11:14 § 9. Тип членистоногі. Клас ракоподібні | |
§ 9. Тип членистоногі. Клас ракоподібніЦей тип, без сумніву, являє собою процвітаючу як у біологічному, так і в кількісному відношенні групу тварин на Землі, які виникли приблизно 600 млн. років тому. Відомо близько 1 млн. видів членистоногих, з яких тільки на долю комах припадає біля 90% від загальної кількості видів тварин. Визначальною ознакою тварин Типу Членистоногі - це наявність почленованих кінцівок та хітинового покриву тіла, який виконує функцію екзоскелету, тобто зовнішнього скелету. Хітиновий покрив не здатний розтягуватись, тому для членистоногих ще однією особливістю буде здатність до линяння. Членистоногих можна зустріти у будь-який частині Земної кулі: від тропіків до північних широт. Вони оселились у морських і прісних водоймах, у гарячих джерелах і полярних водах, заселили суходіл, проникли у ґрунт, опанували повітряний простір. Серед них є хижаки, рослиноїдні тварини, симбіонти та паразити. Це сталось внаслідок наявності у них широких можливостей до розселення і здатності пристосуватись до будь яких умов середовища існування. Членистоногі -тришарові вториннороті тварини з двобічною симетрією тіла. Більшість з них має невеликі розміри. Довжина їхнього тіла -від декількох міліметрів (деякі паразитичні кліщі) до 80 см (камчатський краб, окремі представники якого з витягнутими кінцівками сягають 3 м). Тіло членистоногих поділене на голову, груди і черевце. Всі частини тіла членистоногих, подібно до кільчастих червів, зовнішньо почленовані на сегменти і несуть різноманітні почленовані кінцівки, та їх видозміни. Еволюційними попередниками членистоногих вважають кільчастих червів із класу Багатощетинкові.Найпоширенішими класами типу Членистоногі є класи Ракоподібні, Павукоподібні та Комахи Клас Ракоподібні. Поширення та спосіб існування. Ракоподібні - єдиний клас членистоногих, представники якого перевалено мешкають у водному середовищі. Великі ракоподібні ведуть придонний спосіб життя, а дрібні рачки пасивно плавають в товщі води і складають основну частину зоопланктону. Лише деякі з ракоподібних можуть жити на суходолі - це мокриця і деякі тропічні види раків-самітників. Особливості зовнішньої будови. Розглянемо типову будову ракоподібних на прикладі річкового рака. Він мешкає у чистих прісних водоймах майже по всій території України (мал. 34). Його тіло складається з голови, грудей і черевця. Зливаючись, голова і груди у рака утворюють головогруди. Головогруди вкриті міцним щитом і тому сегментація на них помітна лише з черевної сторони. Всі сегменти тіла несуть по парі двогіллястих членистих кінцівок, яких у рака 18-19 пар (залежно від статі). Кожна кінцівка має свою характерну будову, назву і виконує певну функцію. На голові у рака міститься 5 пар кінцівок: антени (довгі вуса), антенули (короткі вусики) та три пари щелеп (верхні -жувальні та дві пари нижніх). 8 пар кінцівок розташовано на грудному відділі, серед яких З перших пари називаються ногощелепами, а 5 інших -ходильними ногами. Найбільш масивні передні ходильні ноги -клешні. Вони беруть участь у добуванні їжі, а ногощелепи захоплюють їжу та кладуть її до рота. Черевце річкового рака складається з 7 сегментів. На перших 5 сегментах знаходиться 5 пар черевних ніжок, а шоста пара разом з останнім сегментом черевця утворює хвостовий плавець. Все тіло ракоподібних вкрите хітинізованою кутикулою, яка є його зовнішнім скелетом. У дрібних форм ця кутикула залишається м'якою та прозорою, а у річкового рака вона надзвичайно міцна, бо просякнута вапном. Покрив рака не розтягується і тому перешкоджає його росту. Ось чому рак періодично скидає свій панцир. Внутрішня будова. Нервова, травна, видільна та кровоносна системи рака побудовані за загальним планом будови членистоногих (мал. 35). Травна система. У зв'язку із вживанням грубої їжі шлунок рака має два відділи. У жуйному шлунку за допомогою хітинових зубців відбувається перетирання їжі, а в другому відділі шлунку - цідильному, який має сітку, їжа фільтрується. Видільна система рака представлена зеленою залозою, яка відкривається порою біля основи короткого вусика. Кровоносна система має загальний план будови членистоногих: вона незамкнена, гемолімфа рухається всередині судин та виливається в порожнину тіла. Рак має п'ятикутне серце, яке розташоване на спині і добре помітне під час препарування. Дихальна система. У членистоногих вперше з'являється дихальна система у зв'язку з тим, що зовнішні покриви стають непроникними для газів. У ракоподібних вона представлена зябрами, які еволюційно походять від параподій багатощетинкових червів. Вода заходить між головним щитом і тілом омиває зябра та виштовхується назад через щілини. Зяброва порожнина тварини безпосередньо з'єднана з внутрішньою порожниною тіла, в якій циркулює гемолімфа, через яку відбувається газообмін. Органи чуттів. Раки дуже добре орієнтуються у просторі. За кілька десятків метрів вони відчувають запах їжі. Органами нюху у них є чутливі щетинки, розташовані на поверхні коротких вусиків. Біля основи коротких вусиках знаходяться також органи рівноваги - статоцисти. Вони мають вигляд мішечків в яких знаходяться вапняні піщинки - "слухові камінці" статоліти (від лат. "літос" - камінь). Довгі вуса у рака - органи дотику. Органи зору - складні фасеткові очі (від франц. "фасете" - грань) - сидять на рухливих стеблинках. Фасеткові очі мають велику кількість (100 - 28000) складно побудованих вічок - оматидіїв, що складаються з рогівки, кришталика та сітківки. Оматидії тісно зближені між собою, їхні стінки вкриті темним пігментом, який поглинає промені світла. Тому кожне таке вічко бачить тільки частину простору. Тварини, які мають подібні очі, бачать мозаїчно, немов би через сітку. Складне фасеткове око характерне не лише для ракоподібних, а й для багатьох членистоногих. Розмноження і розвиток. Раки розмножуються лише статевим шляхом. Запліднення у них -внутрішнє, розвиток - з перетворенням. Самки річкового рака більші за розмірами від самців і проявляють турботу про нащадків. Вони виношують свої ікринки, а потім і малечу на черевних ніжках і цим охороняють їх від ворогів (мал. 36). Членистоногі - найпоширеніший у природі тип тварин. їх походження пов'язують із кільчастими червами, з якими вони мають багато спільних рис у будові. Від інших тварин членистоногі відрізняються зовнішньою сегментацією хітинового скелету, членистими кінцівками. Ріст тварин цього типу супроводжується постійним линянням. Розвиток відбувається з перетворенням. Ракоподібні - переважно водні тварини. їх тіло поділене на головогруди і черевце, на сегментах яких знаходяться кінцівки, що виконують різні функції. На голові у ракоподібних є дві пари вусиків і пара складних очей. 1. Які особливості зовнішньої та внутрішньої будови Ракоподібних пов'язані з водним середовищем існування? 2. За якими ознаками можна виявити у довкіллі представників класу Ракоподібні? 3. За якими ознаками можна відрізнити членистоногих від усіх інших тварин? ? 1. Яка особливість будови кільчастих червів і ракоподібних дозволяє припустити, що вони мають спільне походження? 2.Чому ракоподібні не можуть дихати за допомогою шкіри? Які органи дихання у них розвиваються? 3. Поясніть терміни: ногощелепи, фасеткове око, оматидій, яіозаїчний зір, статоліт, зелена залоза. Запишіть їх до свого біологічного словничка. Відповіді ГДЗ 7 клас з хімії, біології, алгебри Нові підручники 7 клас за новою програмою 2015 року зі світової літератури, інформатики | |
