Види вишивальних швів

Опорні поняття: «глухі», «прозорі», поверхнево-нашивні лічильні, поверхнево-нашивні вільні, прозорі лічильні, прорізні вільні шви.
В українській народній вишивці відомо понад 100 технік вишивання.
За способом виконання всі вишивальні шви поділяють на «глухі» і «прозорі».
Глухі техніки вишивання у свою чергу поділяють на поверхнево-нашивні лічильні й поверхнево-нашивні вільні, а прозорі техніки вишивання — на прозорі лічильні й прорізні вільні.
Глуха вишивка (поверхнево-нашивна лічильна і по-верхнево-нашивна вільна) — вишивка, яку виконують на суцільній поверхні тканини, не висмикуючи чи не вирізуючи її ниток.
Поверхнево-нашивні лічильні техніки становлять основну частину української народної вишивки.
Назва поверхнево-нашивних лічильних і вільних технік вишивання пояснює спосіб їх виконання.
Поверхнево-нашивні лічильні техніки виконують на поверхні тканини, рахуючи нитки. До поверхнево-нашивних лічильних технік вишивання належать: лічильна гладь (пряма, коса, качалочки), занизування, низь.
штапівка, верхошгут, ретязь, хрестик, солов'їні вічка, зерновий вивід, курячий брід та інші (мол. 67).
Поверхнево-нашивні вільні техніки не потребують точного рахунку ниток, їх вишивають на поверхні тканини за вільним, наперед нанесеним контуром візерунка. До поверхнево-нашивних дідтлта* технік вишивання належать: гладь (художня, декоративна, біла та ін.) (мал. 68), рушникові шви, «курячі шкірки» та ін.
Прозора вишивка (ажурна) — це вишивка, яку виконують на основі прорідження або прорізання тканини. До прозорих швів належать прозоро-лічильні, прорізні вільні та ін.
Прозоро-лічильні техніки вишивання виковують на місці висмикнутих із тканини ниток. До цієї групи вишивок належать різні види мережок (мал. 69).
Прорізні вільні (прорізна гладь) техніки виконують на місцях прорізей вільної форми, з'єднаних бридами (перемичками), павуками, ажурною сіткою (мал. 70).
Для вишивки в техніці прорізної гладі добирають візерунки переважно за вільним контуром. Основні лінії прорізної гладі обшивають щільною качалочковою гладдю або петельним швом, після чого тканину всередині цих швів вирізають. На місцях вирізаної тканини можуть прокладатися бриди, павучки, ажурні сітки.
За зовнішнім виглядом з лицьового і виворітного боків усі техніки вишивання поділяють на однобічні і двобічні.
Однобічні техніки вишивання утворюють візерунок лише а лицьового боку виробу (хрестик, назад голку, колодки (гобеленний шов), курячий брід, полтавська гладь тощо), а з виворітного — лише окремі стібки й переходи ниток (мал. 71, а).
Двобічні техніка вишивання утворюють візерунок вишивки, однаковий з лицьового і виворітного боків (качалочки, кривулька, верхоплут, пряма гладь (лиштва), штапівка, солов'їні вічка, двобічна гладь, прорізна гладь тощо) (мал. 71, б).
Характерною особливістю української народної вишивки є поєднання різноманітних технік вишивання (деколи одночасно 5 — 12), які гармонійно доповнюють одна одну, утворюючи напрочуд красиві композиції.
Відомими центрами народної вишивки в Україні є села Клембівка на Вінниччині, Григорівна на Київщині, Ре-шетилівка на Полтавщині, Качанівка і Дігтярі на Чернігівщині, Глинки і Кути на Івано-Франківщині та ін. Майстерні є в містах: Києві, Львові, Вінниці, Чернігові, Гайсині, Пирятині, Охтирці, Вижниці, Косові та ін.
Нині постійно зростає кількість талановитих майстрів, які є авторами нових відкриттів і напрямів розвитку мистецтва вишивки. Джерелом творчої обдарованості митців є глибинна обізнаність і повага до традицій рідної та світової культури, витончене відчуття краси природи. Відома зірка української естради Анжеліка
Ручна вишивка — копітка робота, що потребує певних знань і неабиякого бажання займатися цим рукоділлям. Оволодівши потрібними знаннями й уміннями, ти створюватимеш неповторну красу, яка наповнить навколишнє життя затишком, любов'ю і гарним настроєм.
З початку XX ст. українські вишивки на міжнародних конкурсах у Європі (у Берліні, Парижі, Лейпцигу) отримують золоті медалі, гран-прі. Рівних їм немає в цілому cent Концентрація праці, кількості швів високо? складності часом викликали сумнів у журі: чи ручна це робота? Навпь були випадки, коли конкурсна комісія обурювалася: як посміли надати машинну вишивку? Людські очі й руки, мовляв, не здатні такого виконати. Але коли майстриня сідала, брала голку й починала те все відтворювати на полотні, — була злива вибачень. І, звісно, найвища відзнака.
1.  У чому відмінність глухих і прозорих технік вишивання?
2.  Пригадай шви, якими ти оволоділа в 5 класі. Укажи назву швів, зображених на малюнках. До якої групи вишивальних швів вони належать?
3.  Яка 3 перелічених технік вишивання належить до поверхнево-нашивних лічильних?
а) вільна гладь;                  б) мережка;
в) хрестик;                         г) прорізна гладь.
4.  До якої групи вишивальних швів належать мережки?
а) прозоро-лічильні;          б) поверхнево-нашивні лічильні;
в) прорізні вільні;               г) поверхнево-нашивні вільні.
5.  Установи відповідність між назвами швів те фрагментами їхніх зображень.
а) хрестик (поверхнево-нашивна лічильна техніка вишивання);
б) художня гладь {поверхнево-нашивна вільна техніка вишивання);
в) прорізна гладь (прозора вільна техніка вишивання);
г) мережка (прозора лічильна техніка вишивання).
6.  Чи є у твоєму регіоні центри вишивального мистецтва? Підготуй повідомлення про них та обговори його з однокласниками.
Ознайомлення з різними видами вишивальних швів
Інструменти та матеріали: зразки різних видів вишивок, альбоми, журнали, фотографії, роздрукіаки, підручник, робочий зошит.
Послідовність виконання роботи
1.  Уважно розглянь різні види вишивальних швів на зразках вишивок, малюнках із різних джерел інформації.
2.  Обговори результати своїх спостережень разом зучи-телем та однокласниками.
3.  У робочому зошиті схематично зобрази найпоширеніші поверхнево-нашивні лічильні вишивальні шви.
Завдання для самоперевірки до розділу II