12:01 § 15. Процес стругання деревини | |
§ 15. Процес стругання деревиниОпорні поняття: стругання, рубанок, шерхебель, фуганок, колодка, залізко, техніка стругання.Стругання - це процес різання деревини з утворенням стружки, при якому оброблена поверхня, поверхня різання та площина різання збігаються. Стругання застосовують для надання деталям правильної форми, точних розмірів і потрібної якості обробки поверхні деревини. Залежно від напряму стругання відносно волокон розрізняють три основні види стругання: 1) уздовж волокон (поздовжнє); 2) упоперек волокон (поперечне); 3) перпендикулярно до волокон (торцеве). Інструменти, які використовуються для стругання деревини, конструктивно виконані у вигляді рубанків. Рубанок - це дерев'яна колодка, в яку вставлене залізко, закріплене клином (мал. 65). Нижня площина колодки називається підошвою. Форма підошви залежить від призначення інструмента. Для стругання плоскої поверхні підошва плоска, а для стругання кривих і профільних поверхонь вона має профіль деталі, яку бажають отримати. У колодці для встановлення залізка є льоток - наскрізний отвір, що поступово звужується донизу. Він виходить на підошву у вигляді прорізу 5-6 мм завширшки, який називається прольотом. Чим вужчий проліт, тим ближче протискуються волокна до різальної кромки і тим чистішою виходить оброблювана поверхня. На бічних стінках льотка є заплечики 3-5 мм завширшки, які служать опорою при затисканні залізка клином. Залізко ручного стругального інструмента - це пластини, виготовлені з інструментальної сталі, загартовані для збільшення строку експлуатації та однобічно загострені під кутом 30-35". Для отримання при струганні особливо чистої поверхні застосовують залізка з верхньою накладкою, які називаються подвійними. Подвійне залізко складається з власне залізка, яке має поздовжній проріз для гвинта, І накладки з різьбовим отвором у верхній частині та злегка загнутим нижнім кінцем. Накладка виконує роль стружколама, який спрямовує і надламує стружку, що сприяє утворенню чистішої поверхні обробки. Колодки і клини стругальних інструментів виготовляють з деревини твердих листяних порід: бука, граба, клена, груші або ясеня. Щоб зменшити можливе жолоблення колодки, її склеюють з двох брусків. Верхній брусок часто виготовляють з деревини берези. Залежно від форми та призначення використовуються різні типи рубанків. Шерхебель (мал. 66, а) використовується для чорнового стругання дошок і брусків. Різальна крайка залізка шерхебеля має заокруглену форму і дає можливість знімати грубу стружку, залишаючи на струганій поверхні досить глибокі борозенки. Лезо залізка виступає над підошвою на 3 мм. Рубанок з одинарним залізком (мал. 66, б) застосовують для вирівнювання поверхні після обробки шерхебелем. Рубанок зістругує борозенки, зроблені шерхебелем, однак навіть після стругання ним отримується поверхня ще недостатньо гладенькою. Лезо залізка рубанка прямолінійне. Рубанок з подвійним залізком (мал. 66, в) служить для чистового стругання деталей, а також зачищання задирок, завилькуватих місць і складених виробів. Залізко рубанка має металевий стружколам, крайка якого паралельна лезу та віддалена від нього на 0,5-2 мм. Фуганок (мал. 66, г) застосовують для точного, чистового стругання площини під лінійку, тобто для надання деталям правильної форми. Цього досягають завдяки довгій (700 мм) і важкій колодці. Залізко у фуганка найчастіше подвійне, що дає можливість не лише вирівнювати деталі, а чисто їх вистругувати. Торцевий рубанок (мал. 66, ж) служить для зачищення торців та сучкуватих місць. Відрізняється від звичайного рубанка тим, що залізко встановлюється не під прямим кутом до поздовжньої крайки підошви колодки, а під кутом 80". Налагоджування стругального інструменту Продуктивність праці та якість виробів багато в чому залежать від підготовки І налагодження стругального інструменту. Налагодження рубанка полягає в розбиранні, гострінні різальної кромки залізка та правильному складанні його (мал. 67). Для розбирання рубанок беруть у ліву руку І, притримуючи великим пальцем залізко в льотку, вдаряють киянкою по хвостовій частині колодки. При розбиранні фуганка ударяють по металевій кнопці в передній частині колодки. Правильність випуску різальної кромки залізка перевіряють на око, піднімаючи рубанок підошвою догори і передньою частиною до себе (мал. 68). Лезо повинно виступати з підошви на ОД-0,3 мм. Слід пам'ятати, що тільки в шерхебеля можна випускати лезо до 3 мм. Остаточно залізко закріплюють клином, злегка вдаряючи по ньому молотком. Клин повинен бути добре припасований і наглухо притиснутий до залізка. Залізко рубанка можна загострити на бруску. У такому разі його гострять рівномірними прямолінійними або коловими рухами (мал. 69, а), постійно змочуючи брусок водою. При загостренні залізка на бруску потрібно стежити за кутом нахилу до площини загострювання, щоб не допустити завалів крайок фаски. Після гостріння лезо залізка правлять на дрібнозернистому бруску (мал. 72, б), злегка змочуючи його водою або оливою. Кут загострення залізка перевіряють шаблоном, а правильність загострення - косинцем або лінійкою. Лезо різального інструмента має бути гострим, з добре відшліфованою фаскою. Ширина фаски загостреного різця повинна бути однаковою по всій довжині. Профільний різальний інструмент з невеликою кривизною леза, як, наприклад, у шерхебеля, загострюють аналогічно, як і прямі, на краю плоского дрібнозернистого бруска. Стругання деревини ручним інструментом Матеріал закріплюють на верстатній дошці так, щоб напрям руху рубанка збігався з напрямом волокон. Це важливо для запобігання утворення задирок. Якщо матеріал затискають на верстаку з двох боків, то треба стежити, щоб його не вигнуло дугою. Зігнута деталь вистругується посередині більше, ніж на краях, і буде непридатною для подальшої обробки. Щоб не було вигинання, гвинти верстака потрібно загвинчувати не дуже сильно, а після затискання кілька разів вдарити дерев'яним молотком - киянкою по середній частині деталі. Відсутність вигину перевіряють на око. Рубанок беруть лівою рукою за ріжок, правою - впираються у затилок колодки та стають впівоберта до верстака, виставивши вперед ліву ногу (мал. 70, а). Плавними, але швидкими, на повний розмах рухами рук починають стругати, намагаючись не рухати корпусом, бо це лише втомлює працюючого, а роботу не прискорює. Пересуваючи рубанок до себе, його трохи піднімають, щоб не зашліфувати лезо різця. Спочатку стругають деталь по всій ширині на відстань розмаху рук. Потім - наступну ділянку; і так до кінця. На початку і наприкінці дошки частина рубанка виходить за її межі, що часто призводить до «завалювання» кінців дошки. Щоб запобігти цьому, треба на початку дошки натискати сильніше на передню, а наприкінці - на задню частину колодки рубанка (мал. 70, б). Торці стругають короткими навскісними рухами рубанка. Спочатку торцюють одну половину до середини торця, а потім другу зустрічними рухами з протилежного боку. Якщо намагатися вистругати торець відразу на всю його довжину, то це майже завжди приводить до відколювання бічних кромок деталі. Вистругані деталі, тобто площини і перпендикулярність граней, перевіряють за допомогою косинця і лінійки «на просвіт». Щоб перевірити правильність плоскої поверхні, до неї притискають ребро завчасно перевіреної лінійки або пера косинця і переміщують вздовж, впоперек і по діагоналях деталі (мал. 71). Якщо лінійка скрізь щільно, без просвітів, прилягає, то площина вистругана правильно. Перпендикулярність граней перевіряють косинцем: колодку косинця притискають до однієї з граней (вже перевіреної лінійкою), а перо - до іншої. Пересуваючи косинець вздовж площини, неправильно вистругані місця можна помітити за просвітами між ребром пера та гранню деталі. Чи добре засвоїли? 1. Назвіть інструменти, за допомогою яких здійснюється трудова операція стругання пиломатеріалів. 2. Які прийоми використовуються для налагодження рубанка? 3. Якими повинні бути вильоти лез над підошвою рубанка та шерхебеля? 4. Навести прийоми перевірки правильності струганої поверхні. Практична робота 5. Випилювання та стругання заготовки у заданий розміткою розмір Обладнання та матеріали: • заготовки з пиломатеріалів (брусок, дошка, рейка) розмічені для випилювання заготовок для декоративного підсвічника (дивись практичну роботу № 4), ножівка по дереву, лучкова пила, рубанок, контрольно-вимірювальний Інструмент (лінійка, косинець, рейсмус). Послідовність виконання роботи 1. Виконати закріплення пиломатеріалів у затискачі столярного верстака. 2. Провести випилювання заготовок за виконаною розміткою, стежачи за тим, щоб лінія розмітки залишилася на заготовці. 3. За допомогою рубанка обробити заготовки до номінальних розмірів, вказаних на кресленику. 4. За допомогою косинця та лінійки провести контроль форми та розмірів у виготовлених деталях. Відповіді ГДЗ 7 клас з геометрії, хімії Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з алгебри, історії України | |
