15:14 § 10. Кільчасті черви, їх біологічні особливості й поширення | |
§ 10. Кільчасті черви, їх біологічні особливості й поширенняПоміркуйте1. Спіробрахус велетенський схожий на новорічну ялинку, але це не рослина, а багатощетинковий черв'як з родини Сабеліда. 2. Кальмарочерв'як - морський багатощетинковий черв'як з дуже довгими параподіями, знайдений у 2010 році неподалік від берегів Індонезії. 3. Паральвінела - глибоководний кільчастий черв'як, який є дуже теплолюбивою твариною. Живе в термальних джерелах на дні Тихого океану при температурі від +40 "С до +50 С. 4. Австралійський пурпуровий черв'як виростає у довжину до 3 м. Має потужні щелепи й сильні м'язи, що робить його одним із найнебезпеч-ніших хижаків океану. Які ж біологічні особливості дозволяють кільчастим черв'якам ставити такі рекорди серед тваринного світу? Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у інших червів? Кільчасті черви мають ще одну прогресивну ознаку - тришаровість. Це поняття вказує на те, що їхні зародки вже мають окрім екто- й ентодерми уже мають мезодерму. Із мезодерми розвиваються органи кровоносної, видільної, статевої систем, а також - м'язи й стінки порожнини тіла. Оскільки порожнина тіла кільчастих червів сегментована, у них сег-ментуються й системи органів - рухова, кровоносна, нервова, видільна, статева. І така почленованість суттєво позначається, у першу чергу, на їхньому обміні речовин. У зв'язку з ускладненням будови та збільшенням активності у кільчастих червів уперше з'являється замкнена кровоносна система, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Система складається зі спинної и черевної кровоносних судин, розгалуження яких у кожному сегменті дають капілярні сітки для обміну речовин. Рух крові здійснюється швидким скороченням кільцевих судин, хоча серця в них немає. Кровоносна система забезпечує швидке транспортування речовин і газів та здійснює ефективний захист. Кров у одних видів червона, у інших зелена або безбарвна. У кільчаків з'являються органи дихання - зябра, але їх мають лише водяні кільчасті черви. Це тонкостінні вирости тіла з густою сіткою капілярів, що можуть розташоватись на сегментах голови, тулуба, хвоста. Але в більшості видів газообмін здійснюється через покриви сегментів тіла, залози яких виділяють слиз. Кисень потрапляє в судини, і кров розносить його по всьому організму. Виділення здійснюється багатьма видільними трубочками (метанефридіями), що розташовані попарно в кожному сегменті тіла. Ці трубки на внутрішньому кінці мають лійки, через які збираються рідкі продукти обміну з порожнини тіла, а протилежним кінцем відкриваються назовні. Отже, пожвавлення обміну речовин у кільчастих червів пов'язане з удосконаленням процесів транспорту речовин,дихання та виділення. Як позначається на життєдіяльності кільчаків їхня здатність активно рухатися? Здатність активно переміщуватися в просторі розширила перелік можливих способів живлення. Серед кільчаків є рослиноїдні, хижаки, детритофаги, які споживають органічні рештки, кровосисні види, паразити. Перетравлювання їжі відбувається в наскрізному кишечнику, у якому вже розрізняють певні відділи: рот, глотку, стравохід, середню кишку й задню кишку з анальним отвором. Тому кожний відділ кишечника виконує свою функцію ефективніше. Захоплена ротом їжа потрапляє в глотку. Навколо рота в багатьох кільчаків є щупальця, які можуть утворювати апарат для збирання органічних часток, захоплення здобичі, дихання. У хижих кільчаків у глотці розташовані сильні хітинові щелепи й зубчики, що робить цей відділ потужним знаряддям нападу й захисту. А в певних видів п'явок частина глотки й стравоходу перетворилась у мускулистий хоботок, здатний руйнувати покриви жертви. Стравохід має м'язи для проштовхування їжі в середню кишку, де відбувається перетравлювання. У рослиноїдних можуть бути воло й один або декілька шлуночків. Неперетравлені рештки збираються в задній кишці й видаляються через анальний отвір. Для тварин, здатних активно переміщуватись, важливе значення мають всі види чуттів зір, слух, нюх, смак, дотик. У багатьох кільчастих червів є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Органи слуху добре розвинені, побудовані за принципом локаторів. Наявні також смакові рецептори та нюхові клітини, які розкидані по всьому тілі й визначають склад середовища. Інформація від органів чуття надходить до нервової системи. У кільчаків ця система вузлового типу, але складніша, ніж у плоских та круглих червів. Вона представлена навкологлотковим кільцем (2) із збільшеними нервовими вузлами («головний мозок») (1), парними нервовими стовбурами (4) й нервовими вузлами (3) та нервами (5), що відходять у кожному сегменті до різних органів. Узгодженість рухів черв'яка забезпечують нервові вузли - по два в кожному сегменті, які зливаються й утворюють черевний нервовий ланцюжок. Така будова дозволяє краще й швидше відповідати на подразнення середовища й регулювати процеси життєдіяльності. Отже, здатність до активного руху пов'язана з живленням та удосконаленням травної системи, органів чуттів і нервової системи. Які особливості розмноження й поширення кільчастих червів? По-різному відбувається розмноження кільчаків. Як і в інших безхребетних, розмноження може бути нестатеве й статеве. Нестатеве розмноження властиве здебільшого для водяних червів і відбувається кількома способами. Під час впорядкованого чи невпорядкованого поділів тіло черв'яка поділяється на декілька однакових чи різних частин, кожна з яких добудовує собі передній або задній кінець. В окремих представників тіло може розпадатися на кілька фрагментів, кожен із яких стає цілим черв'яком. Цей спосіб називається фрагментацією. Отже, у таких червів добре виражена регенерація, але в п'явок ця здатність втрачена. При статевому розмноженні в кільчаків спостерігаємо як роздільностатевість, так і гермафродитизм. Після запліднення з яйця виходить личинка або з'являються маленькі черв'ячки. Завдяки покращенню відтворення собі подібних, кільчасті черви населяють моря й прісні водойми по всій глибині, а також - вологий ґрунт та живі організми як середовища існування. Більшість кільчаків веде придонний спосіб життя, мешкає в прибережній смузі. Проте є й такі, що опускаються на глибину 1 000 м, а деякі - 8 000 м. отже, підвищення організації кільчастих червів сприяло урізноманітненню способів розмноження та розширенню місць існування. Навчаємося пізнавати На малюнку зображені такі органи й частини тіла, як: ротовий отвір, глотка, стравохід, шлунок, тонка кутикула, анальний отвір, м'язи, вторинна порожнина тіла, покривний епітелій, черевний нервовий ланцюжок, черевна кровоносна судина, спинна кровоносна судина, кільцеві судини-серця, сім'яники, видільні трубочки, сім'яприймальний міхурець. Визначте належність названих утворів до певних систем органів, укажіть цифру, якою вони позначені на малюнку, та стисло сформулюйте значення для організму. Заповніть таблицю. Біологія + Техніка Локатор технічний пристрій для визначення розташування об'єктів у середовищі. Ідею локатора людина запозичила у тварин. Явище радіолокації використовують дельфіни, землерийки, кажани, кити, стрижі-салангани та ін. Термолокатори є в щитомордників, у водяних мокасинових змій, у пітонів, гримучих змій. Електролокатори є в риб, наприклад, у морміруса, електричного вугра. А який принцип дії локаторів? Як Ви думаєте, у яких кільчастих червів краще розвинені органи слуху - у водних, наземних чи ґрунтових? Нові підручники для 7 клас за програмою 2015 року з німецької мови, фізики, історії України, геометрії Відповіді решебники для 7 класу з української мови, біології, алгебри, іноземної мови | |
