12:57 § 54. Суспільна поведінка тварин | |
§ 54. Суспільна поведінка тваринПоміркуйтеТермітники - диво інженерного мистецтва й архітектури, своєрідні мегаполіси, у яких проживають мільйони особин. їх розміри можуть досягати до 13 м у висоту, 3 м у діаметрі, а вага -до 12 тонн. Будуються робочими особинами з глини та рослинних решток, що скріплюються в'язким секретом слинних залоз. Зовнішні стіни термітника водонепроникні, до 30 см у товщину, мають отвори для вентиляції. Внутрішній простір термітника пронизаний величезною кількістю шахт для водопостачання, водовідве-дення та вентиляції. Є в термітниках інкубатори для яєць, апартаменти для цариці, комори для їжі, теплиці для вирощування грибів, які є їжею для личинок. Як має бути організована поведінка термітів, щоб побудувати такі диво-споруди? Яке значення суспільної поведінки тварин? СУСПІЛЬНА ПОВЕДІНКА - це сукупність різноманітних по-ведінкових реакцій, пов'язаних з існуванням постійних чи тимчасових співтовариств. Прояви такої поведінки здійснюються багатьма організмами одного виду й мають пристосувальне значення. У межах спільнот тварини разом мандрують, їдять, сплять, захищаються. Тварини, які тримаються разом, раніше помічають ворога і, тікаючи врозтіч, збивають з пантелику хижака. Таким чином, завдяки суспільній поведінці, у межах співтовариств збільшується загальна життєздатність виду. При цьому важливе значення має система спілкування, яка здійснюватиме швидкий обмін інформацією між особинами. Особливої ефективності суспільна поведінка набуває в постійних співтовариствах за рахунок того, що кожна особина відіграє визначену роль. Наприклад, у бджолиній сім'ї є робочі особини, які або літають за їжею, або годують личинок, або забезпечують безпеку гнізда, або слідкують за чистотою вулика, або займаються вентиляцією житла, а є і цариця-матка, функцією якої є лише відкладання яєць. І все це підвищує загальну пристосованість виду. Суспільною є і поведінка особин у сім'ях інших комах (термітів, ос, мурах), у прайді левів, у зграї гієнових собак, у стаді слонів із матріархальним устроєм, у стаді бабуїнів, у зграї вовків і дельфінів тощо. Отже, суспільна поведінка - це поведінка особин у їх взаємодії' одна з одною для кращої пристосованості виду. Як організовані співтовариства тварин? СПІЛЬНОТИ (співтовариства) ТВАРИН - це угрупування особин одного виду, поєднаних та організованих проявами суспільної поведінки. Основні ознаки спільнот, які відрізняють їх від скупчень тварин: 1) складна система спілкування; 2) розподіл функцій між особинами; 3) прагнення до сумісного перебування; 4) постійність складу; 5) обмеженість доступу для особин, які є членами інших спільнот. Рій комах, які летять на світло, скупчення черепах на піщаних ділянках островів під час розмноження, скупчення копитних на водопої, зграйки пуголовків у прогрітих сонцем місцях водойми не є спільнотами, оскільки названих ознак у них немає. Поєднання тварин у ці групи відбувається за допомогою загальної інстинктивної реакції на певний чинник середовищ (світло, піщаний пляж, водойма, тепла вода тощо). Організація багатьох спільнот і суспільної поведінки тварин пов'язана з двома загальними принципами - ієрархією та територіальністю. Ієрархія тварин - це явище організації особин у межах спільноти, при якій спостерігається суворий порядок підлеглості одних організмів іншим. У спільнотах завжди є суперництво. Домінування одних особин над іншими є вже в багатьох безхребетних. Так, самці цвіркунів, виконуючи шлюбну пісню, не терплять поблизу присутності інших солістів. Вони розпочинають бійку, почувши суперника. Ієрархічну структуру мають різні спільноти птахів і ссавців. Верх-ні щаблі можуть займати найсильніший самець (у оленів, буйволів), найдосвідченіша самка (у слонів), самець із найкращим хвостом (у павичів) чи з найбільшим гребенем (у півнів) тощо. Вражаючі приклади суворої ієрархії були виявлені в приматів. У групах різних мавп зазвичай можна знайти позначеного сивиною ватажка, від якого свій ранг «відміряють» усі інші члени співтовариства. Щоб боротьба за «місце під сонцем» не призводила до вбивства, у багатьох видів існують ритуальні прояви. У вовків переможений підставляє супернику шию, ворони повертаються до переможця потилицею тощо. Територіальність - це явище просторової організації особин у межах співтовариства на певній території, що визначає поділ на групи й групову поведінку особин того чи іншого виду тварин. Територіальність у різних видів проявляються по-різному. Одні використовують територію для парування, виведення потомства й добування їжі, інші -для парування та виведення потомства, треті - лише для спарювання. Територіальність регулює не лише розміщення організмів, але і їх чисельність. Ієрархія й територіальність спричинюють формування у тварин групової поведінки, тобто узгоджених або спільних поведінко-вих дій тварин у співтовариствах (стадах, зграях, сім'ях). Так, у сімї термітів є касти із груповою поведінкою, спрямованою на здійснення їх соціальних функцій. Отже, спільноти є організованими у групуваннями тварин із певними спільними ознаками. Яке значення спілкування тварин? У тваринному світі найпоширенішими «мовами» для спілкування є мова звуків, мова запахів та мова рухів. Елементи «мови» тварин є ключовими стимулами, що вмикають або вимикають відповідні інстинктивні дії. Важливе значення у спілкуванні тварин має звукова мова. Від народження кожна тварина володіє певною кількістю звуків. Вони передають інформацію про небезпеку, допомагають тваринам розпізнати одна одну. За допомогою звуків тварини повідомляють про знайдену поживу, відлякують ворогів, висловлюють прості почуття. Голос дозволяє їм спілкуватися в темряві або на відстані. Широко поширена серед тварин і мова запахів. Тварини родин Котячі, Кунячі, Собачі мітять межі території, де вони мешкають. Запахи дають тварині інформацію про статеву зрілість особин, здобич, ворогів чи небезпечні місця - пастки й капкани. Багато комах обмінюються інформацією, виділяючи в повітря хімічні сполуки-феромони. Важливу роль у спілкуванні тварин відіграє і мова рухів. Наприклад, погрозливі чи примирливі пози собак, танці бджіл, мімічні рухи приматів суттєво впливають на поведінку особин. Є й інші системи спілкування з використанням світлових (світлячки, глибоководні кальмари), електричних (електричні сомики), ультразвукових (летючі миші), інфразвукових (у слонів) сигналів. Отже, спілкування й обмін інформацією є основою будь-яких проявів суспільної поведінки. Біологія + Культура Під час вивчення життя японських макак у 1940 році дослідником Кінджі Іманіші було вперше вжито для опису суспільної поведінки тварин слово «культура». Таким чином, ці мавпи були визнані першими тваринами, що мають культуру. Дослідження Іманіші цінні, тому що було зафіксовано особливу поведінку від моменту нового відкриття й до передачі наступним поколінням, зокрема миття батату перед уживайням у їжу. Цей прояв з часом був навіть удосконалений макаками - вони виявили, що миття картоплі у солоній воді поліпшує смак. Що таке культура? Які особливості суспільної поведінки цих тварин? Біологія + Історія давніх віків Піди до мурахи, лінивцю, - радив царь Соломон. - Подивись на дії її і стань мудрим. Нема в неї ні начальника, ні приставника, ні володаря, але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою. Мурах знали ще за часів царя Соломона і вже тоді захоплювалися складною організацією мурашиних спільнот і мудрістю їхніх інстинктів. А чим прославився цар Соломон? Доведіть, що мурашині колонії є спільнотами. Нові підручники для 7 клас 2015 з української мови, алгебри Відповіді ГДЗ для 7 класу з німецької мови, історії України | |
