укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2013 » Листопад » 20 » Вступ до історії 5 клас. Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя
15:23
Вступ до історії 5 клас. Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя

Вступ до історії 5 клас. Урок 13. Події та явища в історії: відкриття, битви, подорожі, господарське та повсякденне життя

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
1. Пригадайте, будь ласка, що вивчає історія.
2. Якщо ми вивчаємо подію, на які запитання ми повинні надати відповідь?
3. Чи завжди однозначно можна оцінити ту чи іншу подію? Чому?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
- Історичний факт — першоцеглинка історичних знань. Він неповторний, як неповторні простір і час, що з ним пов'язані, оскільки вони перебувають у постійному русі.
- Історична подія — сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.
- Історичне явище — комплекс аналогічних історичних фактів або їхніх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).
Учні записують визначення понять у зошити.
Учитель. Спробуємо визначити, які історичні події та явища відбувалися в історії України.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Кожен день приносить людині нові відкриття, нові подорожі, нові відчуття. Нещодавно рибалка знайшов на дні Дніпра поблизу Запоріжжя старовинний меч. Археологи припускають, що це може бути княжий меч Святослава Ігоревича, сина княгині Ольги.
Дніпровську знахідку рибалка передав музею-заповіднику «Хортиця». Науковці одразу заявили: цій зброї не менше тисячі років, і належала вона якомусь вельможі. Ймовірно, що й самому князю Святославу. Такий попередній висновок історики зробили з насічок на руків'ї меча. Адже саме поблизу Хортиці Святослав із дружиною потрапив у засідку печенігів.
...972 року київський князь Святослав, повертаючись Дніпром після невдалої війни із Візантією, поблизу острова потрапив у засідку печенігів. Кочівники розбили княжу дружину вщент. За словами дослідників, в усуненні Святослава, одного з творців Київської Русі, багато хто був зацікавлений. Тож будь-яка знахідка того періоду є безцінною.
Знахідку — меч довжиною 96 см і вагою близько кілограма — направлять до Києва на реставрацію. Історики сподіваються, що дослідження цієї реліквії, можливо, проллє світло на драматичні події політичної історії Київської Русі.
Робота з картою
1. Назвіть, як позначені на карті місця битв.
2. Як зображають напрямки походів?
3. Чи можна за допомогою карти дізнатися про результати тієї чи іншої битв?
Пам'ятка «Як характеризувати битву, війну»
1. Назвати хронологічні рамки події.
2. Сторони, що брали участь у події.
3. Територія, на якій відбувалася битва, війна.
4. Причини війни.
5. Хід подій.
6. Наслідки, значення.
Робота в групах
Клас об'єднують у дві групи, т Скласти характеристику події за текстом-описом битви.
1-ша група. Битва на р. Копко
31 травня 1223 р на р. Калка (сучасна Донецька область) перемогою монголо-татарських військ завершилася перша битва з русько-половецькими силами. Ця битва засвідчила перевагу монголів у їхній військовій вправності перед європейцями, проте це був лише початок майбутнього нищівного нашестя монголо-татар на землі Київської Русі.
На початку XIII ст. Русь потерпала через феодальну роздробленість, а тому не могла виступити проти своїх ворогів єдиним фронтом. У цей же час у Східній Азії набирала сили нова держава — Монгольська імперія на чолі з талановитим полководцем Чингісханом. 1219 року монголи вступили у війну з половцями і розпочали наступ на Кавказ і Крим. Після княжої наради у Києві галицький князь Мстислав Мстиславич переконав київських і чернігівських князів об'єднатися з половцями, аби протистояти ворогу. У результаті три групи руських військ на чолі з князями Мстиславом Романовичем, Мстиславом Святославовичем і Мстиславом Мстиславовичем вирушають у похід проти монгол о-татар.
31 травня 1223 р. русько-половецька армія вийшла на річку Калка, де їх зустріла монгольська сторожа. Першим у бій ринувся галицький князь. Він швидко здолав річку, але за нею на русько-половецьку рать чекало добре підготовлене монголо-татарське військо. У цей час основні полки князя київського залишалися осторонь, зайнявши укріплення на горі поблизу річки. У результаті основні русько-половецькі сили були розбиті, хоча київським загонам і вдалося протриматися ще три дні. Ця битва стала для Київської Русі справжньою катастрофою, натомість монголи зуміли ознайомитися з тактикою бою руських, чим і скористалися через п'ятнадцять років.
2-га група. Битва під Берестечком
Найбільшою битвою XVII ст. стала Берестейська битва 1651 року між Україною і Кримом з однієї сторони і Річчю Посполитою — з іншої. У ній брали участь близько 600 тис. воїнів.
У вирішальний момент битви татарські загони, що були союзниками козаків, не витримавши артилерійського вогню, втекли з поля бою, захопивши із собою козацького гетьмана Б. Хмельницького, який намагався їх затримати. Залишившись без полководця, українська армія була оточена ворогом. Обложені протягом десяти днів, війська під керівництвом полковника Івана Богуна героїчно відбивали атаки поляків, але сили були нерівні. За наказом Богуна через непрохідні болота і р. Пляшівку з возів, хомутів, сідел і одягу було збудовано три переправи, завдяки чому частина козаків змогли вирватись з оточення. Того ж року Б. Хмельницький був вимушений підписати мирний договір з поляками, що значно обмежував права Гетьманщини.
Учитель. Здавна українці багато мандрували. Однією з найбільш відомих подорожей в історії став візит княгині Ольги до Константинополя 957 року. Позначте цю подію на лінії часу.
Пращурами українців вважають давніх слов'ян. Яким же було господарське та повсякденне життя давніх українців?
Робота з текстом
1.  Читаючи текст, спробуйте декількома словами відтворити зміст кожного абзацу.
2. Складіть 3 запитання до тексту.
Землеробство було найбільш розвиненою галуззю господарства слов'ян. Вони вирощували такі зернові культури, як пшениця, жито й овес. Для виготовлення муки використовували зернотерки, що мали дві частини — верхній і нижній камені. Ймовірно, що цю роботу виконували жінки.
Окрім вирощування зерна, слов'яни розводили худобу — биків, корів, овець та свиней. Значну роль також відігравало мисливство. Полювали слов'яни переважно на благородного оленя, лося, косулю, бобра, зайця.
Займалися також і рибальством. Ловили здебільшого щук, сомів, осетрів.
Збирали рослини, ягоди, яйця диких птахів та інші дари природи. Наприклад, жолуді сушили в печах, потім розтирали на зер-нотерках і домішували в тісто.
Зналися слов'яни на прядінні, ткацтві та гончарстві. Вони виробляли матерії двох видів — полотна й килими. Керамічний посуд того часу виготовляли з гончарської глини з домішками кварцового піску. Гончарство було найпоширенішим видом ремесла. Посуд був розписним і нерозписаним.
Учитель. Найдавніші слов'яни за своїми віруваннями були язичниками, тобто вони обожнювали Сонце, Місяць, явища природи, річки, озера, ліси. Одним із головних богів у слов'ян був Велес — захисник худоби. Дажбог уособлював Сонце, Сварог — вогонь, Перун — грім.
Повідомлення учня
Вірування давніх східних слов'ян, які жили на території сучасної України, були тісно пов'язані з їхньою господарською діяльністю. Важливе місце у житті східних слов'ян посідали численні обрядові свята, що були пов'язані з певними етапами господарського життя: початком польових робіт (веснянки), літнім сонцестоянням (Івана Купала), збиранням врожаю. Весільні свята супроводжувалися піснями, танцями, хороводами, поховальні обряди — голосіннями.
Давні слов'яни вірили в потойбічне життя, про що свідчать поховальні обряди. Особливо урочисті похорони влаштовували князям і знатним дружинникам, у могилах яких археологи знаходять багато дорогоцінних речей, зброю, одяг, предмети домашнього вжитку, залишки продуктів харчування тощо. Князівські могили насипали заввишки іноді до десятків метрів, потім влаштовували там тризну — поминки. У похованнях простих людей знаходять лише знаряддя праці та речі домашнього вжитку.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Бесіда
1. Назвіть найвизначніші битви в історії України.
2. Назвіть країни, до яких здійснювали подорожі давні українці.
3. Назвіть основні заняття давніх українців. Як заняття населення пов'язані з природними умовами, у яких вони проживають?
4. У що вірили наші пращури?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 11; [2], § 12).
2. Випереджальне завдання: підготувати повідомлення про житла українців доби Київської Русі.