укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 5 » Урок 5. Барвограй оксамитної пісні
11:39
Урок 5. Барвограй оксамитної пісні

Урок 5. Барвограй оксамитної пісні

Михайло Миколайович Калачевський (1851-1910)? (12) належав   до   тих   українських   митців другої  половини  XIX сторіччя,  котрі, хоч  і  отримали  професійну  освіту  за кордоном, продовжували свою діяльність на батьківщині, були дуже тісно пов'язані з її культурними традиціями і не мислили себе поза Україною.
Найголовнішим твором М. Кала-чевського є "Українська симфонія", в якій відображена світла лірика, м'який гумор, картини природи, жанрово-побутові сцени. Образи твору позначені щирою народністю, розвиток фольклорних мелодій вирізняється динамікою і барвистістю.
У симфонії використано дві українські пісні "Віють вітри, віють буйні" та „Йшли корови із діброви, а овечки з поля". У першій — розповідається про одвічне жіноче бажання бути щасливим у коханні.
•  Послухай фрагмент пісні.
•  Визнач її характер.
Пісня "Йшли корови із діброви,  а  овечки  з поля" відтворює сумну картину прощання закоханих.
•  Послухай фрагмент пісні.
•  Визнач її характер.
•  Послухай фрагмент симфонії.
•  Знайомі інтонації познач підняттям руки.
•  Поспостерігай за розвитком народнопісенного матеріалу.
•  Визнач, які зміни відбулися в мелодіях пісень. 
•  Поділись враженнями від почутого.
•  Прийми участь в  обговоренні емоційно-художнього змісту твору.
З початком симфонії мелодія „Віють вітри, віють буйні" сприймається як сповнена тихого смутку пісня, що бринить на тлі прегарного краєвиду. Тут звучать живі почуття й переживання простої людини. Розмірений ліричний плин заступив більш жвавий і схвильований рух. Тут автор створює музичний образ, зовсім відмінний за настроями і характером від попереднього. Сповнена благородства, розважна щодо настрою звучить тема народної пісні „Йшли корови із діброви,     а     овечки     з     поля".     Ця     тема     сповнена внутрішнього спокою, врівноваженості. Обидві теми протягом частини розвиваються, набувають розмаїтих емоційних барв — то бурхливих, драматичних, то просвітлених. М. Калачевський застосовує тут багаті можливості оркестру, відтінки звучності різних інструментів, близьких до людського голосу: скрипки, печальні наспіви флейти, глибокий, м'який тембр гобою. Ці зміни настроїв і переживань неначе втілюють різні стани людської душі, а пісня виражає їх, супроводжує і в радості, і в горі.
З давніх-давен лунає українська народна пісня, зачаровуючи слухачів своєю мелодійністю, красою та задушевністю. У всі часи вона була органічною частиною людського життя, невичерпним джерелом наснаги, дивом із всесвітніх див. Пісня заглядає в душу, одкриває всі закутки її і примушує горіти новим невідомим полум'ям. На крилах рідної пісні душа людини летить у нове життя, у царство мрій.
Послухай  українську  народну  пісню "Заграй  мені, скрипалю".
Про що в вій розповідається?
У якому характері виконується?
Визнач будову твору.
У якому куплеті розміщені основні слова?
•   вивчи пісню.
•   Склади виконавський плав.
•   Обміркуй засоби досягнення кульмінації у творі.
•   Які образи постають у твоїй уяві під враженнями від пісні?
•   Змалюй живописну картину словами.
Запам'ятай. В українській народній пісні-спогаді „Заграй мені, скрипалю" оспівується дорогий і рідний серцю батьківський край, зігрітий теплом і ласкою беззавітної материнської любові.