тримали, від турків-яничар землю рідну обороняли. Щасливо жили. Дніпро їх водою поїв, поля-ліси годували. Пройшов час, повиростали хлопці — мужами стали. Час і женитися. Вийшли в чисте поле, взяли булаву. Кинув булаву старший син і впала вона під ноги хлопцеві. Оженився син Іванко, взяв до себе чорнявку Україну — метку, як блискавка, очі карі, калинове намисто на шиї горить. Кинув булаву Ванюша і впала вона головою на схід. Оженився середній син на Росії — гарна дівчина. Руса коса до пояса. Очі сині, як озера... А кинув Ясь — лягла головою на захід. Узяв за себе хлопець Білорусь, білявку зеленооку. Розділили чесно батьківщину на трьох: Ванюші — східні землі Росії, Іванкові — центральні України, Ясеві — західні Білорусії. Стали хлопці кожен у своєму доі жити, від них пішли три народи-брати: Великий український народ оселився в Україні, великий російський народ оселився в Росії, а великий білоруський народ — у Білорусії. Дружать народи між собою, але кожен має свою землю, свою мову, свої звичаї. Наша мова — українська. Навчилися її українці від землі-матінки, створили, слухаючи шум гаїв та рев Дніпра-Славути, спів калинової сопілки та колискову неньки... Широка вона, як український степ; ніжна, як пісня; яскрава, як калина в полі; мужня, як земля-матінка. | |
