15:15 § 2. Властивості пряжі, ниток та тканин | |
§ 2. Властивості пряжі, ниток та тканин1. Механічні, гігієнічні, оптичні та технологічні властивості матеріалів із волокон тваринного походження (пряжа, нитки, тканини).2. Пряжа для в'язання гачком. 3. Вплив матеріалів тваринного походження на здоров'я людини та навколишнє середовище. Механічні, гігієнічні, оптичні та технологічні властивості матеріалів із волокон тваринного походження (пряжа, нитки, тканини) Під час виготовлення текстильних та в'язаних виробів необхідно враховувати властивості матеріалів, з яких ці вироби зроблені. З вивченого в 6 класі ти вже знаєш, що властивості матеріалів залежать від їх походження, а до основних властивостей відносять: оптичні, механічні, гігієнічні, технологічні. Оптичними властивостями матеріалів називають їх здатність викликати у людини зорові відчуття кольору, блиску, білизни та прозорості. У процесі експлуатації вироби піддаються різноманітним механічним впливам, у результаті яких вони розтягуються, згинаються, зазнають тертя. До головних механічних властивостей належать: міцність, зносостійкість, зминальність, драпірувальність. Гігієнічні властивості визначають ступінь нешкідливості матеріалу для організму людини і ступінь комфортності відчуття людини при контакті з ними. Гігієнічність матеріалів залежить від їх повітропроникності, пилоємності, теплопровідності, гігроскопічності тощо. При виготовленні виробів з текстильних матеріалів, наприклад, у процесі зшивання або волого-теплової обробки важливо враховувати технологічні властивості. Коли йдеться про технологічні властивості тканин або трикотажного полотна, то мають на увазі здатність протистояти різанню, ковзанню, обсипанню, прорубуванню, зсіданню, розсуванню ниток у швах, а також здатність до формування у процесі волого-теплової обробки. Серед усіх текстильних волокон вовна характеризується найвищою гігроскопічністю. Вона може вбирати 33 % вологи й зовні залишатися сухою. Така велика кількість вологи повільно випаровується, тому шерстяні вироби досить довго висихають. Природний колір волокон овечої вовни - найчастіше білий, буває кремовим або коричневим, сірим або чорним. Світла високоякісна вовна гарно фарбується. Вовняна пряжа рідко має природний блиск. Зовнішній шар волокна має лускувату будову (див. додаток 10), що сприяє зчіплюваності волокон при виробництві сукна* та повсті* й утримуванню на них пилу. Вовняні волокна є звивистими, завдяки цьому тканини з них є пружними і пористими, мають добрі теплозахисні властивості. Тканини та пряжа з вовни на дотик шерстисті (ворсисті). Тканини можуть бути м'якими і жорсткими. Це залежить від м'якості волокна, пряжі та від переплетення ниток, з яких тканини вироблялись. У переважній більшості вовняні (шерстяні) тканини - м'які і мають добру драпірувальність. Під час зминання чистошерстяні* тканини утворюють невеликі складки, які зникають при розгладжуванні рукою. Вовняна пряжа в полум'ї спікається, а при винесенні з вогню не горить: на кінці утворюється чорна спечена кулька, яка легко розсипається під час розтирання пальцями; відчувається запах горілого пера або рогу. Вовняні тканини характеризуються низькою зносостійкістю, тому часто до вовняної пряжі додають хімічні волокна, наприклад лавсан, щоб покращити цю властивість. Шерстяні тканини не протистоять різанню і мають незначну сипкість. Вовна має значну зсідальність, яка виникає внаслідок витягування волокон під час прядіння і завдяки їх природній пружності. Щоб запобігти цьому явищу, якісну пряжу та тканину в процесі виготовлення обов'язково обробляють на спеціальних декатирувальних машинах. Більша кількість вовняних тканин піддаються во лого-тепловій обробці - добре прасуються та відтягуються (окрім щільних тканин). Прасувати вовну потрібно в режимі «вовна» зі зволоженням або через вологу тканину-пропрасовувач. Температура прасування вовняних тканин становить 150-200 °С. Вовняні вироби в процесі носіння можуть звалюватися. Тому прати їх рекомендується спеціальними миючими засобами за низької температури (близько ЗО *G). Не можна надовго замочувати шерстяні речі й піддавати їх сильному тертю. Сушити вовняні вироби потрібно на плоскій поверхні, ховаючи їх від прямого сонячного проміння та на відстані від джерел тепла. Натуральний шовк має більшу, ніж шерсть, але меншу, ніж бавовна та льон, теплопровідність. Шовкові тканини є міцними і гарними на вигляд. Вони м'які й тонкі, витончені й елегантні, добре драпіруються, мають природний блиск. Шовкові тканини незначно розтягуються, добре пропускають повітря. Одяг з них зручно носити у спеку, тому що він швидко поглинає вологу, яку випаровує тіло. Гігроскопічність шовкового волокна наближається до гігроскопічності шерсті. Недоліком є невисока стійкість до світла (сонячне проміння значно знижує міцність тканини). Шовкові тканини мнуться залежно від якості. Високоякісний шовк практично не мнеться. Шовк вважається одним із найдорожчих видів тканин. До майстрів, які працюють із шовком, висувають дуже високі вимоги, оскільки шовкові тканини мають велику ковзкість і важко настилаються при розкрої є сипкими. Більшість тканин через свою надзвичайну тонкість мають сильне розсунення ниток у швах, складно розрізаються. Шовк вимагає дбайливого догляду. Під час прання шовкова тканина зсідається й втрачає блиск, тому прати вироби із шовку необхідно за температури ЗО *С, не віджимаючи. Сушити вироби із шовку потрібно в тіні, оберігаючи від прямого сонячного проміння. Прасують шовк у вологому стані, за невеликих температур, з вивороту. Тканину, яка повністю висохла, не варто збризкувати водою, тому що можуть з'явитися плями. Натуральний шовк при попаданні в полум'я швидко спікається в чорну грудку. При цьому поширюється запах горілого пера. Перед тим, як приступити до роботи, необхідно правильно підібрати і підготувати пряжу для в'язання. Від того, наскільки вдало будуть підібрані нитки за товщиною й іншими властивостями, залежить вигляд майбутнього виробу. Для в'язання гачком використовують пряжу з натуральних та хімічних волокон. Пряжа продається в мотках. Варто розрізняти поняття «клубок», «моток», «пасмо». Клубок - це нитки, змотані у формі кулі. Моток - нитки, намотані на що-небудь, наприклад, на спинку стільця або на картон. Пасмо - частина мотка. Існує чимало сортів вовни, з якої прядуть нитки для ручного в'язання. Кращими із сортів є ті, що мають шовковисте, тонке, довге й еластичне волокно. До них відносять ангорську, мериносову, верблюжу вовну і мохер. Ангорська вовна - це м'який легкий пух ангорського кролика. З пуху, звичайно, не в'яжуть, з нього прядуть пряжу, обов'язково поєднуючи його з вовняною, бавовняною або шовковою ниткою (мал. 29). Мериносова пряжа - тонка, пухнаста вовна вівці-мерино-са. Найкращі сорти мериносової вовни виробляють в Австралії (мал. ЗО). Верблюжа вовна буває м'якою або залежно від віку верблюда. Гарний природний колір вовни, від світлого до темно-коричневого дає змогу використовувати її без попереднього фарбування (мал. 31). Мохер - це вовна ангорських кіз. Вона є довгою, тонкою, міцною, із шовковистим блиском. Натуральний колір - чисто-білий. Мохер у пряжі найчастіше поєднують із синтетичною або вовняною ниткою (мал. 32). Вовняна пряжа використовується для виготовлення теплих виробів. Шовкові нитки більше підходять для в'язання виробів на літо. Вони легші, з них виходять ажурні речі (мал. 33). Для в'язання також використовують нитки з хімічних волокон: поліестер, акрил, віскоза, поліамід, спандекс тощо. Зазвичай пряжу для в'язання прядуть із кількох видів волокон. Якість і зовнішній вигляд пряжі залежать від того, які саме волокна входять до її складу і яке їх співвідношення. Наприклад, якщо додати до вовни натуральні або синтетичні волокна, вона буде менше звалюватися і розтягуватися, дешевше коштувати. Додавання вовни до бавовняної нитки зробить її більш м'якою і пухнастою. Додавання шовку додасть пряжі блиску і т.п. Нині в продажу є види пряжі, вироблені з незвичайних матеріалів і нестандартним способом, такі як: паперова пряжа, мотузки, стрічки, шнури, Під час вибору ниток для в'язання, необхідно звертати увагу не тільки на склад нитки, а й на таку дуже важливу характеристику, як скручування. Якщо нитка сильно скручена, вона підійде для в'язання гачком, а не спицями. Зазвичай на етикетці пряжі вказують, чи призначена вона для гачка або для спиць, а також номер спиць або гачка. Вибирати слід ті нитки, які при розтягуванні пружинять, адже речі з такої пряжі не будуть деформуватися. А якщо нитка легко рветься, то під час в'язання її краще поєднати з ниткою кращої якості або взагалі не використовувати цю пряжу. Номер пряжі можна знайти на етикетці мотка фабричного виробництва. Його позначають дробовим числом, наприклад, 32/2, 64/2. Цифра до риски вказує товщину нитки - чим менше це число, тим тонша нитка. Цифра після риски показує, зі скількох ниток скручена пряжа. Купуючи пряжу, необхідно звертати увагу на довжину нитки. Чим тонша нитка, тим більша її довжина. Оптимально, якщо в 100 г пряжі буде не менше 300 м. Порада: якщо у тебе є хоча б найменший сумнів щодо недостатньої кількості пряжі, то така робота принесе занепокоєння. Тому купуй краще більше пряжі. Під час купівлі пряжі в магазині варто звертати увагу на номер фарбування. На всіх пакувальних етикетках він повинен бути однаковим. Щоб вовна зберегла свої властивості, потрібно з самого початку правильно з нею працювати. Вовну і на-півшерсть змотують у клубки вільно. При тугому перемотуванні в клубок вовна втрачає пружність. Це цікаво Змотування пряжі в клубок Клубок можна змотати так, щоб один кінець нитки вільно виходив із середини клубка, а другий - розміщувався зовні. Для цього треба відміряти 10-12 см нитки і в цьому місці затиснути її трьома пальцями, складеними разом (великим, вказівним і середнім), а кінець нитки тримати в руці. Зробити 10-15 витків навколо пальців. Отримане з ниток кільце зіштовхнути з вказівного і середнього пальців, залишивши його на великому. Звільнені пальці знову з'єднати з великим, склавши їх із зовнішнього боку кільця, і знову зробити 10-15 витків навколо трьох пальців, змінивши при цьому напрямок намотування. У процесі намотування клубка великий палець увесь час перебуває в його середині, а середній і вказівний - періодично, через 10-15 витків, виймають і прикладають із зовнішнього боку клубка, постійно змінюючи при цьому напрямок. В результаті виходить клубок з двома робочими нитками. Вплив матеріалів тваринного походження на здоров'я людини та навколишнє середовище Час і лікарі підтверджують лікувальні властивості вовни та шовку, які сприяють покращенню кровообігу в тканинах шкіри, дають можливість шкірі «дихати», підвищують життєвий тонус, працездатність, стійкість до факторів шкідливого впливу зовнішнього середовища, створюють відчуття комфорту, нейтралізують токсини, які виділяються шкірою. Сухе тепло шерстяних виробів і здатність вбирати вологу особливо важливі для людей, хворих ревматизмом. Вироби із вовни чудово зігрівають, звільняють від утоми й болю, заспокоюють нервову систему і знижують емоційне напруження. Натуральна вовна має чудові якості та властивості. її недоліком є тільки висока пилоемність. Нині цілющі властивості натурального шовку знайшли наукове підтвердження. Щільна та гладка структура шовку перешкоджає прониканню пилу. Людям, які страждають на алергію, рекомендується використовувати одяг і постільну білизну з шовку. Ця тканина покращує самопочуття. Усе більше людей починають розуміти, що майбутнє нашої Землі залежить від нас самих. Захист навколишнього середовища, протидія негативним змінам на планеті - основні завдання, що стоять перед людством. Сьогодні зростає кількість людей, готових заради здоров'я зробити щось більше, наприклад, купувати одяг з екологічно чистих тканин, у процесі виробництва яких не наноситься шкода екології. Охорона довкілля, бережливе ставлення до навколишнього середовища сприяють вирішенню глобальних екологічних проблем. ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1 Дослідження матеріалів із волокон тваринного походження Обладнання та матеріали: лупа, ножиці, пінцет, зразки тканин і пряжі з вовни та шовку, клей. Послідовність виконання роботи 1. Розглянути зразки тканин та пряжі тваринного походження. 2. Порівняти їх за блиском, гладкістю поверхні та м'якістю. 3. Витягнути нитки зі зразків тканин та порівняти їх рівномірність. 4. Розірвати нитки, порівняти їх міцність та вид обриву. 5. Спробувати зім'яти зразки тканин, а потім їх розправити. 6. Намочити зразки тканин і порівняти час вбирання тканинами вологи. 7. Користуючись даними, наведеними в таблиці 1, зробити висновок про склад тканин, властивості яких досліджувались. 8. Накреслити у зошиті таблицю за поданим нижче зразком та вклеїти зразки тканин у відповідні колонки. 9. Роботу виконувати із дотриманням правил безпечної праці в шкільних майстернях. Властивості пряжі, ниток та тканин, вироблених із волокон вовни та шовку: механічні, гігієнічні, оптичні, технологічні; пряжа для в'язання гачком; лікувальні властивості шерсті та шовку. 1. Які властивості вовни є дуже важливими для здоров'я? 2. Який недолік має вовна? 3. Чому шовкові тканини рекомендують для пошиття одягу і постільної білизни людям, які страждають на алергічні захворювання? 4. Яку пряжу можна рекомендувати для в'язання гачком? 1. Роздивись разом із дорослими вироби, виготовлені з тканини або пряжі вовни та шовку. 2. Обговори з дорослими, як довго вони користуються цими виробами, і чому вони їх придбали. 3. Висновки запиши у зошит. Підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з історії України, музичного мистецтва Відповіді решебники для 7 класу з алгебри, української мови | |
