14:06 § 34. Складові маркування споживчих товарів | |
§ 34. Складові маркування споживчих товарівОпорні поняття: етикетка та зміст її інформації, калорійність продукту, харчові домішки та їх класи.В попередньому параграфі Ви ознайомились з основними вимогами до маркування споживчих товарів. Але для того, щоб вибрати серед тисяч найменувань товарів саме той, який Вам потрібен, слід знати, на які споживчі характеристики, зазначені на етикетці, слід звертати особливу увагу. Існує навіть такий вислів: «Для товару етикетка важлива, як паспорт для людини». Якщо Ви вирішили придбати будь-який продовольчий товар , зверніть увагу на зовнішній вигляд самої етикетки (мал. 157). Якщо етикетка стерлася, переклеєна або передрукована поверх старого тексту, такий продукт краще не купувати. Варто звернути увагу не тільки на назву, а й на склад продукту. Назви інгредієнтів в списку розташовуються строго в порядку зменшення за кількістю, що ввійшла до складу продукту. На першому місці стоять основні Інгредієнти. Склад зазвичай прийнято вказувати на 100 г продукту. В упаковці може бути і більше, і менше цієї кількості. Тому вміст тих чи інших інгредієнтів доведеться перерахувати на реальну вагу упаковки. Іноді склад продукту вказується з розрахунку на порцію вагою найчастіше менше 100 г, і їх в упаковці може бути декілька. Яскраві написи «без ГМО», «натуральний», «дієтичний», що розташовуються на етикетці, до складу продукту ніякого відношення не мають. «Без ГМО» - цей знак несе важливу інформацію для споживача. Генетично модифіковані організми (ГМО, або як їх ще називають, трансгени) - це рослини і тварини, в гени яких штучним, неможливим у природі шляхом введений чужий ген (мал. 158). Однак, вплив вживання генно-модифікованих продуктів на організм людини ще не вивчено. Поки вчені різних країн сперечаються про вплив ГМО на здоров'я, керівники держав вважають за необхідне інформувати покупців про наявність трансгенів у продуктах і давати їм, таким чином, право вибору. Якщо продукт знежирений, він не обов'язково низькокалорійний. Калорійність і смакові якості часто добираються за рахунок доданого цукру. Уважно вивчіть склад продукту: якщо цукор стоїть на першому або другому місці в списку - такий продукт не можна назвати корисним. Порівняйте знежирений продукт з його «жирним» сусідом по полиці. Якщо розбіжності у кількості калорій незначні, шукайте альтернативу. Рекламний слоган «Без холестерину» Іноді розміщується на продуктах, які ніколи і не містили холестерин - для залучення додаткової уваги. Наприклад, його немає в будь-яких рослинних маслах, так як холестерин - продукт виключно тваринного походження. Продукти без холестерину не обов'язково дуже корисні для здоров'я. Наприклад, немає холестерину в спредах, зроблених на основі рослинних масел, багатьох кондитерських жирах і дешевих маргаринах. Ці продукти висококалорійні і містять трансжири. Ставтеся до рекламних слоганів на упаковках із здоровим скепсисом і звертайте більше уваги на склад. Не всі вуглеводи - це цукор. Якщо в складі продукту багато вуглеводів, але цукру в списку інгредієнтів немає, або він стоїть на останніх місцях - продукт містить в основному повільні вуглеводи. Однак навіть в продукт з написом «без цукру» виробник може додати зайві швидкі вуглеводи. Сахароза, мальтоза, кукурудзяний сироп, патока, цукор-сирець, мед, фруктовий концентрат - це теж цукор. Уважно дивіться на калорійність продуктів, у яких жири не визначаються візуально (мал. 159). Багато прихованого жиру у варених ковбасах та сосисках, червоній рибі І червоній ікрі, тортах, шоколаді І тістечок. Відсоток жиру можна визначити за його кількості на Постарайтеся виключити зі списку покупок продукти з «прихованими» жирами. Вони недешеві і занадто калорійні. Трансжири - це форма молекул жирних кислот, які утворюються під час створення маргарину з рослинного масла. Дієтологи рекомендують обмежувати їх споживання, так як вони, як і насичені жирні кислоти, суттєво підвищують ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Особливо важливо це для продуктів» які містять рослинні жири, штучно зроблені твердими: маргарини, кулінарні жири, спреди, дешеві цукерки, шоколад і печиво. Сіль у складі продукту може позначатися і як «сіль», і як «натрій». Уважно дивіться на кількість солі в продукті - чим ближче вона до початку списку продуктів, тим більше її частка в їжі. Безпечна для здоров'я доза солі в день - близько 5 г (чайна ложка). У перерахунку на натрій - 1,5-2,0 г натрію, якого в солі близько третини. Існує загальноприйнята практика маркувати харчові домішки з індексом «Е>> у відповідності до номеру класифікатора Європейського Союзу. Така позначка свідчить, що продукт містить харчові домішки (мал. 160). Будь-який харчовий продукт переробки містить харчові домішки, до яких відносяться і сіль, лимона чи оцтова кислота та інші, що традиційно застосовуються людством тисячоліття для приготування їжі, але розвиток хімічної та харчової промисловості надав можливість виробникам застосовувати і сотні харчових домішок синтетичного походження, більшість з яких при постійному вживанні викликають низку хронічних захворювань. Системне споживання харчових домішок не натурального походження призводять до хімічного забруднення організму, яке, в свою чергу, спричиняє появ різноманітних захворювань. За допомогою харчових домішок можна поліпшити смак і вигляд продукту, запобігти окисленню, псуванню, утворенню плісняви. Харчові домішки поділяються на декілька класів (таблиця 3). У багатьох країнах дозволено застосування лише близько 60 % від наявного списку харчових домішок. В України під забороною знаходяться лише небезпечні барвники Е102,103,105,110,111,120,121,124,123,125, 126,127, 130, 152 та дуже небезпечний формальдегід Е240, який раніше використовувалася як консервант. Решта харчових домішок допущені в нашій країні до вільного використання в складі харчів чи напоїв. Але не всі з них нейтральні до організму людини. Харчові домішки Е104, 122, 141, 150, 171, 173, 180, 241, 477 вважаються також потенційно небезпечними. Консерванти й стабілізатори Е131, 142, 210-213, 215- 217, 240, 330 відносяться до канцерогенних речовин, Е221- 226 - вважаються такими, що викликають розлади шлунко-во-кишкового тракту, а Е338-341, 407, 450, 461-463, 465, 466 - такими, що подразнюють шлунок. Домішки Б230-232, Е238 шкідливі для шкіри, Б311- 313 спричиняють появу висипок, Е250, Е251 - протипоказані людям Із серцево-судинними захворюваннями, а Е320- 322 підвищують рівень холестерину в крові. Харчові домішки натурального походження, нейтральні до організму людини (за умов відсутності алергічної реакції або індивідуальної непереносимості до компоненту) : Е100, 101, 140, 141, 160а, 160b, 160c, 160d, 160e, 160f, 163, 242, 297, 301, 302, 304, 306, 308, 309, 335, 340, 343, 350-354, 356, 415, 417, 442, 470а, 470Ь, 471, 472а, 472b, 472e, 472f, 474- 477,481,493, 507, 513, 528,530,535,538,551, 574, 577,905а, 938, 939, 942, 948, 948, 957, 959, 966. Досить часто ми читаємо на етикетці інформацію про те,що продукт пастеризований. Це означає, що продукт оброблений при температурі до 70 градусів Цельсія протягом певного часу. Шкідливі бактерії в ньому загинули, а більшість вітамінів залишилося в цілості. Такі продукти зберігаються від декількох днів до тижнів. Стерилізація передбачає обробку при температурі 100 і вище градусів. Стерилізований продукт зберігається довше, ніж після пастеризації, але вміст вітамінів в ньому падає в два і більше рази. Пастеризовані продукти для здоров'я корисніше, а стерилізовані зберігаються довше і іноді не вимагають навіть холодильника. Консерванти - це речовини, які перешкоджають розмноженню бактерій і псування продуктів. У складі продуктів часто зустрічаються сорбінова та бензойна кислоти та їх солі - це найбільш поширені промислові консерванти. Шукайте на етикетці назви натуральних консервантів: лимонна кислота, яблучна кислота, кухонна сіль. Ці інгредієнти використовуються і при домашньому консервуванні. Емульгатори стали застосовуватися в харчовій промисловості в останні десятиліття для виробництва низкожирних продуктів, коли потрібно створити видимість жирної текстури. Найчастіше вживається натуральний емульгатор лецитин. Це ефір холіну і жирної кислоти - компонент, важливий для здоров'я. Якщо на продукті зарубіжного виробництва немає наклейки з перекладом на українську мову і координатами постачальника в Україні, продукт, швидше за все, потрапив на ринок нелегально, і може бути неякісним. Термін зберігання продукту може бути позначений кількома способами. «Придатний до» означає, що в певний день та час продукт втрачає придатність (мал. 161). Якщо вказано конкретний термін зберігання, на упаковці треба шукати дату І час виробництва продукту і розраховувати, коли термін зберігання у нього закінчується. Харчових продуктів з необмеженим терміном зберігання не буває. Вибирайте тільки ті продукти, термін зберігання яких вказаний чітко і ще не закінчився. Дата виробництва не може бути нанесена на упаковку кульковою ручкою або фломастером - вони вибивається на краю упаковки спеціальним верстатом або друкується штампом на етикетці. Як розшифровується позначка ДСТУ та ТУ? ДСТУ - це державні стандарти України. Простіше кажучи, ДСТУ - це сучасні ГОСТ, відомі ще з радянських часів (мал. 162). У них чітко регламентується, які саме складові повинні бути у продукті. Напис ТУ (технічні умови) свідчить, що виробник виготовляє продукцію за власною рецептурою і технологією. Якщо ми уважно і з розумінням вивчаємо етикетки, ми не покладемо в кошик той продукт, елементи складу якого нам не знайомі. При цьому ми збережемо здоров'я і гроші в гаманці. До непродовольчих відносять товари, призначені для задоволення найрізноманітніших потреб людей (одяг, взуття, меблі, електропобутові товари тощо). Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, продавці зобов'язані надати покупцям у доступній наочній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари відповідно до Закону про мови, яка має містити: назву товарів; назву нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати товари; дані про основні властивості товарів; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, а також протипоказання щодо застосування; ціну, умови та правила придбання товарів; дату виготовлення; умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника; правила та умови ефективного і безпечного використання товарів; термін служби (придатності) товарів, відомості про необхідні дії покупця після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та адресу виробника або підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від покупця, а також проводить ремонт і технічне обслуговування; інформацію про сертифікацію товарів (якщо вони підлягають обов'язковій сертифікації). Крім того, продавець зобов'язаний довести до відома покупця інформацію стосовно товарів, які за певних умов можуть бути небезпечними для життя, здоров'я покупця та його майна. Чи добре засвоїли? 1. Що означає Індекс «Е» на упаковці? 2. Що означає напис «Без ГМО»? 3. Які харчові домішки вважаються потенційно небезпечними для організму людини? 4. Яку інформацію повинна містити маркування непродовольчих товарів? 5. На які споживчі характеристики, зазначені на етикетці, слід звертати особливу увагу? Відповіді ГДЗ 7 клас з хімії, біології, алгебри, фізики Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року зі світової літератури, інформатики, французської мови | |
