11:57 § 21. Клас земноводні або амфібії | |
§ 21. Клас земноводні або амфібіїЗемноводні, або амфібії - це хребетні тварини спосіб життя яких пов'язаний як з водним так і наземним середовищем. На відміну від риб вони мають парні кінцівки п'ятипалого типу.У будові та розвитку тварин класу Земноводні (амфібії) зберігається багато рис їх еволюційних предків - кистеперих риб. Вчені встановили, що вихід тварин на суходіл відбувся біля 300 млн. років тому, тобто майже одночасно з виникненням хрящових риб. Це були невеликі тварини, їхня шкіра мала луску, а череп, подібно до кистеперих, був вкритий хрящовими пластинами. Тому їх назвали "панцироголові", або стегоцефали. Дихали вони легенями і мали для пересування добре розвинені кінцівки. Клімат того періоду був вологий, тому земноводні швидко поширились на планеті та досягли великої різноманітності. Згодом, коли умови на планеті змінились, великі амфібії вимерли Поширення та спосіб існування. Поширення сучасних амфібій на земній кулі надто обмежене. Це вологолюбні тварини. Живуть вони у вологих місцях: болотах, вологих лісах, на луках, на берегах прісноводних водойм. Деякі амфібії хоч і ведуть наземний спосіб життя: в ґрунті (ропуха), на деревах (квакша), в пісках пустель (часникові жаби), але все ж активні більше вночі, коли повітря стає більш вологим. Свою ікру вони відкладають у тимчасові водоймища, наприклад, у калюжі. Земноводні харчуються комахами та їх личинками, павуками, молюсками (слимаками, равликами), мальками риб. Активні земноводні лише у теплу пору року. Зимують на дні незамерзаючих водойм, у погребах, ховаються у ґрунті. Будова тіла та опорно-рухова система. У більшості амфібій тіло складається з голови, тулуба та кінцівок (мал. 84). Шия у них майже не виражена, тулуб сплющений в спинно-черевному напрямку. Голова з тулубом, на відміну від риб, сполучена рухомо. Земноводні мають дві пари кінцівок. У водних представників пальці з перетинками, що є пристосуванням до плавання. Шкіра у земноводних гола та волога, завдяки слизу, який виробляють залози епідермісу. Це сприяє шкірному диханню. Скелет земноводних схожий на загальний план будови скелету хребетних. У хребті виділяють: один шийнийу сім тулубових та один крижовий хребці. Хвостовий відділ у амфібій розвинений лише у хвостатих, а у безхвостих (ропух, жаб та ін.) він має лише одну хвостову кістку. Ребра, у переваленої більшості, редуковані, грудної клітки немає. До крижового хребця за допомогою тазового пояса, який включає парні клубові й лобкові та сідничну кістки, приєднуються задні кінцівки. Будова кінцівок земноводних типова для всіх хребетних тварин і дуже нагадує м'ясисті плавці кистеперих риб. Череп земноводних має мозковий відділ і щелепи. У ньому - багато хрящових елементів. У зв'язку з наземним існуванням, можливістю рухати головою та кінцівками, мускулатура у земноводних, на відміну від риб, втрачає свій сегментний характер. Найбільш розвинені у них м'язи задніх кінцівок. Особливості внутрішньої будови. Нервова система земноводних дуже подібна до риб. Передній мозок розділений на дві півкулі і має, на відміну від риб, більші розміри. Мозочок у амфібій малий, що пов'язано з малою рухливістю тіла. Травна система земноводних дуже нагадує травну систему хребетних (мал. 85). У її будові спостерігається чіткіше розділення кишечника на відділи: дванадцятипалу, тонку і пряму кишки. У дванадцятипалу кишку впадають протоки печінки та підшлункової залози. Закінчується травна система, подібно до акул, розширеною клоакою. У амфібій з'являються слинні залози, що беруть участь у змочуванні їжі. Жаби мають незвичайний язик. До дна ротоглотки він прикріплений передньою частиною, а задня - вільна. Язик може викидатися з рота, а за допомогою клейкого слизу, що виділяється залозами язика, до нього прилипають комахи. Таким чином жаба полює на комах. Видільна система теж побудована за загальною схемою хребетних: парні тулубові нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечовидільний канал. Протоки видільної системи впадають у клоаку. Частково продукти обміну речовин амфібій виділяються через шкіру. Кровоносна система земноводних представлена трикамерним серцем (два передсердя і один шлуночок) та судинами (мал. 85). Амфібії, на відміну від риб, мають два кола кровообігу: велике і мале, або легеневе. Шлуночок серця амфібій має у м'язовій стінці складки, що перешкоджають повному змішуванню крові, тому на відміну від риб їх обмін речовин більш активний. Завдяки цим складкам в правій частині шлуночка кров венозна, вона потрапляє туди з правого передсердя. В лівій частині - кров артеріальна і рухається з лівого передсердя. В середній частині шлуночка, де немає перегородки, кров змішується. Частина змішаної крові поступає в шкіру, де під час шкірного дихання теж відбувається газообмін. Збагачена киснем кров від шкіри повертається до правого передсердя. Це велике коло кровообігу. При третьому скороченні шлуночка серця чиста артеріальна кров виштовхується в сонну артерію, яка несе кров до головного мозку. Таким чином тільки головний мозок отримує багату на кисень артеріальну кров, а внутрішні органи тіла - змішану кров Дихальна система. У дорослих амфібій органами дихання служать легеніу на личинковій стадії у них розвинені зовнішні зябра. Легені земноводних парні, мають вигляд тонкостінних мішечків з комірчастою будовою. Дихальні шляхи земноводних розвинені дуже слабко. У зв'язку з відсутністю грудної клітки, повітря заковтується амфібіями в легені за допомогою м'язів ротової порожнини, а виділяється - за допомогою скорочень черевних м'язів. Жаби та ропухи дихають за допомогою рухів (піднімання та опускання) горла. Легені не повністю справляються з процесом газообміну, тому допоміжним органом, що постачає організм киснем, як було вище вказано, служить зволожена шкіра. Через капіляри шкіри кисень, розчинений у слизу шкіри, шляхом дифузії проникає у кров. Доля легеневого та шкірного дихання у амфібій складає приблизно по 50%. У деяких земноводних (жаби, ропухи та ін.) наявний голосовий апарат. Він утворений голосовими зв'язками (у гортані), а у самців є ще резонаторні мішки. Мішки надуваються та підсилюють звук, що є важливим засобом спілкування жаб на відстані, особливо під час розмноження. Органи чуттів. У зв'язку з виходом на сушу, органи чуттів земноводних зазнають значних змін. Для орієнтації в довкіллі велике значення мають органи зору. На відміну від риб, очі земноводних захищені нижніми та верхніми повіками, мають опуклу рогівку та лінзоподібний кришталик. Як ви вже знаєте, у воді, що має більшу густину ніж повітря, звук поширюється краще. Тому у земноводних - перших наземних тварин, окрім внутрішнього вуха, яке було у риб, з'являється ще й середнє вухо. За допомогою барабанної перетинки, що розділяє внутрішнє і середнє вухо сприймаються звукові коливання. У середньому вусі земноводних звук підсилюється за допомогою лише однієї слухової кісточки - стременця. У всіх личинок, а також у хвостатих амфібій, які, подібно до риб ведуть водний спосіб життя, зберігається орган - бічна лінія. Органи нюху земноводних розташовані у носовій порожнині, з довкіллям вони з'єднані парними ніздрями. Розмноження і розвиток. Земноводні - різностатеві тварини з яскраво вираженим статевим диморфізмом. Самки крупніші за самців та мають інше забарвлення. Яйця амфібій, як і у риб, -ікра. Вона містить достатню кількість жовтка і зверху вкрита лише слизовою білковою оболонкою. Подібно до всіх нижчих хребетних, розвиток амфібій відбувається у воді. Запліднення у земноводних, як внутрішнє (тритони), так і зовнішнє (жаби, ропухи та ін.). Зустрічаються у земноводних і випадки несправжнього живородіння, коли ікра, як і у хрящових риб, затримується в організмі самки і там розвивається. Та, на відміну від акул, зародок амфібій ніколи не утворює зв'язку з організмом матері. Земноводним властивий розвиток з метаморфозами. Із запліднених яєць через декілька днів (у жаб через 8-10 днів) виходять личинки -пуголовки, які зовнішнім виглядом і внутрішньою будовою дуже нагадують мальків риб. Вони мають хвіст, бічну лінію, зябра, двохкамерне серце й одне коло кровообігу. Пуголовки активно рухаються і починають повільно змінюватись. У різних амфібій метаморфоз личинок - різний. Спочатку у пуголовка закладаються передні кінцівки, потім - задні. Потім виростають поверхневі зябра, з'являється, як у риб двокамерне серце та утворюється одне коло кровообігу. Коли вони підростають, у них починають формуватися легені і з'являється друге коло кровообігу. Поступово зникає бічна лінія та хвіст, у харчуванні рослинна їжа змінюється тваринною, кишечник скорочується. Весь цей період продовжується 1,5-2 місяці. Поступово пуголовок перетворюється в жабеня, а потім і на дорослу жабу (мал. 86). Земноводні - наземні хребетні тварини, більшість яких живе на суші, а розмножується у воді. Це порівняно нечисленна і примітивно організована група нижчих хребетних. У ході еволюції вони першими серед хордових перейшли до наземного способу життя. У зв'язку з виходом на суходіл у земноводних спостерігаються значні зміни у будові опорно-рухової, дихальної та кровоносної системи. 1. Яких тварин називають земноводними? 2. Який екологічний чинник визначає їх поширення? 3. Які особливості зовнішньої будови та скелету дають можливість амфібіям існувати на суші, у воді? 4. Чому вони здатні змінювати температуру тіла в залежності від температури довкілля? 5. Як змінюються органи дихання у процесі життєвого циклу жаби? 6. Як відбувається процес розмноження і розвиток зародка у жаби? 7. Поясніть терміни: пуголовок, велике та мале коло кровообігу, плече, передпліччя, кисть, лопатка, ключиця, вороняча кістка, стегно, гомілка, стопа, несправжнє живородіння,резонаторні мішки. Запишіть їх до свого біологічного словничка. 1. Розгляньте "Дерево життя". Знайдіть місце класу Земноводні у системі органічного світу. 2. Які пристосування виникають у земноводних у зв'язку з виходом на суходіл? Відповіді ГДЗ 7 клас з хімії, біології Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року зі світової літератури | |
