Вступ до історії 5 клас. Урок 1-2. Історія як наука. Українські вчені-історики. Історія і час

Очікувані результати

Після цих уроків учні зможуть: розповідати про діяльність українських істориків (два-три на вибір); креслити лінію часу та позначати на ній запропоновані дати, співвідносити рік зі століттям; коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього; пояснювати, що таке історія, хто такі історики, як відбувається відлік часу в історії; висловлювати судження щодо вивчення історії свого народу і країни, історичної науки у збереженні пам'яті про минуле.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Сьогодні, діти, ви розпочинаєте вивчення нового для вас предмета, який називається «історія». Предмет для вас новий, але слово, я сподіваюся, ви чули у своєму житті не раз. Давайте спробуємо назвати свої асоціації, коли чуємо слово «історія». Скажіть, на яких уроках у початковій школі вам траплялося слово «історія»?

Діти називають свої асоціації, вчитель записує їх на дошці.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ви вперше прийшли на урок історії. Дехто з вас вже встиг прочитати оповідання, подивитися фільми на історичну тему. Але все це були лише окремі свідчення історії. А тепер ви починаєте вивчення історичної науки. Ця робота триватиме до закінчення вами школи.

Кожен урок буде ставити вам нові запитання, крок за кроком ми будемо розкривати цінність історії. Але найголовніше в цій науці те, що вона дозволяє побачити справи людини, зрозуміти, що ця людина собою являє.

Погасли кострища стоянок. 

У землю пішли племена. 

Забрали в холодні кургани 

сокири, мечі й письмена. 

Стьмяніли браслети і гребені, 

розпались намиста разки, 

що їх одягали древні смагляві юні жінки.

І келихи срібні, і чаші, що йшли по кругу колись,

покрилися порохом часу і холодом тліну взялись... 

Та, може, мені здалося — а час не все переміг. 

На чашах тепло збереглося тих вуст, що торкалися їх. 

І в пута тяжкі клинописні закована 

з давніх-давен в степу оживає пісня 

давно занімілих племен.

Ліна Костенко

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Учитель. У 5-му класі ми розпочинаємо вивчати новий предмет — історію України. Допоможе нам у цьому підручник.

Бесіда

1. Як називається ваш підручник?

2. Хто його автори?

3. Розгляньте малюнки на обкладинці підручника та на початку розділів. Як ви гадаєте, про що розповідає історія?

Доцільно ознайомити учнів зі структурою підручника, його змістом, побудовою.

Учитель. Основний зміст нового навчального предмета — ознайомлення учнів з історією нашої Батьківщини.

Історія — самостійна наука. Наука про минуле людства. Слово "історія" з грецької означає «дослідження», «повідомлення», «оповідь про події».

Історія — наука про минуле людства.

Учні записують визначення поняття в зошити.

Історія — одна з найцікавіших, але й одна з найскладніших наук. Історію називають вчителькою життя.

Учитель пропонує учням висловити свої думки про тс, як вони розуміють цей вислів.

Робота з літературним джерелом

- Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.

ІСТОРІЯ 

Що таке історія? 

Ви, щоб не забули. 

Знайте, що історія — 

Наука про минуле. 

А «історія» походить 

Із грецької мови, 

"Оповіді про події" Означає це слово.

Запитання

1.  Що таке історія?

2.  З якої мови походить слово «історія»?

3.  Що означає «історія» в перекладі з грецької?

Учитель. Слово «історія» може вживатися в різних значеннях. Варто погодитися з народною мудрістю: «Минувшину можна зрозуміти, тільки полюбивши її».

Завдання 

- З'ясуйте, у якому значенні вжито слово «історія» в нижченаведених реченнях. 1. Історія про капітана Гранта багата на пригоди.

2. Тернистий шлях історії нашого народу.

3.  «Знаєш, друже, — вихопилось в балакучого хлопчика, — ну й історія зі мною сталась».

4. Історія досліджує, яким було життя людей у минулому.

Учитель. Першим істориком, «батьком історії» вважають грецького історика Геродота.

Робота з таблицею ? Ознайомтеся з текстом таблиці. Зробіть висновки щодо значення історії.

Вивчення історії дозволяє:

1. Не повторювати помилок минулого.

2. Виховати громадянина і патріота.

3. Розвивати духовний світ і національне самовизначення учня

Учитель. Наука, що вивчає життя і діяльність людей у минулому, називається історією. Зверніть увагу на перше слово. Наука — це те, що дає нам знання, досвід, повчає. Математика вивчає числа і те, як з ними працювати. Біологія вчить, все, що пов'язано з рослинним і тваринним світом. Науки бувають різними. Що ж виокремлює історію з-поміж інших наук?

Робота зі схемою

За допомогою учнів учитель складас схему.

Учитель. Що дає людині історія? Вона відповідає на такі запитання:

□  Де?

а Коли?

□  Як жили?

□  Що робили люди?

□ Як діяли?

Записати в зошити.

Що, де і коли відбулося — головні питання, з яких кожен історик починає вивчати минуле. Але відповідей на ці питання історикові недостатньо. Він бажає знати, чому сталася подія, до яких наслідків вона призвела тощо. Питання можуть бути найрізноманітніші, відповіді ж на них інколи доводиться шукати роками і десятиліттями. А на деякі питання людство не може відповісти вже тисячі років.

Робота з текстом

1.  Передайте сутність прочитаного трьома нескладними реченнями.

2.  Знайдіть нові для себе слова (історія, літопис).

Шанобливе ставлення до минулого —- прикметна ознака нашого народу. Про минувшину в Україні завжди казали — свята, добра. І досі вживані в українській мові прислів'я: «Не за нас стало, не за нас і перестане»; «Не силою роби, а розумом, не серцем, а звичаєм». За давніх часів пам'ять про минуле зберігалася в міфах, легендах, переказах, піснях. Згодом, з появою писемності, про події дня вчорашнього оповідали літописи. Так називаються записи подій, що мали значення для народу. Рік у ті часи називався «літо», звідси й походить назва цих записів. У них зосереджувалися знання про історію народу. Закарбувавши для нащадків події минулого, творці літописів прагнули зрозуміти, з'ясувати, чим вони були зумовлені, які мали наслідки. Так поступово накопичувалися історичні знання.

Український народ в усі віки поважно ставився до свого минулого. Це — наша особлива риса, якою варто пишатися.

-Літопис — записи найважливіших подій за роками.

Учні записують визначення поняття в зошити.

Учитель. Давньоруський літописець, чернець Києво-Печерського монастиря Нестор уклав «Повість минулих літ» — один із найдавніших літописів. У своїй праці він розповів про давню історію нашої Батьківщини, описав події від 860 до 1111 року. Сам же

літопис датовано 1113 роком.

Робота з літературним джерелом 

▼ Прочитайте вірш і дайте відповідь на запитання.

ЛІТОПИС 

З «літа в літо» — з року в рік 

В монастирських стінах 

В чорній ризі чоловік 

Описував події. 

Все писав, що відбулось: 

Про війну, про князя. 

І писати довелось 

Довго — не одразу.

Свідчення про всі події, 

Що писалися колись, 

З «літа в літо», наші вчені 

Називають "літопис".

Запитання

1.  Що таке літопис?

2.  Чому для учених важливо вивчати літописи?

3.  Хто такий, на ваш погляд, «чоловік у чорній ризі»?

Учитель. Прочитавши підручник, ви дізнаєтесь про багатьох українських учених-істориків. Зокрема Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Дмитра Яворницького. Батьком української історії вважають Михайла Грушевського. Йому належить близько 2000 праць з історії України, серед яких десятитомна «Історія України—Руси».

Роботу проводитимемо з текстом підручника або роздавальним матеріалом, де вміщено біографічні довідки істориків.

Вправа «Маркування тексту» * Прочитайте в парах текст, на полях поставте літеру "Б", якщо в тексті йдеться про біографічні відомості історика, або літеру «Д», якщо наголошено на його діяльності.

1.  Михайло Грушевський (1866—1934) — видатний український учений-історик, державний діяч. Він був автором понад 2 тисяч праць, серед яких і десятитомна «Історія України—Руси».

Він народився в учительській сім'ї, де йому прищепили жагу до знань та смак до слова. Та головне, чого навчили майбутнього вченого його батьки, — це любов до рідної землі. Власне тому, зростаючи далеко від України, він цікавився всім українським.

Навчався М. Грушевський у Київському університеті, де вже на третьому курсі проявив свої надзвичайні здібності. За своє дослідження він отримав золоту медаль. Знав шість мов, читав твори зарубіжних учених. Після закінчення університету М. Грушевський, молодий професор історії, стає викладачем Львівського університету. Він пише наукові праці, сприяє виданню сотень українських книг, створює науковий студентський гурток, очолює Наукове товариство ім. Т. Шевченка.

2. Михайло Олександрович Максимович (1804—1873) — визначний український учений-природознавець, історик, народознавець, письменник. Народився в селі Богуславець Черкаської області. Закінчив гімназію, Московський університет. Автор багатьох наукових праць у різних галузях. Михайло Олександрович навіть видавав збірки українських народних пісень, був автором віршованого перекладу «Слова о полку Ігоревім» українською та російською мовами.

3. Дмитро Іванович Яворннцькнй (1855—1940) — видатний український історик, археолог, народознавець, письменник. Народився в селі Борисівка Харківської області. Навчався в повітовому училищі, потім — у духовній семінарії. Завершив навчання в Харківському університеті. Став викладачем історії в гімназії. Глибоко досліджував історію запорозьких козаків. Написав «Історію запорозьких козаків». Його наукова діяльність тривала майже 50 років.

4.  Володимир Боніфатійович Антонович (1830—1908) — видатний український історик, археолог, народознавець. Народився в селі Комсомольське Вінницької області. Закінчив Київський університет. Був автором багатьох праць з історії України, народознавства, вів активну громадсько-політичну діяльність.

5.  Микола Іванович Костомаров (1817—1885) — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч. Закінчив Харківський університет. Викладав у Київському університеті. Був членом Кирило-Мефодіївського братства, за що був засуджений. Після звільнення з-під нагляду поліції викладав у Петербурзі.

Робота з візуальними джерелами 

- Розгляньте портрети істориків. Назвіть визначні досягнення цих людей.

Учитель. Досліджуючи минувшину, завжди намагаєшся відповісти на запитання: «Коли сталася та чи інша подія?» Дізнатися про це дозволяє наука хронологія.

Оскільки хронологія — наука про час, то основою цієї науки є конкретні дати.

-    Хронологія — наука про час.

-   Дата — це точний час певної події.

-   Лічбароків від певної події— літочислення або ера.

Учні записують визначення понять у зошити.

Завдання » Назвіть по одній даті зі свого життя.

Учитель. Початок нашої ери обчислюють від дати народження Ісуса Хрнста. 2013 рік від Різдва Христового, 2013 рік нашої ери. В історії великі проміжки часу лічать століттями (100 років) і тисячоліттями (1000 років).

Робота з лінією часу

Показуємо 0 від початку нашої ери. Наголошуємо на тому, що 100, 200 — останні роки століття, 101, 201 — перші роки століття.

Робота з хронологією

1.  Які одиниці виміру часу ви знаєте? (Доба, тиждень, місяць, рік)

2. Розташуйте у порядку зростання такі відрізки часу: тисячоліття, ера, десятиліття, століття.

3.  Визначте століття, на яке припадають такі дати: 100 р. до н. є.; 359 р.; 782 р.; 814 р.

Учитель. На уроках історії в 5-му класі ми навчимося з вами розв'язувати хронологічні задачі. Щоб правильно виконувати такі завдання, дотримуйте певної послідовності.

Ознайомлення з пам'яткою -Як розв'язувати хронологічні задачі*.

Пам'ятка «Як розв'язувати хронологічні задачі»

1.  Накресліть «лінію часу» — пряму лінію, поділіть її рисочками на рівні відрізки, що означають певну кількість років.

2. На початку лінії поставте більшу та чіткішу риску — початок відліку, а наприкінці стрілочку, що символізує рух часу.

3.  Для орієнтації в часі поставте рік, у якому живемо.

4. Якщо для розв'язання хронологічної задачі вам не потрібно позначати однакові проміжки часу (століття або тисячоліття), то перервіть лінію пунктиром.

5.  На лінії часу запишіть умову завдання.

6.  Поряд з лінією виконайте обчислення й запишіть стислу відповідь до завдання.

Види хронологічних задач

1. Задачі на встановлення віддаленості події від сьогодення

а Скільки років тому сталася подія, якщо відома її дата? о Обчисліть, скільки років минуло від запровадження християнства як державної релігії 988 року до сьогодення.

2. Задачі на встановлення віддаленості однієї події від іншої. а Скільки минуло років від однієї події до іншої? (На скільки років одна подія відбулася раніше за іншу?)

- Обчисліть, скільки років минуло від закінчення Великої Вітчизняної війни (1945) до вашого народження?

3. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від сьогодення.

- Коли відбулась подія, якщо відомо, що відтоді минуло... років? а 2012 року відзначали 200-річчя битви під Бородино. Якого року сталася ця битва?

4. Задачі на встановлення дати події за її віддаленістю від іншої події.

- Коли відбулася подія, якщо відомо, що вона сталась після зазначеної події через певну кількість років?

- Успенський собор Києво-Печерської лаври було збудовано на 27-й рік від заснування монастиря 1051 року. Обчисліть, коли його було зведено.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ » Розгадайте ребус і дайте визначення поняття. (Історія)

Бесіда

1.  На які питання надає відповідь історія?

2. Кого з істориків ви знаєте?

3.  Що таке літопис?

4.  Чим відрізняється наука історія від навчального предмета історії?

5.  Хто був автором 10-томної «Історії України—Русі»?

6.  Хто з істориків написав «Історію запорізьких козаків»?

Робота з літературним джерелом * Поясніть рядки з поезії В. Вихруща.

Не очорни й не затопчи святого: добро і честь лежить в основі всього. А хто історію народу зневажає, нагадус хіба кота сліпого.

Робота з хронологією

1.  Співвіднесіть рік і століття:

1)  5 рік — ... століття;

2)  1799 рік — ... століття;

3)  1314 рік — ... століття;

4)  44 рік — ... століття;

5)  700 рік — ... століття;

6)  789 рік — ... століття;

7)  1501 рік — ... століття;

8)  1900 рік — ... століття.

2. Співвіднесіть рік та століття, з'єднавши їх стрілками.

Гра «Оплески»

Учитель називає поняття, терміни, прізвища. » Якщо поняття або термін використовували на уроці, підтвердь-

те це оплесками, якщо ні — мовчанням.

Історія — наука, історія капітана Гранта. літопис, математика, М. Грушевський. зірка, народ, літописець, «оповідь про події», квітка. Нестор Літописець, визначні постаті.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідні параграфи підручників (за Пометун О. І., Костюк І. А, Малієнко Ю. Б. — § 1, 2; за Власовим В. С. — § 1. 2)*

2.  Вивчити визначення понять.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Календар — це система відліку днів і великих проміжків часу, список днів з певним поділом (тижні, місяці). Цей термін мас давньоримське походження (від лат. Саіепдагіит). Після Різдва Христового настала нова ера, римське літочислення поширилося в усьому світі. На укорінення поняття «календар» вплинули також давні уявлення про матінку-природу у протослов'ян (предків слов'ян) і протоу-країнців.

Річний календар українців з давніх часів поділявся на чотири пори року відповідно до видимого руху сонця по небу і сезонних змін у природі, які впливали на цикли сільського господарства. Ще до запровадження християнської релігії та офіційних назв місяців українці склали структуру з 12 місяців. Це підтверджено археологічними знахідками. Поблизу села Ромашки Київської області було знайдено календар на керамічному глечику IV ст. н. є. На верхньому поясі с зображення знаків богів, малюнки святкових обрядів, що прославляли Перуна, Ярила, Купала та інших богів. На нижньому полі зображено квадратики: дні, числа. Початок року на календарі вели з весни. На деревах було знайдено «похідні календарі* — палиці, на яких зроблено зарубки (робочі дні) та кружечки (свята). До речі, на сучасних календарях державні світа іноді позначають саме кружечком.

Що таке місячний календар? Місячний календар — це циклічна зміна чотирьох фаз нічного світила. Місяць тут триває 29 чи ЗО діб (залежно від тривалості першого дня). Кожен місячний день містить певну інформацію для людини. Особливо виділяються 4 дні, які розділяють чверті місяця місячного календаря, вони є критичними, оскільки відображають несприятливі місцезнаходження Сонця й Місяця стосовно одне до одного (з'єднання, опозиція або протистояння, квадратури). Критичні дні свідчать про перехід Місяця в іншу фазу, а значить — про зміну його впливу.

У народі вважають, що сприятливим € початок нових справ під час Місяця у зростанні (перша й друга фази), але не в перші два дні після молодика, а завершення справ матиме успіх на спадному Місяці.