укр мова 10 клас авраменко математика 10 клас бевз 2018
Головна » 2015 » Квітень » 14 » § 6. Тип кишковопорожнинні
11:06
§ 6. Тип кишковопорожнинні

§ 6. Тип кишковопорожнинні

Напевне, більшість із вас звертали увагу на таких морських істот як медузи. Вони зачаровують нас своїм неквапним рухом у товщі води, прозорим, драглистим тілом. їх найближчими родичами будуть дивовижні мешканці океанічних та морських глибин - корали. І лише деякі з вас зустрічали у річках з повільною течією маленьких напівпрозорих істот із загрозливою назвою гідра прісноводна. Усі ці створіння належать до типу Кишковопорожнинні. Хто ж такі кишковопорожнинні?
Загальна характеристика. Кишковопорожнинні - нижчі двошарові тварини з променевою (радіальною) симетрією тіла. Це найдавніші та найпримітивніші представники багатоклітинних істот. У примітивних кишковопорожнинних тіло подібне до мішка. На одному кінці воно має отвір - рот, оточений щупальцями, а на протилежному кінці - підошву (мал. 16). За допомогою підошви кишковопорожнинні, такі як гідра прісноводна, прикріплюються до субстрату: підводних каменів, листків водяних рослин, ґрунту.
Життєві форми. Кишковопорожнинні можуть існувати у вигляді двох життєвих форм: поліпи і медузи. Сидячі форми кишковопорожнинних, які ведуть прикріплений спосіб життя, одержали загальну назву - поліпи, що в перекладі означає багатоніг. Життєві форми, що вільно плавають у товщі води, мають велике потовщене тіло та зовні нагадують парасольку чи дзвін, одержали назву медузи. Для деяких класів кишковопорожнинних поділ на поліпи і медузи умовний. Частіше один і той же вид на різних стадіях свого розвитку має будову або поліпа, або медузи. Як правило, кишковопорожнинні у стані медузи - вільноіснуючі, а у стані поліпа - колоніальні організми, хоч серед поліпів іноді зустрічаються і поодинокі: прісноводна гідра та актинія.
Клітинна будова. Не дивлячись на те, що кишковопорожнинні справжні багатоклітинні тварини, вони ще не мають систем органів. Найхарактернішою особливістю тварин цього типу є наявність лише двох шарів клітин: ектодерми і ентодерми та кишкової порожнини.
Ектодерму утворюють проміжні клітини разом з епітеліально-м'язовими, жалкими та нервовими (мал. 16). Основа епітеліальної клітини витягнута і має м'язові волоконця. Завдяки їх скороченню тварина може або стискуватись, або витягуватись.За допомогою проміжних клітин відбувається регенерація втрачених частин тіла (від лат. "регенератіо" - відновлення), а також утворення статевих клітин. Регенерація у кишковопорожнинних дуже розвинена. Наприклад, прісноводна гідра розміром 10 мм, розрізана на 200 маленьких шматочків, може відновитись в 200 нових маленьких гідр.
Жалкі клітини знаходяться в зовнішньому шарі тіла і мають вигляд капсули, заповненої жалкою рідиною. У капсулі міститься спірально скручена жалка нитка, що є знаряддям нападу та захисту. Ззовні капсули є чутливий волосок. Коли маленький рачок або мальок риби торкнеться цього волоска, то жалка нитка "вистрелює" з капсули і впинається в жертву. Уколи нитки отруйні і паралізують дрібних тварин. Після уколу жалка капсула висмикується з ектодермального шару і руйнується. Утворення нових жалких клітин відбувається за рахунок проміжних клітин. Наявність жалких клітин є характерною ознакою для всіх кишковопорожнинних.
Між двома шарами клітин кишковопорожнинних знаходиться шар драглистої безструктурної речовини - мезоглеї. її виділяють клітини екто- та ентодерми.
Живлення. Кишковопорожнинні, як типові тварини є гетеротрофними організмами, а за способом живлення -хижаками. Свою здобич - зоопланктон - вони захоплюють за допомогою щупалець і відправляюють через рот до кишкової або травної порожнини. її поверхня утворена клітинами ентодерми, які поділяються на епітеліально-м'язові клітини, що мають джгутики та здатні утворювати псевдоподії, а також залозисті клітини, що виділяють травний сік. Під впливом травного соку їжа перетравлюється, а за рахунок ендоцитозу потрапляє всередину травних вакуолей епітеліально-м'язових клітин і там відбувається внутрішньоклітинне травлення.
Неперетравлені рештки викидаються назовні через рот. Нервова система та органи чуттів. Схожі на зірки нервові клітини, сполучаючись одна з одною своїми відростками, утворюють ; своєрідне нервове плетиво (мал. 17). Такий тип нервової системи має найнижчий рівень організації і називається сітчастим або дифузним. Таким чином, у ході еволюційного розвитку нервова система вперше з'явилася у кишковопорожнинних.
За допомогою нервової системи кишковопорожнинні реагують на подразнення. Така відповідь організму називається рефлексом. Наприклад, якщо до гідри доторкнутися голочкою, вона стиснеться у грудочку.
У кишковопорожнинних, зокрема медуз, є примітивні органи чуттів: зорові пігментні ямки, а також органи рівноваги - статоцисти (з гр. "стато" - камінь "циста" - міхур), які дозволяють їм орієнтуватись у просторі. Ці органи чуттів розміщуються вздовж краю тіла - парасольки медузи.
Дихання і виділення у кишковопорожнинних відбувається всією поверхнею їх двошарового тіла, шляхом дифузії.
Пересування. Гідра веде малорухомий спосіб життя, але може пересуватись дуже своєрідним способом. Завдяки скороченню м'язів то на одному, то на іншому боці тіла, гідра повільно рухається, перевертаючись з голови на підошву (мал. 18). Медуза пасивно плаває в товщі води уривчастими рухами. При цьому в кишкову порожнину набирається вода і потім з силою виштовхується, а медуза відпливає у протилежну сторону. Такий рух називають реактивним.
Розмноження кишковопорожнинних. Кишковопорожнинні здатні розмножуватися статевим і нестатевим способами. Ті види, що мають основну життєву форму поліпа (гідра, корали), розмножуються вегетативно за допомогою брунькування (мал 19). Статевим способом розмножуються кишковопорожнинні, перебуваючи у стадії медузи.
Переважна більшість кишковопорожнинних - гермафродити (у грецькій міфології Гермафродит - син бога Гермеса та богині Афродіти, двостатева особина). Гермафродитизм проявляється у наявності в тілі однієї особини як чоловічих, так і жіночих статевих залоз. Кишковопорожнинні, що ведуть прикріплений або малорухомий спосіб життя, такі як гідра прісноводна або коралові поліпи, розмножуються головним чином вегетативно. При сприятливих умовах на тілі материнського організму виростає дочірній поліп - брунька. У гідри він через деякий час може відокремлюватись і жити самостійно, а у коралів ці бруньки так і залишаються на тілі материнських організмів, утворюючи з часом гігантські колонії коралів. Наприкінці літа у гідри з проміжних клітин ектодерми утворюються статеві клітини сперматозоони - дрібні чоловічі гамети та яйцеклітини - великі нерухомі жіночі гамети. Запліднена яйцеклітина перетворюється на зиготу. Утворена зигота вкривається міцною оболонкою і ділиться, утворюючи зародок. Так здійснюється статеве розмноження. Взимку гідра гине, а весною із зародка розвивається молода особина (мал. 20).
У медуз та гідроїдних поліпів розвиток відбувається із чергуванням поколінь. Статеве покоління має життєву форму медуза. Це роздільностатеві тварини, вони мають статеві залози
- гонади, в яких утворюються статеві клітини - гамети. Чоловічі і жіночі гамети потрапляють у воду, де і відбувається запліднення. Після запліднення із зиготи утворюється личинка
- планула. Подібно до інфузорії, планула має війки, за допомогою яких вона рухається. Потім личинка осідає на дно, прикріплюється і дає початок новому поліпу. Він дрібний і непомітний та веде подібно до гідри прикріплений спосіб життя. Поліп, що є нестатевим поколінням, здатний утворювати брунькуванням маленькі медузки, які відриваються від нього і, активно рухаючись, поширюються у просторі, ростуть та розвиваються у статеве покоління - медузу (мал. 21). Кишковопорожнинні - нижчі двошарові тварини, що мають радіальну симетрію тіла та кишкову порожнину. У них вперше виникає нервова система дифузного типу. Кишковопорожнинні мають високий рівень регенерації. Вони складаються з клітин, що виконують різні функції. Живуть у водному середовищі. За способом живлення
кишковопорожнинні - хижаки. Характерною ознакою кишковопорожнинних € наявність у них жалких клітин. Розмножуються як вегетативним (брунькування), так і статевим шляхом.
1. Чому кишковопорожнинних називають
двошаровими тваринами? Які два шари клітин вони мають? 2. Як можна довести примітивність будови ки шково порожнин н их ?
3. Охарактеризуйте середовище існування та спосіб життя кишковопорожнинних. 4. Які типи травлення притаманні кишковопорожнинним? 5. Як розмножуються
кишковопорожнинні?
1. Охарактеризуйте дві основні форми існування кишковопорожнинних. 2. Для яких кишковопорожнинних характерний розвиток із чергуванням поколінь? Як він відбувається? 3. Які загальні закономірності природи проявляються у життєвому циклі кишковопорожнинних? 4. Зверніться до "Дерева життя", знайдіть місце кишковопорожнинних у системі органічного світу. 5. Поясніть терміни: поліп, медуза, порожнинне та внутрішньоклітинне травлення, нервова сітка, регенерація, планула, мезоглея. Запишіть їх у свій біологічний словничок.

Відповіді ГДЗ 7 клас з хімії, біології, алгебри
Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року зі світової літератури, інформатики