11:12 § 1-2. Значення деревини в житті людини | |
§ 1-2. Значення деревини в житті людиниОпорні поняття: значення лісів для життєдіяльності людини, види деревних порід, різновиди матеріалів, вироблених з деревини.Ліси - одне з головних багатств людства, які вкривають близько 30 % суші Землі. Вони є на всіх континентах, крім Антарктиди. Один гектар зелених насаджень поглинає за годину стільки вуглекислого газу, скільки протягом цього самого часу видихає 200 людей. Щорічно ліси виділяють 0,8 млрд тонн кисню, поглинаючи 1,3 млрд тонн вуглекислого газу. Хвойні ліси з одного гектара за рік виділяють 30 тонн кисню, листяні- 16 тонн, а сільськогосподарські культурні від 3 до 10 тонн. Протягом року гектар лісу фільтрує до 70 тонн пилу (соснові ліси - 36 т, дубові 56 т, букові - 68 т). Значний вплив лісів і на утримання вологи в тому місці, де вони ростуть, і на ґрунтоутворення, місцеву флору та фауну. Ліси України- займають близько 17,2 % території держави та сформовані понад ЗО видами деревних порід, серед яких домінують сосна, дуб, бук (мал. 1), ялина, береза, вільха, ясен, граб, ялиця (мал. 2). Загальна площа лісів в Україні- понад 10 млн га, що становить 17,2 % її території. Найбільша лісистість- в Українських Карпатах (32 %). Лісистість в природних зонах рівнинної частини закономірно зменшується з півночі на південь. У лісах переважають молоді й середньовІковІ дерева таких порід, як сосна, ялина, бук, дуб. Вони охоплюють близько 90 % площі, вкритої лісами. Загальний запас ділової деревини на початок 2012 р. склав 1 млрд. 512 млн м3, його розподіл по регіонах України показано на малюнку 3. Близько половини лісів України є штучно створеними і потребують посиленого догляду. Дерево - один з найпоширеніших представників рослинного світу, сировина якого використовується в хімічній, деревообробній, будівельній та інших галузях промислового виробництва. Найціннішим для виготовлення виробів є стовбур дерева. З коріння добувають смоли, скипидар, деревний оцет, спирт, деревне вугілля тощо. Тонке й довге коріння іноді використовують для виготовлення плетених виробів. З прямого гілля крони виготовляють кілки для кріплення снігозатримувальних щитів, для підв'язування дерев, винограду тощо. З хвої добувають вітаміни, а з листя деяких дерев і кущів (чайне дерево, горіх, хінне дерево та ін.) виробляють ароматичні та дубильні речовини, а також лікарські препарати, харчові суміші та вітамінне борошно для свійських тварин, органічне добриво (компост) тощо. Останнім часом учені та виробничники винайшли способи використання листя, сучків та Інших відходів лісозаготівлі для виготовлення пресованих деревинно-волокнистих плит, тарного картону, а також палива, альтернативного дорогому газу та нафтопродуктам (мал. 4). Чи добре засвоїли? 1. Яке значення мають зелені насадження в житті людини? 2. Які породи дерев найбільш поширені в Україні? 3. У яких галузях промислового виробництва використовують деревину? 4. Для чого людина використовує деревину та інші супутні матеріали деревообробної промисловості? У Криму, на Поліссі, в Закарпатті й сьогодні можна знайти ділянки лісів з реліктовою рослинністю. На Донбасі, в горах Артема збереглися крейдяні бори - острівці дольодовикового лісового покриву України. Вони утворилися в долині Сівер-ського Дінця наприкінці третинного періоду. Основна рослина- крейдяна сосна, що відрізняється від сосни звичайної більш короткою хвоєю, дуже твердою деревиною І дрібними округлими шишками. Висота сосни- від 8 до 28 м, найстаріші з цих дерев формою крони нагадують Італійські зонтичні пінії (мал. 5). Опорні поняття: правила внутрішнього розпорядку, робоче місце, робоча зона, робоча постава, режим праці й відпочинку. У шкільних майстернях учні зобов'язані дотримуватися встановлених правил внутрішнього розпорядку. До початку занять одягти спецодяг (халат або фартух з нарукавниками) та головний убір. З'являтися у майстерню треба до дзвоника, маючи при собі все необхідне приладдя. На початку занять оглянути своє робоче місце та підготувати його до роботи. Працювати тільки на своєму робочому місці і без дозволу вчителя не залишати його. Дбайливо зберігати інструмент, пристосування та Інше обладнання, заощадливо використовувати матеріали. За вказівкою вчителя припиняти роботу і слухати його пояснення. Під час перерв своєчасно звільняти приміщення для прибирання та провітрювання. Робоче місце у шкільній майстерні - це ділянка навчально-виробничої діяльності учня, зона виконання ним трудових дій, що оснащена потрібними для трудової діяльності засобами. З огляду на трудові операції, передбачені для вивчення програмою 7 класу, робоче місце обладнано для ручної обробки пиломатеріалів. Організація робочого місця- це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення їх у певному порядку. Правильна організація робочого місця в шкільному навчальному кабінеті для обробки деревини має велике значення для досягнення високої культури праці. Раціонально Організоване робоче місце сприяє успішній праці І меншій стомлюваності, економії енергії й часу, а отже, і підвищенню продуктивності праці. Шкільний навчальний кабінет для обробки деревини та індивідуальне робоче місце, зокрема, організовують з урахуванням таких основних положень: • індивідуальні робочі місця повинні мати вільний доступ до зон зберігання інструментів загального користування та заготовок; • робоче місце має бути рівномірно освітлене. • інструмент на робочому місці розташовують залежно від таких чинників: - якою рукою його бере працюючий; - як часто його використовують (що частіше - то ближче); - вимірювальний чи робочий інструмент; - зручність знаходження інструмента - як за допомогою зору, так і навпомацки. Організація робочого місця найраціональніша тоді, коли всі предмети розміщено в робочій зоні. Робоча зона (мал. 6) - це простір у межах досяжності рук працюючого в вертикальній (мал. 6) і горизонтальній (мал. 7) площинах. Максимальна (далека) робоча зона на робочому місці обмежується дугою, яку описують пальці витягнутої руки (мал. 6, 7, позиція 2). Нормальна (близька) робоча зона обмежується дугою, що описують пальці зігнутої в лікті руки. Найзручніша робоча зона (дії двома руками) обмежується лініями, проведеними від центра ліктів (мал. 6, 7 позиція 1). Устаткування, інструменти, пристрої, заготовки постійного застосування треба розміщувати в полі зору І в нормальній (близькій) робочій зоні. У горизонтальній площині розміщують: ліворуч - те, що беруть лівою рукою, праворуч - те, що беруть правою рукою. Предмети, якими користуються нечасто, кладуть у далекій робочій зоні. Предмети тимчасового застосування тримають у спеціально відведених місцях. Організовуючи робоче місце, важливо обрати зручну поставу. Робоча постава учня - це правильне положення всіх частин його тіла під час виконання трудового завдання на робочому місці. Вона залежить від характеру виконуваних робіт І оснащення робочого місця. Основні види робочої постави: стоячи, сидячи, змінна. Залежно від умов праці розрізняють вільну, обмежену, зручну, незручну, напружену робочі постави. Вільна постава дає змогу вільно переміщувати тіло під час виконання трудових дій. Обмежену поставу застосовують тоді, коли треба фіксувати якесь положення сидячи або стоячи. У разі зручної постави працівник, перебуваючи в умовах обмеженої постави, не відчуває метушні й не виконує зайвих рухів. При незручній поставі доводиться, наприклад, часто нахилятися (не нижче від поясу), повертати корпус більш як на 45°, піднімати руки (не вище від плечей). При напруженій поставі доводиться дуже низько нахилятися, різко повертатися, дуже високо піднімати руки або працювати, стоячи на колінах. Якщо робочу поставу обрано правильно, працівник менше стомлюється. Якщо характер роботи дозволяє, то краще працювати сидячи. Це стосується виготовлення дрібних деталей або такої операції як розмічання. Найзручніше і найменш стомливо працювати не всією рукою, а частиною руки до ліктя (кисть з передпліччям), зігнутою в ліктьовому суглобі. Стоячи легше виконувати роботу, яка вимагає великих зусиль і переміщень тулуба: пиляти, обпилювати й стругати заготовки на столярному верстаку. Чергування роботи стоячи й сидячи значно знижує стомлюваність, бо навантаження в цьому разі припадає на різні м'язи. У різних робочих поставах витрачається неоднакова м'язова енергія. Тому під час роботи треба обирати зручну робочу поставу. Ступінь правильності обраної робочої постави ви зможете визначити, оволодіваючи практичними навичками. Якщо в процесі роботи у вас з'являється вправність рухів, не так швидко починаєте стомлюватися, не виникають неприємні відчуття, то це означає, що робоча постава відповідає навантаженню. Збільшувати навантаження потрібно поступово. Темп руху рук має бути не дуже швидкий, обсяг роботи - невеликий. Коли рухи виконуються у високому темпі, досить швидко з'являється втома, біль і відчуття отерплості в руках, тоді роботу слід припинити на 1-2 хв. Найзручнішою для більшості робіт у шкільній майстерні з обробки деревини є змінна робоча постава сидячи-стоячи. Зміна постави дає змогу регулювати навантаження на руки, особливо під час монотонних робіт (пиляння, стругання деревини). Отже, раціональна організація робочого місця, правильний режим праці й відпочинку, зручна постава значно поліпшують умови праці, сприяють підвищенню її продуктивності та збереженню вашого здоров'я. Робочий одяг добирають відповідно до вимог організації безпеки праці і виробничої гігієни. У разі потреби застосовують додаткові індивідуальні захисні засоби (фартух, рукавиці, нарукавники) залежно від характеру виконуваної роботи. Чи добре засвоїли? 1. Назвіть правила внутрішнього розпорядку в шкільних майстернях. 2. Дайте визначення робочого місця. 3. Як слід готувати робоче місце до роботи? 4. Які робочі постави застосовують під час роботи в шкільних майстернях? Назвіть їх ознаки. Відповіді ГДЗ 7 клас з геометрії, хімії, іноземної мови Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з алгебри, історії України, основам здоров'я | |
