14:01 § 42. Подразливість тварин | |
§ 42. Подразливість тваринПоміркуйтеНаявність подразливості в рослин доводять за допомогою досліду, що демонструє ростові рухи кореня й пагона в проростка бобів. Це пов'язано з тим, що пагін реагує ростом на світло, а корінь сприймає силу земного тяжіння й росте вниз. А як переконатися в наявності подразливості в тварин? Які особливості подразливості тварин? Подразливість у тварин проявляється в здатності відповідати на впливи середовища своєю активною діяльністю. Наприклад, на ранковий схід сонця птахи прокидаються й починають співати, або дотик до равлика виноградного заставляє його ховатися в черепашку. У цих прикладах світло чи дотик будуть подразниками, процес дії цієї сили -подразненням, а відповідь птахів чи равлика на дію чинників - біологічною реакцією. Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, вода, звуки, хімічні речовини та багато інших чинників. Ознакою подразливості на рівні клітин є позитивний електричний заряд на поверхні клітини та негативний заряд усередині клітини. Ця різниця зарядів може змінюватися під впливом дії різних чинників, що і є початком внутрішньоклітинних процесів. Зміни клітинного обміну речовин зумовлюють відповідну реакцію клітини на вплив чинника. Подразливість характерна й для цитоплазми клітин, яка здатна сприймати впливи середовища й реагувати на них виникненням чи припиненням руху. У багатоклітинних тварин у здійсненні подразливості беруть участь тканини, яким властива збудливість. Це нервова, м'язова й окремі види епітеліальної. Проведення збудження для забезпечення рухів, виділення секретів пов'язане з такими органами, як нерви, спинний і головний мозок, м'язи, залози секреції. У формуванні реагування тварини на впливи середовища визначальне значення мають нервова й ендокринна системи. Отже, ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТВАРИН - здатність переходити із стану спокою в діяльний стан у відповідь на дію чинників середовища, яка реалізовується на різних рівнях їх організації. Які форми подразливості в тварин? Біологічні реакції-відповіді тварин на впливи середовища проявляються у вигляді таксисів та рефлексів. На відміну від ростових чи гігроскопічних рухів рослин і грибів, у тварин ці реакції є руховими. Таксиси - рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. Наприклад, викидання нитки із жалкої клітини гідри при дотику до чутливого виросту є механотаксисом, а рух амебоцитів до поживних речовин чи від шкідливих речовин є позитивним або негативним хемотаксисом. Таксиси забезпечують просторову орієнтацію рухів тварин на дію сприятливих чи несприятливих подразників. Рефлекси - рухова реакція організму на певний пусковий подразник, яка здійснюється за обов'язкової участі нервової системи. Уперше рефлекси як форми подразливості з'являються у кишковопорожнинних у зв'язку з виникненням у них дифузної нервової системи. Рефлекси можуть бути вродженими безумовними (стискання тіла гідри у грудочку після механічного впливу) або набутими умовними (харчові рефлекси риб, які формуються при годуванні в один і той самий час). Таксиси й рефлекси є постійними складовими в поведінці тварин. Якщо рефлекси зумовлюють виникнення й протікання біологічної реакції тварини, то таксиси забезпечують її спрямованість. Наприклад, поява чайки з кормом вмикає реакцію пташенят (безумовний харчовий рефлекс), а червона пляма на її дзьобі - спрямовує реакцію цих пташенят на її дзьоб (позитивний фототаксис). Отже, біологічними реакціями тварин на вплив чинників є взаємозв'язок таксисів й рефлексів. Яке значення органів чуття для організму тварин? ОРГАНИ ЧУТТЯ - анатомічні утвори організму тварин, що сприймають інформацію із зовнішнього чи внутрішнього середовища. Ця інформація надходить у вигляді впливів звуку, світла, хімічних речовин і є важливою для вмикання й вимикання різних біологічних реакцій. Основними органами чуття в тварин є органи зору, слуху, нюху, смаку й дотику. Для рухливих тварин велике значення мають органи рівноваги. В окремих груп тварин можуть бути специфічні органи чуття, пов'язані з їхнім способом життя. Так, у риб є бічна лінія, у ям-коголових змій - органи сприйняття теплових променів, у дельфінів й кашалотів - органи сприйняття відбитих звуків. Яке ж значення органів чуття для тварин? Відрізняти світло від темряви дозволяють найпримітивніші органи зору, якими є світлочутливі вічка (медузи, плоскі вільноживучі черви). Розрізняти силу й напрямок світла, вловлювати переміщення об'єктів дозволяють прості очі (павуки). Найскладніші очі в комах, головоногих молюсків та хребетних тварин. Такі очі вже розрізняють форму, об'єм та колір об'єктів. Завдяки органам зору тварини орієнтуються в середовищі, успішно здобувають їжу у світлий час доби й захищаються від ворогів. Звук - коливання повітряного чи водного середовища або твердого субстрату - відіграє в житті тварин подвійну роль. З одного боку, це сигнал про небезпеку, а з другого - це спосіб спілкування. Звукосприй-мальні органи є вже в медуз. Вони в них сприймають низькочастотні коливання й дозволяють «передбачати» бурю. Сприймання і відтворення звуків добре розвинуті в членистоногих, зокрема в комах. їхні органи слуху можуть бути розміщені на ногах, черевці, на вусиках. Найбільше значення орган слуху має для наземних хребетних, тому в них спостерігається ускладнена слухова система: у амфібій з'являється барабанна перетинка, у рептилій - зовнішній слуховий прохід, у птахів і окремих ссавців - зовнішнє вухо, у ссавців - вже є всі три слухові кісточки. Чутливість до хімічних подразників є одним із найдавніших видів чуття. її в тварин забезпечують органи нюху та смаку, які відіграють важливу роль у пошуках їжі, особин іншої статі, розпізнаванні особин свого виду, уникненні хижаків й шкідливих впливів. Серед наземних безхребетних найбільшого розвитку органи хімічного чуття досягли в членистоногих, особливо в комах, а серед хребетних - у ссавців. Механічні впливи середовища (дотик, тиск, вібрація) в безхребетних сприймають чутливі утвори покривів у вигляді війок, волосків, вусиків, а в хребетних - рецептори шкіри. Отже, інформація середовища є дуже різноманітною, тому різноманітними є й органи чуття в тварин. Лабораторне дослідження ОРГАНИ ЧУТТЯ ТВАРИН Мета: закріпити знання про органи чуття тварин; формувати уміння характеризувати органи чуття різних груп тварин на прикладі конкретних представників. Обладнання: малюнки, колекції комах, вологі препарати рака й риб. Хід роботи: 1. Розгляьте тіло річкового рака і визначте назву, особливості та розташування органів зору, дотику, нюху та смаку. 2. Розгляньте тіло травневого хруща і визначте назву, особливості та розташування органів зору, дотику, нюху та смаку. 3. Розгляьте тіло окуня річкового і визначте назву, особливості та розташування органів зору, нюху, смаку та бічної лінії. Міні-проект «ЯК БАЧАТЬ ТВАРИНИ?» Упродовж століть люди навіть не здогадувалися, як бачать світ тварини. Але сьогодні наука дає нам змогу зазирнути в дивовижний світ різноманітності органів зору тварин. Скористайтеся правилом-орієнтиром (див. додаток) створення міні-проекту і на прикладі запропонованих шести тварин (кіт, кінь, бабка, голуб, мавпа, змія) або тварин, яких Ви оберете самостійно, опишіть можливості органів зору тварин. Нові підручники для 7 клас за програмою 2015 року з німецької мови Відповіді решебники для 7 класу з української мови | |
