Антична грецька цивілізація класичної доби

Яка подія була початком греко-перських війн?
Як ви вже знаєте, у 522 р. до н. є. Дарій І став правителем Перської держави. Невдовзі перси захопили Лідію й почали збирати данину з грецьких міст Малої Азії. Незабаром Дарій І вирушив у похід проти скіфів й оволодів протоками між  Європою та Азією.
У 500 р. до н. є. розпочалося повстання в грецькому місті Мілет проти перського панування. Його вважають початком греко-перських воєн. Мілет підтримали інші міста Малої Азії. Вони звернулися до полісів Греції за підтримкою. На це прохання відгукнулися лише Афіни та місто Еретрія на острові Евбся. Спочатку успіх був на боці повсталих. Але згодом перси взяли гору в битві на морі й штурмом захопили місто Мілет. Місто було зруйноване, а йото жителів перетворили на рабів.
Афіняни розуміли, що перси не залишать без уваги втручання Афін у війну, і почали збирати сили.
2. Як розгорталася перша переможна битва греків проти персів?
У 492 р. до н. є. Дарій І вирушив у похід проти греків, який закінчився невдало. Перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон, і майже 300 кораблів потонуло.
Через два роки Дарій І висунув містам Греції вимогу визнати його владу: «.„Цар царів, великий цар Дарій І, володар усіх людей від сходу до заходу, вимагас від вас землі та води...». Деякі поліси підкорилися. В Афінах послів Дарія скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь зі словами, що там перси знайдуть достатньо і води, І землі.
Нове військо вирушило на кораблях через Егейське море. Перший бій афінянам довелося прийняти 490 р. до н. є. Він відбувся на Марафонській рівнині за 42 кілометри на захід від Афін. Перська армія мала ЗО тисяч воїнів, а ополчення афінян - 10 тисяч та тисячу союзників з фіванського міста Платеї. Ударною силою греків була важкоозброєна піхота, побудована у фалангу. Серед стратегів вирізнявся Мільтіад. Мужність і витримка забезпечили грекам перемогу, а перська армія вперше зазнала поразки. Гонець, який, не зупиняючись, пробіг відстань від Марафона до Афін, щоб сповістити городянам результат, упав мертвим від перенапруження. На його честь до сьогодні проводяться змагання з бігу на марафонську дистанцію (42 км 192 м).
3. Як розгорталися події греко-перських воєн під час походу Ксеркса?
У 480 р. до н. е. Ксеркс, син померлого Дарія І, повів на Грецію величезну армію. На персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт Фемістокл зробив багато, щоб об'єднати грецькі міста. Було збудовано 200 нових військових кораблів-трієр. До союзу для боротьби з персами долучився 31 поліс. Аби заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл навіть поступився командуванням і в армії, і на флоті. Греки вирішили затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині. Туди попрямували 7 тисяч воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом.
7 тисяч проти 150 тисяч! Перси не могли здолати греків 4 дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід наказав грекам відходити для .з'єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишилися -їхні традиції забороняли відступати. Усі вони загинули.
Прочитайте уривок з «Історії» Геродота й поміркуйте, чому битву захисників Фермопіп у світовій історії вважають символом вояцької мужності.
«Чотири дні Ксеркс звелів перечекати, усе ще сподіваючись, що спартанці кинуться навтьоки. Нарешті на п'ятий день цар у люті послав проти них мідійців з наказом взяти їх живими й привести перед його очі. Мідійці стрімко кинулися на еллінів; при кожному натиску багато мідійців падало, на місце полеглих ставали інші, але не відступали, незважаючи на важку втрату. Тоді, можна сказати, усім стало ясно, і особливо самому цареві, що людей у персів багато, а мужів серед них мало. Під час цих сутичок цар. як розповідають, спостерігав за ходом бою й. охоплений страхом за своє військо, тричі підхоплювався зі свого трону. Так вони билися в той день, але й наступний день не приніс персам удачі. Більшість спартанців уже зламала свої списи й потім заходилася вражати персів мечами... Спартанці захищалися мечами, у кого вони ще були, а потім руками й зубами, поки варвари не засипали їх градом стріл...».
Одночасно з битвою біля Фермопіл вів бойові дії проти персів грецький флот. Більшість жителів Афін було вивезено на острів Саламін. Шлях на Афіни було відкрито. Проте перси здобули лише безлюдне місто, спаливши більшу його частину.
Грецький флот стояв у протоці біля острова Саламін. Саме тут 28 вересня 480 р. до н. є. відбулася морська битва з персами. Бій розгорівся в протоці, яка відділяє острів від материка. Невдале розташування перського флоту призвело до того, що їхні кораблі не могли маневрувати. 300 грецьких трієр уміло таранили кораблі персів гострими носами, обкутими міддю, й порівняно легко перемогли.
Про Саламінську битву залишив свідчення ЇЇ учасник, грецький поет Есхіл. Прочитайте уривок Із твору ЕсхІла, знайдіть у тексті рядки, що втілюють прагнення греків до перемоги. На основі уривка відтворіть перебіг битви. «...І дружній заклик несподівано                   Корму. Тоді вже сміло й Інші вдарили.
Потряс повітря: "Гай же, діти еллінів'       Спочатку перські судна, напливаючи. Отчизну порятуйте, жон, дітей своїх,       Протистояли грекам. Та, згромадившись Богів оселі - наші храми батьківські            У вузині протоки, одне одному
И дідів могили! Нині в бій за все йдемо!"    Лиш заважали, бо ж, носами мідними По-своєму і перси відгукнулися.                    Вдаряючи, змітали веслярів ряди.
Й пора настала не вагатись - діяти.          Тоді-то греки - так було задумано -
...судна тут носами міднокутими              В тісне кільце взяли...
Зіткнулись. Еллін перший на таран пішов      Все те, що з війська персів залишилося. І проломив з розгону фінікійцеві                   Вдалось до втечі - хто куди метнувсь тоді.
Навесні наступного року перси знову спустошили Аттику та розорили Афіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву. Біля беотій-ського міста Платеї персів було розгромлено. Майже одночасно із цією битвою грецький флот здобув перемогу біля мису Мікале. Тож війна завершилася на користь об'єднаних грецьких полісів.
Поміркуйте, чому Саламінську битву вважають визначальною в перебігу гре-ко-перських воєн.
Розв'яжіть хронологічну задачу.
Скільки минуло років від битви під Марафоном до Саламінської битви?
4. Якими були наслідки греко-перськнх війн?
У 449 р. до н. є. між персами і греками нарешті було укладено мир. Персія зобов'язувалася не посилати своїх кораблів у протоки та в Егейське море. Вона мусила тримати свої війська не ближче триденного переходу від берегів Малої Азії.
Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції. Під час війни з персами греки вперше об'єдналися для того, щоб захистити від нападників усю Грецію, а не лише свое рідне місто. Водночас посилилося суперництво двох найсильніших держав - Афін і Спарти.
на давньогрецькому посуді. Оцініть себе
1. Як розпочалася греко-перська війна? Як греки одержали першу перемогу над персами?
2. Витлумачте поняття: трієра, марафонський біг, фаланга, гопліти.
3. Які сухопутні та морські битви визначапи хід греко-перських війн? Чим вони завершувалися?
4. Якою була роль відомих греків (Мільтіада, Леоніда, Фемістокла) в історії греко-перських воєн?