укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2013 » Листопад » 20 » Вступ до історії 5 клас. Урок 6-7. Речові історичні джерела. Музеї
15:00
Вступ до історії 5 клас. Урок 6-7. Речові історичні джерела. Музеї

Вступ до історії 5 клас. Урок 6-7. Речові історичні джерела. Музеї

Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть: розповідати про те, як історики дізнаються про минулі часи на основі археологічних розкопок, речових джерел, монет і грошей; пояснювати, що таке історичні джерела й які вони бувають; наводити приклади історичних пам'яток, речових джерел, з яких можна довідатися про давні часи; висловлювати судження щодо ролі музеїв у збереженні пам'яті про минуле.
Обладнання: історична карта, портрети історичних діячів, картки з текстовими і візуальними джерелами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування нових навичок.

ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з хронологією
На дошці намальовано дерево, на якому замість листя прикріплено папірці, на яких зазначено дати.
т Зняти папірець з «дерева дат», визначити століття, до якого належить запропонована дата, і прикріпити на лінії часу.
Робота біля дошки
- Троє учнів мають навести відповідно приклади речових, письмових та усних джерел.
Робота в парах
- Поставити одне одному 1-2 запитання до вивченої теми.
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Щоб історію писати, треба так багато знати:
І літопис прочитати, що монах давно писав.
Документи повивчати, ті, що князь колись складав,
І послухати легенди, давні вірші і казки.
Сиві думи, що складались всім народом залюбки,
Роздивитись давній посуд, і прикраси, і взуття.
Дивний одяг, що носили наші предки за життя.
Все зробив історик вправно, все читав і розглядав І завзято та докладно нам історію писав. Що ж йому допомогло? Історичне... (джерело).
Бесіда
1. Звідки ми дізнаємося про події минулого?
2. Що ми вважаємо історичним джерелом?
IV. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Учитель. Послухайте історію про давні часи.
Меч коваля Людоти
«У музеї виставили для огляду меч. Його знайшли під час розкопок глибоко в землі. Меч пролежав там понад тисячу літ. Всі вважали, що його викував якийсь заморський майстер. Адже досі вважалося, що таку зброю на Русі ніхто робити не вмів.
Нарешті меча ретельно очистили від іржі і на ньому проступили два слова. З одного боку було викарбовано напис «коваль». З іншого — «Людота». Отже, меча викував давньоруський зброяр на ім'я Люд ота».
Учитель. І от через 1000 років цей меч винайшли археологи. До нас на урок завітала наука Археологія. Вона прийшла з помічниками. Зараз вони розкажуть нам про себе.
-   Археологія — наука, що вивчає минуле за історичними джерелами.
-    Нашарування, що утворилися в результаті людської діяльності, в археології називаються культурним шаром.
Учні записують визначення понять у зошити.
Учитель. Археологія вивчає історію за матеріальними (речовими) залишках діяльності людей — археологічним пам'ятникам. До них належать залишки поселень, могильники, а також давні копальні, канали та ін. Археологічні пам'ятки виявляють зазвичай під землею.
Головна мета археологічних досліджень культурного шару — простежити послідовність його нашарувань, стратіграфію (від лат. stratum — шар і від греч. grapho — пишу) і, таким чином, історію археологічної пам'ятки.
Рольова гра (або читання за ролями)
Дійові особи: Археологія, 1-й, 2-й, 3-й археологи.
Археологія. Я — спеціальна наука. Я вивчаю минуле за речовими історичними джерелами. Звуть мене археологія. В перекладі з грецької — «наука про давнину». А це — мої помічники.
1-й археолог. Ми — вчені-археологи. Ми розшукуємо, розкопуємо й вивчаємо давні речі та споруди.
2-й археолог. Ми розробили правила пошуку давніх пам'яток — це дає можливість вилучати речі з-під землі неушко-дженими.
3-й археолог. Спочатку ми робимо археологічну розвідку. Для цього уважно вивчають писемні джерела, оглядають місце майбутніх розкопок.
1-й археолог. Потім ми закладаємо пробний розкоп — вузьку траншею, щоб виявити, чи є в ґрунті цікаві речі. І якщо щось знаходимо, готуємо великий розкоп.
2-й археолог. Працюємо ми повільно, щоб не пошкодити пам'яток давнини. Застосовуємо легкі лопати, ножі, пензлі.
3-й археолог. На папері фіксуємо всі знахідки. До того ж ведемо щоденники, як тривають розкопки.
Бесіда
1. Що таке археологія?
2. Звідки походить це слово?
3. Кого називають археологами?
4. Як археологи проводять розкопки?
Учитель. Одним із найбільш відомих археологів України був Вікентій Хвойка.
Повідомлення учнів
? Прослухати повідомлення і надати відповіді на запитання.
1-й учень. Вікентій Хвойка народився в Семині (Чехія) 1850 року. Закінчив комерційне училище. 1876 року переїхав до Києва, працював учителем, захопився археологією. 1896 року відкрив на Київщині перші поселення трипільської культури. Був одним із засновників Київського міського музею старовини і мистецтва (тепер Національний історичний музей). Помер 1914 року.
2-й учень. Вікентій Хвойка першим відкрив поселення трипільців. Трипільці жили на території нашої держави майже 6 тис. років тому. Назва культури походить від села Трипілля на Київщині, де вона вперше була відкрита і досліджена. Жили трипільці у великих наземних будівлях, іноді двоповерхових, з великими печами. Займались землеробством, осілим скотарством, виробляли мальований глиняний посуд, уміли прясти і ткати. Поклонялись «матері-землі», свійським тваринам.
Запитання
1. Де народився В. Хвойка?
2. Чим уславився?
3. Скільки років тому існувала трипільська культура?
4. Чим займались трипільці?
Робота з літературним джерелом
» Прочитайте текст і дайте відповіді на запитання. Лист із Чернігова
«— Чи знаєте, де тепер я мусив би бути? — запально вигукував, звертаючись до лікаря, знаний київський археолог Вікентій В'ячеславович Хвойка. — Так, так, у Чернігові, на 14-му археологічному з'їзді.
—  Якщо хочете, вельмишановний, швидко одужати — не нервуйте. Інакше хвороба ще довго триматиме вас під домашнім арештом, — пожартував лікар і вже серйозно додав: — А хто ж у такому випадку відкопуватиме пам'ятки минулого? Хто робитиме археологічні відкриття? Вам, Вікентію Вячеславовичу, земля наша подарувала ключі від своїх скарбниць.
Краще розкажіть про якусь із давніх-давніх таємниць.
— Таємниць? — перепитав археолог. — Про яку саме? Дивіться, скільки речей у мене на столі. І кожна з них має власну долю й свою таємницю. Та я, здається, вам усе розповів.
— Не все. А історія он того мальованого глечика? Саме її ви не встигли розповісти мені вчора.
— Ого! — посміхнувся вчений. — Його історія справді дуже давня. Я і знайшов цей глечик 1893 року під час розкопок поблизу села Трипілля, що над Дніпром на Київщині. П'ять, а може, й шість-сім тисяч років тому жили тут люди. Були вони завзяті й терплячі, кмітливі та вправні, а ще красиві, як далекі південні краї, звідки були родом їхні предки.
Мешкали трипільці в дерев'яних або плетених із хмизу та обмазаних глиною охайних будиночках, часом навіть триповерхових. Усередині такої споруди, переділеної на кілька кімнат, була піч або відкрите вогнище. Житла розташовували одне біля одного по колу — вулицями, що утворювали щось подібне до сонця. Бо любили трипільці сонце й небо. Але понад усе шанували землю, що стала для них рідною. Вони орали та засівали її, а земля щоосені обдаровувала їх золотим збіжжям. Нелегкою була праця хліборобів. У турботах про врожай бігло-збігало їхнє життя.
Та не тільки хліб вирощували трипільці. Були серед них гончарі та малярі. Вони виготовляли всілякий глиняний посуд і майстерно розмальовували його червоною, чорною та білою барвами. Миски, глечики, горщики трипільців милували око візерунками.
— Ви вразили мене, — потискуючи археологові руку, мовив лікар. — Я гадав, що вік цього глечика не дуже поважний: барви на ньому яскраві, а візерунки такі, що їх і тепер можна побачити на наших рушниках або на великодніх писанках.
— У цьому, шановний лікарю, й прихована найбільша таємниця. Не зів'яли донині трипільські візерунки, не загубився слід трипільців на українській землі, бо дбайливо зберігала їхній досвід місцева хліборобська людність, аж поки не підхопили його українці.
—  Ось тепер я впізнаю вас, Вікентію Вячеславовичу. Бачу, що цілком опанували себе. Тепер не зашкодить приємне хвилювання. Тримайте листа. Прямуючи до вас, зустрів листоношу. Здається, пишуть із вашого археологічного з'їзду.
Вікентій Вячеславович відкрив конверт. Писали, справді, з Чернігова, лист був вельми стислим. Добрий приятель писав, що доповідь Вікентія Вячеславовича, прочитану його колегою, з'їзд вітав стоячи».
Запитання
1.  Укажіть художню та історичну частину тексту.
2. Про кого ви дізналися в історичній частині?
3. Хто такі трипільці і коли вони жили на українських землях?
4. Розкажіть, який вигляд мали трипільські поселення.
Робота з візуальним джерелом
- Розгляньте ілюстрацію, де зображено трипільський глечик. Які висновки можна зробити про життя трипільців?
Учитель. Сьогодні, діти, ми також ознайомимося з науками, які допомагають вивчати історію: нумізматикою, сфрагістикою та геральдикою.
-    Нумізматика — наука, що досліджує монети.
-    Сфрагистика — наука, що вивчає печатки.
-    Геральдика — наука, що вивчає герби.
Учні записують визначення понять у зошити.
Пригадайте, які документи посвідчують особу. Справжність будь-якого документа доводять печаткою, яка засвідчує його достовірність.
Зараз ми вирушаємо з вами у подорож до Королівства минулих часів, де ми завітаємо до замку, який уже багато століть належить представникам найбільш старовинного роду Істориків — Допоміжним історичним дисциплінам. Зокрема, ми побуваємо на прийомі у пані Сфрагістики та Геральдики.
Рольова гра
(або читання по ролях)
Пані Сфрагістика. Дозвольте відрекомендуватись, я — пані Сфрагістика. Ось довідка, завірена печаткою, що посвідчує мою особу. Я маю бути дуже підозрілою, адже саме печатка робить звичайний папірець документом.
Ще у давнину правителі, видаючи накази, скріплювали їх власною печаткою. Згодом вельможі ставили печатки на заклеєні конверти, аби ніхто, окрім адресата, не міг прочитати листа. Для цього до розплавленого воску чи сургуча на конверті прикладали печатку, її застиглий відбиток засвідчував недоторканність послання. Із часом цю функцію почали виконувати поштові штемпелі. А традиція завіряти документи печаткою збереглася й донині. Власні печатки мають геть усі організації та установи.
Учитель. Першими, хто почав використовувати печатки, були мешканці давнього Шумеру. Печатка мала форму циліндра, вкритого написами, відбиток якого отримували, приклавши до сирої глиняної таблички з текстом документа. Пізніше з'явились персневі печатки, які прикладали до м'якого воску. У Середньовіччі використовували вислі двосторонні печатки, які стискали спеціальними щипцями на металевій кульці і підвішували до документа.
У XIV-XV ст. з'явились звичні зараз прикладні печатки. На українські землі перші печатки потрапили, як вважають історики, з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я.
Якщо запечатаний конверт пані Сфрагістикою, ставить на меті приховати зміст листа, то герби, запропоновані пані Геральдикою, навпаки, мають якомога більше розповісти про його власника.
Пані  Геральдика. Мій родовід дуже давній.
Роботи у мене завжди багато. Адже всі прагнуть отримати власний герб: знатні роди, держави, міста, середньовічні цехи. Цей знак засвідчував належність тієї чи іншої речі, земель, знарядь праці певній людині. Зображення герба ви можете побачити на грошових знаках, печатках, офіційних документах державних установах. Герб, який, наприклад, ви бачили у середньовічних рицарів, мав форму щита певної форми, на якому вміщувався короткий вислів-девіз, що пояснював зображення. Кожний колір, рослина, тварина, зображені на ньому, мали певний зміст і ставили на меті розповісти якомога більше про історію роду, про те, чим займався чи уславився його володар.
Завдання
- Пригадайте, що саме і чому зображено на гербі вашого міста. Спробуйте його намалювати на аркуші, указавши, з якого часу він існує, та напишіть, що символізують елементи, вміщені на ньому.
Учитель. Ще за сивої давнини перші люди ототожнювали свої роди з певними тваринами. Вони вірили, що саме ця тварина захищає їх рід, тому полювання на неї було заборонене. Відтепер до імені людини додавали «...з роду Ведмедя», «...з роду Зубра». Зображення такої тварини ставало символом, який шанували всі родичі. Традиція ця збереглась і в подальші часи. Такі знаки мали міста, землі, держави.
Робота зі стендом «Національна символіка України»
1. Назвіть національні символи України.
2. Розгляньте зображення герба України. Що він вам нагадує?
Повідомлення учня
(Тризуб — державний символ України)
Стосовно походження та значення тризуба існують різні точки зору. Найдавніші археологічні знахідки із зображенням тризуба на території сучасної України сягають першого століття нашої ери. У ті часи він, можливо, був знаком влади вождів місцевих племен. У Київській Русі він був великокнязівським знаком. Князь Володимир Великий першим почав карбувати монети із зображенням тризуба.
Робота з візуальними джерелами
- Розгляньте найдавніші монети. Яку вони мають форму? Що на них зображено?
Робота з текстом
- Прочитайте текст, дайте відповіді на запитання.
НУМІЗМАТИКА
На монетах є портрети Володарів грізних. Сцени свят, мініатюри, Фрагменти міфів різних. Хто ж узнає із зображень Давнії секрети? Я вам, діти дорогі. Скажу по секрету: Що в латині — «нумізмат», Нашою — «монета».
Монети з'явились у зв'язку з необхідністю обмінюватися результатами праці між людьми. Перші в історії людства металеві гроші — монети — з'явились у VII ст. до н. є. у стародавній державі Лідія, що в Малій Азії. Виготовляли їх зі сплаву золота і срібла. Назва «монета» походить від назви храму Юнони-Монети у Давньому Римі, при якому існував монетний двір, де карбували гроші у вигляді круглих металевих пластинок.
До початку XI ст. практично єдиними грошима на українських землях були срібні монети — диргеми. На початку XI ст. з них почали виготовляти срібні зливки — гривни. Гривна мала вагу 164 грами.
Першим карбувати власні золоті і срібні монети — златники й срібники — почав на Русі князь Володимир Святославович. На лицьовій стороні монет зображували князя, на зворотній — його герб «тризуб».
Запитання
1. Що таке нумізматика?
2. Якого походження це слово? Що воно означає?
3. Звідки походить слово «монета»?
4. Де і коли почали карбувати монети?
5. Який князь Київської Русі першим почав карбувати монети?
Робота з таблицею
- Занести наведені слова до відповідної колонки таблиці. Герб, сургуч, печатка, монета, тризуб, монетарня.
Учитель. І монети, і печатки, і герби належать до речових історичних джерел. Як ви вважаєте, які установи зберігають речові історичні джерела? (Очікувана відповідь — музеї.)
-    Музей — установа, у якій зберігають важливі пам'ятки минулого.
Учні записують визначення поняття в зошити.
Робота з літературним джерелом
- Прочитайте вірш і дайте відповіді на запитання.
МУЗЕЙ Я — музей, хоч і не нова. Та потрібна установа. Зберігаю у собі Всі важливі пам'ятки: І науки, і культури. Техніки й літератури — Все з часів, що вже минули. Щоб їх люди не забули. Слово з грецької прийшло. Означає «муз житло».
Запитання
1. Яку установу називають музеєм?
2. Звідки походить це слово?
3. Що воно означає?
Учитель. Як зберегти в пам'яті те, що кожен набуває протягом життя, те, що варто передати наступним поколінням? Найбільш цікаві речі, пов'язані з визначними подіями і людьми, зберігають у музеї. Термін «музей» походить від грецького «мозейон», «мусе-йон» — місце, присвячене музам, храм муз. Перші зібрання цінних речей з палаців міст Ассирії, Вавилону та Єгипту датують III тисячоліттям до нашої ери.
За своїм призначенням музеї поділяються на історичні, археологічні, краєзнавчі, природничі, літературні, мистецькі, етнографічні, технічні, галузеві тощо. Як приклад можна згадати Національний музей історії України та Дніпропетровський історичний музей їм. Д. Яворницького, Музей археології Середнього Подніпров'я, Музей археології та печерних міст. Музей трипільської культури. Національний музей Тараса Шевченка, Літературно-меморіальний музей Івана Франка, Ялтинський історико-літературний музей та бігато інших.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Чи правда, що...
1. Перші в історії людства металеві гроші з'явились у Київській Русі?
2. Перший князь у Київській Русі, який почав друкувати монети, — Ярослав Мудрий?
3. Геральдика — це наука, що досліджує печатки?
4. У Київській Русі тризуб був знаком великокнязівської влади?
5. Герб — знак держави, міста, роду?
6. Сфрагістика — наука, що досліджує печатки?
7.  Перші печатки з'явились у Давньому Шумері?
8. На українські землі печатки потрапили з грецьких міст-держав Північного Причорномор'я?
Завдання на відповідність
Відповідь: 1 г; 2 б; 3 є; 4 ж; 5 д; 6 в; 7 з; 8 а.
Гра «Ланцюг»
- Кожен учень по черзі має згадати одне поняття, термін, речення, що стосуються теми уроку. Виграє той ряд, що правильно створить ланцюг.
Робота з візуальними джерелами
- Визначте, які групи історичних джерел наведені на малюнках.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати відповідний параграф підручника ([1], § 7; [2], § 3).
2. Випереджальне завдання. Підготувати повідомлення про походження назв обласних центрів України.