17:04 Українська література 5 клас. Урок 31 | |
Українська література 5 клас. Урок 31Урок 31. Література рідного краю. Дмитро Нитченко-Чуб «Вовченя» Мета: - Навчальна: стисло ознайомити учнів із біографією автора; опрацювати ідейно-художній зміст твору, визначити його тему та ідею, охарактеризувати головних персонажів. - Виховна: виховувати зацікавленість літературою рідного краю. - Розвиваюча: розвивати творчу уяву, логічне мислення, виразне читання. Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь. Обладнання, наочність: портрет автора, книжкова виставка його творів, дидактичний матеріал. ПЕРЕБІГ УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТИВІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 1. Бесіда - Як ви вважаєте, чи потрібно нам знати письменників нашого краю? Доведіть свою думку. - Чи знаєте ви письменників, які народилися та плідно працювали на теренах Харківщини? - Чи можемо ми пишатися нашими митцями? Доведіть свою думку. 2. Вступне слово вчителя — Сьогодні наш урок присвячений видатному письменнику нашого краю Дмитру Нитченку та його оповіданню «Вовченя». Що нам відомо про вовка? Вовк — хижий ссавець сімейства Псових. Разом з койотом і шакалом становить невеликий рід вовків. Вовк — найбільша тварина у своєму сімействі: довжина його тіла (з хвостом) може досягати 160 см, висота в холці близько 90 см; маса тіла близько 62 кг. Якщо ми звернемось до міфології, то побачимо, що вовк у міфах, фольклорі і магічних казках уособлював жорстокість, підступність, зло, а також хоробрість і перемогу. Окрім того, за певних обставин вовк міг стати могутнім захисником безпомічних істот. Загалом у багатьох міфологіях Євразії знаходимо сюжет про виховання родоначальника племені (а іноді і його близнюка) вовчицею. Відомо безліч історій про вовків-прабатьків: римська легенда про капітолійську вовчицю, яка вигодувала Ромула і Рема; давньоіранська — про вовчицю, яка вигодувала Кіра та ін. У степових тюркських народів вовк сприймався як родовий тотем, звідси знамена і штандарти з вовчою головою. Герой — родоначальник, вождь племені чи дружини міг називатися вовком або тим, хто має «голову (тіло) вовка». Отже, ми дізналися, про вовка у природному та міфологічному світах, але на нашому уроці ми познайомимося з твором письменника, який присвячений цій дикій тварині та її зв'язку з людиною. Цей твір навчить нас цінувати, розуміти і любити природу. Тож давайте перенесемось у село, яке знаходиться неподалік від лісу. Сьогодні ми познайомимося з його твором, що проймає душу, примушує нас бентежитися, міркувати про зв'язок дикої тварини і людини. Його твір вчить нас цінувати природу, розуміти і любити її. Тож вирушаємо в мандри до села, яке знаходиться неподалік від лісу. 3. Цікаві відомості про автора Народився Дмитро Чуб у заможній селянській родині на Полтавщині далекого 1905 року. Про своє дитинство, як, зрештою, і про все подальше — доавстралійське — життя, він докладно розповів у дуже цікавій книжці спогадів «Від Зінькова до Мельбурна», що побачила світ в австралійському українському видавництві «Байда». Там само, до речі, опубліковано більшість його книжок. Навчався майбутній письменник в індустріально-технічній школі в Зінькові, потім був Краснодарський робітфак, де його оголосили класовим ворогом, і з цим тавром його було виключено (така доля в ті часи була характерна для десятків тисяч людей). Він переїхав до Харкова, вступив на мовно-літературний факультет місцевого педінституту. Там долучився до літературного життя столиці України, познайомився з відомими письменниками, починав працювати в Державному видавництві. Автор книги «Живий Шевченко», праці «У дзеркалі життя й літератури» (1982), «Орфографічного словника української мови», низки оповідань для дітей; редактор і упорядник книг «Двісті листів Б. Антоненка-Давидовича», «Листи письменників». Його перу належать мемуари у двох томах — «Від Зінькова до Мельбурна» (1990) і «Під сонцем Австралії» (1994). Д. Нитченко — невтомний збирач коштів на підтримку харківського журналу «Березіль», видань молодих авторів. Лауреат літературної премії імені Лесі Українки. Член Національної Спілки письменників України з 1991 р. Помер 15 вересня 1999 р. III. СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Читання твору вчителем Тема: взаємостосунки хлопця і вовченяти, їхнє ставлення один до одного. Ідея: краси почуттів, гармонія у світосприйнятті людини і тварини. Основна думка: у неволі дика тварина самотня, незважаючи навіть на догляд і дружбу з людиною. Жанр: оповідання про природу, дружбу, взаєморозуміння. Проблематика твору: відповідальність і обов'язок (хлопець доглядав за вовченям, допомагав по господарству; їздив за п'ятнадцять кілометрів від села в гори по молоко, сир, випасав овець чи скотину). Любов, доброта (до живої істоти — вовченяти). Автор проводить паралель між тим, як хлопець і вовченя поступово стають дорослими, розумними, мужніми. І хоча наприкінці твору вони розлучаються, проте зберігають доброту, вірність і любов. Герої твору: батько, дідусь, Василь, сусіди, вовченя-вовк, собаки Плахта і Рябко. Експозиція: батько приніс своєму синові вовченя, розповідь діда про вовків-хижаків. Зав'язка: догляд Василя за вовченям («...виносив з хліва, бігав по двору, дратував його, перекидався, качався разом з ним по траві»); втеча дорослого вовка з двору господарів. Кульмінація: раптова, бентежна зустріч Василя і вовка-улюб-ленця. Розв'язка: важкий смуток і самотність Василя внаслідок неможливості жити з вовком (...хлопець досить далеко відійшов, позаду почулось сумне тяжке виття»). Оскільки ми будемо працювати з текстом твору, давайте пригадаємо, що за літературний жанр оповідання. (Оповідання — невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа). Щоб зрозуміти оповідання, нам слід розібратися в складному питанні: людина і природа — хто найголовніший і найважливіший? 2. Робота з текстом казки т Назвіть головних героїв казки. ? Пригадайте, що сталося з вовком. т Де влаштував вовченя хлопчик? ? Як хлопець назвав вовченя? т Як ставився до Сірка хлопчик? т Яким було ставлення батька та дідуся до тварини? Коротко перекажіть найулюбленіший момент прочитаного твору. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ, ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Робота з картками в парах (групах) Картка № 7 Знайдіть і зачитайте опис Василя. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані? Картка № 2 Знайдіть і зачитайте опис Сірка. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані? Картка № З Знайдіть і зачитайте опис батька та дідуся. Які художні засоби використав письменник? Для чого вони використані? 2. Незакінчене речення Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» мене навчило... Із творів письменника я дізнався (дізналася) про... Щоб змалювати героїв, природу оповідання, письменник використав такі художні засоби, як... Збереження навколишнього середовища залежить від... Ми можемо допомогти тварині, але... 3. П'ятихвилинне літературне міні-есе Тема 1. «Тваринний світ навколо нас». Тема 2. «Дружба Василя і Сірка». V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Учитель. Природа та тваринний світ — наша домівка, яку ми повинні берегти. Вони вчить нас бути мудрими, працьовитими, розумно ставитися до її мешканців. Оповідання Дмитра Нитченка-Чуба «Вовченя» не тільки розповідає про лісових мешканців, а й подає нам відомості про природу. VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Скласти кросворд, ребуси до оповідання. | |
