13:13 § 41. Пристосування для активного нападу і захисту у тварин | |
§ 41. Пристосування для активного нападу і захисту у тваринВ ході еволюції досягають успіху ті організми, які найкраще пристосовані до умов довкілля. Зовнішня й внутрішня будова тварин, інстинкти та їх поведінка відображають пристосованість до оточуючого середовища. Одні тварини пристосувались до захисту від несприятливих умов довкілля та поїдання іншими тваринами; інші тварини навпаки пристосувались до активного нападу з метою виживання. Способи захисту одних тварин стимулюють появу все нових способів нападу інших. Одні організми обзаводяться всілякою "зброєю", інші сподіваються на міцність "броні", треті - на хитрість і спритність. У багатьох тварин виробилися також способи захисту від несприятливих умов середовища. В результаті у тварин виникають різноманітні адаптації.Пристосування для захисту тварин. Адаптації. Здібності адаптуватися до несприятливих умов оточуючого середовища у рослин і тварин різняться. В силу того, що тварини рухливі, їх адаптації більш різноманітні, ніж у рослин. Адаптації зачіпають різні сторони життєвих процесів організмів і тому можуть бути декількох типів. Існують морфологічні, фізіологічні, поведінкові та біохімічні адаптації. Зараз ми розглянемо морфологічні, фізіологічні та біохімічні адаптації. З поведінковими адаптаціями ви познайомитесь в наступному розділі. І. Морфологічні адаптації включають зміни форми або будови організму. 1. Захист від поїдання тваринами. Такі пристосування досить поширені в тваринному світі та пов'язані із зміною будови тіла. Наприклад, всім добре відомі голки їжака та дикобраза; панцир черепахи та броненосця (мал. 146). Такі тварини є "живими фортецями", які досить успішно захищаються від нападів інших тварин. Такі адаптації виникли у тварин, що не можуть швидко пересуватися у просторі та втекти від тварин-переслідувачів, або ведуть малорухомий спосіб життя (молюски, раки, черепахи). Щоб взяти штурмом "живу фортецю", треба витратити багато часу і сил, і часто вигідніше пошукати менш захищену здобич. Найкмітливіші хижаки знайшли вихід: орли, впіймавши черепаху, кидають її з висоти на каміння і таким чином розколюють її панцир. Ворони так само роблять з черепашками. 2. Захисне забарвлення та маскування. Захисне забарвлення розвинене у видів, що живуть відкрито і можуть виявитися доступними для ворогів. Багато тварин пофарбовані так, щоб зливатися з корою дерев, піском або снігом. Таке забарвлення та специфічна форма тварин робить організми менш помітними на тлі навколишньої місцевості. Дивовижна схожість з гілочками спостерігається у палочників, особливо в нерухомому стані (мал. 147). Гусениці деяких метеликів нагадують сучки, а тіло деяких метеликів - лист. У придонних риб формується пласке тіло з забарвленням, що робить їх непомітними на фоні середовища існування, особливо, коли тварина не рухається (камбала та скат). При цьому камбали мають ще здатність змінювати забарвлення залежно від зміни кольору оточуючого фону. Здатність змінювати забарвлення шляхом перерозподілу пігменту в покривах тіла відома і у наземних тварин (хамелеон). Якщо фон середовища існування не залишається сталим в залежності від пори року, деякі тварини змінюють своє забарвлення. Наприклад, заєць, горностай, біла куріпка взимку мають біле забарвлення, що робить їх непомітними на снігу. 3. Застережне забарвлення. Такі адаптації розповсюджені у комах, що мають отруйні та пахучі залози. У них ми спостерігаємо яскраве застережне забарвлення у вигляді плям чи смуг (зазвичай біле, жовте, червоне або чорне). Воно характерне для добре захищених отруйних або жалючих комах. Тому хижаки, що одного разу зіткнулися з такими тваринами, надовго запам'ятовують цей досвід і більше не нападають на таких яскравих захищених комах. Такі тварини добре відомі кожному. Це - оса, клоп-солдатик, сонечко, джміль, бджола, колорадський жук і ряд інших (мал. 148). 4. Мімікрія (наслідування). Мімікрією називається схожість в забарвленні та формі тіла беззахисного і їстівного виду тварин з одним або декількома неспорідненими видами, які добре захищені та мають застережне забарвлення. Багато комах імітують жалючих комах. Відомі жуки, мухи, метелики, які копіюють ос, бджіл, джмелів (мал. 149). Мімікрія зустрічається і у хребетних тварин - змій. У всіх випадках схожість чисто зовнішня і направлена на формування певного зорового враження у потенційних ворогів. Для видів -імітаторів важливо, щоб їх чисельність була невелика в порівнянні з моделлю, яку вони наслідують, інакше у ворогів не буде вироблений стійкий негативний рефлекс на застережне забарвлення. На бджіл чи ос схожі деякі види нічних метеликів. II. Фізіологічні адаптації - це сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до зміни навколишніх умов. Яскравим прикладом таких пристосувань є накопичення жиру пустельними тваринами перед настанням посушливого сезону. Верблюд за рахунок накопичення жиру в своїх горбах, може обходитися без води, втрачаючи при цьому до 40 % ваги тіла (мал. 150). Інший приклад - це сповільнений обмін речовин плазунів, що мешкають у пустелі. Він зумовлює низьку частоту дихання, що тягне за собою зниження затрат вологи через слизові оболонки дихальних шляхів III. Біохімічні адаптації пов'язані з утворенням в організмі певних речовин, що полегшують захист від ворогів або напад на інших тварин. Здатність організмів виробляти отруйні речовини і використовувати їх для захисту або нападу широко поширена в живій природі. Так, скорпіони використовують свою отруту, щоб убити або паралізувати здобич, щоб її можна було з'їсти, або для захисту від ворогів. Нападаючи, скунс задирає хвіст, вигинає спину і стукає передніми лапками. Якщо ворог не відстає, звірятко повертається спиною і, піднявши хвіст, випускає струмінь огидно пахучої рідини. Пристосування для активного нападу. Для тварини, щоб вижити, важливо прохарчуватись та забезпечити виживання нащадків. Тому у хижаків виробилися спеціальні пристосування для нападу. Як приклад, розглянемо поведінку кішки у природі. Всі особливості будови і поведінки кішки доцільні для хижака, який підстерігає здобич в засідці: м'які подушечки на пальцях і кігті, що втягуються, роблять ходу безшумною; величезна зіниця і висока чутливість сітківки ока, що дозволяє бачити в темноті; тонкий слух і жваві вушні раковини, що дають можливість точно визначати місцезнаходження жертви; здатність тривалий час вичікувати появу здобичі та скоювати блискавичний стрибок; гострі зуби, які утримують і розривають жертву. Такі пристосування та поведінка забезпечують кішці та її диким родичам (тигр, лев, пантера) успішне полювання. У зв'язку з хижацьким способом життя у хижаків виробились різні форми пристосування до ловлі жертв. До них належать: кращий розвиток органів чуття, швидкі і точні нападні удари, спритність і швидкий біг, блискавична реакція, підкрадання та різноманітні конкретні, стосовно середовища життя, адаптивні ознаки виду (довгі липкі язики, прикріплені переднім кінцем, точний приціл ним у жаб, хамелеонів, ящірок; загнуті отруйні зуби у гадюк; павутина і отруйні залози у павуків та інші). Цікавим прикладом адаптацій хижака і жертви є шпаки і сокіл-сапсан. Сапсан, якому властивий дуже гострий зір, ловить здобич у повітрі. Склавши крила, він каменем падає вниз на жертву-пташку, що летить нижче, розвиваючи при цьому швидкість до 300км/год. Шпаки, помітивши сапсана, щоб уникнути його атаки, швидко збиваються у купу. Сапсан не наважується нападати на них у такому стані. Відносний характер адаптацій. Всі пристосування доцільні лише для певних умов, в яких вони виробилися. При зміні цих умов адаптації можуть втратити свою цінність, або навіть принести шкоду тваринам, що іх мають. Так, біле забарвлення зайців, добре маскує їх на снігу, але при малосніжних зимах, коли заєць стає добре помітним на фоні голої землі, стає небезпечним. Таким чином, будова та життєдіяльність тварин дуже тонко пристосована до умов існування. Будь-яка видова ознака або властивість носить пристосувальний характер, доцільний у даному середовищі, у даних життєвих умовах. Пристосування підвищують життєздатність тваринних організмів в конкретних умовах середовища. Адаптація - це пристосування організму до умов середовища. Адаптації у тварин поділяються на морфологічні, фізіологічні та біохімічні. Всі пристосування доцільні лише для певних умов, в яких вони виробилися. При зміні цих умов адаптації можуть втратити свою цінність, або навіть принести шкоду тваринам, що іх мають. 1. Що таке адаптація? Які види адаптацій ви знаєте? 2. Які морфологічні адаптації властиві тваринам? 3. Що таке мімікрія? її значення. Наведіть приклади. 4. Які приклади пристосувань до активного нападу у тварин ви знаєте? 1. В чому полягає відносній характер адаптацій? Доведіть це на конкретних прикладах. 2. Як в адаптаціях проявляються загальні закономірності природи? Міні-проект Майстерність маскування. ГДЗ відповіді ГДЗ 7 клас з хукраїнської мови, хімії Підручники 7 клас за програмою 2015 року з трудового навчання, біології | |
