14:01 § 62. Природокористування на материках і в океанах | |
§ 62. Природокористування на материках і в океанахПригадайте, які види господарської діяльності людства Ви знаєте? Як ті окремі види змінюють природні комплекси?Класифікація природних ресурсів. Кожний материк, острів чи океан мають притаманні лише йому природні умови. До них належать компоненти, що сприяють чи погіршують умови життя та господарської діяльності населення. Це рельєф, кліматичні особливості тощо. Подумайте який рельєф є ідеальним для будівництва доріг? Які кліматичні умови є найбільш комфортними для проживання людини? Людство не може існувати без природних ресурсів - тих компонентів природи, які безпосередньо використовують у господарській діяльності. Залежно від того в якій з оболонок Землі ці ресурси сформувалися, розрізняють: ресурси літосфери - корисні копалини і рельєф; ресурси гідросфери - води суходолу та Світовий океан; ресурси атмосфери - повітря і клімат; ресурси біосфери - рослинний і тваринний світ; ґрунти. Зверни увагу, ґрунти виділяють окремо і не приєднують до жодної з оболонок. (Чому?) Головним напрямом взаємодії людини з природою є використання природних ресурсів у господарській діяльності. Така взаємодія дістала назву природокористування. Для того, щоб визначитися як швидко і повно можна використовувати ті чи інші природні ресурси, потрібно скористатися їх класифікацією за ознаками вичерпності і відновлюваності. Природні ресурси бувають вичерпними й невичерпними До невичерпних природних ресурсів належать ті, що ніколи не скінчаться: кліматичні, космічні (енергія Сонця, припливів, вітру), енергія Світового океану і текучих вод. Вичерпні природні ресурси можуть скінчитися, їх поділяють на дві групи: 1 - відновлювані, це ресурси тваринного і рослинного світу; земельні ресурси, оскільки ґрунт хоч і повільно, але може відновитися; 2 - невідновлювані, це більшість корисних копалин, наприклад, нафта і природний газ, вугілля, залізна руда, золото. Після видобутку ці ресурси неможливо відновити, тому запаси мінеральних ресурсів постійно скорочуються. Чому класифікацію природних ресурсів за вичерпністю також нази-вають екологічною? Здійснюючи раціональне природокористування, людство повинно прагнути замінювати вичерпні ресурси на невичерпні. Наприклад, викопне паливо (вугілля, нафта, газ) замінювати сонячною та вітровою енергією. Серед вичерпних ресурсів перевагу слід надавати відновлюваним ресурсам, при цьому розміри відновлення повинні дорівнювати обсяг}' використаних ресурсів. Наприклад, при вирубуванні лісів знову потрібно засаджувати таку саму їх площу. При використанні вичерпних невідновлюваних рсез'рсів важливим є повне, безвідходне перероблення. Саме в цьому полягає суть раціонального природокористування. Сфери використання природних ресурсів на материках і в океанах. Упродовж усього періоду історичного розвитку людина контактувала з природою. Суворість кліматичних умов, зростання кількості населення і нестача продовольства, боротьба зі стихіями вимагали від людини постійного вдосконалення. Це призводило до зміни навколишнього середовища. Наші пращури, давні слов'яни, методом підсічного землеробства змінили ландшафти цілої природної зони - лісостепу. І сьогодні сільське господарство, яке годує більш ніж 7 мільярдів населення планети, залишається основним чинником перетворень природи материків, найважливішою сферою зайнятості та способом життя половини людства. Саме для потреб сільського господарства використовується третина земельних ресурсів, відбирається 70% прісної води, працює потужна хімічна промисловість, що постачає добрива та отрутохімікати. Розорення земель і надмірний випас худоби призводить до ерозії грунтів, знищення лісів і посилення процесів опустслювання. За картами атласу визначте території і країни на кожному з материків, де існує дуже високий ризик опустелювання. Ще третина земельних ресурсів зайнята малопродуктивними землями (пустелі, болота, високогір'я, території з несприятливим кліматом). Менше ніж третина планети вкрита лісами й чагарниками, близько 3% - цс населені пункти. З розвитком промисловості зростає потреба в мінеральних ресурсах, тобто мінералах і гірських породах, які використовуються як сировина або джерела енергії для господарства. їх видобувають відкритим (у кар'єрах) або закритим (у шахтах) способом. Промисловість споживає також більше 20% прісної води, яку у вигляді стічних вод повертає назад у природу Серед біологічних ресурсів найбільше значення мають ліси, які використовуються як сировина для лісової і деревообробної промисловості або джерело енергії (дрова). Пригадай, в яких природних зонах переважають хвойні породи дерев, а в яких широколисті? Ліси також забезпечують людину дикорослими продуктами харчування, лікарськими рослинами, натуральним каучуком тощо. Прикладом правильного ставлення людини до біологічних ресурсів можна назвати виведення та розповсюдження культурних рослин і порід тварин. М. І. Вавилов виділив 7 центрів походження культурних рослин: 1. Південно-західноазійський (пшениця, жито, льон, морква та ін.). 2. Швдснноазійський тропічний (рис, цукрова тростина, огірок, цитрусові). 3. Східноазійський (соя, просо, гречка, редька). 4. Середземноморський (капуста, буряк, маслини, ріпа та ін.). 5. Абіссінський (пшениця, ячмінь, кава, банан та ін.). 6. Центральноамериканський (кукурудза, бавовник, какао, гарбуз та ін.). 7. Андський (картопля, томати, ананас, хінне дерево). У світі надзвичайно гостро стоїть проблема водних ресурсів, яка проявляється в нестачі прісної води. Чиста прісна вода потрібна кожному з нас для задоволення питних і побутових потреб (на цс витрачається менше 1/10 спожитої людством води), набагато більше відводиться її на зрошення земель та забезпечення промислових підприємств. У середньому кожний житель розвиненої країни споживає за рік біля 300 м3 води, а в бідних країнах, що розвиваються, водоспоживання становить у 15 разів менше. Майже половина людства живе в умовах нестачі прісної води. Все більше люди змушені використовувати забруднену воду, яка викликає різні хвороби. Адже річки, що є основним джерелом забезпечення водою, часто одночасно використовуються і для скидання нечистот. Світовий океан називають «блакитною нивою», він щедро дарує свої багатства - рибу і морепродукти, його води є рідкою рудою, в якій розчинені всі відомі хімічні елементи, а дно багате на поклади корисних копалин. Крім того він є своєрідним «аквафільтром», який очищує і насичує киснем повітря, приймає забруднені води річок і повертає їх очищеними на материк у вигляді дощу. Проблемою є тс, що людина створила такі речовини (пластик, пральні порошки, дуст тощо), які в природі невідомі, а значить немає живих організмів, які б їх знешкоджували. Енергія морських припливів та хвиль є екологічно чистим і невичерпним природним ресурсом, яким можна замінити вичерпні невідновлювані горючі корисні копалини (назвіть їх). Наслідки природокористування. У процесі господарської діяльності людини замість природних зггвоРюються антропогенні комплекси (ландшафти). Вони здатні самовідновлюватися, але за умови збереження достатньо великих площ, зайнятих природною рослинністю. На початок XX ст. природної рослинності було позбавлено 20% суходолу, а до кінця століття - понад 60%. Зараз площа зруйнованих людиною природних комплексів охопила вже біля 70% поверхні суходолу. Найяскравішим прикладом антропогенного комплексу є територія великого міста. Тут не збереглася природна рослинність, є невелика кількість диких тварин (переважно цс птахи та безхребетні), є свої кліматичні особливості. Під час будівництва вирівнюється поверхня, прокладаються різні комунікації (водо- та газопроводи, лінії електропередачі). Іншим прикладом антропогенного ландшафту є поле, засіяне сільськогосподарськими культурами. Якщо природокористування здійснювати правильно, то цс майже не зашкоджує навколишньому середовищу, якщо ні - формуються території, у яких природні зв'язки значною мірою зруйновані, біологічна рівновага порушена, природні комплекси нагадують місячні, а не земні краєвиди. Цс бедленд (назва походить від англійських слів bad land -«погані землі»). Такі території зі спустошеними краєвидами можна спостерігати у місцях інтенсивного видобутку корисних копалин, на полігонах, де випробовується зброя, та в районах техногенних катастроф. Знадобляться тисячі, а можливо, й мільйони років, щоб природа відновилася тут у первинній красі. Сьогодні людство поставлено перед необхідністю знайти такий шлях розвитку, коли потреби перетворення природи узгоджувались би з можливостями її відновлення. Ми повинні переглянути своє споживацьке ставлення до природи і пам'ятати: «Земля може задовольнити потребу, але не жадібність кожного» (Махатма Ганді). Лише такий спосіб господарювання надасть нам надію на тс, що будуть збережені сприятливі для життя людини умови та ресурси навколишнього середовища, а значить і можливості подальшого розвитку людства. 1. Людство не може існувати без природних ресурсів - тих компонентів природи, які використовуються у господарській діяльності. Усі природні ресурси поділяються на невичерпні та вичерпні, а вичерпні, у свою чергу, на відновлювані та невідновлювані. 2. Земельні ресурси зайняті сільськогосподарськими угіддями (1/3), малопродуктивними землями (1/3), лісами й чагарниками (менше 1/3), населеними пунктами (близько 3%). 3. Головними споживачами водних ресурсів є сільське господарство (70%), промисловість (20%), населення. Майже половина людства живе в умовах нестачі прісної води. 4. Мінеральні ресурси використовуються як сировина (руди металів та неметалеві корисні копалини) або джерела енергії (горючі корисні копалини). 5. Серед біологічних ресурсів найбільше значення мають ліси, які використовуються як сировина для лісової і деревообробної промисловості або джерело енергії (дрова). 6. Під впливом господарської діяльності людини природні ландшафти перетворюються в антропогенні. Нераціональне природокористування призводить до утворення бедлендів - повністю зруйнованих природних комплексів. Зараз у світі нараховують 20 - 25 тис. білих ведмедів. Проте до 2050 p. їхня чисельність може скоротитися на дві треті через полювання браконьєрами, глобальне потепління клімату, забруднення арктичного природного середовища. Завдяки хутру і товстому підшкірному жиру білий ведмідь чудово пристосований до холоду, навіть може пропливати до 80 км в крижаній арктичній воді. Проте, коли криги мало, або вона відсутня - ведмідь голодує, бо не може підкараулити тюленя. 1. Які різновиди природних ресурсів Вам відомі? Визначте, до якої групи природних ресурсів відноситься сонячна радіація за вичерпністю і за походженням? 2. Як розподіляються земельні ресурси світу за використанням? 3. За картою густоти населення візуально визначте, який материк, крім Антарктиди, зайнятий переважно малопродуктивними землями? Чим це можна пояснити? 4. Чому сільське господарство здійснює найбільший вплив на природу? 5. Як розподіляються ресурси прісної води за споживачами? В кожній частині світу визначте річки, воду яких використовують для зрошення. 6. Назвіть основні центри походження культурних рослин. 7. У місцевому супермаркеті проведіть дослідження - з яких країн і материків надходять тропічні фрукти, чай, кава? Складіть їх перелік. 8. Як людина використовує ресурси Світового океану? До чого можуть призвести захоронения забруднень у Світовому океані? Рівень Аральського моря швидко знижується внаслідок забору води для зрошення бавовникових і рисових полів. Берегова лінія відступила на 100 км, зупинилося судноплавство, через зростання солоності води, зникла риба, а за нею і водоплавні птахи. Відступивши, море залишило по собі сухе дно, яке вкрите сіллю та відкладами отрутохімікатів. Вітри та сильні бурі (які тепер почастішали) розносять їх на відстань до 500 км і навіть далі, що загрожує природній рослинності, викликає танення гірських льодовиків та хвороби людей. Як можна досягти компромісу: відновити природний комплекс Аральського моря - колись четвертого за розмірами озера світу, і забезпечити економічний розвиток країн регіону? Підручники 7 клас за новою програмою 2015 року з історії України, музичного мистецтва Відповіді решебники для 7 класу з алгебри, української мови | |
