укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2013 » Листопад » 26 » Вступ до історії 5 клас. Урок 26. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова
12:03
Вступ до історії 5 клас. Урок 26. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова

Вступ до історії 5 клас. Урок 26. Книги і мініатюри. Остромирове Євангеліє та «Апостол» Івана Федорова

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: установлювати хронологічну послідовність створення зазначених пам'яток; показувати на карті місцезнаходження цих пам'яток; розпізнавати та описувати пам'ятки на основі вивченого матеріалу і практичної роботи; пояснювати історичні поняття на основі тексту підручника та застосовувати їх під час виконання пізнавальних завдань; складати план розповіді про пам'ятку і розповідати за планом, уживаючи історичні поняття та терміни; висловлювати особисте ставлення до цих пам'яток і наголошувати на необхідності їх збереження.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Евристична бесіда
1.  Чи дорого, діти, коштує сьогодні книга?
2.  Чи можемо ми уявити своє життя без книги? Чому?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Книга — одне з найбільших чудес, створених людиною. Відтоді як люди навчилися писати, свою всю мудрість вони довірили книгам. Книги відкривають нам світ, допомагають уявити минуле, зазирнути в майбутнє.
Шлях розвитку книги був тривалим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерева, шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.
Рукописною книгою називають витвір письменства, текст та ілюстрації якого на відміну від друкованої книги, виконані від руки чорнилом, фарбами, олівцем або вишкрябані на плоскій поверхні. Про тривалий шлях книги сьогодні піде наша розмова.
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання
- Сформулюйте за розповіддю вчителя 3-4 запитання, поставте їх одне одному та вислухайте відповіді.
Учитель. Рукописна книга містить твір (або збірку творів) художнього, релігійного, юридичного чи іншого змісту, написаний від руки.
Перші книжки були рукописними. Писали їх на пергаменті (спеціально обробленій шкірі телят або овець), користуючись гусячим пером. Для письма використовували темно-коричневе або чорне чорнило, а для оздоблення — фарби рослинного чи мінерального походження.
Слава найдавнішої української книги належить Реймському Євангелію. Назва книги, яку майже 1000 років тому створили в Києві, походить від французького міста Реймс, де вона зберігається увесь цей час. Невеличка книга Святого Письма, призначена для особистого користування, була поміж речей, які дочка князя Ярослава Мудрого Анна взяла з батьківського дому, ставши дружиною французького короля Генріха І.
Найдавніші рукописні книги в Україні з'явились на Русі після запровадження християнства. У першій половині XI ст. князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), де працювали кваліфіковані писарі та художники. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборник Святослава (1073 і 1076). Книжна справа у ті часи була також добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII—XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства.
а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби — Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписували на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин — ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент доправляли з-за кордону, проте у ХП-ХІУ ст. почали використовувати матеріал місцевого виробництва.
Давні книги переписували уставом — високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і потребувала надзвичайної ретельності. У художньому оформленні книг переважали орнаменти «візантійського» і «тератологічного» («звіриного») типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте із включенням оригінальних елементів.
Перші паперові книги з'явилися в Європі в XIII ст. їх тривалий час писали від руки. Одну книгу виготовляли протягом 5-7 років, тож коштувала дуже дорого. Новий етап у розвитку рукописної книги пов'язаний з поширенням у XV ст. нового матеріалу письма — паперу, який був значно дешевшим, що сприяло значному поширенню книжно-рукописного мистецтва в Україні. Рукописних пам'яток цього часу збереглось удвічі більше, ніж з попередніх чотирьох століть. У цей час активізувалися старі осередки книгописання і виникли нові. Зокрема, у XV ст. набула розвитку книжкова справа у Закарпатті в с. Королеве (Королівське Євангеліє, 1401; Мукачівський Псалтир, початок XV ст.).
Нового розвитку набувала рукописна справа у Галичині. Книги почали переписувати не лише у великих містах (Львів, Стрий, Галич), а й у містечках і навіть селах. Тривалий час папір привозили з-за кордону, переважно з Німеччини. У першій половині XVI ст. виробництво паперу розпочалось і в Україні. Зокрема, один із перших паперових млинів (папірня) з'явився у Буську в 1539-1541. Рукописні книги з другої половини XIV ст. переписували напівуставом, букви якого втратили квадратні пропорції, витягнулися, з'явився нахил, збільшилася кількість виносних літер і скорочених слів. Бурхливий розвиток рукописного мистецтва не знижував художньої цінності книг. Навпаки, у кращих своїх зразках (Пересопницьке Євангеліє, 1556-1561; Загорівський Апостол, 1554) вони залишилися такими ж довершеними з естетичного погляду, як і в попередні століття. У художньому оформленні книг цього часу переважала плетінчаста орнаментика, а з другої половини XVI ст. особливого розвитку набув рослинний орнамент. Із другої пол. XVII—XVIII ст. виробництво рукописних книг в Україні поступово занепало, і йому на зміну прийшло книгодрукування.
Занадто незвичайними бувають людські долі, але іноді не менш дивними бувають також долі різних речей, створених людьми. Повною мірою це стосується й Остромирового Євангелія — найдавнішої з відомих нам книги давньоруського періоду. Коли 21 жовтня 1056 р. диякон Григорій сів за цю роботу, попросивши, за традицією. Божого благословення, він навіть уявити не міг, що саме на це Євангеліє чекає незвичайне і навіть детективне майбуття.
-    Євангеліє — опис земного життя Ісуса Христа.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Робота з текстом
» Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. Шедевр новгородської землі
«...Неспокійними були у Київській Русі ті часи. По смерті Ярослава Мудрого між його синами почала точитися боротьба за владу. Княжого посадника Остромира, посланого до Новгорода Великого, 1054 р. місцеве віче обрало новгородським воєводою. Остромир очолив декілька походів новгородців на чудь (так у Давній Русі іменували естів та деякі інші фінські племена). Тоді ж він замовив Євангеліє. Під час одного з походів воєвода Остромир загинув, а десята частина його майна (у тому числі й Євангеліє) перейшла у власність новгородського Софійського собору. Швидше за все, Остромирове Євангеліє цілих п'ять століть перебувало в одному з храмів давньоруської Новгородської республіки, допоки війська московського царя Івана Грозного не розгромили місто 1570 року. Тоді з Новгорода були вивезені численні трофеї, серед них було й Остромирове Євангеліє».
Запитання
1.  Що ви дізналися про історію Остромирового Євангелія?
2. У чому незвичність долі цієї книги?
Робота з історичним джерелом
- Уявіть себе дослідниками минувшини. Вам до рук потрапив текст стародавньої рукописної книги. Прочитайте і спробуйте віднайти в цьому тексті важливі історичні факти. Поставте в тексті біля цих фактів позначки, зачитайте.
«Почав я писати це Євангеліє року 1056, а закінчив року 1057. Написав я його для раба Божого, названого в хрещенні Йосифом, а в миру — Остромиром, свояка князя Ізяслава. Сам же князь правив на престолі батька свого Ярослава у Києві, а престол свого брата доручив своєму свояку Остромиру в Новгороді. Дай же. Боже, многії літа, дари стяжавшему на це Євангеліє для втіхи душ християнських...
Аз Григорій диякон написав це Євангеліє. Той же, хто напише краще за мене, не кляни мене грішного. Почав писати місяця жовтня 21 в день пам'яті святого Іларіона, а закінчив 12 травня, в день пам'яті святого Єпіфанія. Молю же всіх, хто буде читати: не кляніть, а виправляйте і читайте. Так і Апостол Павло каже: благословіть, а не кляніть. Амінь».
Учитель. Євангеліє написане кирилицею, 294 пергаментних аркуші мають 35 см завдовжки та майже ЗО см завширшки. Сторінки прикрашені заставками та буквицями. Текст у книзі написаний у два стовпчики по 18 рядків у кожному, крупним уставом. Заголовки писані середнім уставом, післямова — дрібним.
У книзі є три мініатюри із зображеннями євангелістів Івана, Луки та Марка. Мініатюри, швидше за все, зроблені приїжджим грецьким майстром, оскільки вони не вклеєні, як зазвичай, а виконані на тому ж пергаменті, що й текст. Техніка виконання — інкрустована емаль, яку застосовували в ті части виключно у Візантії. Можливо, зображення євангелістів є копіями якихось візантійських мініатюр.
У книзі є одна велика заставка, сімнадцять малих та двісті сім ініціальних літер. Над книгою працювало, на думку дослідників, декілька художників та переписувачів.
За князювання Ярослав Мудрого розвиток писемної культури став державною справою, пов'язаною з поширенням у країні християнства. Найбільшою книгозбірнею був Софійський собор у Києві, у бібліотеці якого, за припущенням учених, налічувалося до 900 томів рукописних книг.
Серед літературних творів тих часів особливе значення для істориків мають літописи. Щоправда, найдавніші літописи не вціліли. Давні літописні зведення використав чернець Києво-Печерського монастиря Нестор, складаючи «Повість минулих літ». Цей твір продовжили Київський та Галицько-Волинський літописи.
Львівський «Апостол» 1574 р., або «Діяння та послання апостольські», традиційно вважають найдавнішою точно датованою книжкою, надрукованою в українських землях.
Видав «Апостол» видатний російський та український першодрукар Іван Федоров (Федорович) (бл.1525-1583) у власній, організованій близько 1572 р. друкарні. Друкувався «Апостол» коштом І. Федорова та львівських міщан. Робота над виданням тривала цілий рік — з 25 лютого 1573 р. до 15 лютого 1574 р. Окрім «Апостола» Іван Федоров видав того ж року і перший друкований Буквар.
На запрошення Василя-Костянтина Острозького Федоров переїжджає до Острога, де 1581 року видав Острозьку Біблію.
Друковані книжки замість мініатюр почали оздоблювати гравюрами.
-    Ініціал — перша заглавна літера.
-    Заставки — орнамент, що прикрашав книгу.
-    Мініатюра — невеличкий за обсягом художній твір в рукописах і книжках.
-    Гравюра — відбиток малюнка, вирізьбленого на дошці. Учні записують визначення понять у зошити.
Завдання
1. Порівняйте рукописну та друковану книгу. Що є між ними спільного та чим вони відрізняються одна від одної?
2. Спробуйте описати рукописну та друковану книгу.
Робота з візуальними джерелами
1. Розгляньте ілюстрації із зображенням сторінок найдавніших книг. Поясніть, що ви бачите на ілюстраціях.
2. Як ви вважаєте, чи важко було створити такі книги?
3. У чому їхня цінність?
Завдання
- Спробуйте намалювати першу сторінку власної рукописної книги з ініціалом, заставкою і, можливо, мініатюрою.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацюйте відповідні параграфи підручника ([1], § 22; [2], § 24).