17:22 § 24. Риби, їх будова й біологічні особливості | |
§ 24. Риби, їх будова й біологічні особливостіУ світі цікавогоМорські біологи з Австралії й СІЛА висунули нову кандидатуру на титул найменшої хребетної тварини нашої планети. Ліліпутом серед риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців віднині слід вважати крихітну рибку шіндлерія коротка, що мешкає поблизу північно-східного узбережжя Австралійського континенту. Довжина дорослих особин цього виду коливається між 7 і 8 мм, а їх вага майже однин міліграм. До сьогодні найменшими хребетними вважалися карликові філіппінські бички пандака, вуя-ких довжина тіла варіює від 11,5 до 14 мм. А чому ця крихітна істота є рибою? Які особливості поширення риб? РИБИ - це хордові хребетні холоднокровні тварини, пристосовані до життя у водному середовищі. Нараховують близько 21 000 (в Україні -понад 200) видів риб, які живуть у морях і прісних водоймах. Виникнення риб у процесі еволюції було пов'язане з такими особливостями: 1) поява черепа, що захищає головний мозок й органи чуття; 2) поява щелеп, які забезпечують захоплення та утримання їжі; 3) поява парних плавців, що забезпечують велику рухливість; 4) розвиток головного й спинного мозку, що вплинуло на поведінку й ускладнення процесів життєдіяльності. Риби поширені в усіх типах водойм нашої планети, їх знаходять і у високогірних водоймах, і на великих глибинах, і в холодних полярних водах, і в гарячих джерелах. Різноманітні й розміри риб. Серед них є велетні (наприклад, китова акула вагою до 20 тонн) і карлики (наприклад, шіндлерія вагою до 1 мг). Існує велика кількість форм тіла риб, які залежать від способу їхнього життя. Так, скати ведуть придонний спосіб життя, тому їхнє тіло сплющене, а риба-меч полює на інших риб, дуже вправно плаває, може розвивати швидкість до 130 км/год, тому тіло видовжене, як у торпеди. Забарвлення риб теж дуже різноманітне, воно змінюється від однотонного до різнобарвного зі всіма можливими кольорами. Отже, РИБИ - це різноманітна група хребетних тварин, які пристосовані до водного середовища і є панівною групою серед водних мешканців. Які особливості будови риб? Риби пристосовані до умов існування, насамперед, завдяки формі свого тіла. Тіло риб обтічне, здебільшого видовжене, що дає змогу швидко пересуватися у воді. Воно поділяється на такі відділи, як голова, тулуб, хвіст. Межа між головою й тулубом проходить по задньому краю зябрових кришок, а межею між тулубом і хвостом є вертикальна лінія через анальний отвір. На голові містяться пара очей, пара ніздрів, ротовий отвір і зяброві щілини або зяброві кришки. На тулубі є парні (грудні та черевні) й непарні (спинний, хвостовий та анальний) плавці. Кожний з них має певне призначення. Спинний плавець, спрямований прямо вгору, діє, як стабілізатор, завдяки чому риба тримається у вертикальному положенні. Грудні плавці, розставлені в сторони, допомагають зберігати рівновагу й здійснювати повороти. Черевні плавці виконують роль стабілізаторів, а хвостовий призначений для здійснення та вирівнювання напряму руху. Риба із силою б'є хвостовим плавцем у різні боки, і вся задня частина її тіла робить хвилеподібні плавальні рухи. У риб, які швидко плавають (наприклад, у меч-риби, тунців), обидві лопаті хвостового плавця однакової довжини. А в тих, що швидко занурюються в глибину (акули, білуга), більше розвинена верхня лопать. Плавці - складки шкіри, усередині яких розміщені опорні промені зі сполучної тканини. Тіло риб вкрите шкірою, яка має велику кількість одноклітинних слизових залоз і луску. Залози виділяють слиз, що захищає риб від мікроорганізмів та зменшує тертя під час руху. Луска риб - це похідні шкіри, утворені з міцної речовини. Для луски властивий ріст з утворенням річних кілець, що дозволяють визначати вік і темпи росту риб. Кількість лусок не змінюється, але розміри їх з віком риби збільшуються. Що цікаво, луска збільшується не через приріст по краях, а внаслідок виникнення молодих лусок більшого розміру, які наростають під старими. Тому луска з кожним роком стає товстішою. Вона складається зі зрослих лусок, верхня з яких найменша й найстаріша, а нижня -найбільша й наймолодша. Луска - тверді шкірні утвори, що виконують захисну та опорно-рухову функції. Але не тільки за допомогою плавців риби добре плавають. Велику роль у цьому відіграє плавальний міхур, що є в багатьох риб. Він має вигляд сріблястої, витягнутої в довжину кульки, яка посередині ніби перев'язана невидимою ниткою. Відомо, що вага риби трохи більша за густину води. Це означає, що риба у воді повинна тонути. Але цього за життя риби не трапляється, оскільки вага її у воді залежить від об'єму плавального міхура. Коли він стискається, густина тіла риби стає більшою за густину води, і риба опускається. Під час піднімання у верхні шари води об'єм міхура збільшуються. Плавальний міхур - орган риб, який розвивається як виріст стравоходу, є гідростатичним апаратом, а також у деяких риб бере участь у диханні та утворенні звуків. Проте є риби, які не мають плавального міхура (наприклад, скат). Відсутній міхур і в акул, які, щоб не потонути, повинні постійно рухатися. Отже, особливостями будови риб, які є ознакою пристосування до життя у воді, можна назвати наявність обтічної форми тіла, плавців, луски й плавального міхура. Які особливості дихання й сприйняття інформації в риб? Визначальною особливістю життєдіяльності риб як водних мешканців є дихання, яке здійснюється за допомогою внутрішніх зябер. Ці парні органи розташовуються в головному відділі й мають складну будову. Зябровий апарат утворений зябровими дужками, на яких розміщені зяброві пелюстки й зяброві тичинки. Газообмін відбувається у пелюстках, тому вони мають густу сітку кровоносних капілярів. Венозна кров у пелюстках насичується киснем і перетворюється в артеріальну. Кров від зябер несе кисень до всіх тканин та органів тіла. З внутрішньої сторони зябрових дуг знаходяться зяброві тичинки, які виконують роль фільтра й захищають пелюстки від пошкоджень. Рух води забезпечується або зябровими щілинами (у хрящових риб), або зябровими кришками, що вкривають зябра (у променепірих риб). Зябра - органи дихання, за допомогою яких риби поглинають розчинений у воді кисень. Кровоносна система риб, як і в усіх хребетних, замкнена. Рибам притаманне одне коло кровообігу й двокамерне серце. Газообмін здійснюється в капілярній сітці зябер (1) і капілярній сітці тканин та органів (2). У серці, що має передсердя (3) і шлуночок (4), кров венозна. Нирки парні, стрічкоподібні, виділяють продукти обміну через сечовід, що відкривається сечовим отвором, відділеним від анального и статевого. У риб добре розвинена травна система. Важливе значення мають у риб органи чуття. Очі риб не мають повік, ніздрі не сполучені з глоткою, органи нюху - невеликі мішечки, є тільки внутрішнє вухо. Риби мають специфічний орган чуття - бічну лінію. Завдяки їй риби відчувають коливання води, напрям течії, зворотні хвилі від предметів, що допомагає їм добре орієнтуватися навіть у каламутній воді. Деякі риби (скати, вугрі) мають специфічні органи чуття, пов'язані з електричними імпульсами. Бічна лінія - орган чуття, який розміщений на бічних частинах тіла, має вигляд канальців і сприймає рухи та течію води. Отже, у риб зяброве дихання й складні органи чуття для сприйняття інформації. Біологія + Екологія Тривалість життя різних риб неоднакова. Для визначення віку луску беруть з середини тулуба. На лусці помітні широкі та рік, як правило, вузькі кільця. За формується одне широке й одне вузьке кільце, тому кількість таких подвійних зон відповідає віку риби, вираженому в роках. Відлік років ведуть від центра луски. А від чого залежить наявність цих широких і вузьких кілець? Нові підручники для 7 клас за програмою 2015 року з німецької мови, фізики Відповіді решебники для 7 класу з української мови, біології | |
