15:08 § 1. Види матеріалів природного (тваринного) походження | |
§ 1. Види матеріалів природного (тваринного) походження1. Види волокон природного (тваринного) походження.2. Короткі відомості про вовняні волокна, способи їх отримання та використання. 3. Короткі відомості про шовкові волокна, способи їх отримання та використання. Види волокон природного (тваринного) походження Якість будь-якого виробу істотно залежить від властивостей конструкційних матеріалів, які використовуються для його виготовлення. Так, тканину виготовляють з ниток (пряжі). Кожна нитка складається з окремих скручених тонких волокон. Таким чином, властивості тканини залежать від властивостей волокон. Ти уже знаєш, що за походженням усі текстильні волокна поділяють на натуральні та хімічні. Волокна рослинного, тваринного та мінерального походження є натуральними волокнами. Натуральні волокна тваринного походження поділяють на дві групи: волокна вовни та волокна шовку. Це цікаво Волокна вовни та шовку складаються з білкових речовин. Основною речовиною вовняних волокон є кератин*, а волокон натурального шовку - фіброїн*. Волокна шовку вкриті другою білковою речовиною - серицином*, який у процесі фі-зико-хімічної обробки змінюється (під час експлуатації, під впливом тертя, прасування, волого-теплової обробки). Вовна (шерсть) - це волосяний покрив, який зістригають з овець (мал. 1), кіз (мал. 2), лам (мал. 3), або вичісують з верблюдів (мал. 4), собак (мал. 5), кіз і кролів (мал. 6) з метою подальшої переробки. Вовняні волокна, отримані від тварин різних видів та порід, відрізняються за якістю та властивостями. Основну масу вовни (до 97 %) дають вівці. Під час стрижки овець вовну знімають суцільним пластом, який називається руно (мал. 1 в, г). Це цікаво Основними районами вівчарства у світі є Австралія, Нова Зеландія та інші країни. Вівчарство в Україні також є однією з традиційних галузей. Основна чисельність поголів'я зосереджена в степовій зоні, в Карпатах, в районах Лісостепу та Полісся. У Південній Америці для виготовлення вовни вирощують лам та їх родичів - альпака та вікун'ї. Процес стрижки цих тварин подібний до стрижки овець. Але на відміну від овець, яких стрижуть декілька разів на рік, вовна альпака після стрижки відростає протягом цілого року. Такий недолік компенсується тим, що ця вовна в 7 разів тепліша і значно легша від овечої. В країнах Азії для виробництва вовни розводять верблюдів. Вироби, виготовлені з верблюжої вовни, жорсткі, але надзвичайно теплі та зносостійкі. Існують спеціальні породи собак, з яких вичісують шерсть з метою отримання сировини для виготовлення пряжі. З такої пряжі виготовляють вироби, які мають певні лікувальні властивості. У різних країнах світу вирощують кролів ангорської породи заради їхнього дуже м'якого та теплого пуху, який додають у вовняну пряжу для покращення її якості. Близько 2700 р. до нашої ери в Китаї винайшли новий спосіб виготовлення ниток, розмотуючи кокони гусені-шовкопряда. Шовк - натуральне, дуже тонке текстильне волокно, що виділяє залозами гусінь шовковицевого або дубового шовкопряда при звиванні коконів. Довжина шовкової нитки може сягати від декількох сотень метрів до 1500 м. Ця нитка, створена природою, має переріз трикутної форми і подібно до призми відбиває світло, завдяки чому має гарний блиск. Натуральний шовк широко використовуетья для виготовлення швейних ниток (мал. 7 а) та штучних виробів - хусток (мал. 7 б), шарфів (мал. 8 а) і краваток (мал. 8 б). Здавна шовкові нитки використовували для виготовлення тканин. І нині ці тканини залишаються не менш популярними (жал. 9). Вовняні волокна отримують з вовни різних тварин: овець, верблюдів, кіз, кролів. Залежно від виду та породи тварин, їх шерсть відрізняється властивостями та якістю. Найбільш цінною вважають вовну тонкорунних овець. Це цікаво Залежно від типу волокон овечу вовну поділяють на наступні види: • тонка вовна в загальній масі складається з тонких дрібно завитих пухових* волокон, однорідних за довжиною і товщиною. Товщина такого волокна - 14-25 мкм, довжина - 30-80 мм; • напівтонка вовна зазвичай складається із волокон пуху або тонкого перехідного* волосу. Вона характеризується однорідністю за довжиною і товщиною, має більш великі завитки волокон, ніж тонка вовна. Товщина напівтонкого волокна - 25-34 мкм, довжина - 40-250 мм; • напівгруба вовна (однорідна) складається із волокон ості*, характеризується великим хвилястим завитком. Товщина волокна - 34-40 мкм, довжина - 50-200 мм; • груба вовна (неоднорідна) містить у своєму складі всі види волокон: пух, перехідні волокна, ость, часто сухий або мертвий* волос. Товщина волокна - 40-67 мкм, довжина - 10-250 мм. Частіше не фарбується. Використовується для виготовлення валянків, килимів; • пояркова вовна (поярок) - це вовна, яка зістригається з ягнят у віці до 6 місяців. Поярок являє собою доволі дрібну вовну, яка складається із пухових, перехідних волокон і тонкої ості; • очіс - короткі волокна, які залишаються при чесанні, очісуванні* вовни. Використовується для виготовлення фетру, а також для набивання м'яких іграшок. Під час стрижки овець вовну знімають суцільним пластом - руном, неоднорідним за якістю. Високоякісна вовна розташована на спині та животі тварин, трохи грубіла на боках і зовсім груба на задній частині й ногах тварин. Тому одразу в процесі стрижки вовну сортують залежно від якості і за призначенням. З одного і того ж руна отримують до десяти дуже різних за якістю різновидів вовни. Розрізняють коротковолокнисту і довговолокнисту вовну: чим довший волос, тим вища якість вовни. Оцінюється також еластичність, звивистість волокна. На якість вовни впливають багато факторів: клімат, погодні умови, до яких ще додаються умови випасу, сезон стрижки, стан здоров'я тварин, а також їх вік і стать. Нині в світі нараховується більше 600 видів овець. Найбільш поширені породи овець, вовна яких використовується в легкій промисловості. Серед них на першому місці порода «меринос». Це цікаво Мериноси - порода тонкорунних овець, батьківщиною яких вважають Азію (жал. 10). Пізніше ця порода поширилася в країни Західної Європи, Північної Америки і Австралію. Одна вівця в середньому дає до 15 кг вовни щорічно, в той час як інші породи - 6-7 кг. Вихід чистої вовни - 35-45 %. Менш поширеною є ще одна довгововняна порода. Вона поширена в північно-західних районах Англії і Шотландії і зветься уенслідейл. Вовняне волокно дуже хвилясте, рівно завите на кінцях. Середній обсяг отримуваної вовни - 5-7 кг, максимальний - може досягати 11 кг. Вовна овець цієї породи схожа на скупчення товстих кручених мотузок, які рівними довгими пасмами (30-36 см) спадають від середини спини у всі боки, майже торкаючись землі (мал. 11). Після сортування вовну направляють на попереднє і повторне промивання, оскільки необхідною умовою для наступного фарбування є видалення вовняного жиру (ланоліну), що оточує волокно (мал. 12). Потім вовну висушують і розчісують. На кінцевому етапі підготовки вовни, що називається кардо-чесанняМу відбувається процес рівномірного паралельного вирівнювання окремих волокон (мал. 13). Тільки після цього з'являється можливість прясти підготовлену таким чином вовну і фарбувати її (мал. 14). Пофарбована сировина потрапляє на рівничні машини, які роблять її тонкішою. Волокна при цьому розпрямляються (мал. 15). Прядіння відбувається на прядильних машинах. При цьому відбувається кінцеве витягування рівниці, скручування її в пряжу та намотування пряжі (мал. 16 а). З прядильних машин пряжу в шпулях знімають (мал. 16 б) і перемотують на великі бобіни (лгал. 16 в). Далі пряжу готують до ткання: окремо основу і піткання. Потім відбувається процес ткання (мал. 17), фарбування тканини, її декатирування* та сушіння (жал. 18). Готову тканину перевіряють на якість (мал. 19). Асортимент вовняних тканин надзвичайно великий. їх використовують для пошиття зимового та осіннього верхнього одягу, костюмів, відомчого одягу, шкільної форми. З вовни виготовляють пряжу для в'язання трикотажних виробів: одягу, іграшок, предметів інтер'єру (мал. 20). Для виготовлення одягу протягом багатьох тисячоліть людство використовує дар природи - шовкове волокно. Вирощуванням личинок шовкопряда і виготовленням шовку займається галузь промисловості, яка називається шовківництво. Батьківщиною шовку є стародавній Китай. За легендами, культура шовківництва виникла близько 5 тис. до н. є. Основними регіонами шовківництва є Середня Азія, Китай, Японія, Закавказзя та ін. Ще в минулому столітті шовківництво було розвиненою галуззю і в Україні, але несприятливі кліматичні умови зробили цю галузь безперспективною. Натуральний шовк отримують при розмотуванні коконів личинок шовковицевого (тутового), дубового шовкопрядів. На певній стадії розвитку гусінь шовковицевого шовкопряда сплітає собі кокон - продовгувату яйцеподібну оболонку (мал. 21), що складається з переплетеного в 40-50 шарів тонкого шовковистого волокна. Залежно від виду шовкопряда кокони бувають білого, жовтого, помаранчевого кольорів. Зараз виводять шовкопряд, який виробляє кокони ніжно-рожевого, блакитного і, навіть, зеленого кольорів. Це цікаво Найбільш розповсюдженим є переказ про Лей Цзу, першу дружину Жовтого імператора, що жив в центральних районах Китаю близько 5000 років тому. Після одруження, Лей Цзу привезла з собою секрет вирощування шовкопряда. Як свідчать легенди, за 2 тис. років до нашої ери (епоха пізнього неоліту) шовківництво уже існувало. А 2500-2800 років тому виробництво шовку вже було розвинутою галуззю виробництва. Технології, пов'язані з шовківництвом, вишивкою, забарвленням тканини, отримали широке розповсюдженння. Археологи знаходили шовкові предмети дуже високої якості, які й сьогодні вражають уяву яскравістю фарб, багатством та досконалістю вишивки. Більше 2000 років тому імператор У Ді направив свого посланця на Захід, щоб прокласти дорогу, якою підуть каравани з шовком. Так з'явився Великий Шовковий шлях. У Китаї під страхом смертної кари заборонили вивозити гусінь шовкопряда або її личинки за межі країни. У 555 р. двом монахам вдалося вивезти кілька личинок шовкопряда до Візантії. Завдяки цим личинкам, а також знанням про розведення шовкопрядів, набутим ченцями в Китаї, виробництво шовку стало можливим і поза його межами. І вже в середні віки шовківництво стає однією з головних галузей промисловості у Венеції (13 ст.), в Генуї та Флоренції (14 ст.), Мілані (15 ст.). До 18 ст. шовкова справа отримала розповсюдження у всій Західній Європі. Кокони, перш ніж стати текстильним волокном, проходять первинну обробку: обробка парою для умертвіння лялечок; змотування ниток із коконів (мал. 22). Нитка, змотана одразу з 3-8 коконів, називається шовком-сирцем (мал. 23). З одного кокона можна отримати 400-1200 м нитки. Після очісування волокниста стрічка являє собою укладені в одному напрямку волокна. Далі їх розділяють на рівниці, а потім скручують для отримання пряжі, (мал. 24). Далі відбувається процес ткання, фарбування, додаткової обробки. Ексклюзивні тканини і сьогодні виготовляють вручну, невеликими партіями (мал. 25). Шовкова пряжа та шовкові тканини мають широке використання. З шовкових тканин виготовляють одяг, шиють постільну білизну (мал. 26). З шовку роблять також тканини для парусного та парашутного спорту, хірургічні нитки та ізоляційні матеріали. Нині стало популярним мистецтво розпису по натуральному шовку - батик (мал. 27). Із шовкової пряжі або з додаванням шовкової пряжі в'яжуть легкі, дуже гарні трикотажні вироби. Шовковими нитками вишивають оригінальні роботи здебільшого такими техніками гладі: художня гладь, рахункові види гладі, біла гладь (мал. 28). Натуральні волокна тваринного походження, волокна вовна, волокна шовку, види вовни, вовно-переробна промисловість, виробництво та використання вовняноїпряжі та тканини, виробництво та використання шовкової пряжі, тканини. 1. Як поділяються текстильні волокна за походженням? 2. Перелічи текстильні волокна тваринного походження, які ти знаєш? 3. Охарактеризуй послідовність виробництва вовняної пряжі та тканини? 4. Укажи особливісті волокна натурального шовку та послідовність його виготовлення. 1 1. Назвіть тварин, яких людина розводить з метою отримання вовни. Один учень називає тварин, яких традиційно розводять у нашій країні, а другий - тварин, яких розводять в інших країнах та на Інших континентах. 2. Укажіть, від чого залежить якість волокна: один учень дає відповідь для вовни, а другий -для шовку. 1. Разом з дорослими роздивись удома вироби, які виготовлені з вовни та з шовку. 2. Яке призначення цих виробів? Чим обумовлено вибір волокнистого складу для виготовлення цих виробів? Підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з історії України, музичного мистецтва Відповіді решебники для 7 класу з алгебри, української мови | |
