11:52 § 20. Надклас риби. Клас кісткові риби | |
§ 20. Надклас риби. Клас кісткові рибиНа сучасному етапі розвитку органічного світу кісткові риби досягли значного розквіту і є найчисельнішою групою серед усіх хордових. Клас Кісткові риби об'єднує понад 20 тисяч видів.Поширення та спосіб існування. Кісткові риби поширені в прісних та солоних водоймах, включаючи гарячі джерела і підземні печерні озера. За поширенням кісткові риби поділяють на морські пелагічні, що живуть у товщі води (скумбрія, тунець, оселедець), та на донні (камбала). Прісноводні риби мешкають як в проточних (форель, лосось), так і в стоячих водах (карась, в'юн). Серед прісноводних зустрічаються прохідні риби, які для розмноження мігрують або з моря в ріки (осетер, оселедець чорноморський), або з прісної водойми в моря (вугор). Риби, які живуть в опріснених районах морів, а розмножуються в ріках (лящ, судак та ін.) називаються напівпрохідними. Живляться риби рослинною їжею або безхребетними тваринами. Хижі види полюють на дрібну рибу, нерідко свого ж виду, часто поїдають ікру. Особливості зовнішньої будови. Різні умови існування кісткових риб зумовлюють величезну їх різноманітність. У більшості кісткових риб тіло обтічне, добре пристосоване для швидкого пересування у воді. Цьому ж сприяє і слиз, що виділяється шкірою. Донні форми мають плоску форму тіла (камбала), пелагічні - веретеноподібну (тріска). Залежно від умов існування тіло кісткової риби може мати стрічкоподібну (вугор), шароподібну форму (морський їжак), деякі з них сплющені з боків (карась) або в спинно-черевному напрямку (камбала). Шкіра вкрита кістковою лускою, яка покриває все тіло, крім голови. У деяких кісткових риб тіло вкрите кістковими пластинками (осетер). Луски у кісткових риб розташовуються у вигляді черепиці і утворюють правильні ряди. Кожна луска -тонка, овальна пластинка, яка заглиблена в шкіру. Подібно до деревини покритонасінних, вона має річні кільця, за якими легко визначити вік риби. Забарвлення тіла риб залежить від середовища існування. Воно може бути маскувальним: смугастим, золотистим, сріблястим. Спина сторона завжди забарвлена темніше ніж черевна. Отже, забарвлення у риб - це один з прикладів пристосувальних властивостей тварин до оточуючого середовища. Подібно до хрящових риб, тіло кісткових поділяється на З відділи: голову, тулуб і хвіст. У переважної більшості, на відміну від акул, рот міститься на кінці голови й оточений кістковими щелепами. По бокам голови розташовані очі без повік. Спереду очей - парні ніздрі (мал. 74). Кісткові риби, як і акули - відмінні пловці завдяки добре розвиненим парним і непарним плавцям. До парних належать грудні і черевні, а до непарних - спинний, хвостовий і анальний плавці. На відміну від акул, усі плавці кісткових риб підтримуються кістковими променями. Особливості внутрішньої будови. Опорно-рухова система. Скелет у переваленої більшості риб цього класу - кістковий. В скелеті кісткових розрізняють скелет голови (череп), скелет тулуба та скелет парних кінцівок. Череп кісткових риб має два відділи: мозковий, всередині якого знаходиться мозок, та зяброво-щелепний, що складається зі скелету щелеп, зябрових дуг і зябрових кришок. Скелет хребта кісткових риб складається з хребців, між якими зберігаються залишки хорди. Тіло кісткового хребця вгнуте з двох боків, має верхні та нижні дуги. Верхні дуги утворюють хребетний канал, всередині якого знаходиться спинний мозок. До нижніх дуг тулубових хребців прикріплюються ребра. У риб вони вільно закінчуються в м'язах (мал. 75). Мускулатура тулуба і хвоста у кісткових риб, як і у хрящових, поділена на сегменти. Плавці, щелепи і зяброві кришки рухаються завдяки окремим групам м'язів. Нервова система кісткових риб подібна до нервової системи хрящових риб. Травна система кісткових риб подібна до хрящових. Пригадайте будову травної системи акули. Довжина кишечника у кісткових риб залежить від типу їжі. У рослиноїдних риб він довший. У більшості кісткових риб є плавальний міхур. Стінки його мають кровоносні судини, а порожнина заповнена газами. У деяких видів (коропоподібні) він також з'єднаний з травною системою. Коли гази, завдяки дифузії виділяючись з кровоносних судин, надходять всередину плавального міхура, риба спливає внаслідок зменшення питомої ваги тіла порівняно з водою (мал. 76). Органи виділення у кісткових риб - нирки. Це - червоні стрічкоподібні тіла, які тягнуться по боках хребта майже вздовж усієї порожнини тіла. Від кожної нирки відходять сечоводи, по яких сеча стікає в сечовий міхур. На відміну від хрящових риб, у кісткових клоаки немає і видільна система відкривається назовні самостійним отвором, що знаходиться біля анального плавця. Кровоносна система у кісткових риб подібна до хрящових. У зв'язку з тим, що у риб лише одне коло кровообігу, а у серці міститься лише венозна кров, обмін речовин у них уповільнений і вони відносяться до холоднокровних тварин. Дихальна система у кісткових риб більш високорозвинена. На відміну від хрящових риб, зяброва порожнина кісткових риб не має зябрових перегородок і зяброві пелюстки у них розташовані на кісткових дугах. На зябрових дугах кісткових риб є зяброві тичинки, через які при диханні проціджується вода, що потрапляє в зяброву порожнину через рот. Вода з цієї порожнини активно виштовхується з неї внаслідок руху зябрових кришок. Органи чуттів .Очі у риб мають кулястий кришталик і плоску рогівку. Повіки у риб відсутні. Як ви вважаєте, чому? Орган слуху риб представлений парою внутрішніх вух, які знаходяться в спеціальних слухових западинах черепа. Звукові хвилі до вуха проходять через тонкі кістки черепа. Орган нюху має вигляд невеликих парних мішечків, які сполучаються із зовнішнім середовищем ніздрями, а орган смаку - вигляд смакових бруньок, що розташовані в ротовій порожнині та на губах. Дотикові клітини у риб розкидані по всьому тілу. Будь-які коливання води (напрям течії та її швидкість) риба вловлює за допомогою бічної лінії. Розмноження та розвиток. Кісткові риби - переважно роздільностатеві тварини, дуже рідко серед них зустрічаються гермафродити (морський окунь). У самок є парні яєчники, що продукують яйцеклітини - ікринки. У самців є парні сім'яники, або молоки, в яких розвиваються сперматозоони. Ікра риб багата на жовток, бо наступний її розвиток, за виключенням деяких живородних видів (гуппі, мечоносці) відбувається у зовнішньому середовищі. Під час розмноження у кісткових риб спостерігається відповідна поведінка. Цей період у їх житті називають нерестом. Нерест - це відкладання рибами статевих продуктів -яєць (ікри) і сім'яної рідини (молочка) з їх наступним заплідненням. Одні риби (в'язь, окунь, плітка) відкладають ікру одночасно, за один раз, а інші окремими порціями . Карась і верховодка - за 2-4 і навіть 5-6 разів, іноді - на протязі 1-2 місяців. У період нересту самки кісткових риб відкладають ікру безпосередньо у воду, а самці виливають на неї сім'яну рідину (молочко). Кількість відкладеної ікри у різних кісткових риб різна. Самка тріски відкладає кілька мільйонів ікринок і ніколи про них не турбується. Більшість з ікринок загинуть, ще більше з'їдять хижі тварини мальків, які вилупляться з ікри. А ось самка триголкової колючки відкладає лише кілька десятків ікринок. її самець будує гніздо і до появи малечі його охороняє. Розвиток кісткових риб відбувається з перетворенням і за певною схемою (мал.77). Спочатку запліднена ікринка неодноразово ділиться і на 9-14 день з неї виходить личинка. Личинка починає самостійне життя, харчуючись планктоном. Згодом личинка перетворюється на яіалька, який зовнішнім виглядом вже подібний до дорослої риби, а мальок, набираючи вагу, з настанням статевої зрілості перетворюється на дорослу рибу. Різноманітність кісткових риб та класифікація. До класу Кісткові риби відносять понад 20 тисяч видів. Вони об'єднані у чотири підкласи: Кістковохрящові, Променевопері, Дводишні та Кистепері. Підклас Дводишні. Це дуже давня група кісткових риб. Вони сучасники панцирних і хрящових риб. Колись ця група була процвітаючою, а на сьогоднішній час їх залишилось усього 6 видів (мал. 78). Дводишні риби - цікаві для вивчення, оскільки їх еволюція відбувалась у напрямку переходу з водного середовища існування до наземного. Дводишні риби живуть у водоймах, бідних киснем. Для них характерне поєднання зябер і "легень". "Легені" мають будову міхурів. За рядом ознак дводишні дуже примітивні кісткові риби. Протягом усього життя у них зберігається хорда, більша частина їх скелету хрящова, хребет майже не розвинений. Вивчення дводишних риб має велике значення для розуміння еволюції та походження наземних хребетних. Представником дводишних є рогозуб (довжина до 170 см), має добре розвинені зябра та один легеневий мішок. Мешкає він в прісних водоймах Австралії, які не пересихають, але дуже бідні киснем внаслідок сильного заростання. Коли кисню у водоймах не залишається, рогозуб починає дихати своєю "легенею". Протоптеру'с', або африканський лусковик, за розмірами значно менший від рогозуба (120-140 см). Він має недорозвинені зябра та парні "легені". Мешкає він у тих річках і болотах тропічної Африки, які можуть пересихати у сухий сезон. Коли це відбувається, лусковик заривається у мул, утворює на поверхні тіла захисну слизову капсулу і впадає в сплячку. Під час сплячки дихання у нього тільки легеневе. Американський лусковик (лепідосирен), що поширений в річках Південної Америки, дуже схожий на африканського, але капсули при висиханні водойми не утворює. Підклас Кистепері включає виключно викопні форми. Лише у 1938 році біля берегів Південної Африки на великій глибині був виловлений єдиний екземпляр кистеперої риби целаканта або латимерії (мал. 79), яку вважали вимерлою. За викопними залишками та за будовою спійманої латимерії було встановлено, що тіло риб цієї групи було вкрите кістковою лускою, дихали вони не тільки зябрами, а й легенями. Великий інтерес представляють парні плавці цієї риби. У їх основі розташовується широка м'ясиста лопать з кістковим скелетом. Було виявлено подібність у будові лопатей кистеперих риб і кінцівок наземних хребетних, що дало можливість доводити походження наземних хребетних від цих риб. Кистепері - предки давніх земноводних стегоцефалів. Підклас Кістковохрящові, або Осетрові риби. Невелика за кількістю видів група риб, в Україні зустрічається лише 6 видів (шип, севрюга, стерлядь та ін.). Довжина тіла - від 27 см (лопатоніс) до 9 м (білуга). Відповідно, їх вага - від 2 кг до 2 тонн! Прісноводні їх форми постійно живуть у річках і озерах, а прохідні - у морях. В ріки прохідні риби заходять лише для розмноження. За формою тіла, будовою спинного плавця і будовою рота осетрові нагадують акул. Передня частина голови у них витягнута і має чутливі вусики. Осетрові добувають їжу, риючись у мулі (мал. 80). Це давня група хребетних, що займає проміжне положення між хрящовими і кістковими рибами. Скелет у них переважно хрящовий. Великі кісткові бляшки, п'ятьма рядами тягнуться вздовж тіла, а між ними розташовані дрібні кісткові пластинки. Крім того, у осетрових відсутній плавальний міхур та є зяброві кришки, зовнішні кістки, яких вкривають хрящовий череп. На відміну від хрящових риб, запліднення у них зовнішнє, а ікра дрібна та не має міцної шкаралупи. Для представників цього підкласу характерне відкладання великої кількості ікри, яка високо цінується і носить назву "чорна ікра". Високі поживні якості має і м'ясо цієї риби. До осетрових риб відносять осетра, білугу, севрюгу, стерлядь та ін. Майже всі осетрові мають промислове значення. Білуга чорноморська та осетер атлантичний занесені до Червоної книги України. Підклас Променевопері, або Кісткові риби. До підкласу відноситься приблизно 40 рядів. Класифікація променевоперих складна. Найбільше практичне значення серед променевоперих мають такі ряди, як Оселедцеподібні, Коропоподібні, Окунеподібні, Тріскоподібні, Камбалоподібні, Лососеподібні та ін. Ці види риб мають промислове значення і займають важливе місце в господарській діяльності людини. Ряд Оселедцеподібні - найпримітивніші сучасні променевопері риби. їхнє тіло сплюснуте з боків, голова не вкрита лускою, бічної лінії немає або вона дуже коротка, промені плавців м'які. Більшість серед оселедцеподібних пелагічні види. Під час нересту вони мігрують, підходячи до берегів великими косяками, що полегшує їх вилов. Найбільше практичне значення у світі має оселедець океанічний, поширений у Атлантичному та Тихому океанах. 3-5 річні особини цього виду містять до 30% жиру та є об'єктами промислового вилову. Серед видів оселедцеподібних у басейнах Чорного й Азовського морів поширені: оселедець чорноморський та керченський, кілька, або тюлька, шпрот, чорноморська хамса, яку ще називають європейським анчоусом. Ряд Лососеподібні включає доволі великі за розмірами види. Тіло у них витягнуте, на спині розташована м'яка складка -жировий плавець. У багатьох видів лососеподібних скелет не повністю скостенілий. Більшість з них - прохідні види, що живуть в морях, а на нерест пливуть у ріки. Найбільше лососевих на Далекому Сході. Серед них зустрічаються кета, горбуша, нерка та ін. У Чорному морі поширений лосось чорноморський (мал. 81,1). У гірських річках Криму та Карпат водиться представник лососеподібних - форель струмкова (мал.81,2), м'ясо якої дуже ціниться як делікатесний продукт. Взагалі, м'ясо "червоної риби" (лососевих) та їх ікра ("червона ікра"), мають високі смакові якості. Лососеві є цінним об'єктом промислу, внаслідок чого багато видів занесено до Червоної книги різних країн. До Червоної книги України включено форель струмкову та лосося чорноморського. Ряд Коропоподібні. Цей ряд об'єднує, в основному, прісноводних травоїдних риб. На їхніх щелепах немає зубів, є тільки їх залишки у глотці. Це найчисельніші риби водойм України. Смакові якості короподібних у деяких країнах світу не ціняться, але у нашій країні вони традиційно є основою промислового розведення та вилову риби. До цього ряду відносяться: лящ, товстолобик, краснопірка, лин і сазан, або дикий короп. Сазан ставі вихідною формою дляї виведення порід домашнього і коропа (лускатого, дзеркального, голого). Ці породи, на відміну від дикого, швидше ростуть та мають більш і цінне і поживне м'ясо. Коропоподібних вирощують у ставках, вони є об'єктами спортивної й аматорської риболовлі. Карась сріблястий (мал. 82) став вихідною формою для виведення кількох сотень порід декоративних золотих рибок, що утримують в акваріумах. Ряд Тріскоподібні. Представники цього ряду широко поширені в холодних і помірних морях обох півкуль. Це морські пелагічні риби. За способом живлення - хижаки. Мають веретеноподібну форму, велику голову з чисельними зубами, 2-3 спинних плавці, а на підборідді - непарний вусик. Вражає у тріскоподібних їхня плодючість. Деякі їх види відкладають до 10 млн. ікринок (тріска). Ця група риб - дуже важлива у промисловому відношенні (тріска, пікша, мінтай, хек, навага). Під час нересту тріскоподібні мігрують косяками, підходячи до берега. Тому у траловому вилові вони займають перше місце в світі. У прісних водоймах із тріскоподібних водиться минь. Ряд Окунеподібні, або Колючепері - найчисельніша в підкласі група (понад 6500 видів). На спині у них - 2 плавці з гострими колючими променями. Поширені як у морях, так і в прісних водоймах. Є серед них і напівпрохідні (судак). Важливими об'єктами світового промислу є скумбрія звичайна, ставрида чорнолюрська, тунці, бички та ін. У прісних водоймах України можна зустріти таких оку неподібних, як окунь звичайний та судак звичайний. Вони наносять шкоду, поїдаючи ікру та мальків цінних промислових риб. Судак має цінне м'ясо і великі розміри, його маса іноді сягає 12 кг. Тому він є цінною промисловою рибою. Є серед окунеподібних види, які занесені до Червоної книги України (бичок золотистий, йорж смугастий та ін.) Значення риб у природі та господарській діяльності людини. Риби мають велике значення в природі та житті людини. Вони головні споживачі нижчих тварин і рослинної маси водойм. У ланцюгах живлення кісткові риби складають головну кормову базу для ссавців, медуз, головоногих молюсків, ракоподібних та ін. Ось чому деякі риби (гамбузія, плітка) мають значення для боротьби з водяними личинками кровосисних комарів. А ті риби, які живляться тільки водяними рослинами (товстолобик, білий та чорний амури) часто використовуються для боротьби із заростанням водойм. Людина отримує від риб м'ясо, жир, ікру. У білковому харчуванні людини в різних країнах риба становить від 17 до 83%. З печінки (переважно тріскоподібних і акул) отримують лікувальний і технічний риб'ячий жир. З відходів рибного виробництва виробляють рибне борошно та інші добавки до корму сільськогосподарських тварин. Плавальні міхурі, голови та плавці деяких риб служать вихідною сировиною для отримання цінних видів клею, штучних білкових продуктів (крабові палички, штучна ікра тощо). Риби мають для людини також і естетичне значення, як декоративні акваріумні рибки та у якості об'єкту спортивного рибальства. Проте риби можуть завдавати і шкоди. Риби можуть бути джерелом зараження паразитичними червами (широкий стьожак), якщо в їжу використовувати не до кінця просмажену рибу. Є риби, м'ясо яких отруйне для людини (вусач, деякі тропічні оселедці). Небезпечні для людини також і такі риби, як електричний скат, морський йорж, або скорпена, морський окунь, бички-підкаменщики, уколи деяких з них можуть привести до смерті. Промисел риб. У світовому промислі риб перше місце займають анчоусові (кілька, тюлька, сайра, шпрот та ін.) та оселедцеподібні, в Україні - коропоподібні. Найціннішими промисловими рибами вважають осетрових риб (осетри, білуги та ін.) та лососеподібних (кета, лосось, горбуша та ін.) деякі з яких добувають в Чорному та Азовському морях. Велике промислове значення мають тріска, камбала, палтус, морський окунь. Для успішного вилову та з метою збереження рибних запасів необхідно знати біологічні особливості риб, зокрема їхню кормову базу, міграцію, період нересту тощо. Для збереження запасів промислових риб, розширення їх сировинної бази в усьому світі проводиться велика наукова робота. Одним з прикладів її є акліматизація деяких риб. Так у штучні водосховища України (Кременчуцьке, Київське та ін.) для знищення синьо-зелених водоростей були завезені з Далекого Сходу білий амур та товстолобик. Там вони добре прижилися і не тільки очищають води водосховищ на Дніпрі, але й використовуються як промислові види. Великої уваги при розумному промисловому вилові приділяється організації місць нересту. Греблі водосховищ перегороджують міграційні шляхи прохідних та напівпровідних риб, природні нерестилища яких розташовані значно вище (по течії рік) греблі. В зв'язку з цим будують рибопропускні споруди (рибопідйомники), що виводять рибу на нерест. Штучне розведення риби. Одним з прикладів збереження рибних запасів є штучне розведення риби. При ставковому риборозведенні, яке на сьогоднішній день широко практикується в господарствах нашої країни, використовують комплекс ставків з певним призначенням. Це, по-перше, нерестові, або маточні ставки. Вони неглибокі, зі свіжою зеленню. У них самки риб відкладають ікру. Зимувальники призначені для зимового утримання риби. Нагульні ставки - це глибокі водоймища із прозорою водою, що служать для виробництва товарної риби. Тут мешкають особини, що перезимували при додатковому підгодовуванні. Сюди також переселяють і молодь, яка вийшла з ікри. Охорона риб. Рибним запасам нашої планети загрожує винищення. Це пов'язано з порушенням правил промислового вилову риби, із забрудненням водойм, побудовою на річках гідроелектростанцій та водосховищ тощо. У водах багатьох промислових річок світу, отруєних стоками, риби практично не залишилося. В Україні теж гостро стоїть проблема охорони рибних запасів. Після створення гідровузлів і водосховищ на Дніпрі скоротились місця нересту та притулки для молоді багатьох видів риб, порушилась їхня кормова база тощо. Синьо-зелені водорості, що викликають "цвітіння води" витісняють все живе з водойм. Використання рибних ресурсів та їх охорона у всьому цивілізованому світі, як правило, законодавчо оговорюється. До подібних заходів відносяться: боротьба із забрудненням водойм, заморами риб, встановлення мінімального розміру вічок сіток для вилову риби, рятування риби тощо. Велике значення у цих заходах відводиться боротьбі із браконьєрством. Це - заборона вилову риби під час нересту та згубних способів вилову таких, як: глушіння вибухівками, електрошок, хімічний метод тощо. Контроль за виконанням встановлених правил здійснюється органами рибоохорони та представниками громадськості. Школярі теж можуть надавати велику допомогу у цій благородній справі. Це може бути вилов із відшнурованих пересихаючих малих водойм мальків і перенесення їх до великих. Взимку юні природозахисники можуть робити у льодовому покриві річок ополонки для попередження заморів риби тощо. Оскільки значну кількість риби добувають у міжнародних водах, представники різних країн вклали міжнародні угоди про регулювання промислу певних видів риб у районах Тихого, Атлантичного та Північно-Льодовитого океанів. Риби занесені до Червоної книги України. До Червоної книги України потрапило більше ніж ЗО видів риб, що відносяться до різних рядів. До цього списку потрапили такі ряди зникаючих риб: Лососеподібні (форель струмкова, яка водиться в гірських річках Карпат та лосось чорноморський та дунайський, харіус європейський); Окунеподібні (бичок золотистий, звичайний та рижик, йорж смугастий)> Осетрові (білуга, стерлядь, севрюга, осетер азовський (мал. 83) та чорноморський) та багато інших риб. Кісткові риби - найбільша за видовим складом та різноманітна за умовами існування, формою тіла та біологією група риб. У кісткових риб - кістковий або кістково-хрящовий скелет, більшість з них має плавальний міхур. їхні зябра вкриті зябровими криласами. Запліднення та розвиток, як правило, відбувається у зовнішньому середовищі. Усі види промислового лову, особливо траловий, наносять шкоду рибним запасам. Для збереження рибних запасів проводять акліматизацію, організацію місць нересту, селекційно-племінну роботу, поліпшення кормових угідь тощо. Одним з прикладів збереження рибних запасів є штучне розведення риби. 1. Якими ознаками кісткові риби відрізняються від хрящових? 2. Чи є у кісткових риб хорда? 3. Яку будову має у них травна система? З якими органами вона зв'язана? 4. Чому риби цього класу - холоднокровні? 5. Що таке нерест? Чи існує залежність між кількістю відкладеної рибами ікри і їх здатністю турбуватися про нащадків? Наведіть приклади. 6. Поясніть терміни: ікра, молоки, нерест, мальки, холоднокровні тварини, плавальний міхур, пелагічні риби. Запишіть їх до свого біологічного словничка. 7. Який ряд кісткових риб еволюційно є найдавнішим? 8. Які групи кісткових риб мають найбільше значення у світовому промислі? 9. М'ясо та ікра якої групи кісткових риб найбільше цінується за своїми смаковими якостями? 10. Яке еволюційне значення мають кистепері риби? 11. У яких риб є легені, яке значення вони відіграють у житті цих риб? 12. Чим відрізняється рибальство від риборозведення? 13. Які заходи з охорони та відтворення рибних запасів здійснюються при сучасному веденні господарства? 1. Зверніться до "Дерева життя". Знайдіть місце класу Кісткові риби в системі органічного світу. Відповіді ГДЗ 7 клас з хімії, біології Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року зі світової літератури | |
