Вступ до історії 5 клас. Урок 20. Україна в роки Другої світової (1939-1945) та Великої Вітчизняної (1941-1945) воєн

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну тривалість і послідовність зазначених подій та явищ, співвідносити подію, історичне явище і століття; знаходити на карті території, пов'язані із зазначеними подіями та діяльністю людей; розповідати про історичну подію чи явище, історичних діячів на основі тексту підручника; виокремлювати в тексті головне й другорядне, складати простий план тексту підручника, зокрема у формі запитань; складати запитання щодо перебігу історичної події; висловлювати особисте ставлення до історичних подій, явищ і діячів, що пропонують для вивчення.

Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учні зачитують тексти про діячів Української революції.

Бесіда

1. Пригадайте визначення поняття «світова війна».

2. Назвіть хронологічні рамки Першої світової війни.

3. Чому Перша світова війна стала трагедією для українців?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Війна — це завжди лихо не тільки для цілого народу, але й для кожної людини. Війна змінює життя, примушує переоцінити цінності, показує сутність кожної людини окремо.

1 вересня 1939 року почалася Друга світова війна. Це була одна з найбільш жорстоких воєн в історії. Нема в Україні жодної сім'ї, якої б не торкнулася ця війна. Усі українці повстали на боротьбу проти німецьких загарбників.

IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. 1922 року була утворена держава Радянський Союз, до складу якої увійшла більшість українських земель. Україна в складі СРСР почала називатися Українська Радянська Соціалістична Республіка.

Робота з картою

» Користуючись картою в історичному атласі «Україна між двома світовими війнами», назвіть:

1. Із якими радянськими республіками у складі СРСР та якими державами межувала Українська Радянська Соціалістична Республіка?

2. Які з українських земель в кінці 30-х pp. XX ст. перебували за межами УРСР?

Робота з таблицею

- Заповніть пропуски в таблиці, використовуючи інформацію карти.

Учитель. Друга світова війна розпочалася нападом Німеччини, очолюваної Адольфом Гітлером, на Польщу. Гітлер планував захопити спочатку Європу, а потім й увесь світ. 17 вересня 1939 року радянські війська увійшли на територію Західної України, що перебувала під владою Польщі. 1940 року СРСР приєднав Буковину і Бессарабію, що перебували у складі Румунії.

До весни 1941 р. гітлерівська Німеччина завоювала практично всю територію Європи і наблизились до кордонів СРСР. Сталін і радянське керівництво запевняли народ, що війни не буде. Ще в серпні 1939 року між Німеччиною і Радянським Союзом було підписано договір про ненапад на 10 років. Але 22 червня 1941 року Німеччина без попередження напала на СРСР. Наступ розпочався о четвертій годині ранку. Ще не встигло зійти сонце, як на світанковому небі з'явилися сотні німецьких літаків. Вони несли смерть на будинки, де ще спали люди. Почалася Велика Вітчизняна війна.

Свою розповідь учитель супроводжує показом на карті.

Робота з візуальними джерелами 

- Опишіть події, зафіксовані на фотографіях.

Учитель. У перші дні війни Радянська армія не змогла встояти проти потужного наступу німців і почала відступати. Уже через два тижні ворог наблизився до столиці України і розпочалась 72-денна оборона Києва.

Робота з картою

- За допомогою карти «Наступ німецьких військ (червень 1941 — липень 1942 pp.) дайте відповідь на запитання.

1. Які міста України були окуповані німецькими загарбниками:

а) до вересня 1941 p.;

б) до липня 1942 p.?

2. Коли окупанти захопили місто (село), у якому мешкаєте ви?

3. Оборона якого міста в Україні тривала найдовше?

-    Окупація — тимчасове загарбання однією державою території іншої держави.

Учні записують визначення поняття в зошити.

Робота з візуальними джереламм

- Роздивіться фотографії та поміркуйте, який порядок встановили окупанти на загарбаних українських територіях.

Робота з історичним джерелом

- Прочитайте уривок зі спогадів і складіть план до нього.

Із роману-хроніки «Хрещатий яр»

очевидиці київської окупації Докії Гуменної

«...Народні школи закрито, учителям і учням треба відбувати трудову повинність. Студентів медінституту скликали на подвір'ї і сказали, що в навчанні робиться перерва, а всі студенти їдуть на роботу до Німеччини. Як хто протягом трьох днів не з'явиться на вокзал з речами, родина такого не одержить хлібних карток, а майно конфіскується.

Трамваї ходять лише під час переїзду робітників німецької промисловості, а мешканці Києва не мають права увійти до трамваю, хіба хто впроситься і заплатить кондукторові десять карбованців. Крамниці, на які ото з надією поглядали кияни, вже відремонтували, все в них є і все те — «нур фюр дойче» (тільки для німців). Кооперативи вже закриті, перукарні, фотографії, комісійні крамниці конфісковані. Театри вже четвертий раз розігнані.

Кияни, які ще не вивезені на роботу, не вдовольняються шістьма кілограмами просяно-каштанового хліба на місяць, що чесно, акуратно і без черг почали оце недавно видавати хлібні будки. А ось і чергова постанова — заборона довозу до міста будь-якого продовольства. Усі базари віднині закриваються назавжди. На всіх шляхах, мостах, входах, в'їздах до Києва поставали застави поліцаїв і гестапівців. Ці відбирали все те, що несли київські нуж-дарі на плечах. Масло й мед забирали, а крупу й муку розсівали по полю. Окупант воює з народом, стріляє в того, хто несе двісті грамів масла».

Робота з історичними джерелами

- Прочитайте наведені уривки з документів і дайте відповіді на запитання.

Документ 1

«Ніякої вільної України не існує. Ми звільнили Україну не для того, щоб зробити її щасливою, а щоб забезпечити для Німеччини життєвий простір і постачання, якого вона потребує».

Документ 2

«Передусім я сподіваюсь, що нам в результаті пощастить забезпечити на тривалий час на Україні загальну продовольчу базу. Вона послужить постачальником [для Німеччини] тих ресурсів, які, можливо, знадобляться нам у майбутньому».

Документ З

«За планом головного управління безпеки [Німеччини] на територію Сибіру повинні бути переселені також західні українці. При цьому передбачено примусово переселити 65 % населення [України]».

Запитання

1. Як ставилися окупанти до ідеї створення незалежної України?

2. Якими були плани нацистів щодо України?

3. Яка доля чекала на українців в умовах окупації?

4. Зробіть висновок про політику, що її проводили загарбники на окупованих українських землях.

У ч и т є л ь. До середини 1942 року вся територія України опинилась під окупацією. Але населення розпочало свою боротьбу проти нацистів. На окупованих територіях було створено рух Опору — антифашистський рух. Виникають партизанські загони, підпільні організації. Ліси стали надійною домівкою партизанів, які нападали на окупантів, визволяли полонених, пускали під укіс ворожі поїзди, нищили німецьку техніку. Особливо успішно діяли партизанські з'єднання С. Ковпака, О. Сабурова на Чернігівщині, а партизанське з'єднання під командуванням О. Федорова — на Сумщині.

Восени 1942 року в лісах Волині була створена Українська повстанська армія (УПА). Загони УПА воювали на два фронти: проти німецьких окупантів та проти радянських військ і партизанів. Вони не бажали бачити на українській землі ні фашистів, ні радянської влади.

Бесіда

1. Як партизани боролися проти фашистів?

2. Чи змогли б воювати партизани без підтримки місцевого населення?

3. Чому загарбникам не вдавалося знищити партизанський рух?

Учитель. У середині 1943 розпочався контрнаступ Червоної армії на території України, проте боротьба за звільнення наших земель тривала понад рік. Лише 28 жовтня 1944 року територія України була повністю звільнена від ворога. Велика Вітчизняна війна завершилася капітуляцією Німеччини 9 травня 1945 року.

Робота з картою

1. Які українські міста були захоплені гітлерівськими військами в 1941-1942 pp.?

2. У якій послідовності відбувалося звільнення українських міст?

Робота з візуальними джерелами

- Опишіть, що зображено на фото.

У ч и т є л ь. За звільнення рідної землі наш народ заплатив найвищу ціну: у лавах Червоної армії воювали понад 6 млн українців, з них 3 млн — загинули. Загалом від 8 до 9 млн громадян України віддали своє життя в цій війні.

Багато українців за свій героїзм отримали ордени та медалі, а дехто й найвищу нагороду — звання Героя Радянського Союзу. (Навести приклади.)

Завдання

- Назвіть пам'ятники героям та загиблим у війні у вашому населеному пункті.

-   28 жовтня 1944 р. — день остаточного звільнення України від загарбників.

-   9 травня 1945 р. — День Перемоги над фашистськими загарбниками.

Учні записують дати в зошити.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Робота з хронологією

- Позначте на лінії часу дати:

1) початку Другої світової війни;

2) початку Великої Вітчизняної війни.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідні параграфи підручників ([1], § 18; [2], § 19).