13:00 § 55. Територіальна поведінка тварин | |
§ 55. Територіальна поведінка тваринЯке біологічне значення територіальної поведінки?ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА - це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). Територіальна поведінка властива багатьом безхребетним (крабам, цвіркунам, суспільним павукам) та хребетним (кораловим рибам, жабам, ігуанам, птахам, копитним ссавцям, морським ссавцям, приматам). Території бувають великі, малі й зовсім малі. Усе залежить від виду тварин, їх розмірів і від того, як вони здобувають їжу. Тому розміри території часто визначають і складність територіальної поведінки. Так, стадо бабуїнів, у якому приблизно 80 особин, володіє територією, площа якої майже 15 км2. Але місця в межах цієї ділянки мавпи обживають неоднаково. У них є місця, де вони граються, місця, де відпочивають, місця для сну тощо. У межах цієї території є ділянки, які може відвідувати лише ватажок. Усе це спричинює й різні прояви територіальної поведінки. У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки? У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам'ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях. Так, на окремих лежбищах північних морських котиків, які вони використовують для розмноження, може збиратися до 55 000 особин. А це дуже позначається на їхніх взаємовідносинах і веде до загострення внутрішньовидової конкуренції, що є одним із механізмів регуляції чисельності в популяціях особин. Слабші котики відтісняються на гірші місця й не беруть участі в розмноженні, багато малят гине при переміщенні дорослих тварин, самці гинуть від ран тощо. Отже, територіальна поведінка має пристосувальне значення, забезпечуючи виживання виду та регуляцію чисельності особин. Якими є основні прояви територіальної поведінки? Територіальна поведінка включає дії, спрямовані на визначення меж ділянки, їх маркування, охорону від інших особин та облаштування території. Охорона території. Прояви цієї територіальної поведінки у тварин надзвичайно різноманітні і визначаються типом територіальної організації. Так, у горобців територіальна поведінка спрямовується на охорону території, у межах якої відбувається їхнє розмноження та живлення. У чайок індивідуальною є лише невеличка територія навколо їхнього гнізда, а харчуються на інших територіях, тому їх територіальна поведінка буде проявлятися лише в догляді й захисті невеличкої ділянки землі. У кажанів, шпаків, скельних голубів, горлиць територіальною є поведінка, яку спостерігаємо в місцях ночівлі. Територію існування може захищати як одна тварина, так і пара або група тварин, тому можна виділяти індивідуальну та групову форми територіальної поведінки. Охорона території може здійснюватися за допомогою співу (у співочих птахів), реву (у мавп-ревунів), патрулювання кордонів (у левів), демонстрації погроз (у ваблячих крабів), ритуальних поєдинків (бої між оленями чи баранами) тощо. Мічення території. Тварини можуть мітити ділянки, на яких вони проживають, ділянки для парування, ділянки, де вони харчуються, або території «широкого призначення». Територія тварин може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у тигрів чи куниць, а також позначками у вигляді подряпин чи вигризів на стовбурах дерев, слідів чи витоптаних доріжок. Облаштування території. Тварини в межах своїх територій переміщуються в певному порядку, за певним маршрутом, який з'єднує місця відпочинку, живлення, водопою тощо. Ці стежки можуть бути помітними, протоптаними упродовж багатьох днів, як це у слонів, бегемотів чи носорогів. У дрібних ссавців чи птахів такі маршрути для людини непомітні. Є тварини, які змінюють чи облагороджують свої території. Так, бобри вміють будувати греблю, восьминоги можуть збирати черепашки перед своїм «будинком», птахи-альтаночники прикрашають альтанки синіми дрібничками. Отже, прояви територіальної поведінки різноманітні, але всі вони пов'язані з виділенням та утриманням території, яка б забезпечила проживання та вигодовування нащадків. Яке місце агресії в житті тварин? Агресія у тварин - це поведінкові реакції тварин, спрямовані на інших особин, з метою зміни їх поведінки на свою користь. Агресивна поведінка тварин має природжену основу, це погрози, атаки чи напади, не пов'язані з хижацтвом. Агресивність типова для поведінки територіальних тварин. Тварини постійно вступають у боротьбу з представниками свого чи інших видів, які можуть напасти на дитинчат або яйця. Втеча не завжди можлива, і тварина змушена нападати, проявляючи агресивність з метою виживання. В етології виділяють внутрішньовидову та міжвидову агресію. Агресивність між особинами одного виду регулює відносини ватажків і підлеглих самців. Конфлікти, що відбуваються, рідко ведуть до загибелі одного із супротивників. Як правило, більш слабкий швидко підкоряється, а сильніший отримує право на розмноження. Особини одного виду можуть битися не лише за самку, а й за територію та її ресурси. Агресивна поведінка має пристосувальне значення, тому що сприяє послабленню внутрішньовидових конфліктів і запобігає жорстоким боям, які будуть не на користь виду. У більшості видів агресія тварин є ритуалом, що здійснюється за певними правилами. Так, для рогатих «озброєних» тварин (оленів, лосів, косуль, антилоп) характерні турніри, у яких партнери лише зіштовхуються рогами й ніколи не використовують їх для ударів у незахищені й вразливі ділянки тіла. їх інстинкти «не дозволяють» їм це робити, а якщо таке й трапляється, то випадково. Часто такі поєдинки тварин можуть і взагалі не відбуватися після демонстрації своїх сил. Погрози у вигляді поз чи зміненого забарвлення завершуються тим, що одна особина поступається і виходить із поєдинку, приймаючи позу підкорення. Отже, біологічне значення агресії полягає в тому, щоб вигнати інших особин із певної території, захистити нащадків чи партнера і встановити соціальні відносини в певному співтоваристві. Біологія + Будівельна інженерія Бобер звичайний - найбільший з наших гризунів. Бобри добре плавають і пірнають: вони можуть перебувати під водою до 5 хвилин, розвиваючи при цьому швидкість до 10 км/год. На особливу увагу заслуговують будівельні здібності бобрів, завдяки яким ці тварини здатні змінювати середовище, щоб забезпечити себе і своїх дитинчат їжею та житлом. їхнє будівельне мистецтво настільки досконале, що людям його важко зрозуміти. У чому ж полягає їх дяль-ність як інженерів-будівельників? Доведіть пристосувальне значення їхньої територіальної поведінки. Біологія + Екологія життя Ваблячий краб отримав своє ім'я за характерні ритмічні рухи. Самець ваблячого краба має велику, яскраво забарвлену клешню, якою любить розмахувати над головою, розташувавшись на порозі своєї нірки. Ще одна клешня непропорційно мала і бере участь у живленні краба. Цікаво, що серед цих крабів є правші та лівші. Яке ж значення для них мають їхні демонстраційні видоспе-цифічні рухи великою правою або лівою клешнею? Навчаємося пізнавати Важко визначити, кого саме можна назвати найагресивнішою твариною у світі, тому що кожний вид демонструє поведінку залежно від обставин. Деякі тварини стають дуже агресивними під час шлюбного сезону, або коли їх потурбували під час відпочинку, або потрапили в їхні володіння, або під час самооборони, або нападу, або порушили ієрархію в групі тощо. Застосуйте метод опитування і створіть рейтин-гову п'ятірку найагресивніших тварин світу, обгрунтувавши свій вибір. Опитування - це метод збору інформації про досліджувані об'єкти під час безпосереднього (інтерв'ю) або опосередкованого (анкетування) спілкування з респондентами. Нові підручники для 7 клас 2015 з української мови, алгебри Відповіді ГДЗ для 7 класу з німецької мови, історії України | |
